У ВІВТОРОК, 17 КВІТНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ П'ЯТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ У ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради України Олександр Мороз на початку ранкового засідання повідомив народних депутатів про те, що сьогодні проходить засідання Конституційного Суду, який розглядає подання 53 народних депутатів стосовно Указу Президента України "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України п'ятого скликання". За словами О.Мороза, у засіданні беруть участь 30 народних депутатів.
Із заявами, оголошеннями, внесенням пропозицій виступили уповноважені представники депутатських фракцій.
Голова Верховної Ради, підсумовуючи виступи, торкнувшись теми Указу Президента від 2 квітня, сказав: "Сьогодні весь час вкидається в суспільну свідомість думка про те, що Указ Президента вище всього, і мовляв не повинні діяти інші нормативні акти. Так, ви маєте на увазі, що постанови Верховної Ради мають нормоутворюючу суть, а не виконавчу. А Указ Президента діє якраз у межах закону і постанов, і Конституції у визначених повноважень. Це відмінність суттєва, і треба на це звертати увагу.
Тобто ми з повагою ставимося до указів Президента, ми зобов'язані їх виконувати всі, якщо вони відповідають чинній Конституції. А якщо ні, то вони є необов'язкові до виконання. Так говорить Основний закон".
Голова Верховної Ради зазначив: "Втручання в роботу Конституційного Суду стало явним. І вже сьогодні зрозуміло, хто втручається". "Як може Служба безпеки України напередодні розгляду питання у Конституційному Суді іти у засоби масової інформації із звинуваченнями щодо одного із суддів судді доповідача?", - запитав він. За його словами, якщо мова йде про хабарництво, то це не підсудність Служби безпеки, це - підсудність прокуратури.
О.Мороз повідомив про запрошення Президента ПАРЄ взяти участь у засіданні Парламентської Асамблеї Ради Європи 19 квітня, на якому розглядатиметься політична ситуація в Україні.
О.Мороз наголосив: "Ми все будемо робити так, щоб на основі рішення Конституційного Суду і на основі консультацій і знаходження компромісів ми повернулися до нормальної роботи парламенту. Ми за пошук компромісу, ми за використання в основі цього компромісу або знаходження компромісу в Конституції і іншого бути не може".
Після цього народні депутати заслухали першого віце-прем'єр-міністра Миколу Азарова з інформацією Кабінету Міністрів про соціально-економічні наслідки нестабільності, що виникла після підписання Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України. Він зазначив, що загострення політичної ситуації не могло не призвести до формування негативних ознак і тенденцій для економічної та фінансової стабільності держави. Він повідомив, що станом на 16 квітня за 9 банківських днів до загального фонду державного бюджету не надійшло понад 500 млн. грн.
За словами М.Азарова, Міжнародне рейтингове агентство погіршило прогноз рейтингу України із стабільного на негативний.
Перший віце-прем'єр-міністр також повідомив, що міжнародні інвестори, реагуючи на політичну ситуацію в Україні, заморожують інвестиційні проекти. За його словами, за декілька останніх днів котирування українських цінних паперів впало на 12 базисних пунктів. На фондових ринках спостерігається безпрецедентне зниження курсу акцій вітчизняних підприємств, акції ліквідних підприємств впали на 20%.
Крім того, заявив перший віце-прем'єр-міністр, за 15 днів квітня значно зменшився експорт. "Це тільки деякі ознаки, які визначають реакцію економіки на ситуацію політичної невизначеності. Уряд, знаючи добре вдачу нашої опозиції, яка в усіх абсолютно гріхах звинувачуватиме Кабмін, уже зараз заявляє, що автори сьогоднішніх тривожних явищ в економіці - не уряд і не Верховна Рада", - наголосив М.Азаров.
Перший віце-прем'єр-міністр відповів на запитання народних депутатів. Він, зокрема, відповідаючи на запитання про підвищення цін на продовольчі товари, зазначив, що в уряду є достатні запаси по всім товарним позиціям. "Немає об'єктивних підстав для підвищення цін", - зазначив М.Азаров.
Відповідаючи на запитання щодо витрачання коштів з резервного фонду Кабінету Міністрів і формування фінансових джерел для проведення виборчої кампанії, М.Азаров сказав, що законодавство однозначно визначає, що кошти на проведення виборчої кампанії виділяються окремим рядком в законі про державний бюджет. Інших джерел фінансування немає.
За словами М.Азарова, резервний фонд витрачається тільки на надзвичайні ситуації.
Після цього народні депутати розглянули проект закону про територіальну організацію виборів і референдумів в Україні. Про проблеми, які автори закону намагалися розв'язати у виборчому законодавстві, доповів секретар Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Георгій Пономаренко. За його словами, основним завданням законопроекту є створення правових передумов для формування постійної мережі територіальних виборчих комісій, виборчих дільниць і територіальних виборчих округів.
Інша група проблем, викликаних тимчасовим характером виборчих територіальних одиниць, пов'язана із складанням списків виборців.
Законопроект також пропонує встановити верхню межу кількості виборців, віднесених до однієї дільниці, у 2 500 осіб без права перевищення цієї межі. Проектом пропонується утворити 250 округів.
Під час обговорення народні депутати висловили до законопроекту низку зауважень, які стосувалися формування вибрчих дільниць, запровадження уніфікованої єдиної системи виборчих округів і дільниць, внесення змін до виборчого законодавства в частині інших положень, в тому числі, і в частині списку виборців. Депутати запитували у доповідача: "Навіщо окремим законом сьогодні врегульовувати питання територіальної організації виборів і референдумів в Україні, якщо ми повинні йти більш досконалим раціональним шляхом?"
