У ВІВТОРОК, 21 КВІТНЯ, ВІДБУЛИСЯ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ДРУГОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ВОСЬМОГО СКЛИКАННЯ.

Голова Верховної Ради України В.Гройсман, відкривши ранкове засідання, оголосив про створення у Верховній Раді міжфракційного депутатського об'єднання "За єдину Українську Помісну Церкву", головою якого обрано народного депутата Володимира Ар'єва.

Із заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили представники депутатських фракцій і груп. У виступах йшлося про пропозиції щодо прийняття пакету законів, які сприятимуть виконанню Мінських домовленостей та нормалізації ситуації на Донбасі, подолання тоталітарного "радянського" минулого, про заходи уряду щодо забезпечення безпеки громадян під час святкових заходів 8-9 травня.

Представники фракцій також зробили повідомлення про обшуки у двох адвокатів Євромайдану та про те, що під стінами парламенту найбільш активні громадяни просять не звертати з дороги реформування правоохоронних органів.

У виступах йшлося про "необґрунтованість встановлених тарифів на житлово-комунальні послуги" та складність у заповненні декларації і заяви на отримання субсидії тощо.

Після закінчення виступів головуючий зачитав законопроекти, які пропонувалося включити до порядку денного сесії.

Народні депутати підтримали пропозицію головуючого про їх включення.

Проект постанови про Заяву Верховної Ради України "Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків" за №2332 доповіла народний депутат Оксана Сироїд. Вона повідомила, що метою проекту постанови є створення юридичного підґрунтя для пред'явлення Україною консолідованої претензії Російській Федерації у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України. За словами доповідачки, постанова є першим консолідованим документом парламенту, в якому сформульована передовсім хронологія збройної агресії Росії проти України. Це перший юридичний документ, у якому буде зазначено дату початку російсько-української війни - 20 лютого 2014 року. Крім того, у постанові міститься консолідований перелік усіх міжнародних зобов'язань, які за цей період порушила Росія.

Постанова також містить ті негативні наслідки, яких зазнала Україна внаслідок війни - це і окупація українських територій, і матеріальна шкода, завдана Росією, і людські жертви, і порушення прав людини. І нарешті, постанова містить перелік тих вимог, на яких Україна буде послідовно наполягати заради подолання наслідків російської агресії.

Окремо у постанові Верховна Рада висловлює вдячність народу України та всій волонтерській спільноті за безкорисливу, щиру та ефективну підтримку Збройних Сил та збройних добровольчих формувань України.

О.Сироїд також зазначила, що цей документ є особливо важливим в майбутньому, щоб, зокрема, прийняти рішення стосовно дерогації відступу від зобов'язань України, як на окупованих територіях, так і на територіях, де здійснюється антитерористична операція, а також для здійснення зовнішньої політики України.

Перший заступник голови Комітету у закордонних справах Іванна Климпуш-Цинцадзе у співдоповіді обумовила необхідність прийняття постанови потребою офіційного визнання Парламентом України факту збройної агресії Російської Федерації проти України. "Заява має стати одним з елементів претензійної роботи України на міжнародній арені", - зазначила представник Комітету і повідомила, що Комітет у закордонних справах підтримує необхідність прийняття такої Заяви і рекомендує Верховній Раді прийняти проект постанови за основу та в цілому і затвердити Заяву із запропонованими Комітетом змінами та доповненнями.

Постанову 259 голосами було прийнято за основу та в цілому.

Проект закону про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за порушення законодавства у сфері підтвердження відповідності, виготовлення, виробництво, реалізацію, придбання продукції, робіт та послуг, що призвело до створення реальної або потенційної загрози національній безпеці України у воєнній сфері за №1793 доповів народний депутат Артур Герасимов. Він нагадав про те, що 22 січня поточного року після 242 днів оборони останні захисники покинули Донецький аеропорт. "Всі знають, що цьому передувала безуспішна спроба його деблокування, під час якої в одній з колон більшість військової техніки зупинилася через технічні несправності. Влітку 2014-го як мінімум 67 військовослужбовців загинули чи отримали поранення через закупівлю бронежилетів, які не відповідали необхідному класу захисту. І таких випадків сотні! Будь-хто, хто спілкувався з командирами взводів, рот, батальйонів, може розповісти безліч сумних історій про те, як гинули люди під час бойових дій через неякісну техніку чи обладнання", - зазначив народний депутат.

