У ВІВТОРОК, 22 ЖОВТНЯ, ПРОДОВЖИЛИСЯ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ДРУГОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
Відкривши ранкове засідання, головуючий оприлюднив рішення Центральної виборчої комісії про обрання народним депутатом України по загальнодержавному виборчому округу від Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) ПЕСОЦЬКОГО М.Ф. (замість І.РІЗАКА, який склав депутатські повноваження у зв'язку з призначенням його головою Закарпатської облдержадміністрації).
Микола ПЕСОЦЬКИЙ склав присягу народного депутата України.
Було оголошено про зміни в персональному складі депутатських фракцій і груп, а також про перейменування фракції "Аграрники України" на "Фракцію Аграрної партії України".
Відбулися розгляд і прийняття депутатських запитів до вищих посадових осіб держави.
Згідно з регламентними нормами пленарного вівторка пройшла ранкова дискусія уповноважених фракцій і груп.
Далі, відповідно до узгодженого порядку денного, розглядалися законопроекти за процедурою першого читання.
Реформа порядку розв'язання спорів за позовами фізичних осіб з питань приватизації - мета проекту Закону щодо змін до деяких законодавчих актів України. Законопроект представив голова Фонду державного майна Олександр БОНДАР. Йшлося про те, щоб розгляд позовів фізичних осіб, який здійснюється народними судами, передати в компетенцію господарських судів, що ведуть справи юридичних осіб. Бо існуючий порядок породжує, мовляв, "блокування" фізичними особами процесів приватизації великих об'єктів. Це викликало заперечення народних депутатів, оскільки звужує конституційні права громадян. Така основна мотивація й рішення Комітету з питань правової політики, від якого співдоповідав голова підкомітету Юрій КАРМАЗІН. Законопроект пропонувалося повернути на доопрацювання.
На пропозицію народного депутата В.ЛЕЩЕНКА обговорено як невідкладне питання про заходи щодо забезпечення теплом житлових будинків, закладів освіти, охорони здоров'я, культури та інших об'єктів соціальної сфери, що опалюються від централізованих мереж теплопостачання. Розгляд питання буде продовжено.
З числа невідкладних обговорювався також проект Закону про внесення змін до Концепції (основ державної політики) національної безпеки України. Йшлося про нову редакцію документа. Її було охарактеризовано в доповіді секретаря Ради національної безпеки і оборони України Євгена МАРЧУКА та співдоповіді члена парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони Олександра КУЗЬМУКА.
Під час обговорення як позитив відзначалося те, що проектом уточнюються пріоритетні національні інтереси України, чіткіше визначаються суб'єкти забезпечення національної безпеки та їх повноваження, додається ще одна сфера національної безпеки - прикордонна, яка є важливим фактором у відносинах з іноземними державами. Крім того, законопроект передбачає запровадження спеціалізованого державного моніторингу, що, як зазначалося, слід вважати дуже позитивним, оскільки забезпечуватиме постійний нагляд за станом безпеки в усіх сферах життєдіяльності держави. Законопроект пропонувалося прийняти в першому читанні.
Від авторської групи, яка подала альтернативну редакцію, мав слово народний депутат Георгій МАНЧУЛЕНКО. Охарактеризувавши свій проект, висловивши думку про обговорюваний президентський, він запропонував влаштувати їх додатковий розгляд в колах фахівців політології.
Учасники дискусії схилялися до думки про доцільність доопрацювання концепції, підготовки на основі внесених одного, узгодженого варіанта.
Розглядався пакет із восьми редакцій законопроекту про засади внутрішньої і зовнішньої політики України. Як автори або представники авторських груп, що внесли свої проекти, доповідали народні депутати України: Петро СИМОНЕНКО, Олег БІЛОРУС, Володимир СПІВАЧУК, Михайло ПАВЛОВСЬКИЙ, Павло МОВЧАН. Всі вони так чи інакше наголошувати на тому, що в основі концепції засад нашої внутрішньої і зовнішньої політики має бути стратегія інтелектуально-інноваційного розвитку з підпорядкуванням зовнішніх інтересів внутрішнім.
З висновків парламентських фахівців, про які йшлося у співдоповідях голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Станіслава ГУРЕНКА, з виступів народних депутатів випливало: розглянуті проекти - лише основа, лише матеріал, яким можна скористатися для підготовки узгодженого документа. Отож, попереду - копітка і відповідальна робота над цілісним і системним, збалансованим і грунтовним законопроектом з цієї надзвичайно важливої проблематики. Тим самим, підкреслювалося, буде виконано одну із основоположних норм статті 85 Конституції України. Напрямок тут відомий, як сказав М.ПАВЛОВСЬКИЙ, - побудова способу життя за принципом: неринкове, кероване державою, суспільство на базі ринкової економіки. Такий підхід грунтується, до речі, на теорії українського економіста Михайла ТУГАНА-БАРАНОВСЬКОГО. А переважаючим зовнішнім орієнтуванням в загальній стратегії має бути, наголошувалось, визнаний уже нами європейський та євроатлантичний вектор. Щоб швидше й успішніше підготувати узгоджений проект, керівництву Верховної Ради пропонувалося сформувати спеціальну Робочу групу фахівців.
