У СЕРЕДУ, 20 ЛИСТОПАДА, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Відповідно до регламентних норм, спочатку відбулося оголошення депутатських запитів, заяв і повідомлень, внесення пропозицій. В перебігу "вступної" дискусії порушувалися питання безпеки праці у вуглевидобувній галузі, порядку формування коаліційного уряду, додержання умов євроінтеграції України, орієнтації на інноваційну модель розвитку вітчизняної економіки, стану справ в освітній сфері тощо.

Іван ДРАЧ та Іван БОКИЙ говорили про жалобні акції, що проходять у зв'язку з 70-річчям голодомору в Україні. Валерій СУШКЕВИЧ привернув увагу до проблем соціального захисту інвалідів, зазначивши, що згідно з рішенням ООН наступний - 2003 рік оголошено роком людей з інвалідністю.

Далі проходив розгляд законопроектів за процедурою першого читання.
По доповіді заступника державного секретаря Міністерства праці та соціальної політики Олени ГАРЯЧОЇ і співдоповіді голови підкомітету парламентського Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Василя НАДРАГИ аналізувався законопроект щодо внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Проектом передбачаються надбавки до пенсії за віком у таких випадках:
- якщо особа, яка досягла пенсійного віку та має необхідний трудовий стаж, відмовиться від отримання пенсії, а продовжить працювати, вона буде отримувати надбавку в розмірі 10% від основного розміру пенсії за кожен повний рік роботи після досягнення пенсійного віку. Загальна сума надбавки не може перевищувати 40%;
- якщо пенсіонер відмовиться від отримання пенсії, а продовжить працювати, то він отримає за кожен повний робочий рік - 10% надбавки від основного розміру пенсії. Загальна сума надбавки також не може перевищувати 40%. В проекті зазначається, що всі передбачені надбавки зберігаються при переході особи з одного виду трудової пенсії на інший.
Як відомо, чинним законом встановлено альтернативний порядок визначення середньомісячного заробітку для обчислення пенсій: за останні 24 календарних місяці підряд перед зверненням за пенсією, або за бажанням особи, за будь-які 60 календарних місяців підряд протягом усієї трудової діяльності.
Поданим законопроектом пропонується змінити цей порядок. Відповідно до нього, обчислення середньомісячного заробітку буде здійснюватись за бажанням особи, виключно за будь-які 60 календарних місяців підряд протягом усієї трудової діяльності, та за період роботи, починаючи з 1 липня 2000 року, до моменту звернення за пенсією.
Документальним підтвердженням даних стосовно розміру заробітної плати особи за визначений нею період є:
- до 01.07.2000 року - документи про нараховану заробітну плату;
- після 01.07.2000 року - дані персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Пропонується, щоб розмір заробітної плати, з якої буде обчислюватися пенсія (ст.66), включав усі види оплати праці, на які, відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", нараховується вищезазначений збір.

Переважна більшість учасників обговорення підтримували законопроект. Висловлювалося побажання, щоб уряд швидше вжив заходів для доведення мінімальних пенсій до рівня прожиткового мінімуму.

Розмова на цю тему продовжилася, коли йшлося про внесений народним депутатом Петром ЦИБЕНКОМ законопроект щодо змін до того ж таки закону "Про пенсійне забезпечення" (стосовно розміру мінімальних трудових пенсій за віком та їх індексацію).
Як відомо, Закон України "Про пенсійне забезпечення", в ч.3 ст.10 передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі мінімального споживчого бюджету, але не нижче межі малозабезпеченості. Законопроект пропонує це положення змінити, встановивши, що мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою від прожиткового мінімуму (268 грн. 00 коп., відповідно до Закону України "Про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 рік"). Однак до настання стабільності в економіці країни розмір мінімальної пенсії за віком буде коригуватися двічі на рік (в момент прийняття Державного бюджету та за наслідками його виконання в першому півріччі поточного року).

Чинний Закон "Про пенсійне забезпечення" (ч.4 ст.19) визначає, що мінімальний розмір пенсії за віком підвищується у зв'язку із збільшенням величини вартості мінімального споживчого бюджету чи межі малозабезпеченості. Проект пропонує встановити новий порядок, за яким підвищення пенсії повинно залежати від середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, та рівня інфляції в країні.

Законопроект доповнює Закон "Про пенсійне забезпечення" новою статтею 78-1, в якій зазначено, що два рази на рік (1 січня та 1 липня) буде проводитись коригування заробітної плати, з якої обчислюється пенсія. Коригування відбувається шляхом множення величини середньомісячної заробітної плати на індивідуальний коефіцієнт. Останній визначається шляхом співвідношення заробітної плати, з якої обчислено пенсію, з величиною середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, у той же період.

У перехідних положеннях проекту пропонується зафіксувати:
- мінімальний розмір пенсії за віком з 1 січня 2003 року буде становити - 70 грн. 00 коп.;
- положення стосовно встановлення мінімального розміру пенсії за віком поширюються виключно на трудові пенсії за віком;
- дія законопроекту не поширюється на порядок нарахування надбавок і підвищень передбачених статтями 32 ("Надбавки до пенсії за віком"), 33 ("Надбавки до пенсії по інвалідності"), 77 ("Підвищення пенсій деяким категоріям громадян") та на розміри соціальних пенсій, передбачених статтею 94 чинного Закону. Для них застосовуються положення, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, який застосовувався до набрання чинності цим законопроектом.

В цілому схвально оцінюючи законопроект, учасники дискусії говорили про його недостатню реалістичність. Цей висновок, як сказав у своїй співдоповіді В.І.НАДРАГА, і був в основі рішення Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Проект кваліфіковано як базовий. Він зобов'язує до інтенсивного вишукання джерел поповнення Пенсійного фонду. Лише за цієї умови законопроект можна було б вважати прийнятним. Хоча висловлювалися й думки щодо поетапного здійснення такої концепції.

За скороченою процедурою було розглянуто й рекомендовано на голосування щодо прийняття рішення:

· проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо утворення місцевої міліції. Доповідав державний секретар МВС Олександр ГАПОН, співдоповідав перший заступник парламентського Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Олександр БАНДУРКА;

· проекти законів щодо внесення змін до статті 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (стосовно пенсій). Доповідали: народний депутат України Борис БЕСПАЛИЙ, заступник державного секретаря Міністерства праці та соціальної політики Олена ГАРЯЧА, народний депутат України Віктор ПИНЗЕНИК. Співдоповідав перший заступник голови парламентського Комітету з питань науки і освіти Ігор ЮХНОВСЬКИЙ;

· проекти законів щодо внесення змін до статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (стосовно оплати праці та фінансування пенсій). Доповідали: заступник державного секретаря Міністерства праці та соціальної політики Володимир МАТВІЙЧУК і народний депутат України Сергій ЧИЧКАНОВ. Співдоповідав голова підкомітету парламентського Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Михайло МЕЛЬНИЧУК;

· проект Закону щодо внесення доповнень до Закону України "Про державну службу" (стосовно пенсійного забезпечення). Доповідав народний депутат України Степан ГАВРИШ, співдоповідав голова парламентського Комітету з питань соціальної політики та праці Василь ХАРА;

· проект Закону щодо внесення змін до Закону України "Про звільнення від обкладення митом предметів, які ввозяться (пересилаються) громадянами за митний кордон України" (стосовно нумізматичної продукції). Доповідав заступник голови Національного банку України Ярослав СОЛТИС, співдоповідав голова парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Сергій БУРЯК;

· проект Закону щодо внесення зміни до Закону України "Про Державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (стосовно визначення поняття саморегулівної організації). Доповідав голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олег МОЗГОВИЙ, співдоповідав перший заступник голови парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Віктор КАПУСТІН.

На цьому ранкове засідання завершилося.

З 15-ї години в сесійній залі проходили парламентські слухання на тему "Про взаємовідносини та співробітництво України з Європейським Союзом" (див. окреме повідомлення).
До кінця дня народні депутати працювали в комітетах, фракціях і групах.

РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ БУДЕ ПРОДОВЖЕНО
21 ЛИСТОПАДА, В ЧЕТВЕР, ЯКИЙ, ЗГІДНО З РЕГЛАМЕНТОМ, Є ДНЕМ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ.


У рамках вечірнього засідання Верховної Ради України в середу, 20 листопада, в сесійній залі відбулися парламентські слухання на тему:

"ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ".

Зі вступним словом до учасників слухань звернувся Голова Верховної Ради України Володимир ЛИТВИН. Він підкреслив, що євроінтеграція є стрижнем стратегії України на найближчу й подальшу перспективу. Курс на європейську інтеграцію - це невід'ємний елемент внутрішніх реформ, які спрямовані на зростання нашої економіки, підвищення добробуту громадян, на розвиток демократії, становлення громадянського суспільства, забезпечення гарантій верховенства права, захист прав і свобод людини, зміцнення національної безпеки України.

Було заслухано виступи: Прем'єр-міністра України Анатолія КІНАХА, державного секретаря Міністерства закордонних справ України Олександра ЧАЛОГО, міністра економіки та з питань європейської інтеграції України Олександра ШЛАПАКА, державного секретаря Міністерства юстиції Анатолія ЗАЙЦЯ, голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Бориса ТАРАСЮКА, заступника Голови Парламенту Грецької Республіки Константиноса ВРЕТТОСА, першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Олега ЗАРУБІНСЬКОГО, заступника голови Комітету Верховної Ради України в закордонних справах Ігоря ОСТАША, заступника голови Української частини Комітету з парламентського співробітництва між Україною та Європейським Союзом, голови підкомітету з питань координації співробітництва з ЄС та СОТ Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Івана КИРИЛЕНКА, посла Європейської комісії в Україні Норбера ЖУСТЕНА, доктора економічних наук, професора, директора Інституту економічних та політичних консультацій Ігоря БУРАКОВСЬКОГО, директора Центру порівняльного права при Міністерстві юстиції України Станіслава ШЕВЧУКА, народного депутата України Степана ГАВРИША, багатьох інших учасників слухань.

Як важливий крок у розвитку більш тісного співробітництва між Україною і Європейським Союзом оцінювалися результати самміту Україна-ЄС, що відбувся 4 липня 2002 року в Копенгагені, та засідання Ради з питань співробітництва Україна-ЄС, яке відбулося 11 березня 2002 року.

Йшлося про те, що курс на поглиблення співробітництва України з ЄС стимулюватиме проведення внутрішніх економічних і політичних реформ, сприятиме суспільному прогресові та розбудові соціально орієнтованої економіки в Україні. Зазначалося, що просування цим шляхом залежить від ефективності процесу наближення нашого законодавства до законодавства Європейського Союзу, дотримання вимог Світової організації торгівлі (СОТ) та врегулювання існуючих проблемних питань у двосторонніх економічно-торговельних відносинах.

Висловлювалися сподівання, що підходи Європейського Союзу до відносин з Україною передбачатимуть перспективу її вступу до ЄС, сприятимуть нашому динамічнішому входженню в спільні з Європою правовий, господарський, культурний, оборонний простір.

У перебігу обміну думками промовці аналізували розповсюджені в залі проект Рекомендацій парламентських слухань та проект Постанови Верховної Ради України щодо них. Висловлювалися пропозиції, побажання, зауваження до цих документів.

Підсумки слухань підбив В.М.ЛИТВИН. Один із його висновків полягає в тому, щоб покінчити з боротьбою за владу, на ділі, а не на словах підтверджувати наші євроінтеграційні прагнення. Успіх багато в чому залежить від співпраці владних гілок в України. ЛИТВИН В.М. висловив упевненість, що ефективність євроінтеграційних процесів чи не вирішальною мірою визначатиметься парламентом. Він порадив доопрацювати Рекомендації слухань, подякував їх учасникам за плідну роботу.

  
Повернутись до публікацій

Версія для друку