Доповідач повідомив, що законопроект розроблено з метою своєчасного реагування на загрози національній безпеці України у воєнній сфері. А.Герасимов вважає, що постачання недоброякісної продукції в зону бойових дій сьогодні - це не недбале ставлення чи шахрайство, це загроза національній безпеці країни, це загроза нашій обороноздатності.

За словами парламентарія, прийняття законопроекту надасть можливість створити більш ефективний механізм щодо припинення порушень законодавства у цій площині.

Народний депутат також повідомив, що під час підготовки доопрацьованого законопроекту враховано зауваження Комітету, зокрема, щодо того, що під дію цього законопроекту не підпадають волонтери, уточнене поняття тяжких наслідків, уточнений понятійний апарат відносно стандартів або технічних регламентів, чітко визначена підслідність. "Законопроект має на меті унеможливити зниження рівня боєздатності Збройних сил України через недоброякісне постачання", - наголосив він.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Під час обговорення проекту наводилися факти того, як військовослужбовці та добровольці були поранені та постраждали через неякісну зброю та неякісні засоби захисту.

Парламентарії зауважували, що той, хто і далі буде постачати такі недоброякісні зброю та засоби захисту, мають бути дуже серйозно покарані.

Народні депутати підтримали законопроект за основу ("за" - 261).

Законопроект про внесення змін до статті 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (щодо посилення захисту прав дітей-інвалідів) за №2011 доповіла народний депутат Ірина Луценко. Обґрунтовуючи необхідність прийняття законопроекту, вона нагадала, що в липні 2014 року вже вносилися зміни до цієї статті. Але, за її словами, в переліку неохопленою залишилася категорія дітей-інвалідів віком до 18 років, які потребують особливого догляду, мається на увазі діти-інваліди підгрупи "А". "Таких дітей налічується в Україні 17 тисяч 650. Не така велика цифра для того, щоб не дати можливість їхнім батькам виховувати їх в повноцінній сім'ї. Уявіть собі, коли батько піде на фронт, дитина-інвалід I групи до 18 років, а це, цитую, які хвороби відносяться до таких діток, це кукси обох верхніх кінцівок, це сліпота на обидва ока, це злоякісні новоутворення, це психічні розлади, це не рух руками або ногами. Уявіть собі, якщо такий батько залишить матір і дитину-інваліда, і піде на фронт. Захист Вітчизни - це надзвичайно важливо, але захист дитини надзвичайно важливіше сьогодні ще більше", - наголосила народний депутат.

Верховна Рада 282 голосами прийняла проект закону за основу та в цілому.

Проект закону про внесення змін до Закону "Про наукову і науково-технічну діяльність" (щодо збереження науково-педагогічного кадрового потенціалу країни) за №2528 доповів народний депутат Олег Ляшко. Він зазначив, що в умовах війни і зовнішньої агресії, для відродження оборонного комплексу держава має робити все, аби зберегти свої кращі уми. "Коллаборанти та "п'ята колона" роками знищували українську армію, промисловість, науковий потенціал. Врешті-решт ми вступили у війну голі, босі і без зброї. Науковий потенціал, його збереження та примноження - це теж зброя, можливо навіть потужніша за танки і "Гради" Збройних Сил, - наголосив він.

О.Ляшко вважає, що наукові працівники, які по досягненню пенсійного віку продовжують свою дослідницьку діяльність, заслуговують на державну опіку. Відбирати у них пенсії - це злочин.

Доповідач нагадав, що 2 березня 2015 року Верховна Рада прийняла "ганебний" закон, яким позбавила науковців пенсії. Це призвело до того, що наукові працівники змушені залишати наукові посади. Тому, вважає він, завдання Українського парламенту врятувати вітчизняну науку, підтримати законопроект і повернути науковцям зароблені ними пенсії.

Голова Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич звернула увагу на помилку, в результаті якої ми маємо масові звільнення науково-педагогічних працівників. "В науці і освіті спадковість досвіду має величезне значення. Я хочу підкреслити, що значна частина науковців-пенсіонерів працює не на повну ставку, але їх присутність вирішальна у спеціалізованих вчених радах, у керівництві науковими роботами. А сьогодні, наприклад, у Київській політехніці звільнилося 124 науково-педагогічних працівника. Для того, щоб підготувати доктора технічних наук державі треба вкласти дуже багато ресурсів. Тому зараз нам потрібно виправити нашу помилку і відновити статус-кво працюючих наукових пенсіонерів, який був до прийняття цих законів", - наголосила Л.Гриневич.

Голова Комітету повідомила, що Комітет з питань освіти та науки та Комітет з питань соціальної політики, розглядаючи редакцію цього закону, пропонують викласти в трохи іншій редакції, зважаючи на те, що потрібно якнайшвидше прийняти цей закон. Вона підкреслила: дана редакція відновлює статус-кво науково-педагогічних працівників, який був до прийняття цих законів у березні. Тобто наукову пенсію отримують ті працюючі науковці, які вийшли на пенсію до 2011 року. Є частина таких, що вийшли на пенсію після 2011, але вони будуть продовжувати отримувати пенсію на загальних підставах, як це було впродовж кількох останніх років. "Таким чином, ми виправляємо ту несправедливість, яка була зроблена саме нашими змінами до закону", - наголосила вона.

Парламентарії 308 голосами підтримали законопроект за основу та в цілому.

Проект закону про внесення змін до Закону "Про екстрену медичну допомогу" (щодо забезпечення справедливої оплати праці працівників бригад екстреної медичної допомоги) за №1164 доповіла перший заступник голови Комітету з питань охорони здоров'я Оксана Корчинська. Вона зазначила, що порушена автором проблема, дійсно, є надзвичайно актуальною. Чинним Законом "Про екстремальну медичну допомогу" право на отримання надбавок і доплат до основної заробітної плати, зокрема за особливий характер та умови праці, мають лише медичні працівники системи екстреної медичної допомоги. Інші працівники екстреної медичної допомоги, а саме водії таких доплат не отримують, хоча працюють в однакових тяжких умовах.

О.Корчинська повідомила, що підтримуючи в цілому ідею законопроекту щодо необхідності забезпечення справедливої оплати праці працівників бригад екстреної медичної допомоги, Комітет вважає, що встановлення однакових умов оплати праці для усіх працівників системи екстреної медичної допомоги без врахування рівня відповідальності і складності може бути ще доопрацьований. Такі доплати мають здійснюватися медичним працівникам, як це передбачено законом, звичайно виключенням не можуть бути водії екстреної медичної допомоги.

Крім того, за її словами, потребують уточнення і терміни набуття чинності закону у разі його прийняття, які мають бути узгоджені з вимогами статті 27 Бюджетного кодексу України. Закон матиме вплив на видатки державного бюджету, тому вводиться в дію не раніше з початку бюджетного періоду, що настає за плановим 1 січня 2016 року.

Парламентарії 251 голосом підтримали законопроект за основу.

Народні депутати розглянули ще кілька законопроектів у першому читанні.

За результатами обговорення у першому читанні за основу були прийняті проекти законів про внесення змін до законів "Про охорону дитинства" та "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо державної підтримки учасників антитерористичної операції та їх дітей з метою здобуття освіти за №2105 і про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо випробування при прийнятті на роботу) за №1639.

Народні депутати також розглянули у першому читанні проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення ролі громадянського суспільства в боротьбі з корупційними злочинами за №1165. Цим проектом пропонується внести до Кримінального процесуального кодексу, Кримінального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення зміни, відповідно до яких запроваджується новий інститут кримінального процесуального законодавства України - кримінальне впровадження у формі громадського обвинувачення. Згідно з проектом, інститут громадського обвинувачення характеризується участю в ньому спеціального суб'єкта, який ініціює його початок, громадського обвинувача як самостійно учасника та сторони кримінального провадження; особливим порядком початку та закінчення кримінального провадження; особливим порядком доказування обставин, які свідчать про ознаки кримінальних правопорушень, щодо яких допускається кримінальне обвинувачення, громадське обвинувачення; відкритістю кримінального провадження та публічним розголошенням обставин та доказів, що стали підставою початку кримінального провадження та становлять суспільний інтерес; особливістю відшкодування громадським обвинувачем шкоди особі, щодо якої ним було ініційовано початок кримінального провадження.

Проектом передбачається, що запровадження такого інституту дасть змогу залучити громадськість до боротьби з корупцією у вищих ешелонах влади.

Під час обговорення народні депутати загалом підтримали законопроект. Вони зазначали, що той, "хто не голосуватиме за цей закон, позбавляє свій народ права на справедливість", висловлювали переконання, що цей закон допоможе "побороти те зло, яке поставило український народ на коліна", наголошували на важливості його прийняття.

Головуючий після закінчення обговорення запропонував провести сигнальне голосування. Його результати показали недостатню кількість голосів для прийняття законопроекту за основу ("за" - 188).

Головуючий сказав, що рішення щодо законопроекту буде прийнято на вечірньому засіданні і закрив ранкове засідання.

На вечірньому засіданні народні депутати розглядали законопроекти, включені до порядку денного сесії на початку ранкового засідання.

Проект закону про внесення змін до Закону "Про прокуратуру" (щодо відтермінування набрання чинності) за №2665 доповів народний депутат Юрій Луценко. Він зазначив, що положення Закону "Про прокуратуру" містять низку суттєвих недоліків, в тому числі концептуального характеру. Без внесення відповідних законодавчих змін є неможливим проведення першого засідання всеукраїнської конференції працівників прокуратури, створення місцевих прокуратур.

Водночас, за його словами, Закон в цілому набирає чинності з 25 квітня цього року, а внесення відповідних змін до законодавства потребує певного часу.

Реалізація його положень потребує значних видатків з Державного бюджету. Тому терміново потребує вирішення питання відкладення на певний період введення в дію положень нового Закону "Про прокуратуру".

Ю.Луценко запропонував внести зміни до пункту 1 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про прокуратуру", якими передбачається, що Закон набуде чинності з 15 липня 2015 року, а не через шість місяців з дня опублікування (тобто з 25 квітня цього року), як це передбачено сьогодні.

Це надасть можливість поетапного та системного переходу до нової визначеної законом системи органів прокуратури з урахуванням можливостей Державного бюджету України, а також внесення відповідних змін до законодавства.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому.

Парламентарії 249 голосами підтримали рішення профільного Комітету.

Народний депутат Юрій Луценко доповів ще один законопроект - про внесення змін до законів України (щодо окремих питань забезпечення діяльності органів прокуратури) за №2666. Автор повідомив, що цим проектом пропонується доповнити пункту 4 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону "Про забезпечення права на справедливий суд" новим абзацом, яким встановити, що "скликання та проведення всеукраїнської конференції працівників прокуратури для призначення членів Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України "Про прокуратуру" № 1697-VІІ від 14 жовтня 2014 року здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором України".

Проектом також пропонується внести зміни до Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції" з метою врегулювання питання складення протоколів про адміністративні правопорушення, пов'язаних з корупцією до початку діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу та в цілому.

