У ЧЕТВЕР, 24 ТРАВНЯ, ВІДБУЛОСЯ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ ТРЕТЬОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ П'ЯТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Олександр Мороз на початку ранкового засідання повідомив про те, що вчора на 60-му році життя передчасно помер народний депутат України, заслужений будівельник України Біба Василь Тимофійович.
Народні депутати вшанувати пам'ять про нього хвилиною мовчання.
Після цього головуючий звернувся до народних депутатів дещо змінити порядок засідання на пропозицію керівників фракцій коаліції та інших учасників засідання. О.Мороз поінформував про суть справи.
Він нагадав про учорашній виступ Президента України із зверненням до народу, в якій глава держави дав оцінку діям Конституційного Суду, що, за словами О.Мороза, "може бути розцінено, як втручання в діяльність судової гілки влади".
Головуючий також нагадав, що учора було замінено керівника Управління державної охорони. "Сьогодні ми побачили наслідки такої заміни: вранці була заблокована робота Конституційного Суду, приміщення зсередини закрито, не пропускали суддів Конституційного Суду, і тільки наявність там депутатів дозволила чорними ходами проводити суддів Конституційного Суду на роботу. Це вже не участь громадян, певних політичних сил, які намагалися блокувати роботу суду, це втручання в діяльність суду Управління державної охорони, що класифікується Кримінальним кодексом як злочин", - сказав О.Мороз.
Головуючий запропонував прийняти з цього приводу заяву, дати оцінку ситуації, в тому числі оцінку діям Президента. О.Мороз повідомив, що керівники фракцій пропонують депутатам на місці подивитися, що робиться насправді, чи є змога суду працювати, хто порушує закони, і, прийнявши відповідну заяву, зробити перерву на одну годину, щоб народні депутати змогли з'їздити, подивитися, а потім поінформували суспільство і уточнили своє ставлення до цієї ситуації.
О.Мороз запропонував включити до порядку дня питання про розгляд заяви про небезпеку узурпації влади, прийняти відповідну постанову, яка стосується функціонування Конституційного Суду.
Голова Верховної Ради України зачитав текст заяви. Народні депутати внесли до проекту низку пропозицій.
На вимогу фракції Партії регіонів у засіданні було оголошено перерву.
Після її закінчення головуючий ще раз зачитав заяву Верховної Ради України про небезпеку узурпації влади Президентом України Ющенком. У ній зазначається: "23 травня 2007 року в своєму зверненні до народу Президент України В.Ющенко назвав антиконституційним рішення Конституційного Суду України від 16.05.07 щодо визнання неконституційними статті закону "Про судоустрій" стосовно порядку призначення суддів на адміністративні посади. Тим самим Президент не лише перебрав на себе функції Конституційного Суду України, а й поставив себе понад ним.
Окрім того, перевищуючи свої конституційні повноваження, Президент публічно дав доручення Генеральній прокуратурі України юридично оцінити ситуацію, яка склалася в Конституційному Суді України, в той час, коли така функція прокуратури не передбачена статтею 127 Конституції України.
24 травня цього року Управління державної охорони, підпорядковане Президенту України, заблокувало приміщення Конституційного Суду, перешкоджаючи діяльності єдиного органу конституційної юрисдикції. Такі дії кваліфікуються Кримінальним кодексом України як злочин.
Верховна Рада України вважає вчинене Президентом України В.Ющенком конкретною спробою узурпації влади і попереджає про його персональну відповідальність за подальший розвиток подій.
Верховна Рада України звертається до Генеральної прокуратури з проханням негайно дати правову оцінку фактам перешкоджання роботі Конституційного Суду України з боку Управління державної охорони.
За такої ситуації парламент вважає недоцільним продовження будь-яких переговорів, консультацій між Прем'єр-міністром В.Януковичем і Президентом України В.Ющенком до припинення Президентом дій, що виходять за межі Конституції і законів України". Народні депутати розцінили кроки Президента, як втручання в діяльність судової влади з метою неможливості прийняття рішення щодо конституційності його указів від 26 квітня 2007 року.
Верховна Рада України звертається до всіх посадових осіб, органів державної влади з вимогою неухильно дотримуватись положень статті 60 Конституції України, згідно з якої ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинне розпорядження чи накази, і нагадує про юридичну відповідальність за видання та виконання таких розпоряджень чи наказів.
Текст постанови з уточненнями було прийнято в цілому 255-ма голосами.
