У ВІВТОРОК, 15 ТРАВНЯ, ВІДБУЛОСЯ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ ТРЕТЬОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ П'ЯТОГО СКЛИКАННЯ.
На початку ранкового засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій.
Підсумовуючи виступи, Голова Верховної Ради Олександр Мороз висловився відносно провокацій з боку високих посадових осіб Секретаріату Президента України, що прозвучали минулими вихідними щодо підготовки замахів проти відомих політиків. "Мені здається, що тут очевидна гра брудними, міченими картами. Бо розрахунок будувався такий повинна бути в п'ятницю на телеканалі здійснена інформація про замахи, через півгодини провести РНБО і вдаватися до якихось надзвичайних заходів, авантюр", - наголосив він.
О.Мороз припустив, що саме через це екс-голова Ради національної безпеки і оборони Віталій Гайдук написав заяву про звільнення, і "хатки зламалися".
Голова Верховної Ради України назвав правильним звернення депутатів до Генеральної прокуратури щодо надання юридичної оцінки таким заявам.
"Такі провокації не повинні проходити безслідно, і кожен має знати, що із суспільством гратися не можна", - наголосив Мороз.
"Людей турбує, що відбувається в державі. Люди хочуть ясності. Тому я хотів би запевнити громадян ми не допустимо жодних надзвичайних ситуацій, силових дій, зіткнень. Ми все владнаємо, але все буде на основі Конституції", - запевнив О.Мороз.
"Хай ніхто не думає, що він так собі з кимсь домовився, потім розійшлися і вже все з'ясовано. Буде так, як записано в Конституції! Треба якісь частини змінити змінимо", - наголосив він.
О.Мороз також повідомив про засідання Консультативної ради при Голові Верховної Ради, на якій у середу розглядатимуть зміни до Конституції України.
При цьому він попередив, що надалі не допустить голосування пакетом змін до Конституції. "Сьогодні ніхто ніякими пакетами голосувати не буде. Усі документи розглядатимуться відповідно до регламенту та Конституції", - запевнив він.
Далі О.Мороз запропонував народним депутатам включити до порядку денного і розглянути кілька проектів постанов.
Спочатку народні депутати прийняли постанову про заслуховування інформації Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України, виконуючого обов'язки Голови Служби безпеки України стосовно правової оцінки заяв представників Секретаріату Президента України про існування загрози життю окремих державних діячів.
Наступною ухваленою Постановою про забезпечення завершення конституційної процедури законотворчого процесу і набрання чинності законами України, прийнятими Верховною Радою України протягом квітня 2007 року Верховна Рада звертає увагу Президента України Віктора Ющенка на невиконання вимог статті 94 та пункту 29 частини 1 статті 106 Конституції України щодо законів України, прийнятих Верховною Радою протягом квітня 2007 року.
Постановою доручається Голові Верховної Ради України невідкладно звернутися до Президента України з пропозицією терміново підписати та оприлюднити закони України, прийняті Верховною Радою України протягом квітня 2007 року.
Далі народні депутати розглянули проект постанови про Звернення Верховної Ради України до Генеральної прокуратури з приводу необхідності додержання Центральною виборчою комісією вимог Конституції та законів України.
У постанові висловлюється сподівання, що "в умовах складної політичної ситуації Центральна виборча комісія у своїй діяльності буде керуватися виключно Конституцією і законами України. У випадку ж порушення Центральною виборчою комісією чи її окремими членами вимог Конституції і законів України Генеральна прокуратура України має реагувати на такі порушення, відповідно до закону."
Після цього народні депутати розглянули проект закону про акціонерні товариства. Доповідав Голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Анатолій Балюк. Він зазначив, що основна мета проекту - розв'язання проблем, які є причиною виникнення корпоративних конфліктів та захист права міноритарних і мажоритарних акціонерів. Доповідач наголосив на тому, що питання корпоративного управління в Україні викликає найбільшу кількість питань на вітчизняному фондовому ринку. Вони є найболючішими та потребують найскорішого свого вирішення.
За словами А.Балюка, одним з головних завдань проекту є посилення захисту прав акціонерів. Цей принцип міститься практично у всіх статтях проекту. При цьому, законопроектом забезпечується певна гнучкість у прийнятті важливих рішень щодо діяльності акціонерного товариства, зменшується можливість так званих патових ситуацій, пов'язаних з пасивністю акціонерів або навмисним ігноруванням загальних зборів товариства.
Проектом передбачено чітка заборона на штучне обмеження права власності акціонера. Як показує досвід, нечіткі формулювання цієї норми Закону України "Про господарські товариства" призвели до численних зловживань та порушень прав та інтересів акціонерів, в тому числі і держави.
У документі детально викладені положення, пов'язані з діяльністю органів управління акціонерним товариством.
За словами доповідача, з метою прискорення прийняття управлінських рішень, проектом пропонується зменшити коло питань, рішення щодо яких приймають загальні збори акціонерів, частину їх повноважень передбачається передати до компетенції наглядової ради, члени якої обираються акціонерами і захищають інтереси останніх.
Водночас, рішення найбільш важливих питань діяльності акціонерного товариства залишено за загальними зборами. Це стосується насамперед недопущення вчинення значних правочинів з майном товариства без згоди загальних зборів, що призводить до таких явищ, як вимивання активів або фіктивні банкрутства.
