У СЕРЕДУ, 23 ЖОВТНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМI.
Зранку, відповідно до регламентних норм, вiдбулося оголошення депутатських запитiв, заяв i повiдомлень, внесення пропозицiй.

За рiшенням Погоджувальної ради було проголосовано внесення до порядку денного та розгляд питання про полiтичну ситуацiю в Українi. Пропозицiя здобула пiдтримку (за - 383 голоси).
Далi сесiя розглянула внесений Урядом проект Закону про соцiальнi послуги. Доповiдав мiнiстр працi та соцiальної полiтики Iван САХАНЬ, спiвдоповiдав секретар парламентського Комітету у справах пенсiонерiв, ветеранiв та iнвалiдiв Валерiй СУШКЕВИЧ. Законопроект пропонує правовi засади надання соцiальних послуг особам, якi перебувають у складних життєвих обставинах i потребують сторонньої допомоги (iнвалiднiсть, старiсть, самотнiсть, сирiтство, безпритульнiсть, малозабезпеченість тощо). Види послуг: побутовi на дому; психологiчнi; соцiально-педагогiчнi; медико-соцiальнi; соцiально-економiчнi; юридичнi; щодо працевлаштування та iншi. Такi послуги можуть надаватися державними i комунальними спецiалiзованими пiдприємствами, установами та органiзацiями центрального чи мiсцевого пiдпорядкування, iншими структурами, що дiють вiдповiдно до чинного законодавства та не мають на метi одержання прибутку вiд цiєї дiяльностi.
У перебiгу обговорення зазначалося, що необхiднiсть такого правового акта не викликає сумнiву, але є загроза, що вiн може лишитися "паперовим", декларативним, оскiльки в ньому не визначається механізм контролю за реалiзацiєю пропонованих норм. Регламентувалося докорiнно доопрацювати його.

Правовому регулюванню генетичної iнженерiї присвячено проект Закону про державну систему бiобезпеки при створеннi, випробуваннi та практичному використаннi генетично модифiкованих органiзмiв. Вiд авторської групи законопроект представляв сесiї голова пiдкомiтету парламентського Комiтету з питань науки i освiти Костянтин СИТНИК.

Учасники обговорення подiляли думку про важливiсть такого закону з огляду на бурхливий розвиток генетичної iнженерiї та все ширше застосування технологiй рекомбiнованих ДНК. Водночас висловлювалися пропозицiї й зауваження з метою полiпшити проект, визначивши насамперед регуляторний механiзм у цiй сферi. Зазначалося, що прийняття такого закону вимагає невiдкладної пiдготовки низки пiдзаконних нормативних актiв, визначення повноважень центральних органiв влади в цiй сферi, опрацювання технологiй маркування виробiв з використанням ГМО (генетично модифiкованих органiзмiв).

По доповiдi мiнiстра аграрної полiтики Сергiя РИЖУКА i спiвдоповiдi голови пiдкомiтету парламентського Комiтету з питань аграрної полiтики та земельних вiдносин Володимира ЛЕЩЕНКА сесiя розглянула внесений Урядом проект Закону про особисте селянське господарство. В законопроектi встановлюються органiзацiйнi, економiчнi та правові засади ведення такого господарства. В ньому, як зазначалося, має бути не бiльше двох гектарiв землi. Воно повинно вестися особисто фiзичною особою або спiльно iз членами її сiм'ї (подружжя, їх батьки та дiти, якi досягли 14-рiчного вiку), без створення фiзичної особи. Господарство має право укладати будь-якi угоди, що не суперечать чинному законодавству, реалізовувати надлишки виробничої продукцiї на ринках, заготiвельним органiзацiям, iншим юридичним i фiзичним особам. Органи виконавчої влади та мiсцевого самоврядування зобов'язанi надавати пiдтримку особистим господарствам, сприяючи в органiзацiї кредитних спiлок, обслуговуючих кооперативiв iз заготiвлi, зберiгання, переробки i збуту продукцiї. В цiлому пiдтримуючи проект, народнi депутати висловили чимало доцiльних пропозицiй i побажань, спрямованих на його вдосконалення. Сумнiв викликало, зокрема, обмеження земельного надiлу лише двома гектарами, жорсткiсть оподаткування власника особистого господарства, вiдсутнiсть страхових гарантiй з боку держави тощо.

Вiдповiдно до рiшення, проголосованого вранцi, наприкiнцi засiдання (12.30-14.00) вiдбувся розгляд питання про полiтичну ситуацiю в Українi. Доповiдали iнiцiатори слухання: Олександр МОРОЗ - вiд фракцiї Соцiалiстичної партiї України; Олександр ТУРЧИНОВ - вiд фракцiї "Блок Юлiї Тимошенко"; Петро СИМОНЕНКО - вiд фракцiї комунiстiв; Вiктор ЮЩЕНКО - вiд фракцiї "Наша Україна". Вони говорили про поглиблення кризових явищ в економiцi й соцiальному життi, загрозу згортання демократичних перетворень. В порядку обговорення доповiдей мали слово уповноваженi фракцiй i груп "Трудова Україна", Соцiал-демократичної партiї України (об'єднаної), "Регiони України", "Демократичнi iнiцiативи", Народно-демократичної партiї України, "Народовладдя", Аграрної партiї України, "Народний вибiр".

Наголошувалося на потребi конструктивного компромiсу з боку полiтичних партiй, спiльної плiдної працi на благо держави й народу, посилення впливовостi парламенту, прийняття низки правових актiв з проведення полiтичних реформ тощо.

Заключне слово мали МОРОЗ О.О., СИМОНЕНКО П.М.

На цьому ранкове засiдання завершилося.

У другiй половинi дня народнi депутати України працювали в комiтетах, фракцiях i групах.
У сесiйнiй залi з 15-ої години (в рамках вечiрнього засiдання) проходили парламентськi слухання на тему: "Про взаємовiдносини та спiвробiтництво України з НАТО".

ПЛЕНАРНI ЗАСIДАННЯ ПРОДОВЖАТЬСЯ 24 ЖОВТНЯ, В ЧЕТВЕР. НАГАДАЄМО: В ЦЕЙ ДЕНЬ, ВIДПОВIДНО
ДО РЕГЛАМЕНТУ, ПРИЙМАЮТЬСЯ РIШЕННЯ З РОЗГЛЯНУТИХ ПИТАНЬ.

У СЕРЕДУ, 23 ЖОВТНЯ, В СЕСIЙНIЙ ЗАЛI ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ (В РАМКАХ ВЕЧIРНЬОГО ПЛЕНАРНОГО ЗАСIДАННЯ) ВIДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКI СЛУХАННЯ НА ТЕМУ: "ПРО ВЗАЄМОВIДНОСИНИ ТА СПIВРОБIТНИЦТВО УКРАЇНИ З НАТО".

Як вiдомо, стосунки України з Органiзацiєю Пiвнiчноатлантичного договору (НАТО) розвиваються в рамках багатостороннього форуму для консультацiй i спiвробiтництва з полiтичних питань та питань безпеки, яким є Рада євроатлантичного партнерства, бiльш індивідуалізованого партнерства у сферi оборони, вiйськового спiвробiтництва та операцiй на пiдтримання миру - Програми "Партнерство заради миру", а також вiдносин особливого партнерства Україна - НАТО, задекларованих у Хартiї про особливе партнерство мiж Україною та альянсом. Цi стосунки визначаються необхiднiстю налагодження конструктивного спiвробiтництва України з альянсом як провiдною європейською структурою, що має тенденцiї i перспективи стати осередком нової загальноєвропейської системи, зокрема в контекстi розширення на схiд.

Провiдною темою парламентських слухань якраз i була вiдповiднiсть iнтересам України тiєї ролi, яку Органiзацiя Пiвнiчноатлантичного договору вiдiграє у пiдтриманнi мiжнародного миру, стабiльностi i безпеки, сприяннi полiпшенню загального клiмату довiр'я у Євроатлантичному регiонi, створенню нової системи регiональної безпеки в Європi, виробленнi пiдходiв до проблем роззброєння i контролю над озброєнням та запобiгання розповсюдженню зброї масового знищення.

Доповiдали на слуханнях: секретар Ради нацiональної безпеки i оборони України Марчук Є.К., заступник державного секретаря Мiнiстерства закордонних справ України ХАРЧЕНКО I.Ю., мiнiстр оборони України ШКIДЧЕНКО В.П., мiнiстр з питань надзвичайних ситуацiй та у справах захисту населення вiд наслiдкiв Чорнобильської катастрофи ДУРДИНЕЦЬ В.В., голова Комiтету Верховної Ради України з питань європейської iнтеграцiї ТАРАСЮК Б.I., перший заступник голови Комiтету Верховної Ради України з питань європейської iнтеграцiї, координатор парламентської мiжфракцiйної групи "Україна - НАТО" ЗАРУБIНСЬКИЙ О.О., голова Комiтету Верховної Ради України у закордонних справах ТАБАЧНИК Д.В., перший заступник голови Комiтету Верховної Ради України з питань нацiональної безпеки i оборони АНДРЕСЮК Б.П., народний депутат України КУЗЬМУК О.I., голова Комiтету Верховної Ради України з прав людини, нацiональних меншин i мiжнацiональних вiдносин УДОВЕНКО Г.Й., президент Українського центру економiчних i полiтичних дослiджень iменi Олександра РАЗУМКОВА ГРИЦЕНКО А.С.

Йшлося про рiзноманiтнi аспекти ефективностi партнерства мiж Україною та НАТО. Говорилося, зокрема, що це пiдвищує рiвень гарантiй полiтичної незалежностi, територiальної цiлiсностi i непорушностi кордонiв України; сприяє входженню України в європейськi структури безпеки та її участі, як важливого самостiйного чинника, у створеннi нової архiтектури та системи безпеки в Європi; прискорює реформування оборонної сфери i розбудову Збройних Сил України, надає можливостi для використання досвiду держав-членiв НАТО в цих галузях, зокрема, розбудовi професiйних збройних сил, здатних брати участь у мiжнародних миротворчих операцiях; дає можливостi для отримання допомоги НАТО та країн-членiв Альянсу у лiквiдацiї наслiдкiв стихiйних лих i катастроф.

На слуханнях з доповiддю виступив представник Парламентської асамблеї Пiвнiчноатлантичного альянсу П'єр ЛЕЛЮШ.

Вiдбулося обговорення доповiдей, в ходi якого вiдзначалося, що євроатлантична iнтеграцiя України є iстотним чинником розвитку демократичних iнститутiв, громадянського суспільства, захисту прав i свобод людини.

У перебiгу розмови промовцi вносили пропозицiї щодо доопрацювання проекту Рекомендацiй, пiдготовленого Комiтетом Верховної Ради України з питань Європейської iнтеграцiї спiльно з оргкомiтетом парламентських слухань. Йшлося, зокрема, про те, щоб наголосити на послiдовнiй, ефективнiй i повнiй реалiзацiї Державної програми спiвробiтництва України з НАТО на 2001-2004 роки, зобов'язань за документами двостороннього спiвробiтництва України з альянсом.

Пiдкреслювалася необхiднiсть розширення участi України в Програмi "Партнерство заради миру", в роботi Ради Євроатлантичного партнерства.

Стрижнем багатьох доповiдей i виступiв була думка стосовно iнтенсифiкацiї процесу пiдготовки України до членства в НАТО вiдповiдно до рiшення Ради нацiональної безпеки i оборони вiд 23 травня 2002 року "Про стратегiю України щодо Органiзацiї Пiвнiчноатлантичного договору (НАТО)".

У парламентських слуханнях взяв участь i мав слово Прем'єр-мiнiстр України КIНАХ А.К. Вiн привернув увагу до завдань, над якими в цiй галузi працює Уряд. Здiйснюються заходи, що мають забезпечити наближення до стандартiв, якi дiють в межах Пiвнiчноатлантичного альянсу. Йдеться, зокрема, про прозорiсть бюджету оборони, цивiльний контроль над вiйськовими формуваннями, вiдповiднi корективи в загальнонацiональних програмах, повнiше iнформацiйне забезпечення спiвпрацi України з НАТО, підвищення обiзнаностi в цьому широкої громадськостi тощо.

МАРЧУК Є.К., взявши заключне слово, зробив уточнення з питань, що заторкувалися в деяких виступах. Зокрема, щодо нiбито прийнятого рiшення про вступ України до НАТО. Таке рiшення, сказав Є.МАРЧУК, - справа майбутнього, коли наша держава досягне належного для цього рiвня розвитку.

Вiв слухання ЛИТВИН В.М. Пiдбиваючи пiдсумки розмови, вiн висловив упевненiсть, що вона належним чином прислужиться полiпшенню законодавчого процесу, сприятиме повнiшiй європейській та євроатлантичнiй iнтеграцiї України. Голова Верховної Ради закликав народних депутатiв до зваженого пiдходу в оцiнках ролi й значення Пiвнiчноатлантичного договору, до глибшого осмислення мiжнародного становища України з часу набуття нею суверенiтету. Володимир ЛИТВИН подякував присутнiм за участь у парламентських слуханнях.

  
Повернутись до публікацій

Версія для друку