У ВІВТОРОК, 22 ТРАВНЯ, ВІДБУЛОСЯ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ ТРЕТЬОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ П'ЯТОГО СКЛИКАННЯ.
На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради Олександр Мороз повідомив, що 18 травня 2007-ого року Центральна виборча комісія зареєструвала народного депутата України, обраного 26 березня 2006-ого року в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі Касянюка Олександра Ростиславовича, включено до виборчого списку Партії регіонів.
Новообраний народний депутат склав присягу перед Верховною Радою.
Із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій виступили уповноважені представники депутатських фракцій і народні депутати.
Голова Верховної Ради Олександр Мороз, підсумовуючи, запропонував депутатам підтримати одну з висловлених під час виступів пропозицію про заслуховування питання про порушення суддею Конституційного Суду Стецюком присяги.
Верховна Рада ухвалила рішення заслухати це питання у четвер, 24 травня.
О.Мороз також відповів на пропозицію щодо оприлюднення прийнятого Верховною Радою Закону "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". Цей закон, нагадав головуючий, передбачає поліпшення заробітних плат і пенсій для 17 мільйонів населення України.
Голова Верховної Ради України сказав, що він "з дорогою душею підписав би, вірніше, обнародував би цей закон", але не має на це право за нинішньою Конституцією. "Ми можемо обнародувати цей закон як такий, що проголосований Верховною Радою, але не введений в дію", - пояснив О.Мороз.
Головуючий також прокоментував ситуацію навколо проведення засідання політичного комітету Парламентської асамблеї Ради Європи, яке відбулося у Верховній Раді, зокрема, щодо відсутності на ньому міністра закордонних справ України.
Після цього народні депутати розглянули перше питання порядку денного - проект закону про Фонд земель державної власності та управління землями державної власності.
Концептуальною ідеєю, покладеної в основу законопроекту, за словами доповідача народного депутата Михайла Зубка, є зосередження управління землями державної власності в одному органі державної влади Фонді земель державної власності у складі центрального органу виконавчої влади по земельних відносинах як державної госпрозрахункової установи, визначення правових і організаційних засад та механізмів функціонування спеціального фонду земель державної власності, а також створення єдиної системи державних органів з питань земельних відносин.
Доповідач повідомив, що Комітет з питань аграрної політики і земельних відносин на своєму засіданні прийняв рішення відправити цей законопроект на доопрацювання авторам у зв'язку з великою кількістю зауважень до нього.
Народні депутати підтримали рішення профільного комітету і 254-ма голосами направили законопроект на доопрацювання.
На пропозицію іншого профільного Комітету з питань охорони здоров'я відхилено було наступний законопроект про попередження станів і захворювань, спричинених йодною недостатністю.
Основною причиною рішення про відхилення законопроекту, як доповіла Голова Комітету Тетяна Бахтеєва, стало його низьке техніко-юридичне виконання, хоча, профільний комітет підтримав рішення, що "в кожній сім'ї повинні бути однаково доступні і йодована і не йодована сіль".
Далі до порядку денного було включено і обговорено проекту закону про наукові парки.
Законопроект визначає правові, організаційні та економічні засади створення функціонування наукових парків як науково-виробничих об'єднань вищого навчального закладу четвертого рівня акредитації та або наукової установи, які є базовими елементами наукового парку, що об'єднуються з інноваційними структурами і суб'єктами господарювання для виконання науково-технологічних та інноваційних проектів, стимулювання наукових досліджень та практичного впровадження їх результатів.
Автори законопроекту впевнені, що його прийняття та подальше створення наукових парків у провідних вітчизняних університетах та провідних наукових установах дозволить стимулювати наукові інноваційні дослідження та забезпечити їх практичне впровадження.
Одночасно, як доповів голова підкомітету Комітету з питань науки і освіти Юрій Каракай, "ми зможемо скоротити надзвичайно небезпечний розрив науки та освіти, створити вже на стадії навчання для студентства ефективні умови для їх залучення до реалізації наукових та інноваційних проектів з перспективного майбутнього працевлаштування, бо ситуація з розривом науки та освіти у нас критична".
За підсумками голосування проект закону про наукові парки було прийнято за основу у першому читанні.
Наступний розглянутий проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності за випуск та продаж недоброякісних лікарських засобів) було відхилено.
Профільний Комітет з питань охорони здоров'я зауважив, що законодавча пропозиція щодо внесення змін до Закону України "Про лікарські засоби" потребує суттєвого техніко-юридичного доопрацювання.
Відхилено було і законопроект про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (щодо механізму прийняття рішень).
Далі народні депутати розглянули на пропозицію Парламентської асамблеї Ради Європи проект закону про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності.
Доповідав законопроект міністр юстиції Олександр Лавринович. Він зазначив, що проект є одним з важливих зобов'язань України перед Радою Європи, але найбільшим зобов'язанням перед нашими громадянами, оскільки має на меті питання, яке є достатньо важливим з точки зору прав людини. Ним пропонується гуманізувати систему кримінальних покарань. За словами міністра юстиції, вирішити це можливо шляхом часткової декриміналізації діянь, а також шляхом запровадження більш диференційованого підходу до вибору мір покарання за злочини. В основу цього проекту покладено принцип соціальної справедливості, згідно з яким кожна кримінально-правова санкція повинна не тільки відповідати ступеню суспільної небезпечності і описаного в законі діяння, але і узгоджуватися із санкціями, передбаченими за вчинення інших злочинів такого ж ступеня тяжкості, а також давати суду можливість індивідуалізувати покарання з урахуванням обставин конкретного злочину.
Загалом змінами, передбаченими в проекті, передбачається вдосконалити положення 24 статей загальної частини та 72 статті особливої частини Кримінального кодексу України. В загальній частині кодексу пропонується кілька серйозних новацій. Зокрема, щодо порядку реалізації принципу зворотної дії кримінального закону в часі.
Також пропонується запровадити достатньо чіткий принцип призначення покарання, згідно якого більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин, призначається лише у випадку, якщо на переконання судді, менш суворий вид покарання не буде достатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Передбачається також доповнити перелік пом'якшуючих обставин, передбачених статтею 66, такою обставиною, як надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину. Це, зокрема, нагадав доповідач, достатньо часто трапляється при розслідуванні кримінальних справ щодо дорожньо-транспортних пригод.
Проектом пропонується забезпечити реалізацію рішення Конституційного Суду також в частинні розповсюдження дії статті 69, призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено Кримінальним кодексом на осіб, які вчинили злочини невеликої тяжкості, передбачивши можливість призначення таким особам більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
Законопроектом пропонується удосконалити норми, які регулюють особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх. В проекті також враховані інтереси потерпілої особи щодо забезпечення відшкодування завданої їй шкоди. Так, згідно положень проекту, однієї з обов'язкових умов зняття судимості з винної особи є повне відшкодування завданих збитків, або усунення заподіяної шкоди.
В особливій частині Кримінального кодексу передбачається вилучити окремі норми, коли охорона відносин, на які направлено дії, цілком можлива за рахунок інших статей або частин статей Кримінального кодексу.
За словами доповідача, є ціла низка статей, якими передбачається розширити перелік видів покарань альтернативних позбавленню волі, які застосовуються судами. Це насамперед стосується тих статей Кримінального кодексу, які передбачають відповідальність за найбільш поширені на даний час у суспільстві злочини без обтяжуючих обставин, зокрема крадіжка 185, грабіж 186, умисне знищення або пошкодження майна 194, хуліганство і інші статті.
Проектом також передбачається зменшити розмір санкцій у вигляді позбавлення волі у випадках необґрунтованого чи надмірного застосування кримінальної репресії. Також передбачається запровадити у статтях, які містяться у окремих розділах Кримінального кодексу України, типові санкції, які відображають ступінь суспільної небезпечності відповідних категорій злочинів в залежності від сфери та об'єкту посягання для відповідних за ступенем суспільної небезпеки злочинів застосовуватися уніфіковані підходи для визначення санкцій.
Прийняття запропонованих законопроектом змін до Кримінального кодексу, зазначив О.Лавринович, забезпечить більш широкі можливості для суду індивіалізувати покарання особам, які вчинили злочини, застосування видів покарання, що є більш м'якими порівняно з позбавленням волі, а також сприятиме ефективному досягненню цілей покарання особою виправленню та попередженню вчинення нових злочинів одночасно і буде полегшувати питання повернення до життя в суспільстві.
Доповідач повідомив, що у Верховній Раді зареєстрований ще один проект закону, який стоїть в порядку денному. О.Лавринович сказав, що йому незвично було стикнутися з тим, що зареєстрований проект закону, який практично дослівно відтворює цей проект, який є надбанням широкого кола науковців і практичних працівників, що працювали за урядовим рішення для того, щоб зробити якісний документ. Внесений він народним депутатом з наданням до нього безсистемних деяких доповнень, які не дають можливості оцінювати їх позитивно. "Водночас сам факт того, що такий серйозний проект, такий підхід береться просто для того, щоб внести його і внести на кілька днів раніше ніж той, що розроблявся протягом тривалого часу не є добрим прикладом того, як можуть працювати окремі народні депутати України з результатами праці великої кількості шановних правників України", - наголосив О.Лавринович.
Доповідач звернувся до народних депутатів підтримати законопроект, внесений урядом.
Профільний Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендував прийняти за основу проект, внесений народним депутатом В.Стретовичем.
За підсумками голосування народні депутати підтримали в першому читанні урядовий проект і дали доручення профільному комітету при підготовці до другого читання врахувати всі позитивні пропозиції з проекту народного депутата В.Стретовича.
На пропозицію автора наступного законопроекту народного депутата О.Герасим'юк, проект закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо повноважень громадських рад) було знято з розгляду.
На цьому ранкове засідання закінчилося.
Наступне пленарне засідання третьої сесії Верховної Ради України п'ятого скликання відбудеться у середу, 23 травня.