Народні депутати розглянули ще один законопроект, спрямований на реформування прокуратури - про внесення змін до Закону "Про прокуратуру" (щодо удосконалення та особливостей застосування окремих положень) за №2667.

Один з авторів проекту, народний депутат Юрій Луценко обґрунтував необхідність прийняття законопроекту потребою визначити низку механізмів реалізації положень нового Закону "Про прокуратуру" в частині добору прокурорських кадрів, здійснення дисциплінарного провадження до запровадження в повній мірі системи органів прокурорського самоврядування та формування Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, усунення окремих недоліків та неузгодженостей положень цього закону, що визначають порядок призначення прокурорів на адміністративні посади.

За словами доповідача, його метою є врегулювання на перехідний період питання призначення прокурорів районної ланки до новостворюваних місцевих прокуратур за результатами успішного проходження тестування, а також добір кандидатів на вакантні посади через механізм тестування та стажування, що дозволить послідовно сформувати професійний прокурорський корпус місцевого рівня. Метою проекту також є визначення порядку дисциплінарного провадження щодо прокурорів та вирішення інших питань до впровадження в дію всіх визначених законом складових механізмів добору прокурорів та дисциплінарної відповідальності.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін повідомив, що члени Комітету вирішили рекомендувати Верховній Раді відхилити цей законопроект, оскільки положення, що пропонуються ним врегулювати, враховані в проекті закону про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" щодо приведення у відповідність з європейськими стандартами, забезпечення перехідного періоду реформування органів прокуратури і усунення неузгодженостей" (реєстр. №2404-1).

Представники деяких фракцій коаліції під час обговорення заявили, що вони підтримають рішення профільного комітету.

Голова фракції Радикальної партії Олег Ляшко у виступі назвав законопроект "обманом" і заявив, що він знімає з себе виконання обов'язків координатора фракцій коаліції.

Інші парламентарії також висловилися проти прийняття законопроекту, називаючи його "тихеньким повзучим поверненням прокуратурі функції загального нагляду" та зауважили щодо інших норм проекту, звертали увагу на те, що проект зберігає старі методи призначення на посади у прокуратурі тощо.

Ю.Луценко у заключному слові заявив, що через незгоду фракцій коаліції щодо цього законопроекту, він знімає його з розгляду.

В.Гройсман, підсумовуючи, закликав комітети напрацювати на базі кількох законопроектів один, спрямований на проведення реформи у прокуратурі.

Головуючий сказав, що законопроект №2667 автором відкликано.

Народні депутати повернулися до законопроекту за №1165.

За результатами обговорення, яке відбулося на ранковому засідання, відбулося голосування, згідно з яким законопроект не набрав необхідної кількості голосів для прийняття ("за" - 152).

Парламентарії не підтримали пропозицію про повернення законопроекту на доопрацювання ("за" - 165).

Народні депутати розглянули у другому читанні проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо спрощення умов ведення бізнесу) за №2381.

Голова Комітету з питань податкової та митної політики Роман Насіров доповів про опрацьовані Комітетом поправки і рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти його у другому читанні та в цілому.

Народні депутати 253 голосами підтримали рішення профільного комітету і прийняли законопроект в цілому.

Проект постанови про Звернення Верховної Ради України до Президента Російської Федерації про необхідність дотримання Комплексу заходів щодо виконання Мінських угод та звільнення незаконно утримуваного народного депутата України VIII скликання Надії Савченко за №2570 доповіла голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко. Вона зазначила, що метою і завданнями прийняття Постанови є звернення до Президента Російської Федерації із закликом дотримання Комплексу заходів щодо виконання Мінських угод та звільнення незаконно утримуваного народного депутата України VIII скликання Надії Савченко та інших громадян України, які були захоплені в полон, перевезені на територію Російської Федерації та всупереч їх волі незаконно утримуються Росією.

В.Гройсман запропонував рішення щодо проекту постанови прийняти на наступному засіданні і закрив вечірнє засідання.

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку