У ВІВТОРОК, 10 ГРУДНЯ, ДРУГА СЕСІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Перед початком роботи за узгодженим порядком денним народні депутати вшанували хвилиною мовчання пам'ять народного артиста СРСР Ю.О.БОГАТИКОВА, який пішов із життя 8 грудня цього року.
Голова Верховної Ради України Володимир ЛИТВИН нагадав присутнім, що 10 грудня відзначається День прав людини. Цього дня більш як півстоліття тому, сказав він, ООН прийняла Загальну декларацію прав людини. Ми маємо, підкреслив ЛИТВИН В.М., набувати досвіду у втіленні в життя принципів цього документу, рішуче дотримуватися пріоритетності прав, гідності та свободи людини.
Головуючий оприлюднив зміни в персональному складі депутатських фракцій і груп.
Було оголошено, що відповідно до Постанови від 12 вересня сьогодні у Верховній Раді проводиться черговий день Уряду. Першим питанням порядку денного була: "Інформація Кабінету Міністрів України "Про діяльність Уряду щодо розробки державної стратегії відродження і підтримки власного виробництва та розвитку високих наукоємних конкурентоспроможних технологій: електронної галузі, виробництва транспортних засобів (літако-, автомобілебудування тощо), машино- і приладобудування, засобів систем інформації і керування зв'язку (комп'ютерні технології, телекомунікації, автономні системи та радіосистеми навігації (наземні і космічні), енергозберігаючі технології на основі функціональної та силової електроніки тощо як найважливішої умови зростання добробуту населення та досягнення Україною статусу розвинутої країни".
Доповідав міністр промислової політики України Анатолій М'ЯЛИЦЯ. Співдоповідали голова підкомітету Комітету з питань промислової політики і підприємництва Віталій МАЙКО та голова підкомітету парламентського Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Михайло ПАВЛОВСЬКИЙ. Вони відповіли на запитання.
Доповідач і співдоповідачі проаналізували стан розвитку наукоємних технологій у галузях промисловості, зокрема: електронної, виробництва транспортних засобів, машино- і приладобудування, засобів систем інформації. Відмічалось, що здійснюваними заходами вдалося зберегти розгалужену мережу наукових організацій та наявний науково-технічний потенціал, який має непересічне значення, відіграє головну роль в остаточному подоланні економічної кризи, забезпеченні реального переходу економіки на інноваційний шлях розвитку, вирішенні багатьох соціальних проблем. Підкреслювалося, що внаслідок економічних умов, які складалися на перших етапах трансформації суспільства, наявний науково-технічний і промисловий потенціал використовувався не повною мірмою. В результаті за останні десять років значно знизилися обсяги промислового виробництва і особливо наукоємної продукції.
З метою створення умов для відродження та підтримки власного виробництва, в результаті спільної роботи Верховної Ради та Уряду України, було підготовлено та прийнято ряд законодавчих актів з підтримки окремих галузей машинобудування, зокрема: літакобудування, автомобілебудування, суднобудування, космічної та бронетанкової галузей, вітроенергетики, гірничо-металургійного комплексу, машинобудування для агропромислового комплексу. Це дало змогу не тільки стабілізувати становище у зазначених галузях, а й забезпечити приріст обсягів виробництва за останні два роки.
Разом з тим, говорилося, ситуація, що склалася, наприклад, в електронній промисловості вкрай загострилася. Процеси конверсії оборонної галузі призвели до різкого зниження виробництва електронної апаратури. Особливо великого спаду зазнала мікроелектроніка. Практично призупинено фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт в цьому напрямку.
Подальший занепад електронної промисловості, як зазначалось, може призвести до економічної залежності наукоємних галузей промисловості України від інших держав та іноземних фірм.
Постановою Верховної Ради України від 17.05.2001р. № 2414-ІІІ було запропоновано Кабінету Міністрів України розробити проект Закону про державну підтримку електронної промисловості в Україні, який досі, на жаль, не розроблено.
В обговоренні доповіді та співдоповіді взяли участь: Валентин ЛАНДИК, Вододимир ДЕМЬОХІН, Володимир ПУЗАКОВ, Олександр МАСЕНКО, Володимир ЄЩЕНКО, Василь ГУРЕЄВ, Михайло РОДІОНОВ, Ольга ГІНЗБУРГ, Юрій КАРМАЗІН, Станіслав НІКОЛАЄНКО, Нестор ШУФРИЧ.
Учасники обговорення вносили пропозиції та зауваження до проекту Постанови з цього питання.
Зазначалося, що не повною мірою діє механізм підтримки впровадження вітчизняних високотехнологічних розробок. Намагання активізувати та скоординувати діяльність Державного інноваційного фонду України, відродити діяльність галузевих інноваційних фондів поки що не дали бажаних наслідків.
Кабінетові Міністрів України рекомендувалося:
- розробити Національну комплексну програму розвитку високих технологій як програму інтеграції освіти, науки і виробництва, що охоплює розробку нових матеріалів, приладів, процесів та отримання кінцевої продукції;
- вдосконалити законодавчо-правову базу з метою підвищення ефективності діяльності сучасних організаційних форм - технопарків, фінансово-промислових груп, консорціумів, спільних підприємств, передбачачи необхідну концентрацію науки і виробництва для досягнення конкурентоспроможності в умовах глобалізації;
- розробити заходи з підвищення вхідного контролю, сертифікації імпортної елементної бази та комплектуючих виробів, щоб обмежити завезення в Україну неякісної продукції, а також з квотування імпорту виробів, які виготовляють вітчизняні підприємства.
З метою створення сприятливих умов для відродження та розвитку наукоємних конкурентноспроможних технологій Верховній Раді рекомендувалося розглянути як першочергові проекти законів "Про державну підтримку розвитку високих технологій в Україні" та "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні на період до 2006 року".
Заключне слово мав А.М'ЯЛИЦЯ. Він подякував нароним депутатам за пропозиції, висловив надію на подальшу співпрацю у вирішенні проблем, про які йшлося.
Другим питанням порядку денного була "Інформація Кабінету Міністрів України про виконання Постанови Верховної Ради України від 22.10.2002 № 189-IV "Про заходи щодо забезпечення теплом жилих будинків, закладів освіти, охорони здоров'я, культури та інших об'єктів соціальної сфери, що опалюються від централізованих мереж теплопостачання".
По доповіді голови Державного комітету з питань житлово-комунальноо господарвтсва Григорія СЕМЧУКА відбулася грунтовна розмова щодо стану, який склався в нинішньому опалювалному сезоні. В ній взяли участь Володимир ЛЕЩЕНКО, Ярослав СУХИЙ, Станіслав КОСІНОВ, Віталій ШИБКО, Валерій ПУСТОВОЙТЕНКО, Тарас ЧОРНОВІЛ, Юрій КАРМАЗІН, Анатолій МОРОЗ, Алла АЛЕКСАНДРОВСЬКА, Юрій СОЛОМАТІН, Володимир ЛЕЩЕНКО, Євген КИРИЛЬЧУК та інші народні депутати.
Відзначалося, що останнім часом ситуація трохи поліпшилася. Ліквідується заборгованість з комунальної плати. Пожвавилися ремонтні роботи. Однак, як підкреслювали промовці, дальшого поліпшення стану справ можна домогтися, лише намітивши та здійснивши грунтовні заходи з оновлення технічної бази, упорядкування фінансового забезпечення галузі. Наголошувалося на потребі прискорити підготовку й прийняття Житлово-комунального кодексу.
Підготовлений проект Постанови з цього питання, з врахуванням висловлених пропозицій та зауважень, рекомендувалося внести на голосування.
Далі відбувався розгляд законопроектів у першому читанні.
Аналізувався проект Закону про третейські суди (арбітраж), охарактеризований у доповіді першого заступника голови парламентського Комітету з питань правової політики Микола ОНІЩУКА. Зазначалося, в цілому, що прийняття такого правового акта буде помітним явищем, оскільки він спрямований на запровадження в Україні нових засад вирішення спорів, в тому числі приватних, за сучасною моделлю захисту і реалізації прав та інтересів громадян. Прийняття закону сприятиме узгодженню відповідної нашої правової бази з нормами міжнародного права. Водночас висловлювалися побажання, спрямовані на вдосконалення проекту. Рекомендувалося внести його на голосування щодо прийняття рішення.
Наступним був проект Закону про державну службу виконання покарань, у якому закріплюється правовий статус, структура та порядок діяльності органів виконання покарань, встановлюються межі повноважень і механізм контролю за їх діяльністю. У проекті також визначаються соціальні гарантії персоналу та міра відповідальності за неналежне виконання покладених на нього обов'язків. Законопроект представив у своїй доповіді голова Державного департаменту України з питань виконання покарань Володимир ЛЬОВОЧКІН. Співдоповідав - член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Сергій ІВАНОВ. Документ пропонувалося прийняти в першому читанні.
НА ЦЬОМУ РАНКОВЕ ЗАСІДАННЯ ЗАВЕРШИЛОСЯ.
НА ВЕЧIРНЬОМУ ЗАСIДАННI ВЕРХОВНОЇ РАДИ У ВIВТОРОК, 10 ГРУДНЯ, ПРОДОВЖИВСЯ РОЗГЛЯД ЗАКОНОПРОЕКТIВ У ПЕРШОМУ ЧИТАННI. ВIН ПРОХОДИВ ЗА СКОРОЧЕНОЮ ПРОЦЕДУРОЮ.
По доповiдi державного секретаря Мiнiстерства внутрiшнiх справ України Олександра ГАПОНА та спiвдоповiдi Олександра БАНДУРКИ (вiд парламентського Комiтету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної дiяльностi) аналiзувався законопроект щодо внесення змiн до Закону України "Про участь громадян в охоронi громадського порядку i державного кордону" (стосовно вилучення статтi 17 про страхування членiв громадських формувань).
Сутнiсть пропозицiї полягає в наступному. Згiдно зi статтею 41 Закону України "Про страхування" не допускається (за винятком обов'язкових видiв страхування життя, майна громадян, перестрахування, страхування експортно-iмпортних поставок пiд гарантiю держави та дiяльностi страхових посередникiв) будь-яке централiзоване регулювання (унiфiкацiя, обмеження, обов'язковість тощо) розмiрiв страхових платежiв (тарифiв) i страхових сум (страхового вiдшкодування), умов укладення страхових договорiв, взаємовiдносин страховика i страхувальника, якщо вони не суперечать законодавству України. Тобто порядок та умови страхування членiв громадського формування з охорони громадського порядку i державного кордону не потребують затвердження саме постановою Кабiнету Мiнiстрiв України, оскiльки Закон України "Про участь громадян в охоронi громадського порядку i державного кордону" не передбачає запровадження обов'язкового страхування членiв громадських формувань з охорони громадського порядку i державного кордону.
Проект пропонувалося прийняти вiдразу в першому i другому читаннях.
Мiнiстр екологiї та природних ресурсiв України Василь ШЕВЧУК у своїй доповiдi та секретар парламентського Комiтету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної дiяльностi Володимир МАЗУРЕНКО - у спiвдоповiдi охарактеризували проект Закону про внесення змiн до статтi 255 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення, що стосуються повноважень служби державної охорони природно-заповiдного фонду. Пропозицiя зводиться до того, щоб розширити перелiк осiб, якi мають право складати протокол про адмiнiстративне правопорушення, передбачене статтею 91 Кодексу України. Законопроект в основному мав пiдтримку.
Узгодження норм базових правових актiв щодо приватизацiї за нормами Закону України "Про Державну програму приватизацiї" - мета законопроекта щодо внесення змiн до деяких законiв України. Проект було представлено в доповiдi голови Фонду державного майна Олександра БОНДАРЯ. Рiшення про проект парламентських фахiвцiв оприлюднив голова пiдкомiтету Комiтету з питань економiчної полiтики, управлiння народним господарством, власностi та iнвестицiй Олег ЦАРЬОВ.
