У СЕРЕДУ, 16 ЖОВТНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Відповідно до Реґламенту впродовж години проходило оголошення депутатських запитів, заяв і повідомлень, внесення пропозицій.
Голова Верховної Ради України Володимир ЛИТВИН оголосив про розпуск фракції "Єдина Україна" та про створення на її базі (з числа 8 фракцій і груп) парламентського блоку "Єдина Україна".
Далі розглядалося питання щодо проекту Закону про Державний бюджет України на 2003 рік.
Доповідали голова парламентського Комітету з питань бюджету Петро ПОРОШЕНКО та голова Рахункової палати Валентин СИМОНЕНКО.
В обговоренні доповіді взяли участь: АСАДЧЕВ В.М., СИМОНЕНКО П.М., ВОЮШ В.Д., БАРАНІВСЬКИЙ О.П., БОГАТИРЬОВА Р.В., ТАРАН В.В., ДОБКІН М.М., МАТВІЄНКОВ С.А., САМОПЛАВСЬКИЙ В.І., ПУСТОВОЙТЕНКО В.П., ГУБСЬКИЙ Б.В., АСТРОВ-ШУМИЛОВ Г.К., НОЩЕНКО М.П., СЕМЕНЮК В.П., ЦИБЕНКО П.С., ПАВЛОВСЬКИЙ М.А., МОВЧАН П.М., ХАРА В.Г., БУРЯК С.В., ДЕМЬОХІН В.А., ВЕРНИДУБОВ І.В., ГУРОВ В.М., ЧЕРНЯК В.К., КРАВЧЕНКО М.В., ГІНЗБУРГ О.П., ПЕТРЕНКО В.С., ЛЕЩЕНКО В.О., КАЛІНЧУК В.А., КАРМАЗІН Ю.А. та інші народні депутати України.
Зазначалося, зокрема, що в перебігу роботи над проектом, який було представлено Кабінетом Міністрів Верховній Раді України, опрацьовано понад дві тисячі пропозицій і зауважень, внесених суб'єктами законодавчої ініціативи. Їх оцінка й аналіз дали підстави Комітетові з питань бюджету стверджувати, що розмір доходів Держбюджету можна збільшити щонайменше на 8 мільярдів гривень. Йшлося про те, що в законопроекті певною мірою враховуються завдання щодо реалізації бюджетної реформи, вдосконалення бюджетного процесу, подальшого розвитку міжбюджетних відносин.
Водночас приверталася увага до неповного використання можливостей, які б сприяли досконалішій розробці загальнонаціонального кошторису на наступний рік. Їх узагальнено у "Висновках і пропозиціях Комітету Верховної Ради України з питань бюджету до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік". І доповідачі, і народні депутати, які взяли участь в обговоренні доповідей, підтримували положення проекту цих висновків.
Йшлося, зокрема, про те, що Постановою Верховної Ради України від 4 липня 2002 року "Про Основні напрямки бюджетної політики на 2003 рік" було визначено пріоритети на наступний рік, які залишились практично не виконані Урядом при підготовці проекту Державного бюджету на 2003 рік. Зокрема, не забезпечено:
- збалансованість і соціальне спрямування бюджету;
- послаблення боргового навантаження на державні фінанси;
- підвищення рівня реальних доходів населення та купівельної спроможності громадян;
- виконання повною мірою соціальних гарантій і здійснення видатків соціального захисту населення;
- погашення заборгованості із заробітної плати та соціальних виплат;
- стимулювання iнновацiйної та інвестиційної дiяльностi;
- впровадження податкової реформи та пiдготовку бюджету на новому законодавствi з оподаткування тощо.
За своїм змiстом проект Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рiк" пiдготовлено з порушенням норм статей 22 та 46 Конституцiї України щодо соцiального захисту окремих категорiй громадян, статей 13, 15, 23, 27, 29, 52, 103 та iнших статей Бюджетного кодексу, без повного врахування дiючих норм законiв України з питань оподаткування.
У запропонованому проекті не враховано 30 iз 52 пропозицiй та доручень Верховної Ради України, визначених за постановою Верховної Ради України "Про Основнi напрямки бюджетної полiтики на 2003 рiк". Зокрема, щодо забезпечення збалансованостi i бездефiцитностi бюджету, узгодження прогнозних показникiв соцiально-економiчного розвитку з доходами бюджету, визначення державних капiтальних вкладень, забезпечення зростання частки видаткiв на фiнансування соцiального захисту населення, скорочення джерел формування спецiального фонду, врегулювання питань адмiнiстрування окремих податкiв i зборiв, забезпечення реального зростання мiсцевих бюджетiв.