Після голосування Голова Верховної Ради України О.Мороз повідомив, що він зараз відбуває до Словацької Республіки, де візьме участь у Конференції голів парламентів країн - членів ЄС.
Він зазначив, що, спілкуючись із колегами, "я зобов'язаний розповісти об'єктивно про суть того, що відбувається сьогодні в Україні".
Після цього О.Мороз покинув сесійну залу і сесійне засідання далі вів перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк.
Із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій виступили уповноважені представники депутатських фракцій і народні депутати.
Приступивши до розгляду питань порядку денного, народні депутати обговорили проект постанови про звільнення Стецюка П.Б. з посади судді Конституційного Суду України.
Народний депутат Андрій Сокіл доповів про внесений групою народних депутатів проект постанови, суть якої полягає у порушенні суддею Конституційного суду Стецюком П.Б. вимог норм частини першої та другої статті 126 Конституції України.
Доповідач нагадав, що 10 квітня цього року суддя Конституційного Суду України Стецюк П.Б., обраний за квотою Верховної Ради, у складі групи суддів цього суду виступив з заявою про те, що він відмовляється брати участь у розгляді Конституційним Судом по суті справи щодо конституційності указу Президента про розпуск парламенту, мотивуючи своє рішення тиском, який чинять на них.
Згідно з проектом, суддя Конституційного Суду України Стецюк Петро Богданович, відмовившись виконувати свої безпосередні обов'язки, приймати участь у розгляді справи, прямо порушив присягу судді Конституційного Суду.
Тому комітетом і внесений проект постанови, яким передбачається звільнити суддю Конституційного Суду Стецюка за порушення присяги судді.
Народні депутати під час обговорення підтримали проект постанови.
Верховна Рада ухвалила постанову 233-ма голосами.
Перейшовши до розгляду питань у другому читанні, народні депутати обговорили і прийняли в цілому Закон про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо боротьби з ядерним тероризмом у зв'язку з ратифікацією Міжнародної конвенції про боротьбу з актами ядерного тероризму.
Прийняття цього закону сприятиме більше ефективній боротьбі з тероризмом, у тому числі із використанням радіоактивних матеріалів.
В цілому були прийняті наступні два закони: про внесення змін до Закону України "про металобрухт" (щодо спеціалізованих металургійних переробних підприємств та розрахунків на прийманні металобрухту) і про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо усиновлення).
Далі народні депутати повторно розглянули кілька законів з пропозиціями Президента України. Із врахуванням їх було прийнято Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо управління акціонерними товариствами".
Народні депутати погодилися з Президентом України і відхилили Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру".
На доопрацювання направлено Закон України "Про внесення змін до Господарського кодексу України".
Після цього народні депутати розглянули і прийняли кілька постанов про призначення позачергових виборів окремих сільських голів.
Верховна Рада ухвалила Постанову про зміну меж міста Ладижин та Тульчинського району Вінницької області.
Наступним розглянутим проектом закону про внесення змін до деяких законів України (щодо впровадження пробації) пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу України, доповнення до Кримінального-виконавчого кодексу України і Закону України "Про державну кримінальну виконавчу службу України", запровадивши новий вид покарання - пробацію, який не пов'язується з позбавленням чи обмеженням волі особи.
Профільний Комітет з питань законодавчого забезпечення, правоохоронної діяльності, рішення якого доповів член цього комітету народний депутат Олексій Малиновський, відзначив, що ідея запровадження інституту пробації є актуальною для України і за певних обставин заслуговує на підтримку.
Разом з тим, Комітет зазначив, що проект у пропонованій редакції потребує значного доопрацювання. Члени Комітету звернули увагу на те, що в Україні діє інститут звільнення від відбування покарання з випробовуванням, що є аналогом пробації. Вказаний захід застосовується у випадках, коли суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання. При цьому суд визначає іспитовий строк, покладає на засудженого певні обов'язки і на відповідні державні органи обов'язки за контролем та його поведінкою.
Тобто чинне кримінальне законодавство України (ст.ст.75, 78 Кримінального кодексу України) вже фактично передбачає пробацію під іншою назвою, а тому створення ще одного інституту пробації є дискусійним питанням.
Комітет зазначив, що розвиток законодавства у цьому напрямку має відбуватися шляхом удосконалення вже існуючих норм Кримінального і Кримінально-виконавчого кодексів України.
У зв'язку з цим Комітет рекомендував Верховній Раді за результатами розгляду в першому читанні законопроект повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
Народні депутати у ході голосування підтримали пропозицію профільного комітету і направили проект закону на доопрацювання.
Далі до порядку денного було включено проект закону про внесення змін до Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів".
Народні депутати розглянули його. Проект розроблено з метою остаточного врегулювання проблеми, пов'язаної із відрахуванням виплат передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" страхових внесків до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України.
Ним пропонується нараховувати на кредиторську заборгованість державного бюджету з виплати надбавок за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки лише страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тобто, здійснювати відрахування лише до Пенсійного фонду України.
Крім цього, прийняття законопроекту має зекономити кошти державного бюджету України та надати змогу частково компенсувати втрати педагогічних, науково-педагогічних та інших категорій працівників навчальних закладів, пов'язані із своєчасною виплатою надбавок за вислугу років та допомоги на озброєння при наданні щорічної відпустки, що захистить педагогічних працівників і допоможе ліквідувати брати подвійні страхові внески.
Законопроект було прийнято у першому читанні за основу.
Далі народні депутати включили і розглянули ще один законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо уточнення положень та усунення суперечностей). Він спрямований на впорядкування господарського законодавства, підвищення його ефективності, забезпечення зручності користування законодавчим масивом, а також усунення неузгодженостей у законодавчих актах України.
Законопроектом передбачається внесення змін в низку законодавчих актів України, зокрема до Господарського кодексу України, Закону "Про концесії", "Про холдингові компанії в Україні", "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу", Закону України "Про заставу", "Про цінні папери та фондовий ринок" тощо.
Законопроект було прийнято за основу.
Наприкінці засіданні до порядку денного було включено проект постанови про звернення до Вищої ради юстиції.
Суть постанови зводиться до того, що 23 травня цього року суддею Шевченківського районного суду міста Києва Кухалейшвілі винесено ухвалу про забезпечення позову, якою голові Конституційного Суду України та іншим посадовим особам Конституційного Суду України заборонено допускати до участі у пленарних засіданнях, засіданнях Конституційного Суду України суддів В.Пшеничного, С.Станік, В.Іващенка та здійснювати ними будь-які повноваження судді Конституційного Суду України.
У проекті йдеться про те, що зазначена ухвала винесена з порушенням чинного законодавства України. А дія судді Кухалейшвілі свідчать про порушення ним присяги судді.
Верховна Рада згідно з проектом цієї постанови звертається до Вищої ради юстиції з пропозицією невідкладно розглянути питання про порушення суддею Шевченківського районного суду міста Києва Кухалейшвілі присяги судді при розгляді адміністративної справи №2А-867\07 за позовом Оніщука до Голови Конституційного Суду України.
Постанову було прийнято 246-ма голосами.
Завершуючи засідання, Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк заявив, що "Почав здійснюватися справжній антиконституційний, антидержавний переворот. Зараз відбувається силове звільнення з посади Генерального прокурора під маркою того, що він суміщає депутатські повноваження".
А.Мартинюк заявив, що народний депутат С.Піскун 14 травня цього року подав заяву, вона зареєстрована у Секретаріаті Верховної Ради про дострокове припинення ним депутатських повноважень у зв'язку з тим, що він виконує обов'язки Генерального прокурора. "І це вже не вина Генерального прокурора, що Верховна Рада не встигла до сьогоднішнього дня розглянути цю заяву", - сказав А.Мартинюк.
Перший заступник Голови Верховної Ради нагадав тим, "хто піклується про виконання Конституції в Секретаріаті Президента, подивитися, що робить заступник глави Секретаріату Президента пан Безсмертний, який місяців два чи три вже є заступником голови Секретаріату і одночасно вважається народним депутатом України".
А.Мартинюк сказав, що він хотів би побачити сьогодні Указ Президента про звільнення Р.Безсмертного із зайнятої посади.
А.Мартинюк зауважив, що народні депутати поступлять правильно, "якщо будуть вважати, що Генеральний прокурор є той Генеральний прокурор, який є". А.Мартинюк попросив народних депутатів допомогти Генеральній прокуратурі розібратися із ситуацію в цьому питанні і стати на захист конституційного ладу.
На цьому ранкове засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання третьої сесії верховної Ради України п'ятого скликання відбудеться у п'ятницю, 25 травня.