Промовці висловилися за направлення законопроекту на доопрацювання. За підсумками голосування, проект закону про територіальну організацію виборів і референдумів в Україні було направлено на доопрацювання 244-ма голосами.
У зв'язку з необхідністю узгодження позицій розгляд наступного законопроекту про загальні засади парламентського контролю в Україні було перенесено на наступні пленарні засідання.
Далі народні депутати включили до порядку денного і розглянули проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення завдань Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України. Документом пропонується уточнити завдання цих відомств у питаннях забезпечення державної політики в сфері оборони й управління Збройними силами. Зокрема, проект передбачає уточнення поняття територіальної оборони й цивільного захисту країни в законі "Про оборону України".
Крім того, передбачається встановити, що Збройні Сили у випадках, встановлених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
Також проект пропонує внести ряд змін до статті про керівництво Збройними Силами. Зокрема передбачається, що міністр оборони здійснює військово-політичне й адміністративне керівництво Збройними Силами, а безпосередньо військове начальник Генерального штабу.
Пропонується внести зміни в закон "Про оборону України", якими передбачити, що положення про Міністерство оборони затверджує Кабінет Міністрів, тоді як за чинним законом це робить Президент за поданням уряду.
За прийняття за основу законопроекту проголосували 248 депутатів.
Верховна Рада прийняла у першому читанні і в цілому закон про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною". Чинний Закон України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" передбачає, що учасники бойових дій, Великої Вітчизняної війни, нагороджені за бойові дії орденом, медаллю "За відвагу" або медаллю Ушакова, незалежно від часу нагородження, мають право на пенсію за особливі заслуги у розмірі від 25 до 35 відсотків прожиткового мінімуму, визначеному для осіб, які втратили працездатність.
Особам, які брали участь у бойових діях на території інших держав і які нагороджені одним із орденів України або колишнього Радянського Союзу, пенсія за особливі заслуги встановлюється у розмірі до 25 відсотків прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.
Питання надання учасникам бойових дій на території інших держав однакових прав у частині одержання пенсій за особливі заслуги із учасників Великої Вітчизняної війни два роки поспіль вирішується законами про Державний бюджет 2006 і 2007 року.
Прийнятий закон включив цю норму до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" як постійно діючу. Реалізація закону не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України.
Верховна Рада ухвалила Постанову про внесення змін до Постанови Верховної Ради "Про застосування соціальних стипендій Верховної Ради України для студентів вищих навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей з малозабезпечених сімей".
Далі народні депутати розглядали законопроекти за скороченою процедурою. За результатами розгляду були прийняті у першому читанні законопроекти: про внесення змін до статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я (щодо встановлення працівникам сімейної медицини додаткової відпустки) і про внесення змін до Закону України Про Службу безпеки України (щодо удосконалення процедури призначення керівних кадрів).
Законопроектом про внесення змін до Закону України Про Службу безпеки України" (щодо удосконалення процедури призначення керівних кадрів) пропонується внести зміни до Закону "Про Службу безпеки України" щодо призначення на посаду та звільнення з посади голови Служби безпеки України, його заступників та начальників органів і підрозділів СБУ.
Рішення Верховної Ради щодо призначення на посаду голови Служби безпеки України пропонується приймати після розгляду подання Президента України в Комітеті з питань національної безпеки та оборони.
Одночасно пропонується, щоб Президент України визначав кількість заступників голови Служби безпеки України за поданням останнього, а також призначав і звільняв з посади заступників голови СБУ за поданням голови Служби, погодженим з Комітетом з питань національної безпеки і оборони.
Проектом також встановлюються вимоги до осіб, які призначатимуться на посади. Зокрема, заступники голови СБУ повинні мати стаж служби в органах Служби безпеки України не менше 10 років у календарному обчисленні; начальники органів і підрозділів СБУ - не менше 7 років.
Пропонується також, щоб начальники управлінь Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі призначалися Президентом України без участі органів виконавчої влади, але за погодженням із Комітетом з питань національної безпеки і оборони.
Розгляд наступного законопроекту про внесення змін до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України щодо державної реєстрації договорів комерційної концесії було перенесено на наступний пленарний тиждень.
На доопрацювання було направлено проект закону про внесення змін до Закону "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю".
На пропозицію автора знято з розгляду було проект закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо працевлаштування випускників).
Верховна Рада прийняла у першому читанні за основу проект закону про внесення змін до Закону України "Про рекламу" (щодо маркетингових комунікацій). Законопроект передбачає введення у законодавче поле таких понять як "стимулюючі маркетингові заходи", "спеціальні виставкові заходи", "заходи рекламного характеру", "реклама у місцях реалізації товарів". Також проектом пропонується врегулювати рекламування товарів з використанням засобів зв'язку, встановлення обмежень щодо розповсюдження непрямої реклами та реклами товарів при дистанційному способі їх реалізації.
За результатами розгляду відхилені були проекти законів: про внесення змін до деяких законів України (щодо коштів державних соціальних страхових фондів); про внесення змін до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (щодо участі благодійних та громадських організацій).
Верховна Рада прийняла у першому читанні проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реабілітації інвалідів.
Наприкінці ранкового засідання народні депутати включили до порядку денного проект закону про акціонерні товариства.
На цьому ранкове засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання третьої сесії Верховної Ради України п'ятого скликання відбудеться у середу, 18 квітня.