За оцiнкою Рахункової палати України запропонований Кабiнетом Мiнiстрiв України проект Державного бюджету на 2003 рiк є бюджетом стаґнації, вiдходу вiд iнновацiйної моделi розвитку i допускає гальмування приватизацiйних процесiв, зростання платiжної кризи, нарощування податкового боргу i в цiлому зменшення доходiв держави, що може призвести до зростання соцiальної напруги в бюджетнiй сферi i державi в цiлому.
У проектi бюджету зазначенi прогнознi показники не визначають соцiальну спрямованiсть i не передбачають реальне соцiальне навантаження на бюджет. Адже продовжують зростати видатки на утримання органiв державного управлiння, вiдбувається пiдвищення заробiтної плати працiвникам Мiнiстерства оборони, Мiнiстерства внутрiшнiх справ, органiв податкової служби та iнших силових вiдомств.
Представленi Кабiнетом Мiнiстрiв основнi прогнознi макроекономiчнi показники на 2003 рiк, на базi яких складено проект, не вiдповiдають положенням "Основних напрямiв кредитно-грошової полiтики на 2003 рiк", що затвердженi Радою Нацiонального банку України вiдповiдно до статтi 100 Конституцiї України. Iснує ряд розбiжностей в оцiнцi очiкуваних показникiв у 2002 роцi та прогнозi на 2003 рiк, що не дає змоги реально визначити прогноз доходiв бюджету на наступний рiк та передбачити реальнi державнi видатки. Зокрема, це стосується таких прогнозних показникiв, як середній рівень обмінного курсу гривні до долара США, обсягів експорту та імпорту товарів і послуг.
При задекларованій Урядом макроекономічній стабільності та збереженні тенденції економічного зростання на 2003 рік доходи зведеного бюджету занижені порівняно із запланованим номінальним зростанням ВВП. У проекті за планованого реального зростання ВВП спостерігається падіння доходів зведеного бюджету відносно до ВВП, відбувається зменшення частки національного продукту, яка перерозподіляється через бюджет. Це засвідчує те, що на 2003 рік, по суті, допускається зниження реальних доходів Державного бюджету України на 1,4 відсоткового пункту.
Основними положеннями бюджетної політики передбачено обмеження спеціального фонду. Однак у проекті намічається його зростання, зокрема по: державному бюджету більш ніж на 14%, місцевих бюджетах - близько 17%. Причому, розширено перелік джерел формування спеціального фонду. Зокрема, до бюджету введено виконавчий збір. Це свідчить про те, що державні кошти все більше розподіляються без участі Верховної Ради України у визначенні пріоритетів їх використання.
На порушення Основних положень бюджетної політики (Бюджетної резолюції) на 2003 рік статтею 1 законопроекту передбачається дефіцит спеціального фонду бюджету в сумі 815,6 млрн.грн., що становить 0,3% ВВП або 1,3% видатків зведеного бюджету.
Істотною загрозою для виконання доходної частини є існуюча тенденція збереження і збільшення податкового боргу, який за 9 місяців поточного року зріс на 6,4 млрд.грн. і сягає 12,7 млрд.грн. В проекті відсутні положення та механізм щодо ліквідації податкового боргу.
Всупереч вимогам Основних напрямів бюджетної політики на 2003 рік Кабінет Міністрів не надав прозорого розрахунку з найвагомішого податку у структурі доходів державного бюджету - податку на додану вартість. Як свідчить аналіз, частка ПДВ у зведеному бюджеті з кожним роком зменшується (у 1998 році - 25,8% загальних надходжень зведеного бюджету, в 1999 році відповідно 25,6%, у 2000 році - 19,2%, у 2001 році - 18,8%, а за планом на 2003 рік - 21,8%). За такої ситуації Кабінет Міністрів не виходить із законодавчою ініціативою щодо поліпшення адміністрування цього податку та упорядкування пільг, що позитивно вплинуло б на наповнення бюджету.
Визначивши головним пріоритетом у плануванні бюджету на 2003 рік забезпечення видатків соціального спрямування, Уряд не забезпечив у повному обсязі фінансування соціальних гарантій, соціального захисту населення, безоплатної медичної допомоги, а також соціально-медичного забезпечення ветеранів війни та праці. А порівняно з поточним роком пропонується навіть зменшити такі видатки із загального фонду держбюджету.
Не передбачається позитивних змін в управлінні державним боргом. Прогнозується погіршення структури цього боргу, зростання його валютної складової. Політика Уряду щодо зовнішніх запозичень та реструктуризації боргових зобов'язань призвела до непосильного навантаження на державні фінанси: у 2003 році платежі з обслуговування та погашення державного боргу сягнуть майже 12 млрд.грн.