НА ВЕЧІРНЬОМУ ЗАСІДАННІ У ВІВТОРОК, 22 ЖОВТНЯ, було продовжено розгляд пакету законопроектів про засади внутрішньої і зовнішньої політики. Ще один проект репрезентував сам автор - народний депутат Геннадій УДОВЕНКО. У цьому документі, як і в законопроекті П.МОВЧАНА, основну увагу приділено міжнародним правовідносинам України. Визначаються пріоритети зовнішньої політики, напрямки й шляхи співпраці з іншими державами й міжнародними організаціями як на світовому, так і на регіональному рівні. Пропонується механізм здійснення зовнішньоекономічних зносин. Констатується визначальна засада - європейський і євроатлантичний вибір.
У співдоповіді голови Комітету у закордонних справах Дмитра ТАБАЧНИКА було проаналізовано позитиви і негативи всіх проектів пакету. Д.ТАБАЧНИК оприлюднив пропозицію комітетських фахівців. Згідно з нею, з використанням розглянутих документів, слід підготувати три нові законопроекти: про засади національної стратегії та національні інтереси; про засади внутрішньої політики; про засади зовнішньої політики. Знову підкреслювалося, що для цього треба буде сформувати тимчасову Робочу групу або тимчасову Спеціальну комісію. Ту чи іншу, зазначалось, має очолити хтось із керівництва парламенту.
Комітет з питань європейської інтеграції, від якого мав слово голова підкомітету Роман ЗВАРИЧ, рекомендував Верховній Раді відхилити розглянуті законопроекти. Інші промовці схилялися до того, щоб вирішити долю кожного з документів голосуванням у день прийняття рішень,
Перервавши на кілька хвилин розмову, народні депутати, на пропозицію Голови Верховної Ради України Володимира ЛИТВИНА, повернулися до питання щодо початку опалювального сезону. Було прийнято Постанову, в якій, зокрема, сказано: "На початку опалювального сезону в Україні склалася надзвичайно напружена ситуація з забезпеченням теплом житлових будинків, закладів освіти, охорони здоров'я, культури та інших об'єктів соціальної сфери, що опалюються від централізованих мереж теплопостачання… Керівники органів державної влади, місцевого самоврядування та підприємств-виробників теплової енергії пояснюють ситуацію відсутністю коштів для забезпечення початку опалювального сезону, в тому числі й через заборгованість частини споживачів за використане раніше тепло, природний газ. В той же час значні кошти використовуються не за призначенням - на ремонт адміністративних будинків, облаштування офісів, має місце заборгованість по заробітній платі перед працівниками житлово-комунальної сфери…"
Кабінету Міністрів України було запропоновано:
- за рахунок коштів Державного бюджету надати фінансову допомогу підприємствам-виробникам теплової енергії з метою негайного включення їх у роботу по забезпеченню теплом всіх житлових будинків, закладів освіти, охорони здоров'я, культури та інших бюджетних установ і організацій;
- вжити додаткових заходів по забезпеченню сплати боргів споживачами перед підприємствами-теплопостачальниками за спожиту раніше теплову енергію;
- проаналізувати структуру діючих тарифів на послуги по забезпеченню населення та соціальних об'єктів бюджетної сфери теплом і привести їх до економічно-обгрунтованих рівнів.
Кабінет Міністрів України має проінформувати Верховну Раду України про виконання цієї Постанови в листопаді 2002 року…
Після цього продовжилось обговорення пакету з питань засад внутрішньої та зовнішньої політики.
Підсумки дискусії підбив В.М.ЛИТВИН. Він акцентував увагу на тому, що це було всього лише представлення проектів. Рішення по них прийматимуться в четвер. Голова Верховної Ради наголосив, що слід докласти всіх зусиль, аби законодавче вирішення цієї проблематики було забезпечено якнайшвидше. До цього, нагадав він, зобов'язує нас відповідна норма статті 5 Конституції України про те, що засади внутрішньої і зовнішньої політики визначаються Верховною Радою України.
По доповіді заступника голови парламентського Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимира МАТВЄЄВА сесія розглянула проект Закону про порядок звернення (відчуження) приватного майна (проект В.МАТВЄЄВА В.Й.). Законопроект визначає правові засади вилучення об'єктів права приватної власності на користь держави чи комунальної власності. До таких об'єктів належать: речі, продукція та доходи, цілісні майнові комплекси, будівлі, споруди, незавершені будови, цінні папери, немайнові цінні права юридичних і фізичних осіб. Законопроект пропонувалося прийняти в першому читанні.
Розмова на цю тему продовжилася під час розгляду внесеного народним депутатом України Валентиною СЕМЕНЮК проекту Закону про реприватизацію майна в Україні. В законопроекті пропонуються правові, економічні та організаційні засади реприватизації майна, механізм врегулювання правовідносин відчуження державного майна, набутого юридичними та фізичними особами у власність шляхом приватизації. Різні думки висловлювалися щодо проекту. Одні промовці вбачали в ньому надійний засіб виправлення помилок, допущених у перебігу приватизаційних процесів. Інші - вважали, що він може завадити подальшому здійсненню таких процесів. Тобто йшлося по суті, про те, що документ потребує докорінного доопрацювання. Представник Уряду пропонував навіть відхилити внесений проект.
РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ ВЕРХОВНА РАДА ПРОДОВЖУЄ 23 ЖОВТНЯ, В СЕРЕДУ.
Зранку триватиме розгляд законопроектів. А з 15-ої години, в рамках вечірнього засідання, у сесійній залі проходитимуть парламентські слухання на тему: "ПРО ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З НАТО".