У середу, 11 грудня, в рамках вечірнього засідання Верховної Ради України, в сесійні залі відбулися парламентські слухання на тему: "УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ".
У вступному слові Голова Верховної Ради України Володимир ЛИТВИН наголосив на необхідності зосередити увагу на розвитку української культури, прийняти законодавчі акти, що сприятимуть комплексному відродженню національного мистецтва, бібліотек, музеїв, інших закладів. В.ЛИТВИН висловив надію, що проголошення 2003 року роком культури в Україні сприятиме її всебічному піднесенню.
Доповідав на слуханнях голова Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Лесь ТАНЮК, співдоповідав міністр культури і мистецтв України Юрій БОГУЦЬКИЙ.
У доповіді й співдоповіді було охарактеризовано нинішній стан у культурній галузі, причини її занепаду, а також шляхи стабілізування й відродження культури. Йшлося про невиконання органами державної влади законодавчих актів у культурній сфері, зокрема, стосовно її фінансування, соціального захисту працівників. Зазначалося, крім того, що українське законодавство ще далеко не відповідає міжнародно-правовим зобов'язанням в частині гарантованого доступу громадян до культурних цінностей. Потребують оновлення, підкреслювалось, правове регулювання всіх складників культури, в тому числі законодавства про мови в Україні тощо. Говорилось, що процеси демократизації, децентралізації та ринкових відносин у культурному секторі не знайшли для свого виявлення відповідних управлінських підходів з боку як законодавчої, так і виконавчої влади.
В обговоренні доповідей взяли участь: перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Павло МОВЧАН; голова Державного комітету архівів України Геннадій БОРЯК; народний депутат України (від фракції СДПУ(о)) Тамара ПРОШКУРАТОВА; голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, академік Іван ДЗЮБА; начальник Управління реставрації та реконструкції історичної забудови Держкомбуду України Микола КУЧЕРУК; народний депутат (фракція Аграрної партії України) Катерина ВАЩУК; начальник управління культури Луганської обласної державної адміністрації Михайло ГОЛУБОВИЧ; народний депутат України (фракція Блок Юлії Тимошенко) Петро ТОЛОЧКО; народний депутат України (фракція "Наша Україна") Михайло КОСІВ; народний депутат України (фракція КПУ) Станіслав ПХИДЕНКО; генеральний директор Шевченківського Національного заповідника в м. Каневі Ігор ЛІХОВИЙ; заступник генерального директора Національного центру ім. О.Довженка Сергій ТРИМБАЧ; голова ЦК профспілки працівників культури Людмила ПЕРЕЛИГІНА; директор Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки Валентина ЯРОЩУК; народний депутат України (фракція НДП) Анатолій ТОЛСТОУХОВ; президент Форуму книговидавців Олександр КОВАЛЬ; народний депутат України (фракція "Наша Україна") Іван ДРАЧ; народний депутат України (фракція "Наша Україна") Рефат ЧУБАРОВ; директор громадської організації "Центр сучасного мистецтва", м.Івано-Франківськ, Ігор ПАНЧИШИН; народний депутат України (фракція Блоку Юлії Тимошенко) Віктор ТАРАН; народний депутат України (фракція СПУ) Іван БОКИЙ; директор Фундації ім. Олега Ольжича Сергій КОТ; народний депутат України (фракція СПУ) Станіслав НІКОЛАЄНКО.
Промовці відзначали, що за останнє десятиріччя в основному було збережено наявну інфраструктуру у сфері культури. Зусиллями держави та органів місцевого самоврядування, всього культурно-мистецького середовища вдалося на початок ХХІ століття зберегти успадковану мережу державних та комунальних закладів культури, національні мистецькі школи. Протягом останніх років кількість цих закладів практично не зменшувалася, поступово стабілізувалося їх фінансування та загальна чисельність працівників галузі.
Відзначалося, що першочерговими напрямами державної політики в Україні повинні бути: забезпечення свободи творчості, розвиток загальнонаціонального культурного простору як чинника самобутності української нації, підтримка української мови, захист та збереження культурної спадщини, розвиток та підтримка національного виробника культурного продукту, популяризація української культури за кордоном.
Наголошувалося також на важливості державної підтримки кінематографу, театру, музеїв та навчальних закладів культури і мистецтва. Йшлося про низький рівень їх фінансування, недосконалість законодавчого регулювання галузі.
У перебігу обговорення доповідей промовці аналізували попередньо підготовлені проекти Рекомендацій слухань та відповідної Постанови Верховної Ради України. Йшлося про необхідність прийняття, насамперед, Концепції національної культурної політики та нового базового Закону про культуру. Зазначалося, що потреби культурного розвитку мають враховуватися в усіх основних правових актах, які регулюють економічні та суспільні відносини. Це стосується, зокрема, законів з оподаткування, в яких слід закладати різний підхід до високо- і низькоприбуткових організацій.
Серед пропозицій, адресованих безпосередньо Урядові, привертали увагу такі, як розроблення державних соціальних стандартів у сфері культурних послуг, як підготовка вже в наступному році Загальнодержавної програми розвитку та використання об'єктів культурної спадщини в туристичній та рекреаційні сферах.
Наприкінці дискусії мав слово віце-прем'єр-міністр з гуманітарних питань Дмитро ТАБАЧНИК. Він відзначив важливість цих слухань для підготовки відповідних заходів, спрямованих на відродження культури, наголосив, що вона потребує постійного й істотного протекціонізму з боку держави, відповідної фінансової підтримки.
Коротким заключним словом підсумки слухань підбив перший заступник Голови Верховної Ради України Геннадій ВАСИЛЬЄВ. На жаль, - сказав він, зокрема, - мусимо констатувати, що високі державні цілі, задекларовані у нашому законодавстві - підтримка кінематографа та книговидавничої справи, збереження історичної та культурної спадщини, формування та ефективне використання архівного, бібліотечного і музейного фондів, розвиток і сучасне технічне забезпечення культури в сільській місцевості, збільшення обсягів фінансування культури, підвищення заробітної плати її працівникам та їхній соціальний захист - в реальному житті не виконуються. Чому так відбувається, ми намагалися сьогодні з'ясувати.
Отже, можемо сформулювати найголовніший висновок - необхідно переглянути системні підходи до формування культурної політики держави, враховуючи те, що майже вся культурно-мистецька сфера не орієнтована на одержання прибутку. За державною фінансовою підтримкою має стояти єдина, концептуально продумана і скоординована система, базована на певних принципових засадах.
Перший заступник Голови Верховної Ради наголосив, що давно назріла необхідність прийняття нового базового Закону про культуру, який би по-новому окреслив засади державної політики в цій галузі, врахував би специфіку комерційної і неприбуткової її сфер, передбачив би широкий спектр механізмів та форм підтримки установ і організацій культури.
Г.А.ВАСИЛЬЄВ подякував присутнім за роботу, запевнив, що всі висловлені зауваження та пропозиції буде враховано й узагальнено у відповідній Постанові Верховної Ради України та Рекомендаціях за результатами парламентських слухань.
РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖУЄ 12 ГРУДНЯ, В ЧЕТВЕР.