Основними напрямами бюджетної політики на 2003 рік передбачається збільшення частки місцевих бюджетів у зведеному бюджеті. Питома вага прогнозних їх обсягів (з урахуванням трансфертів з державного бюджету) у обсязі зведеного бюджету на 2003 рік становить 40,1%, у тому числі по загальному фонду - 45,3%, або на 5% більше порівняно із відповідним показником на 2002 рік. Проте зазначене збільшення відбулось, як відомо, за рахунок передачі окремих видатків на місцеві органи та завдяки істотному приросту прибуткового податку з громадян.
Показники проекту держбюджету на 2003 рік спрямовані на вирішення поточних цілей, але не передбачають інвестиційної складової економічного та соціального розвитку, реальних джерел фінансування державних централізованих капітальних вкладень та довгострокових програм, які мають фінансуватися з капітальних видатків.
Пропонувалося в день голосування ухвалити Постанову щодо Висновків і пропозицій до проекту Держбюджету - 2003, згідно з якою Кабінет Міністрів України має доопрацювати проект з врахуванням висловлених пропозицій і зауважень та подати його на друге читання не пізніше 3-го листопада.
Наприкінці засідання мав слово міністр фінансів України Ігор ЮШКО. Він привернув увагу присутніх до складнощів бюджетного процесу, наголосив, що всім, хто причетний до нього, слід суворо дотримуватися норм Бюджетного кодексу. Наповненість бюджету, наголосив міністр, багато в чому залежить від стану податкової системи. І.ЮШКО висловив також свої пропозиції до проекту Постанови щодо висновків Комітету з питань бюджету про проект Державного бюджету України на 2003 рік.
Із заключним словом виступив ПОРОШЕНКО П.О., який закликав народних депутатів України підтримати Висновки Комітету з питань бюджету.
На цьому ранкове засідання Верховної Ради завершилося.
З 15 - ОЇ ГОДИНИ В СЕСІЙНІЙ ЗАЛІ ПРОХОДИЛИ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ НА ТЕМУ: "ПРО ВИКОНАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО РОЗВИТКУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ".
З 16-ї години народні депутати працювали в парламентських комітетах, депутатських фракціях і групах.
17 ЖОВТНЯ, В ЧЕТВЕР, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖУЄ РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
У РАМКАХ ВЕЧІРНЬОГО ЗАСІДАННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 16 ЖОВТНЯ, У ВІВТОРОК, У СЕСІЙНІЙ ЗАЛІ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ НА ТЕМУ "ПРО ВИКОНАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО РОЗВИТКУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ".
Зі вступним словом до учасників слухань звернувся Голова Верховної Ради України Володимир ЛИТВИН. Він висловив упевненість, що слухання посприяють поглибленню законотворчого процесу з освітянських проблем.
У виступах голови Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Станіслава НІКОЛАЄНКА, міністра освіти і науки України Василя КРЕМЕНЯ, народних депутатів України Бориса ОЛІЙНИКА, Костянтина СИТНИКА, Петра ТОЛОЧКА, Ігоря ОСТАША, віце-прем'єр-міністра Володимира СЕМИНОЖЕНКА, інших учасників розмови було проаналізовано стан, що склався в галузі, виконання законодавства з цієї проблематики.
Наголошувалося, зокрема, що Адміністрації Президента України, Кабінетові Міністрів України слід рішуче посилити контроль за реалізацією у повному обсязі чинних законів "Про освіту", "Про дошкільну освіту", "Про позашкільну освіту", "Про професійно-технічну освіту", інших нормативно-правових актів в цій галузі.
Водночас йшлося про неповноту чинної законодавчої бази. Говорилося про необхідність підготовки відповідної Загальнодержавної програми, розробки законодавчих актів, спрямованих на поліпшення соціального статусу й професійної майстерності працівників освіти.
Вносилися пропозиції й зауваження до проекту Рекомендацій парламентських слухань, до проекту відповідної Постанови Верховної Ради України. Зокрема, Кабінетові Міністрів рекомендувалося під час доопрацювання проекту Держбюджету на 2003 рік врахувати потреби, пов'язані з прийняттям нормативно-правових актів та розробкою програм з розвитку середньої освіти.
В.П.СЕМИНОЖЕНКО відповів на численні запитання учасників слухань - фахівців освітянської ниви.
Підсумки розмови підбив В.М.ЛИТВИН. Він закликав не вдаватися до демагогічних заяв щодо "поганої влади". Треба всім нам, сказав Голова Верховної Ради, старанно й невтомно працювати і не "творити новацій заради новацій", а чітко визначатися зі стратегією розвитку, примножувати й вдосконалювати набутий досвід в освітній системі. Цьому має сприяти і подальше напрацювання законодавчої бази.
Володимир ЛИТВИН подякував присутнім за участь у слуханнях.