У ВІВТОРОК, 26 ЛИСТОПАДА, ДРУГА СЕСІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.

На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради Володимир ЛИТВИН від імені народних депутатів привітав Дмитра ТАБАЧНИКА та Андрія ШКІЛЯ з днем народження.

Далі головуючий оприлюднив зміни у персональному складі депутатських фракцій і груп.
Народні депутати розглянули і прийняли рішення щодо направлення депутатських запитів до вищих посадових осіб держави.

Упродовж наступних 45-ти хвилин представники фракцій та депутатських груп оприлюднювали заяви, які стосувалися вирішення нагальних проблем та прийняття низки законодавчих актів.
Відповідно до узгодженого порядку денного, проходив розгляд законопроектів за процедурою першого читання.

Першим розглядався проект закону про боротьбу з тероризмом, внесений Президентом України. Доповідав заступник Голови Служби безпеки України Володимир ПРИСТАЙКО.

Законопроект визначає правові засади боротьби з тероризмом в Україні, порядок координації діяльності органів виконавчої влади, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій, а також обов'язки та гарантії громадян у зв'язку із здійсненням такої боротьби.

Згідно з проектом, боротьбу з тероризмом мають здійснювати: Служба безпеки України, Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство оборони, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державний комітет у справах охорони державного кордону тощо.

З метою координації діяльності суб'єктів, які здійснюють боротьбу з тероризмом, проект передбачає створення Антитерористичного центру при Службі безпеки України. Цей центр має складатися з міжвідомчої координаційної комісії та штабу, а також координаційний груп та штабів, які беруть участь у боротьбі з тероризмом, та міжнародного співробітництва у цій сфері.

В проекті також висвітлюються питання відшкодування шкоди, заподіяної терористичним актом, реабілітації осіб, постраждалих від нього, визначаються засади правового та соціального захисту осіб, які беруть участь у боротьбі з тероризмом, та міжнародного співробітництва у цій сфері.
Законопроект передбачає відповідальність осіб, винних у терористичній діяльності згідно чинного законодавства.

Крім того, проектом передбачається внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України та низки Законів України.

Співдоповідав з цього питання Голова парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони Георгій КРЮЧКОВ. Він наголосив на політичному акценті тероризму, який на його думку може призвести до політичних репресій. На думку Комітету, положення законопроекту необхідно краще узгодити з чинним законодавством. Г.КРЮЧКОВ наголосив також на доцільності врахування міжнародного досвіду. Комітет пропонував прийняти законопроект за основу у першому читанні з наступним його доопрацюванням. Прийняття рішення з цього питання відбуватиметься у четвер, 28 листопада.

Далі були представлені два законопроекти про внесення змін і доповнень до Конституції України. По першому законопроекту доповідав член Комітету з питань правової політики Олександр МОРОЗ. Він наголосив на тому, що Верховна Рада приступає до розгляду одного з найважливіших питань - змін до Основного Закону України - Конституції. За словами доповідача, ці змін викликані потребою політичної реформи, зміни системи влади. Головні зміни стосуються взаємин у трикутнику: Президент-уряд-парламент. У проекті переглянуті повноваження цих гілок влади. Частина їх перейшла від Президента до Верховної Ради, суттєво посилені функції уряду, який в разі прийняття змін, за словами доповідача, справді стане вищим органом системи виконавчої влади. Посилилися також функції Президента щодо впливу на Верховну Раду і Кабінет Міністрів. Він одержить додаткові права, які дозволять йому впливати на ефективність роботи уряду і парламенту.

У проекті передбачені підстави формування і права парламентської більшості, окремі права меншості, гарантії стабільності фракцій і груп парламенту через посилення дисципліни депутатів, посилення контрольних функцій комітетів і Рахункової палати.

Серед запропонованих змін і зниження порогу подолання вето - до 250 голосів.

Загалом логіка змін до Конституції, зазначив О. МОРОЗ, передбачає демократизацію всіх сфер життя у державі. Доповідач також висловив впевненість на вдосконаленні правових норм Основного Закону. За його словами прийняття відповідних змін до Конституцій можливе вже на наступній сесії парламенту у лютому-березні 2003 року.

Проект закону про внесення змін до Конституції України (ст. 84, 85, 89, 92, 93, 94, 106, 147, 150, 151 та пункт 6 розділу XV Конституції України) представляв народний депутат Василь СІРЕНКО. Він зазначив, що законопроектом пропонується розширити повноваження Верховної Ради, що уточнюватимуть певні положення Конституції. Частину з них доповідач пропонував прийняти, деякі з них відхилити.

Оскільки обидва законопроекти розглядалися в режимі презентації, то дискусії по них не відбулося. Доповідачі лише відповіли на запитання.

Далі розглядався проект закону про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні. Доповідав автор законопроекту - народний депутат Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ.

Сутність законопроекту полягає в тому, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується право на свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні. Реєстрація осіб за місцем їхнього постійного проживання здійснюється органами реєстрації актів громадянського стану за місцем, де особа постійно проживає чи має намір проживати.

За словами доповідача, законопроект підтримали парламентські Комітети з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин та законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Другий законопроект про свободу пересування та вільний вибір місця проживання представляв його автор - народний депутат Олександр ЗАДОРОЖНІЙ. Проект регулює правовідносини, пов'язані із свободою пересування та вільним вибором місця проживання, визначає гарантії реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання, випадки і підстави щодо обмеження цих свобод. За словами доповідача законопроект може остаточно врегулювати проблему вільного пересування. О. ЗАДОРОЖНІЙ погодився з тим, що його законопроект схожий із законопроектом народного депутата О.ЗАРУБІНСЬКОГО і він не бачить перешкод для того, аби доопрацювати обидва законопроекти з тим, щоб подати на друге читання узгоджений варіант.

На схожості законопроектів наголошували у своїх виступів народні депутати. Переважна кількість виступаючих висловлювалися за якнайшвидше врегулювання фактичного скасування інституту прописки і заміни його реєстрацією і схилялися до того, щоб об'єднати законопроекти в один.

Наголошувалося також на тому, що виникає багато практичних питань, пов'язаних з процедурою та реєстрацією громадян, та на необхідності узгодження законопроектів з Конституцією, Цивільним та Житловим кодексами.

Наприкінці ранкового засідання розглядалися проекти законів про охоронну діяльність та про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про охоронну діяльність". Доповідав перший заступник Голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Олександр БАНДУРКА. Він наголосив на тому, що Комітет врахував рекомендації після попереднього розгляду законопроектів щодо об'єднання державної і недержавної охоронної діяльності в одному законопроекті.

Законопроект визначає, що охоронною діяльністю є визначені законодавством заходи з охорони майна та забезпечення особистої безпеки фізичних осіб. Документом також визначаються об'єкти та суб'єкти державної і недержавної охоронної діяльності, основні обов'язки та права суб'єктів охоронної діяльності, правовий статус суб'єктів господарювання недержавної форми власності, умови їх ліцензування.

Проект передбачає контроль за охоронною діяльністю, який здійснюють у межах своєї компетенції центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про охоронну діяльність" спрямований на узгодження норм чинного законодавства.

Обидва законопроекти були підтримані народними депутати, які взяли участь в їх обговоренні.

Наголошувалося на позитивному характері законопроектів, оскільки в разі їх прийняття буде врегульовано ще одну важливу сферу - охорони майна і особистої безпеки громадян України. Разом з тим, народні депутати зазначали, що законопроекти потребують доопрацювання, оскільки - не вирішують низку питань.

На ЦЬОМУ РАНКОВЕ ЗАСІДАННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ ЗАВЕРШИЛОСЬ.

ПIД ЧАС ВЕЧIРНЬОГО ЗАСIДАННЯ У ВIВТОРОК,
26 ЛИСТОПАДА, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖУВАЛА РОЗГЛЯДАТИ

ЗАКОНОПРОЕКТИ В ПЕРШОМУ ЧИТАННI. РОЗГЛЯД ПРОХОДИВ ЗА СКОРОЧЕНОЮ ПРОЦЕДУРОЮ.

Законопроект щодо внесення змiн до Закону України "Про судову експертизу", представлений мiнiстром юстицiї Олександром ЛАВРИНОВИЧЕМ, має на метi, як сказав доповiдач, уточнити й удосконалити деякi положення чинного правового акта. Зокрема, пропонується, щоб кримiналiстичнi, судово-медичнi i судово-психiатричнi експертизи проводилися державними спецiалiзованими установами, перелiк яких встановлює Кабiнет Мiнiстрiв України. В порядку, знов-таки визначеному Урядом, мають пiдлягати атестацiї та державнiй реєстрацiї методики кримiналiстичних судових експертиз.

В цiлому пiдтримуючи проект, рекомендований Комiтетом з питань правової полiтики, вiд якого мав слово голова пiдкомiтету Сергiй Соболєв, депутати висловили й певнi зауваження до нього. Наприклад, щодо необхiдностi чiткiше врегулювати механiзм фiнансування експертиз з державного бюджету та за рахунок замовника.

По доповiдi заступника парламентського Комiтету з питань правової полiтики Микола КАТЕРИНЧУКА було розглянуто законопроект щодо внесення змiн до Господарського кодексу України. В проектi пропонується розширити часовi рамки для пред'явлення наказу господарського суду до виконання з трьох мiсяцiв до одного року. Це, мовляв, надасть можливiсть пiдприємствам усiх форм власностi повнiше використовувати й вiдстоювати свої права. Законопроект оцiнювався неоднозначно. Висловлювалися пропозицiї щодо його iстотного доопрацювання. Питання про нього вирiшуватиметься в день голосування.

Грунтовну розмову викликав проект Закону про Державну програму розвитку нацiональної кiноiндустрiї на перiод до 2005 року. Доповiдала заступник мiнiстра культури i мистецтв України Ганна Чмiль. Спiвдоповiдав голова парламентського Комiтету з питань культури i духовностi Леонiд (Лесь) ТАНЮК. В цiлому пiдтримуючи проект, учасники обговорення, внесли чимало пропозицiй, реалiзацiя яких може посприяти вiдродженню кiнематографiчної галузi.

Наголошувалося, що вiтчизняна кiноiндустрiя має витiснити з екранiв України низькопробнi зарубiжнi стрiчки. Але це можливо, як зазначалось, за єдиної умови - надiйної пiдтримки, постiйного "патронування" галузi з боку держави. Водночас пiдкреслювалося: в цю сферi має увiйти й бiзнес. Вiн повинен усвiдомити, що йому ж на користь формування суспiльної культури з ринковими засадами.

Народний депутат України Раїса БОГАТИРЬОВА (вiд авторської групи) представила законопроект щодо внесення змiн до Закону України "Про патентування деяких видiв пiдприємницької дiяльностi". По сутi йдеться про деякi пiльги для малого бiзнесу. Пропонується, зокрема, вiдновити чиннiсть норми, яка дiяла ранiше, коли дрiбнi власники торгового патенту могли не застосовувати контрольно-касовi апарати. Ця норма, зазначалось, узгоджується з Указом Президента "Про спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi суб'єктiв малого пiдприємництва", що дозволяє фiзичним особам - платникам єдиного податку не втрачатися на дороге касове обладнання для розрахункiв зi споживачами. Проект було сприйнято неоднозначно. Його доля вирiшуватиметься в день голосування.

В основному повну пiдтримку мав внесений народним депутатом України Олександром БАНДУРКОЮ законопроект щодо змiн до деяких законодавчих актiв України з питань лiцензування. Зазначалось, що пропонованi поправки дають змогу порушити монополiю Нацiонального банку, iнших банкiв у сферi надання iнкасаторських послуг, сприяючи тим самим розвитковi конкурентного середовища в цiй галузi. Адже проект розширює перелiк суб'єктiв, якi можуть здiйснювати iнкасацiю згiдно з отриманою на це лiцензiєю.

Врегулювати питання стосовно охорони земель незалежно вiд їх цiльового призначення та форми власностi - мета урядового проекту Закону про охорону земель. Доповiдав з цього питання голова Державного комiтету по земельних ресурсах Анатолiй ДАНИЛЕНКО. Спiвдоповiдав (вiд парламентського Комiтету з питань аграрної полiтики та земельних вiдносин) голова пiдкомiтету Володимир ЛЕЩЕНКО. Як випливало з дискусiї, законопроект доцiльний, його можна взяти за основу, але й слiд ретельно доопрацювати, оскiльки в ньому багато недосконалих норм i положень.

В результатi розгляду за скороченою процедурою було рекомендовано для прийняття рiшення такi законопроекти:

- щодо внесення змiн до статтi 77-1 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення (стосовно вiдповiдальностi фiзичних та посадових осiб за випалювання стернi);
- щодо внесення змiн до Закону України "Про стимулювання розвитку сiльського господарства на перiод 2001 -2004 рокiв" (стосовно вилучення пункту 3 роздiлу VIII "Прикiнцевi положення");

- щодо внесення змiн до Закону України "Про плату за землю" (стосовно звiльнення вiд земельного податку санаторно-курортних та оздоровчих закладiв, а також земель пiдроздiлiв Прикордонних вiйськ);

- щодо внесення змiн до Закону України "Про загальний вiйськовий обов'язок i вiйськову службу" (стосовно вiдстрочки вiд призову та служби за контрактом).
За умови грунтовного доопрацювання в ходi пiдготовки до другого читання було рекомендовано проект Закону про Нацiональну програму мiнiмiзацiї наслiдкiв Чорнобильської катастрофи на 2002 -2005 роки та на перiод до 2010 року.

На цьому вечiрнє засiдання завершилося.

РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖИТЬ 27 ЛИСТОПАДА, В СЕРЕДУ.

 
Повернутись до публікацій

Версія для друку