У п'ятницю, 15 ТРАВНЯ 2015 РОКУ, завершився ЧЕРГОВИЙ пленарний тиждень другої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.
Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман, відкривши ранкове засідання, привітав народних депутатів-іменників дня та футболістів команди "Дніпро" з перемогою та виходом у фінал Ліги Європи.
В.Гройсман нагадав - у пленарні тижні щоп'ятниці проводиться година запитань до Уряду. Сьогодні під час години запитань до Уряду розглядатиметься питання механізму надання субсидій на житлово-комунальні послуги. Керівник парламенту повідомив, що в сесійному залі присутні Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк та члени Кабінету Міністрів.
В.Гройсман зазначив, що 15 травня 1990 року, 25 років тому, почала роботу Верховна Рада УРСР 12-го скликання, яка згодом була перейменована у Верховну Раду першого скликання. "Верховна Рада України першого скликання стала фундаментом українського парламентаризму та виконала велику історичну місію - започаткувала процес утвердження незалежної держави Україна. 16 липня 1990 року Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. 24 серпня 1991 року Верховна Рада першого скликання проголосила незалежність України.
Зараз з нами працюють учасники тих визначних подій, наші колеги - народні депутати Ігор Гринів, Юхим Звягільський, Юлій Йоффе, Сергій Куніцин, Анатолій Матвієнко, Віктор Пинзеник і Сергій Соболєв" - сказав Голова ВР і надав слово народному депутату Ігорю Гриніву.
Народний депутат Ігор Гринів у виступі зазначив: "Це був той парламент, який змінив долю України. З нього почався історичний процес національного самовизначення. Незважаючи на те, що республіка продовжувала залишатися частиною СРСР, попри спроби продовжити життя імперії через підписання так званого нового союзного договору незалежна Україна вирушила у свій історичний шлях 25 років тому, коли відкрилося саме в цьому залі перше засідання парламенту".
За словами І.Гриніва, сьогоднішня дата не лише привід для ностальгійних спогадів про доленосні часи світанку незалежності. Це слушна нагода підбити перші підсумки чвертьстолітнього досвіду державотворення. Такі підсумки є особливо важливими сьогодні, коли Україна веде війну за свою незалежність, долаючи зовнішню агресію, економічну кризу й політичну турбулентність".
І.Гринів сказав: "Нині ми переживаємо момент істини - момент напруження всіх сил нації і одночасно момент патріотичного піднесення, європейських сподівань і оновлення самих принципів взаємодії влади і народу". Він зробив кілька висновків щодо пройденого шляху.
Перший висновок, за його словами такий - українська незалежність стала доконаним фактом. "Українська держава відбулася як незалежна, відбулася як соборна, відбулася як демократична держава.
Події останнього року показали, що наша незалежність вміє себе захищати. Вона навчилася відрізняти правду від брехні, друзів від ворогів. Українці показали, що гідність і свобода - це ті цінності, які об'єднують нас і роблять українську націю соборною", - наголосив він.
Другий висновок щодо шкоди багатовекторних манівців і чесність перед собою. "Операція "Русская весна" відкрила всім очі, тим, хто ще мав сумніви стосовно наших істинних союзників і противників у сучасному світі. Все, що говорили українські патріоти про загрози з боку України, блискуче підтвердило керівництво Російської Федерації, для українців і всього цивілізованого світу. Нам більше нічого додати до цих характеристик. Але шлях до усвідомлення реальності був дуже тривалим і складним.
Багато на ньому було втрат і помилок. Ми прийшли до кризи 2014 року із зруйнованою обороноздатністю України, розбалансованою системою національної безпеки, спотвореною системою патріотичного виховання, з ідеологічними покручами в головах людей і в офіційних державних документах. Відсутність власної довгострокової стратегії зупинило країну. Але тепер все треба і можливо виправити", - зазначив І.Гринів.
Третій висновок, зроблений І.Гринівим, стосувався необхідності чіткого плану реформ. "Усім має бути зрозуміло: якщо ми не зламаємо корупційну олігархічну систему сьогодні, то вона зламає нас. Але це не єдина умова нашого національного успіху. Ми повинні зрозуміти, що Українську державу не можна збудувати за рецептами і канонами Доби Хмельниччини та Гайдамаччини. Не працюють ідеологічні конструкції ХІХ і модель розвитку ХХ століття. Ми повинні будувати наш спільний український дім в реаліях ХХІ століття. Україна має розвиватися на сучасних цінностях, стати країною сталого розвитку, а українська нація - модерною світовою нацією", - підкреслив він.
Найголовніший урок з 25-річного досвіду, за словами І.Гриніва, полягає в тому, що зміни в Україні відбуваються не за бажанням політиків - вони не є результатом державних рішень чи волі окремої особи. "Зміни в Україні робить сам народ, він примушує політиків, чиновників і навіть олігархів працювати на незалежність, проголошувати незалежність, скидати диктаторів і давати відсіч зовнішньому ворогу. Тому ми обов'язково будемо жити по-новому, бо це не від нас з вами залежить. Зміни в Україні будуть відбуватися під тиском громадян, які вже прийняли рішення - яка країна їм потрібна. Ці зміни можуть відбуватися завдяки нам, а можуть - всупереч нам і без нас. І цей вибір за українським парламентом восьмого скликання, за урядом і за Президентом", - наголосив народний депутат.
Головуючий повідомив, що 14 травня 2015 року Центральна виборча комісія зареєструвала народних депутатів, обраних на позачергових виборах 26 жовтня 2014 року - Чубарова Рефата Абдурахмановича, включеного до виборчого списку Партії "Блок Петра Порошенка", і Немировського Андрія Валентиновича, включеного до виборчого списку ВО "Самопоміч".
Новообрані народні депутати склали присягу перед Верховною Радою.
Народний депутат Р.Чубаров виступив з короткою промовою. Він подякував парламентаріям за прийняті рішення, спрямовані на визволення Криму, і закликав їх продовжити цю роботу.
Головуючий зробив кілька оголошень. Він повідомив про входження народних депутатів Євгена Балицького і Дмитра Шенцева до складу фракції "Опозиційний блок".
Керівник парламенту сповістив про створення міжфракційного депутатського об'єднання "За розвиток місцевого самоврядування", головою якого обрано народного депутата Івана Кулініченка.
В.Гройсман повідомив, що сьогодні, напередодні трагічної дати 18 травня, коли 71 рік тому з Криму було депортовано кримськотатарський народ, у Верховній Раді на знак вшанування пам'яті жертв акту геноциду відкривається виставка фоторепродукцій картин кримськотатарського художника Рустама Імінова із серії "Депортація". Він запросив народних депутатів відвідати цю виставку.
Головуючий надав слово заступнику Міністра соціальної політики Віталію Мущиніну, який поінформував про заходи, які вживає Міністерство щодо впровадження програми житлових субсидій.
Урядовець зазначив, що Міністерство взяло на себе зобов'язання компенсувати сім'ям втрати на оплату житлово-комунальних послуг в обсягах, що перевищують обсяг обов'язкового платежу.
З 1 травня обов'язкова частка плати за житлово-комунальні послуги визначається для всіх категорій домогосподарств за єдиною формулою і залежить лише від доходу родини. Тобто чим більше доходи, тим більше обов'язкова плата за комунальні послуги, й може сягати від 4 до 25 відсотків.
Головним нововведенням спрощеної програми урядовець назвав впровадження механізму призначення субсидій на основі інформації про доходи, які декларуються громадянами. Тобто при прийнятті рішень щодо призначення субсидій запроваджено принцип довіри до даних, які надаються громадянами.
Крім цього, також впроваджено такий інструментарій щодо спрощеного механізму, як призначення субсидій на підставі лише двох довідок - заяви й декларації. Субсидії надаватимуться на 12 місяців, а не на 6, як було раніше. Також запроваджено автоматичний принцип призначення субсидій на новий період їх призначення, спрощено форми заяви і декларацій, які на сьогодні містяться на одному аркуші замість 5-6 аркушів, як було раніше, скасовано всі обмеження щодо майнового стану осіб, а також надано можливість оформлювати субсидію особам, які не зареєстровані в житловому приміщені, але орендують житло.
В.Мущинін повідомив, що на сьогодні майже 1,3 мільйона громадян одержують житлові субсидії. Їм не потрібно звертатися знову по призначення житлових субсидій, яке буде проведено в автоматичному режимі без додаткових звернень і додаткового подання документів.
Урядовець окремо зазначив, що рішенням уряду прямо заборонено вимагати від громадян додаткові довідки або дані, які можуть впливати на процес призначення житлових субсидій. Він також повідомив, що за прогнозами-розрахунками очікується, що чисельність одержувачів житлових субсидій може скласти від 3,5 до 4 мільйонів сімей. Тобто це майже 25 відсотків сімей України, які мають увійти в програму житлових субсидій.
В.Мущинін поінформував про заходи щодо забезпечення інформування громадян про програму житлових субсидій, про вирішення організаційних питань, пов'язаних з впровадженням програми, про розгляд звернень громадян щодо випадків порушень з боку органів місцевої влади, соціальних служб, надавачів послуг, про проведення повторної кампанії щодо інформування населення про діючі програми житлових субсидій, а також повторної доставки спрощеної форми заяв і декларацій домогосподарствам перед початком опалювального періоду.
Заступник міністра соціальної політики, підсумовуючи, зазначив, що нова система субсидій працює. "Безперечно є проблеми щодо її реалізації, але це не ті проблеми, які сьогодні можуть заблокувати роботу. Їх можна вирішити і вирішити організаційними заходами", - сказав він.
Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергій Савчук розповів про дії уряду, які на сьогодні запроваджуються з метою зменшення фінансового навантаження на домогосподарства для того, щоб їхні платіжки при сплаті за житлово-комунальні послуги були значно менші.
Він повідомив, що урядом було запроваджено ряд адміністративних і стимулюючих заходів для того, щоб зменшити споживання російського газу, замінити його будь-якими іншими видами палива. Зокрема, в 2014 році було направлено державні субвенції на модернізацію котелень, зменшено соціальні норми використання газу, адміністративним шляхом було зменшено на 30 відсотків ліміти споживання газу.
С.Савчук детально зупинився на механізмі підтримки населення з метою скорочення витрат на оплату житлово-комунальних послуг.
Урядовець окремо звернув увагу на прийняті Верховною Радою двох важливих законопроектів за №1313 і №1409, якими передбачено залучення приватних інвесторів до роботи бюджетної сфери для утеплення і зменшення споживання енергетичних носіїв.
С.Савчук також звернув увагу на прийнятий закон "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" №1565, яким передбачено стимулювання створення ОСББ, та попросив підтримати урядовий законопроект "Про житлово-комунальні послуги" №1581 щодо запровадження обов'язкового комерційного обліку води і тепла, що є основною передумовою для впровадження енергоефективних заходів.
Урядовець також поінформував про виконання Україною зобов'язань перед Енергетичним співтовариством, Європейською комісією і Європейським Союзом щодо запровадження їхніх стандартів енергозбереження. Він повідомив, що є ряд директив, прийнятих ще в 2006 році, в 2010 році, які мали виконуватися Україною. "На жаль, завдяки бездіяльності попередніх урядів ми ці директиви не виконали", - повідомив він.
С.Савчук розповів про плани у сфері енергозбереження. За його словами, урядом вже розроблено проект Постанови "Про затвердження Національного плану дій з енергоефективності до 2020 року". На сьогодні цю постанову вже погоджено з Мінрегіоном, вона опрацьовується в центральних органах. Також триває робота над створенням державної установи - Фонду енергоефективності. Спільно з Енергетичним співтовариством і з проектом UNIDO опрацьовується проект Закону "Про енергетичне використання паливно-енергетичних ресурсів".
Голова Держагенства розповів про розвиток відновлювальних джерел енергії, про запроваджену урядом часткову компенсацію для домогосподарств на утеплення, про пропозицію щодо джерел наповнення Українського фонду фінансування енергоефективності.
Члени уряду відповіли на усні запитання народних депутатів.
Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, зокрема, відповів на запитання народного депутата О.Ляшка, який цікавився тим, яких заходів вживає Уряд для списання зовнішніх боргів України та їх реструктуризації.
Він зазначив, що питання списання боргів є основним предметом роботи Міністерства фінансів і уряду в цілому.
Прем'єр-міністр надав загальні цифри про те, як змінювався зовнішній державний борг країни за останні роки. "В той момент, коли Віктор Янукович став Президентом країни, зовнішній борг країни складав 31 мільярд доларів США. Коли Янукович утік з країни, зовнішній борг України став складати 72 мільярда доларів США", - повідомив він.
А.Яценюк відверто сказав, що уряд не може виплачувати ці кредити. За його словами, в рамках програми реструктуризації, в рамках програми роботи з Міжнародним валютним фондом, минулого року отримано 9 мільярдів доларів США - це загальні кредити від Міжнародного валютного фонду, від країн Великої сімки, від всіх зовнішніх партнерів. "Отримали ми 9, а віддали тільки зовнішнім кредиторам 14, такий бізнес. Єдине, що нам вдалося зробити за минулий рік, це скоротити зовнішній борг країни з 71 мільярда доларів США до 68", - зазначив він.
Прем'єр-міністр нагадав про підписану з МВФ нову програму на три роки. За її умовами загальний обсяг фінансування складе 25 мільярдів доларів, з яких 17,5 мільярда доларів - це МВФ, 7,5 мільярда доларів нададуть США, Європейський Союз та інші контрибутори. При цьому Міжнародний валютний фонд чітко зазначив, що загальний обсяг коштів, необхідний Україні, складає не 25 мільярдів, а щонайменше 40 мільярдів на три роки. І саме цих 15 мільярдів доларів, яких не вистачає як прямі вливання в українську економіку, ми зобов'язані реструктуризувати.
А.Яценюк звернувся до кредиторів із словами: "Уряд дуже твердий у своїй позиції щодо необхідності завершення переговорів про реструктуризацію зовнішніх боргів України. Країна знаходиться в стані війни, ми втратили 20 відсотків економіки. Ми звернулися до наших кредиторів з чіткою пропозицією щодо порядку і умов реструктуризації. І ми просимо, і звертаємось, і наполягаємо на тому, щоб зовнішні кредитори, усвідомили поточну ситуацію, прийняли пропозицію України, яка є правильна і яка є кроком кредиторів по допомозі України".
Прем'єр-міністр також відповів на запитання стосовно забезпечення економіки газом. Він зазначив: "По газу ми зайняли дуже жорстку позицію в минулому році. І буду з вами відвертий, у мене була навіть телефонна розмова в червні з одним дуже високоповажним європейським лідером, який радив підписати нову угоду з "Газпромом". На що я сказав - знаєте, ми вже один раз з ними угоду підписали, вистачить. Ми пішли в Стокгольмський арбітражний суд, ми подали проти Росії декілька позовів, і ми вимагаємо в російського "Газпрому" відшкодування на користь України 16 мільярдів доларів США. Так само ми вимагаємо від російського "Газпрому" перегляду транзитного газового контракту, який є збитковим для України. І це є частиною нашої судової процедури з компанією "Газпром".
Відповідаючи на запитання, А.Яценюк розповів про заходи, вжиті урядом минулого року стосовно диверсифікації джерел постачання природного газу. Він повідомив, що уряд прийняв наступне рішення: мінімальний баланс газу - 50 на 50, мінімум, тобто 50 відсотків газу буде закуповуватися в Європейського Союзу.
Одне із запитань стосувалося виявлених у минулих роках фактів корупції в уряді, оприлюднених колишнім головою Держфініспекції М.Гордієнком.
А.Яценюк зазначив, що колишній голова Держфінінспекції після того, коли він був відсторонений всім складом Кабінету Міністрів для проведення службового розслідування, вийшов з політичними звинуваченнями про начебто розкрадання в уряді 7,5 мільярда. "Я був перший, хто був зацікавлений в тому, щоб Генеральна прокуратура порушила кримінальне провадження з цього факту, для того, щоб розібратися - це правда чи не правда", - зазначив він.
Відповідаючи на запитання щодо необхідності продовження роботи робочої групи по цьому розслідуванню, А.Яценюк сказав: "Продовжуйте, більше того, маєте питання до мене, я готовий публічно прийти і говорити".
Він також зазначив, що на робочій групі розбирали кожне так зване звинувачення. "Всі ці звинувачення стосуються не уряду, не прем'єра, а діяльності державних підприємств за період діяльності Миколи Азарова. І навіть деякі стосуються ще попереднього уряду, перед Миколою Азаровим, з 2006 року. Жодного факту, про який ця особа сказала, не підтвердилося", - заявив він.
"Я готовий свідчити як Прем'єр-міністр по будь-якому факту, по будь-якому звинуваченню і по будь-якій справі, яка стосується чи мене персонально, чи уряду. І буду боротися з політичними провокаторами, які заводять країну у звинувачення про факти корупції, яких не було, які показують виключно на російському телебаченні всі ці заяви так званого відстороненого і зараз звільненого керівника Державної фінансової інспекції. І також звертаюсь до органів прокуратури з тим, щоб розслідувати всі факти зловживань керівника Державної фінансової інспекції, які були викладені в оцьому коротенькому акті службового розслідування", - заявив далі А.Яценюк.
Прем'єр-міністр та члени Кабінету Міністрів відповіли на інші запитання народних депутатів.
На цьому година запитань до Уряду завершилася.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій оголосив депутатські запити, які потребували підтримки парламентаріїв.
Звіт робочої групи з перевірки оприлюднених Держфінінспекцією повідомлень про фінансові порушення, а також з перевірки інших фактів зловживань в державному секторі економіки представив голова робочої групи Борислав Береза.
Він повідомив, що загалом робочою групою було проведено вісім засідань, направлено більше 100 звернень, У тому числі, до Президента України, Прем'єр-міністра, Генерального прокурора, Державної фінансової інспекції. Членами робочої групи були заслухані представники майже всіх підприємств, установ та організацій, крім публічного акціонерного товариства "Укрнафта". За результатами перевірок ДФІ було розпочато близько 1 тисячі 500 кримінальних справ та проваджень, окремо 570 актів ревізії було приєднано до матеріалів вже відкритих кримінальних проваджень.
Б.Береза також зазначив, що Державна фінансова інспекція неодноразово зверталася до Генеральної прокуратури стосовно надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування, у тому числі, щодо надання матеріалів таких контрольних заходів членам робочої групи. На те відповідними особами, слідчими та прокурорами дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування не надано.
Крім того, по деяких матеріалах ревізій від правоохоронних органів надійшли листи щодо прямої заборони розголошувати будь-які дані результатів ревізій робочої групи.
Б.Береза заявив, що згідно з висновками і рекомендаціями робочої групи, є факти саботажу з боку Генеральної прокуратури. За його словами, її представники не надали запитуваної інформації, яка стосувалася кількості зареєстрованих кримінальних проваджень за актами ревізії Держфінінспекції. "Систематична неявка представників ГПУ на засідання робочої групи унеможливлює контроль і оцінку ефективності слідства, що здійснюється правоохоронними органами", - наголосив він.
Б.Береза повідомив, що члени робочої групи наполягають на прийнятті на наступному пленарному тижні Закону "Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради" №1098, який підписаний всіма лідерами коаліції.
Народний депутат також повідомив, що в ході роботи робочої групи можна зробити висновок, що за станом на сьогодні є афілійований вплив народних депутатів на призначення і роботу державних підприємств. Необхідно розробити правила і порядок конкурсного призначення керівників державних підприємств.
За його словами, на законодавчому рівні потрібно запровадити обов'язкове складання акту прийняття-передачі справ від старого керівника державного підприємства до нового, створити постійну комісію парламентського контролю за діяльністю державних підприємств та надати їх функції та правовий статус Тимчасовій слідчій комісії. Члени робочої групи, виходячи з доступних матеріалів, що вивчалися, відзначають відсутність прямих злочинних дій Прем'єр-міністра, але доходять висновку, що він є відповідальним за протиправні дії, вчинені членами Кабінету Міністрів та керівниками державних підприємств.
Голова робочої групи кілька разів просив головуючого дати йому додатковий час для оприлюднення повідомлення робочої групи.
Головуючий задовольняв ці прохання.
Представники фракцій виступили з позиціями щодо оприлюдненого головою робочої групи звіту.
Голова фракції "Блок Петра Порошенка" Юрій Луценко зазначив, що він не побачив у виступі висновків і не вірить, що в цьому складі робоча група може дати результат.
Перший заступник голови фракції "Народний фронт" Андрій Тетерук запропонував продовжити роботу групи ще на 10 днів, але за умови, що робоча група працюватиме.
Представник фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв зазначив, що робоча група виконала своє завдання: вона повинна була підтвердити факти, викладені екс-керівником Держфінінспекції М.Гордієнком, вона це зробила.
На думку С.Соболєва, необхідно створити тимчасову слідчу комісію або продовжити роботу робочої групи. Він запропонував провести відповідне голосування наступного вівторка.
Представник фракції "Самопоміч" Єгор Соболєв запропонував оприлюднити звіт робочої групи в Інтернеті. Він також висловився за прийняття Закону "Про тимчасові слідчі комісії".
Голова фракції Радикальної партії Олег Ляшко висловив розчарування з приводу оприлюдненого звіту. "Ми чекали на більше, а не на переповідання вже відомих фактів", - заявив він і запропонував продовжити роботу робочої групи, значно посиливши її професійний склад.
Головуючий надав слово Першому заступнику Генерального прокурора Володимиру Гузиру, який повідомив, що з 23 березня 2015 року Генеральною прокуратурою розпочато досудове розслідування за фактами, оприлюдненими народним депутатом Левченком у цьому залі за заявами і обставинами, які йому стали відомі з заяви колишнього голови Держфінінспекції М.Гордієнка. З метою всебічного і об'єктивного ведення розслідування кримінальне провадження розслідується слідчими в особливо важливих справах.
В.Гузир по суті обставин, про які заявив М.Гордієнко, повідомив, що за всіма 12 фактами проводилося розслідування слідчими органів прокуратури, підрозділами внутрішніх справ та Служби безпеки.
"В рамках проведення досудового слідства саме в цих 12 провадженнях було призначено особливий порядок проведення перевірок. Таким чином в рамках кримінальних проваджень перед слідчими суддями було поставлено питання про отримання дозволу і зобов'язання Державної фінансової інспекції провести перевірки господарсько-фінансової діяльності тих суб'єктів господарювання, про які йшлося в виступі шановного пана Берези.
Таким чином, були виконані доручення слідчих органів і ці акти, вони перевіряються сьогодні в рамках 12 кримінальних проваджень, які ніяк не пов'язані з кримінальним провадженням, розпочатим за дорученням Верховної Ради", - зазначив він.
В.Гузир відповів на некоректні вислови з боку робочої групи, що нібито Генеральна прокуратура саботує роботу робочої групи.
"Аматорські вислови народного депутата Берези, які були до початку цього засідання, недопустимі. З моєї точки зору, це приниження Генерального прокурора України, який був призначений у цьому залі. Я думаю, вони могли б бути реалізовані за рахунок вашого права, народний депутат, яке вам надає Конституція, закон. Законодавчі ініціативи внесіть, будь ласка, як законотворець в цей зал, законопроект щодо внесення змін і доповнень до Закону "Про Регламент України", легітимною зробіть цю робочу групу. І тоді яке буде прийнято рішення на розсуд цієї робочої групи, буде надана будь-яка інформація", - відповів він.
В.Гузир на питання: яким чином підтверджені заяви М.Гордієнка, доповів, що цифри, оприлюднені ним щодо майже 8 мільярдів, свого підтвердження не знайшли. "Чому? Тому що по цим обставинах, по всіх, це колосальні суми, проводяться судово-бухгалтерські експертизи", - пояснив він.
В.Гройсман після виступу Першого заступника Генерального прокурора наголосив, що народним депутатам потрібно проголосувати за продовження роботи робочої групи.
Народні депутати не підтримали пропозицію головуючого.
Володимир Гройсман після голосування зазначив, що він своїм розпорядженням продовжить роботу робочої групи щодо розслідування заяв про корупцію в уряді ще на два тижні.
Народні депутати виступили з заявами, повідомленнями, пропозиціями.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій і Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд зачитали депутатські запити.
А.Парубій, підсумувавши роботу Верховної Ради за пленарний тиждень, оголосив пленарне засідання закритим .
Наступне пленарне засідання другої сесії відбудеться у вівторок, 19 травня.