Зазначалося, що прийняття даного закону розширить можливi досi способи вiдчуження державних пiдприємств, надають приватизацiйним органам право здiйснювати продаж майна на найвигiднiших умовах, з отриманням максимального ефекту. Крiм того, пропонованi змiни мають сприяти активнiшiй дiяльностi органiв приватизацiї, оскiльки намiчається надiлити їх органам додатковими повноваженнями стосовно продажу, змiни умов конкурсiв, аукцiонiв та вiдкритих торгiв, початкової цiни об'єкта тощо.
Рекомендувалося в день прийняття рiшень пiдтримати законопроект.
За пiдсумками доповiдi Олександра БОНДАРЯ та спiвдоповiдi Олега ЦАРЬОВА було розглянуто також законопроект щодо внесення змiн до деяких законiв України, який стосується принципу вiдбору покупцiв об'єктiв приватизацiї. Вказаним проектом пропонується зробити жорсткiшим вiдбiр претендентiв. Зокрема, пропонується внести змiни до статтi 16 Закону України "Про приватизацiю державного майна", згiдно з якими до участi у вiдкритих торгах та конкурсах не допускаються покупцi та особи, пов'язанi з ними вiдносинами контролю. Йдеться про осiб, щодо яких на момент проведення конкурсу, вiдкритих торгiв встановлено факт систематичної (два або бiльше разiв) несплати за придбанi в процесi приватизацiї об'єкти або невиконання iнвестицiйних чи iнших грошових зобов'язань у строки, передбаченi договорами купiвлi-продажу. Також даним законопроектом пропонується внести деякi змiни у Державну програму приватизацiї на 2000-2002 роки. Вони полягають у тому, що покупцем контрольного пакету акцiй пiдприємств iнвестицiйно привабливих галузей може бути тiльки промисловий iнвестор, який вiдповiдає встановленим квалiфiкацiйним вимогам.
Тема приватизацiї була в центрi уваги й пiд час розгляду законопроекту щодо внесення змiн до Закону України "Про приватизацiю державного майна". Доповiдав заступник голови Нацiонального банку України Павло СЕНИЩ. Спiвдоповiдав вiд парламентського Комiтету з питань економiчної полiтики, управлiння народним господарством, власностi та iнвестицiй - ЦАРЬОВ О.А. Йшлося про статтю 21 чинного закону, якою визначаються джерела коштiв для придбання держмайна, що приватизується. Пропонується, щоб покупцi - iноземнi iнвестори оплачували придбанi об'єкти у вiльно конвертованiй валютi або в українськiй валютi за умови реiнвестицiй з коштiв, одержаних iноземцями у виглядi доходiв (дивiдендiв) вiд iнвестицiйної дiяльностi в Українi. Законопроект пропонувалося взяти за основу.
Розмова стосовно приватизацiйних проектiв була дiловою, грунтовною. Вона вийшла за межi обговорюваних документів, торкнулася багатьох гострих проблем роздержавлення власностi.
У доповiдi народного депутата України Леонiда ЧЕРНОВЕЦЬКОГО було представлено законопроект щодо внесення змiн до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платникiв податкiв перед бюджетами та державними цiльовими фондами". Цим проектом передбачається вилучити iз чинного закону положення, згiдно з яким процедура адмiнiстративного оскарження закiнчується днем порушення в судi (арбiтражному судi) провадження у справi за позовом платника податкiв щодо визнання недiйсним рiшення контролюючого органу. Пропонується також внести норму, за якою при зверненнi до суду (господарського суду) платника податкiв з позовом щодо визнання недiйсним рiшення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається недійсним до прийняття судом вiдповiдного рiшення.
У зв'язку з внесенням змiн до Кримiнально-процесуального кодексу України було розглянуто й рекомендовано внести на голосування законопроект щодо змiн до деяких законодавчих актiв України.
У ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМI ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖУЄ РОБОТУ ПIД ЧАС РАНКОВОГО ЗАСIДАННЯ В СЕРЕДУ, 11 ГРУДНЯ.
Цього ж дня в рамках вечiрнього засідання в сесiйнiй залi вiдбудуться парламентськi слухання на тему: "УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА: СТАН I ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ".