У П'ЯТНИЦЮ, 18 ТРАВНЯ, ВІДБУЛОСЯ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ ТРЕТЬОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ П'ЯТОГО СКЛИКАННЯ.
На початку ранкового засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, який вів засідання, виголосив депутатські запити.
Із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій виступили представники фракцій і народні депутати.
Після цього народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Спочатку вони обговорили проект закону про спеціальні засоби оборони. Доповідач - член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Василь Грицак зазначив, що обговорюваний проект має значні вади: насамперед, це - відсутність чітких критеріїв відмежування спеціальних засобів від зброї. Виходячи із змісту статті першої проекту до засобів активної оборони можуть бути віднесені як газові балончики з газом дратівної дії, так і нарізна зброя, наприклад кулемет. За словами доповідача, це може призвести до послаблення контролю над обігом вогнепальної зброї.
Проектом не визначено правовий статус, основні права та обов'язки, компетенція, владні повноваження спеціального уповноваженого органу по контролю за обігом спеціальних засобів оборони. Це не узгоджується з вимогами статті 19 Конституції України, яка встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
В.Грицак також зауважив, що у визначенні понять "спеціальні засоби активної оборони", "спеціальні засоби пасивної оборони" тощо, крім ознак, спільних для спеціальних засобів оборони, взагалі мають міститися і ознаки, необхідні для відмежування вказаних засобів між собою.
Доповідач звернув увагу на те, що слід було б визначити вимоги до громадян, які виявили бажання придбати спеціальні засоби активної оборони. В іншому випадку видача дозволів будь-яким бажаючим особам втрачає сенс.
В.Грицак підсумував: "Загалом прийняття цього закону до прийняття закону про зброю вбачається передчасним, оскільки, може привести як до послаблення контролю за обігом вогнепальної зброї, так і до звуження прав громадян щодо придбання засобів оборони".
Доповідач повідомив, що за результатами розгляду Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності пропонує Верховній Раді повернути законопроект про спеціальні засоби оборони суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання.
Народні депутати в ході обговорення підтримали рішення профільного Комітету.
За підсумками голосування законопроект було відхилено.
Повторно розглянувши після доопрацювання Закон України "Про захист персональних даних" з пропозиціями Президента України, народні депутати підтримали пропозицію Президента про відхилення цього закону.
У повторному першому читанні далі було розглянуто два законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо лізингу), подані відповідно народним депутатом Д.Святашем та іншими і Кабінетом Міністрів.
За відсутності доповідача по першому законопроекту, ініціаторами якого є народні депутати, урядовий законопроект доповіла заступник міністра економіки Оксана Слісаренко. Вона зазначила, що метою урядового законопроекту - є забезпечення єдиного підходу до регулювання операцій лізингу та усунення практичних недоліків, які виникають у процесі застосування в законодавчих актах. Проектом передбачено упорядкувати підходи до здійснення лізингових операцій. З цією метою пропонується основні вимоги щодо здійснення лізингових операцій визначити у Цивільному кодексі та Законі України "Про фінансовий лізинг", виключивши відповідне положення із Господарського кодексу. Зокрема, пропонується у статті 806 Цивільного кодексу уточнити визначення договору лізингу, виключивши термін "прямий та непрямий лізинг", оскільки вони більше ніде не використовуються та передбачити основні вимоги щодо укладання та виконання договорів лізингу.
Проектом також деталізується окреме питання щодо здійснення лізингу. Зокрема, пропонується уточнити випадки переходу права власності від лізингодавця до лізингоодержувача по закінченню строку договору лізингу. В даний час ці питання не визначені. У статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" проектом запропоновано надати визначення окремих форм лізингу: міжнародний, пайовий, зворотній. Передбачається також надати право лізингоодержувачу самостійно обирати, до кого звертатися: до лізингодавця чи продавця у випадку виявлення недоліків предмету лізингу та здійснювати його ремонт на підставі окремого договору.
Документом також пропонується упорядкувати питання державного регулювання лізингом, законодавчо закріпивши право спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг здійснювати реєстрацію осіб, які не є фінансовими установами, але надають окремі види фінансових послуг.
Доповідачка поінформувала про те, що реалізація положень законопроекту зумовить зростання обсягу лізингових операцій та не призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів.
Профільний Комітет з питань економічної політики рекомендував прийняти у першому читанні законопроект, поданий Кабінетом Міністрів, як такий, що більш повно дозволить вдосконалити чинне законодавство з цих питань.
Перший заступник Голови Верховної Ради України А.Мартинюк перед голосуванням звернувся до представника профільного Комітету врахувати побажання про використання слів української мови у законопроектах. На його думку, вживання українських слів замість використання іншомовних було б кращим.
235-ма голосами законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо лізингу), поданий урядом, було прийнято за основу.
Наприкінці засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями.
На цьому ранкове засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання третьої сесії Верховної Ради України п'ятого скликання відбудеться у вівторок, 22 травня.