Голова Держкомісії поінформував про нові норми проекту, врегулювання інших проблем у діяльності вітчизняних акціонерних товариств, зупинився на тих змінах, яких зазнав законопроект порівняно з попередньою редакцією тощо.
Профільний комітет з питань економічної політики, про рішення якого поінформував голова підкомітету цього Комітету Юрій Воропаєв, рекомендував парламенту підтримати законопроект у першому читанні. При цьому члени Комітету висловили до нього більше ста зауважень. На недосконалості проекту наголошували і народні депутати у своїх виступах. При цьому вони підтримували його у першому читанні в разі врахування зауважень, оскільки це дозволить "прийняти єдиний комплексний закон України про акціонерні товариства, який підвищив би рівень захисту прав акціонерів, розвиток ринку цінних паперів, сприяв би залученню інвестицій в економіку України, а також запобігав би незаконному рейдерському захопленню українських підприємств".
За підсумками голосування проект закону про акціонерні товариства було прийнято у першому читанні 247-ма голосами "за".
Далі народні депутати повторно розглянули Закон України "Про внесення змін до статті 29 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" з пропозиціями Президента України.
Профільний Комітет з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту і туризму рекомендував парламенту погодитися з зауваженнями Президента України і прийняти закон з їх урахуванням.
251-м голосом "за" закон було прийнято.
Розглянувши ще один закон з пропозиціями Президента України "Про внесення змін до Закону України "Про господарські товариства" щодо зниження планки кворуму проведення загальних зборів господарського товариства", народні депутати підтримали пропозицію Президента про відхилення цього закону.
Натомість за основу був прийнятий запропонований народним депутатом С.Матвієнковим законопроект з такою з назвою. Згідно до запропонованих змін, загальні збори визначатимуться правомочними за участі у них акціонерів, учасників або їх законних представників, що мають відповідно до статуту товариства більше як 50 процентів голосів, якщо скликані у встановленому порядку попередні загальні збори не відбулися через неучасть в них необхідної кількості акціонерів. Чинна редакція закону передбачає необхідність присутності на загальних зборах не менше 60 процентів голосів, що за певних умов дає можливість блокувати проведення повторних зборів.
Після цього народні депутати обговорили проект закону про внесення змін до Закону України "Про екологічну експертизу" (щодо повноважень громадськості та переліку об'єктів екологічної експертизи). Автор проекту народний депутат Олександр Голуб аргументував необхідність прийняття такого закону тим, що діючий Закон України "Про екологічну експертизу" недостатньо забезпечує ефективність проведення державної екологічної експертизи, залишаючи поза її межами чимало видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. За його словами, чинний закон обмежує участь громадськості та її вплив на процес прийняття екологічно важливих рішень, чим порушуються конституційні права громадян на життя у сприятливому навколишньому середовищі. У ньому є розбіжності із міжнародними правовими документами.
Представлений законопроект спрямований на збільшення повноважень громадськості на розширення та уточнення переліку об'єктів екологічної експертизи. Як наголосив доповідач, він містить зміни до окремих статей Закону України "Про екологічну експертизу". Його основними положеннями є: розширення визначення поняття екологічної експертизи, збільшення кола її принципів і завдань, збільшення можливостей громадськості відносно отримання інформації щодо процесу та результатів державної екологічної експертизи.
Проектом також деталізується перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять, або можуть потенційно становити підвищену екологічну небезпеку, для яких є обов'язковим проведенням державної екологічної експертизи.
Під час обговорення народні депутати висловили до проекту низку суттєвих зауважень. Зокрема, щодо того, що він не передбачає запровадження нових або зміну існуючих механізмів, визначення податкових зобов'язань з приводу природо-ресурсних платежів, а також не передбачає запровадження нових або зміну існуючих порядків справляння вказаних груп і платежів.
При цьому проект пропонувалося підтримати як такий, що сприятиме прозорості та однозначності визначення розмірів податкових зобов'язань з платежів за користування природними ресурсами.
Інші промовці звертали увагу на недоцільність включення безпосередньо до закону переліку видів діяльності та об'єктів, що можуть потенційно становити підвищену екологічну небезпеку. З огляду на це пропонувалося відправити законопроект на повторне перше читання.
За підсумками голосування законопроект було направлено на повторне перше читання.
За основу було прийнято наступний законопроект про внесення змін до статті 65 Закону України "Про вищу освіту" (стосовно створення самостійних госпрозрахункових підрозділів). Ним пропонується доповнити статтю 65 Закону України "Про вищу освіту" новою частиною, якою передбачити, що вищі навчальні заклади, які мають статус національних, можуть створювати самостійні госпрозрахункові підрозділи для надання послуг у галузі вищої освіти.
При цьому зверталася увага на необхідність більш чіткого визначення правового статусу вказаних самостійних госпрозрахункових підрозділів.
Насамкінець народні депутати розглянули проект постанови про посилення захисту майна творчих спілок.
Профільний Комітет з питань культури і духовності запропонував прийняти таку постанову з метою вжити невідкладних заходів, спрямованих на розв'язання проблем творчих працівників, наповнивши конкретним змістом рекомендаційні норми законодавства щодо захисту майна творчих спілок.
Постанову було ухвалено 234-ма голосами "за".
На цьому ранкове засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання третьої сесії Верховної Ради України п'ятого скликання відбудеться у середу, 16 травня.