У ВІВТОРОК, 5 ЧЕРВНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради Олександр Мороз з приводу питань, що виникають, що, мовляв, дві фракції склали свої повноваження, і таким чином парламент недієздатний, не може працювати, пояснив: "Ми поважаємо бажання депутатів, які таким чином хочуть вплинути на роботу парламенту, але всю процедуру треба завершувати. До тих пір, поки Центральна виборча комісія не дає нам сигнали відносно того, що ніким замінити тих, хто вибули, а ті, що вибули позбавлені депутатських повноважень, парламент працює. І цю процедуру треба завершити тим, хто її розпочав так само, як і чітко визначитися з приводу того, хто писав заяви, хто не писав".
О.Мороз нагадав, що відповідно до Регламенту повідомлення про подачу заяв про вихід із фракцій депутати повинні зробити у сесійному залі, і ведучий засідання потім підтверджує те, що такі заяви надійшли. Але, за його словами, цього не було зроблено, оскільки, значної частини депутатів не було в залі.
Головуючий висловив сумніви у тому, що ці повідомлення підписали ті, про кого йдеться у самих документах. Тому цю процедуру треба обов'язково пройти. І в Регламенті це передбачено. Аж потім тільки з'їзд відповідної партії, зібраний у відповідності із законом, може приймати відповідне рішення.
О.Мороз наголосив: "До тих пір, поки не будуть проведені всі ці процедури, до тих пір, поки ми не одержимо підтвердження від Центральної виборчої комісії про відповідні акти, парламент не може вважатися нелегітимним, не правочинним. З цього треба виходити".
Після цього із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій виступили уповноважені представники депутатських фракцій і народні депутати.
Далі про рішення Європейської Комісії "За демократію через право" (Венеціанської Комісії) стосовно українського законодавства доповів член цієї Комісії народний депутат Сергій Головатий. Він розповів про 71-е пленарне засідання Комісії, на якому було розглянуто чотири українських питання. Перше стосувалося запиту Парламентської асамблеї Ради Європи відповідно до резолюції, прийнятої у жовтні, стосовно наявності достатньої законодавчої бази для проведення дострокових парламентських виборів. Друге питання закону "Про Державний реєстр виборців", який уже ухвалила Верховна Рада. Третє питання стосувалося законопроекту про парламентську опозицію. І четверте питання - стосовно імперативного мандату для депутатів місцевих і регіональних органів самоврядування.
Відносно першого питання С.Головатий поінформував, що Венеціанська Комісія дійшла висновку, що існують проблеми у виконанні цього закону, оскільки деякі конституційні положення через Закон "Про вибори депутатів" не можуть бути реалізовані.
Доповідач пояснив, що багато положень потребують процесуальної регламентації і деталізації, і це треба зробити через відповідні внесення змін. Він особливо наголосив на тому, що гострим постає питання скарг на процедурні питання під час дострокових парламентських виборів, а вони є не врегульовані в українському законодавстві, і тому на погляд Комісії це виглядає досить проблематичним в даній ситуації, коли часові рамки для проведення виборів істотно скорочені.
Щодо другого питання, то процедура приведення у точність списку виборців, зазначила Комісія, може бути однією з головних проблем для дострокових виборів. Оскільки, існуючі положення законодавства не є достатніми для того, щоб виборчі комісії і інші компетентні органи виконували свої повноваження відповідно до вимог, встановлених для точності виборчих списків.
Венеціанська комісія звертає увагу на те, що різні питання виборчого процесу регулюються в різних законах і, у випадку дострокових виборів, існує обмежена можливість для інтерпретації застосування різночитань цих законів. Тому Комісія повертається до своїх попередніх рекомендацій, щоб в Україні був прийнятий єдиний виборчий кодекс, який би включав всі питання, які стосуються виборчого процесу.
Венеціанська Комісія зробила загальний висновок, згідно з яким не дивлячись на те, що базові елементи для виборів є, застосування окремих законодавчих положень і процесуальних норм є незрозумілими, неточними і не є достатніми для повного забезпечення виборчих прав виборців. За словами доповідача, це може серйозним чином скомпрометувати виборчий процес і створити суспільне безладдя. Комісія також зазначила, що в контексті дострокових виборів політичний клімат є напруженим і тому існує ризик конфронтації між політичними силами. Тому для того, щоб не підірвати довіру виборців до виборчого процесу, все, що підриває довіру, має бути виправлено. І відповідно Венеціанська комісія звертає увагу на неврегульованість цього питання з точки зору бюджетного забезпечення чи фінансування виборів.
