У СЕРЕДУ, 23 ТРАВНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ П'ЯТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ У ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради Олександр Мороз, відкривши ранкове засідання, поінформував народних депутатів про входження народного депутата Олександра Касянюка до складу депутатської фракції Партії регіонів, а також на підставі його особистої заяви про його входження до Коаліції національної єдності депутатських фракцій - Партії регіонів, Соціалістичної партії України та Комуністичної партії України в Верховній Раді України п'ятого скликання.
Потім уповноважені представники депутатських фракцій і народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій.
До порядку денного сесії на пропозицію одного з промовців було включено проект постанови про припинення повноважень суддів Конституційного Суду України для розгляду Верховною Радою наступного пленарного тижня.
Далі народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Спочатку вони розглянули два з чотирьох проектів законів про державне регулювання організації діяльності з проведення азартних ігор, авторами яких є народні депутати Сергій Матвієнков і Григорій Смітюх. Автори ще двох законопроектів на засіданні були відсутні.
Автор першого законопроекту народний депутат Сергій Матвієнков запропонував визначити засади правового регулювання діяльності з проведення азартних ігор та її державного регулювання. Зокрема, поданим проектом передбачається визначити чіткі правила діяльності на ринку азартних ігор, підвищити кваліфікаційні вимоги до учасників ринку.
В законопроекті виписано положення про особливості організації та проведення окремих видів азартних ігор (проведення азартних ігор у казино, залі ігрових автоматів, букмекерській конторі, віртуальному ігорному закладі). Врегульовуються питання ліцензування організації діяльності з проведення азартних ігор. Зокрема, визначено порядок отримання ліцензії, орган ліцензування (Міністерство фінансів України).
Передбачена й відповідальність за порушення законодавства про державне регулювання організації діяльності з проведення азартних ігор.
Народний депутат Григорій Смітюх у своєму законопроекті запропонував заборонити проведення азартних ігор в країні. Якщо ж цього не вдасться зробити, то хоча б обмежити ігорний бізнес, "виселивши його за межі населених пунктів", або розташовувати ігорні заклади не менше ніж за 100 метрів від навчальних закладів.
Депутат також запропонував створити не більше чотирьох зон в державі для ігорних закладів.
Профільний комітет з питань промислової і регуляторної політики з врахуванням розгляду усіх чотирьох законопроектів прийняв рішення відправити всі чотири законопроекти на доопрацювання і підготувати узгоджений проект.
Народні депутати в ході обговорення висловили різні думки щодо існування ігорного бізнесу. У своїх виступах вони погоджувалися з тим, що цю специфічну сферу не потрібно заганяти в тінь, а навпаки взяти під контроль держави.
На думку промовців, немає сумнівів, що прийняття такого законопроекту буде сприяти створенню більш цивілізованих умов здіснення в Україні діяльності, пов'язаної з організацією і проведенням азартних ігор, а більш чітке врегулювання порядку ліцензування, зокрема, діяльності з проведення таких ігор дозволить налагодити більш дієвий контроль з боку держави за цією непростою сферою.
Представник уряду заступник міністра фінансів Тетяна Єфименко, доповідаючи про позицію уряду, зазначила, що уряд наполягає на тому, щоб у сфері проведення азартних ігор і проведення лотерей і грошових виграшів діяв один базовий закон.
За підсумками голосування жоден з чотирьох законопроектів не набрав необхідної кількості голосів для прийняття. Всі законопроекти були відхилені.
Далі народні депутати розглянули два з трьох законопроекти про державне регулювання діяльності з випуску та проведення лотерей і грошових розіграшів.
Першим з них, авторами якого є народні депутати К.Самойлик і С.Ларін, пропонувалося законодавчо врегулювати порядок випуску та розповсюдження лотерей України і, враховуючи, зокрема, значення цієї діяльності для наповнення державного бюджету України, необхідність захисту громадян від зловживань та шахрайства, а також запобіганню відмиванню брудних грошей у цій сфері.
Автори законопроекту також пропонували, щоб проведення лотереї в Україні здійснювалось на засадах державної монополії. Основні принципи проекту: запровадження лотереї на принципах добровільності, соціальної спрямованості, гласності, рівності умов участі в лотереї, захисту інформації та попередньої сплати ставки.
Автори вважають, що Міністерство фінансів України повинно ввести єдиний реєстр державних лотерей, запроваджених в Україні, та перелік відомостей, які відображаються в єдиному реєстрі лотерей України і це повинно затверджуватись Міністерством фінансів.
Заступник міністра фінансів Тетяна Єфименко, доповідаючи урядовий законопроект, звернула увагу на його відмінності від інших проектів. Вона ще раз нагадала про принципову позицію уряду законодавчо врегулювати всі відносини у цій сфері в одному базовому законі.
Законопроектом пропонується встановити єдиний порядок проведення перевірок суб'єктів грального бізнесу незалежно який це гральний бізнес: рулетка, чи казино, чи лотерея. В тому числі підстави для проведення перевірок, терміни, оформлення результатів тощо.
Т.Єфименко відповіла на запитання, яке неодноразово звучало у сесійному залі: чому цей бізнес в тіні? За її словами, тому що "сьогодні відсутні фінансові санкції до суб'єктів грального бізнесу. В цілому відсутні деякі фінансові санкції за порушення Закону України "Про ліцензування", в тому числі про ліцензування цих видів діяльності.
Заступник міністра фінансів також звернула увагу на те, що не визначено державний орган, який би здійснював контроль в сфері азартних ігор. Наприклад, сьогодні Міністерство фінансів, як орган ліцензування не має права проводити перевірки підприємств, які організовують азартні ігри без ліцензій. Тому Міністерство зараз створює робочі групи, залучає до роботи в них податківців і намагається знайти вихід з цієї ситуації.
За словами доповідача, сьогодні відсутні обмеження щодо розміщення гральних залів, казино, букмекерських кас та їх оснащення. Це призводить до встановлення гральних автоматів у ларьках, палатках, магазинах, кафе тощо. Тому в урядовому законопроекті пропонується встановити чіткі обмеження щодо розміщення гральних залів, казино та інших видів діяльності, і в тому числі всього, що пов'язано з лотерейною діяльністю.
Т.Єфименко також зазначила, що сьогодні не встановлено вимог до грального обладнання. Це призводить до продажу лотерей на терміналах без фіскальної пам'яті. І не тільки лотерей, а також і весь гральний бізнес на гральних автоматах, де також відсутня фіскальна пам'ять. Тому уряд наполягає на тому, щоб на всьому, що пов'язано з цим видом діяльності, як видом діяльності, була встановлена фіскальна пам'ять.
Проектом пропонується встановити заборону щодо організації проведення азартних ігор через інформаційно-телекомунікаційні мережі, зокрема Інтернет, у зв'язку з неможливістю здійснення належного контролю за їх проведенням. Доповідач нагадала, що заборону віртуального казино вже введено в економічно розвинутих державах світу з метою запобігання такої діяльності. Така норма сьогодні існує в США, Канаді, Італії, Японії.
Урядовий проект також визначає єдину термінологію в сфері грального бізнесу, запроваджує державну монополію на діяльність, організацію та проведення лотереї через визначення єдиного оператора державних лотерей.
Заступник міністра фінансів нагадала про існування чотирьох операторів лотерей, які мають ліцензію до 2013 року. Тому в проекті пропонується забезпечити права діючих операторів до закінчення строку дії їх ліцензії, але щоб вони дотримувались норм законодавства щодо відрахування до Державного бюджету і щодо відрахування до тих програм, які будуть визначені урядом за рахунок грального бізнесу. Зокрема, на підтримку важливих національних програм, таких як, участь України в Олімпійських іграх, пов'язаних з культурною і освітньою діяльністю тощо.
За словами доповідача, законопроект, запропонований урядом, вирішує найбільш проблемні питання ринку азартних ігор в Україні.
За даними Міністерства фінансів що стосується надходжень до бюджету, то сьогодні до бюджету в цілому надходить від всіх видів грального бізнесу близько 650-700 мільйонів гривень щорічно, а від лотерей держава отримує тільки 52-53 мільйони. За останні три роки ці надходження зменшуються.
Насамкінець доповідач зазначила, що урядовий законопроект передбачає дуже серйозний захист прав гравців з тим, щоб вони мали можливість отримати справедливо ті виграші, які запропоновані організаторами з одного боку. А з другого боку, держава отримала все те, що належить їй до бюджету.
Голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики Сергій Матвієнков далі доповів про рішення Комітету з приводу цих законопроектів. Він висловив здивування тим, що уряд пропонує об'єднати сфери державного регулювання організації діяльності з проведення азартних ігор та державного регулювання діяльності з випуску і проведення лотерей і грошових виграшів в одному законі. Тоді як прийнявши два окремих закони, держава мала б два механізми регулювання цих питань.
Втім. профільний комітет прийняв рішення підтримати урядовий законопроект, виділивши з нього ті норми, що відносяться до грального бізнесу.
Народні депутати під час виступів підтримували прийняття кожного з проектів окремо.
За підсумками голосування всі три законопроекти були відхилені.
Наприкінці засідання народні депутати включили до порядку денного і розглянули урядовий законопроект про внесення змін до Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Ним пропонувалося запровадити в Україні законодавчо встановлений механізм контролю за наданням державної допомоги. Це дозволило б використовувати єдині підходи до врегулювання державної допомоги взагалі, мало сприяти усуненню нерівності суб'єктів господарювання, позбавило б закордонних конкурентів можливості використовувати надання державної допомоги в Україні для стимулювання необґрунтованих антидемпінгових та інших захисних заходів, що безпідставно обмежують українських товаровиробників сьогодні на світових ринках.
Після короткого обговорення, у ході якого була висловлена лише одна позиція фракції КПУ щодо неприйняття цього законопроекту, відбулося голосування. За його підсумками законопроект було відхилено.
На цьому ранкове засідання завершилося.
З 15-ої години у сесійному залі Верховної Ради України відбувалися парламентські слухання про стан правосуддя в Україні.
Наступне пленарне засідання третьої сесії Верховної Ради України відбудеться у четвер, 24 травня.