Комісія також зробила висновок стосовно Закону "Про парламентську опозицію". Члени Комісії висловили здивування тим, що виникає потреба в одній із країн-членів Ради Європи регулювати статус опозиції спеціальним законом.
С.Головатий поінформував: те, що пропонується цим законопроектом, не є характерним для України і Венеціанська комісія зазначає, що український парламент характеризується плюралізмом політичних партій, блоків, фракцій і незалежних членів парламенту.
Тому Венеціанська комісія настійливо рекомендує, щоби всі суперечливі положення були вилучені із конституційного і юридичного правопорядку України.
Після цього народні депутати приступили до розгляду законопроектів. Проект закону про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів доповів один з авторів народний депутат Євген Мармазов. Він обґрунтував внесення законодавчої ініціативи неврегульованістю деяких питань землекористування при здійсненні транспортування нафти, газу, нафтопродуктів, аміаку, зокрема, зменшенням охоронних зон навколо магістральних трубопроводів; необхідністю визначення на законодавчому рівні встановлення та режиму охоронних зон, що передбачає Земельний Кодекс України. За його словами, існує також невизначеність питання встановлення обмежень на використання земельних ділянок в межах охоронних зон та додержання їх власниками землі та землекористувачами з метою належного безаварійного функціонування магістральних трубопроводів і безпосередньо пов'язаного з цим питання відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам за рахунок організацій, що здійснюють експлуатацію магістральних трубопроводів.
Доповідач також звернув увагу на відсутність закріпленої на законодавчому рівні компетенції підприємств, які здійснюють експлуатацію магістральних трубопроводів при проведенні робіт з ліквідації наслідків аварій, дії стихійного лиха, або при виникненні інших надзвичайних ситуацій, що можуть спричинити шкоду довкіллю.
Законопроектом пропонується визначити організаційні та правові засади встановлення та дотримання правового режиму земель охоронних зон окремого об'єкту трубопровідного транспорту як технологічного комплексу, що функціонує як єдина система і до якого входять трубопроводи з усіма об'єктами і спорудами, зв'язаними з ним єдиним технологічним процесом, з метою забезпечення їх безперебійного функціонування, раціонального використання землі в межах встановлених охоронних зон, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву, охорони довкілля та екологічної безпеки, а також безпечної життєдіяльності та захисту населення, господарських об'єктів від впливу аварій (аварійних ситуацій) антропогенного, техногенного або природного характеру, в тому числі стихійних лих або пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах і на прилеглих до магістральних трубопроводів територіях охоронних зон.
Профільний Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин підтримав прийняття законопроекту.
Народні депутати висловили під час обговорення пропозиції, зокрема, щодо того, щоб держава мала першочергове право на викуп земель, на яких знаходяться об'єкти магістральних трубопроводів, щоб повною мірою використати стратегічно важливі об'єкти в державних цілях.
Законопроект про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів було прийнято у першому читанні 244-ма голосами "за".
Далі народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (щодо відшкодування вартості утримання військовослужбовців).
Законопроектом, поданим урядом, пропонується уточнити категорію осіб, які повинні відшкодовувати вартість утримання під час навчання у вищих навчальних закладах у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу. Тим самим буде удосконалено механізм проходження військової служби особами офіцерського складу, які навчаються у вищому військовому навчальному закладі у тому числі, як слухачі.
В ході обговорення більшість народних депутатів підтримали законодавчу ініціативу уряду. У виступах, зокрема, зазначалося, що є державна потреба у прийняті цього закону, але є і проблеми молодих офіцерів, яких держава не здатна забезпечити належним чином грошовим забезпеченням, соціальним захистом, і вони інколи змушені у такий спосіб намагатися позбутися необхідності служити в Збройних силах. Цього не було раніше, але це стало фактом в нинішніх Збройних силах. Тому розв'язувати цю проблему потрібно. Наголошувалося також на тому, що потрібно знайти відповіді на ті питання, які піднімалися у виступах, а тоді вже приймати закон.
За підсумками голосування законопроект було прийнято за основу 227-ма голосами "за".
Верховна Рада направила на доопрацювання наступний розглянутий законопроект про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Проектом пропонувалося запровадити ліцензування виробництва бензинів моторних і паливно-дизельного, а також їх оптової та роздрібної торгівлі.
Представник уряду обґрунтував необхідність такого державного регулювання тим, що значна частина бензинів моторних і палива дизельного, що реалізується на внутрішньому ринку України, не відповідає вимогам нормативних документів за показниками якості та безпеки. Понад 70 відсотків перевірених органами Держспоживстандарту автозаправних станцій здійснюють продаж нафтопродуктів з порушенням норм і правил, які встановлені чинним законодавством.
За його словами, розв'язати цю проблему виключно шляхом посилення контролю з боку територіальних органів Держспоживстандарту неможливо, оскільки людські ресурси цих органів дозволяють здійснювати перевірку однієї автозаправної станції не частіше один раз на чотири роки.
Урядовець, враховуючи, що реалізація закону сприятиме скороченню продажу на внутрішньому ринку неякісних бензинів моторних та палива дизельного, дозволить зменшити забруднення навколишнього природного середовища, а також ліквідувати витрати суб'єктів господарювання та громадян на ремонт двигунів автомобілів, пов'язаного з використанням неякісного моторного палива, попросив депутатів прийняти законопроект.
Під час обговорення депутати цікавилися: яким чином введення ліцензування дасть змогу зменшити 70 процентів порушень, про які говорив доповідач. Чому не залучаються правоохоронні органи до перевірки речей, які мають кримінальне походження?
Профільний Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва рекомендував парламенту законопроект відхилити, оскільки він не розв'язує проблему.
Народні депутати пропонували винести проблему на більш широке обговорення, як загальнонаціональну проблему і напрацювати такий закон, який в комплексі регулював би виробництво, реалізацію і споживання. На думку депутатів, введення ліцензії не дозволить поліпшити ситуацію на внутрішньому ринку.
Повторно розглянувши у першому читанні проект закону про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", народні депутати прийняли його за основу. Законопроект передбачає подальше удосконалення вітчизняного законодавства, спрямованого на позбавлення злочинців доходів одержаних злочинним шляхом і засобів їх одержання та боротьбу з фінансуванням тероризму.
Голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Микола Джига, доповідаючи законопроект, поінформував, що питання щодо внесення змін до базового закону є вже 5-им і за своїм обсягом, і змістом найбільш ґрунтовним. Якщо з часу прийняття закону до його положень було внесено 19 змін, то у цьому законопроекті пропонується утричі більше - 60 змін, які включають в себе 168 пропозицій. За словами доповідача, Комітет досить уважно і всебічно вивчив запропоновані урядом зміни і дійшов висновку щодо доцільності їх підтримання.
Прийняття закону, поінформував М.Джига, дозволить суб'єктам фінансового моніторингу працювати виключно в правовому полі у відповідності до вимог Ради Європи і Європейського Співтовариства, які базуються на 40-ій та 9-ій Рекомендаціях групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (ФАТФ). Абсолютна стерильність фінансової операції відокремить її учасників від втручання в їх діяльність контролюючих і правоохоронних органів.
Верховна Рада прийняла в цілому закон про внесення зміни до статті 5 Закону України "Про прожитковий мінімум". Він передбачає в статті 5 Закону "Про прожитковий мінімум" певні зміни стосовно оприлюднення щомісячних фактичних розрахунків прожиткового мінімуму на офіційному Інтернет-сайті органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та подання цих розрахунків разом з показниками про фактичний щомісячний розмір прожиткового мінімуму Президентові України, Верховній Раді України і стороні соціального діалогу.
Наприкінці засідання народні депутати розглянули і прийняли за основу проект закон про внесення змін до Закону України "Про стимулювання розвитку регіонів". Він передбачає створення нормативно-правового підґрунтя для здійснення моніторингу показників розвитку регіонів, районів, міст республіканського і обласного значення для визначення територій депресивними.
Прийняття проекту дозволить вдосконалити методичну основу визнання та надання територіям статусу депресивних, розробку відповідних програм подолання їх депресивності.
Законопроектом передбачено, що визначення граничних рівнів, тобто відхилення від середніх покладається на центральний орган виконавчої влади з економічної політики за методологією, яка буде визначена Кабінетом Міністрів.
Проектом також пропонується розповсюдити моніторинг на відповідні адміністративно-територіальні одиниці Автономної Республіки Крим.
Голова Верховної Ради України Олександр Мороз перед тим, як закрити засідання, повідомив народних депутатів про оприлюднення деякими Інтернет-виданнями третього Указу Президента України про проведення позачергових виборів до Верховної Ради України 30 вересня 2007 року.
О.Мороз зазначив: "те, що стосується врегулювання юридично цієї частини проблеми, вона повинна бути врегульована, бо йдеться про акт, який не відомий світовій парламентській практиці і конституційній практиці, коли парламент позачергово припиняє свої повноваження не на обґрунтованій основі, тобто не передбаченій законами, а із суб'єктивної волі окремих політичних діячів".
О.Мороз сказав, що потрібно з'ясувати нюанси цієї проблеми, щоб парламент потім діяв юридично бездоганно.
На цьому пленарне засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання Верховної Ради відбудеться у середу, 6 червня.