У ВІВТОРОК, 3 КВІТНЯ, ВІДБУЛИСЯ ЧЕРГОВІ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ТРЕТЬОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ П'ЯТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Олександр Мороз оголосив позачергове пленарне засідання закритим, а ранкове засідання відкритим.
О.Мороз повідомив, що в роботі парламенту бере участь Кабінет Міністрів на чолі з Прем'єр-міністром Віктором Януковичем.
Із заявами, оголошеннями, внесенням пропозицій виступили уповноважені представники депутатських фракцій. У виступах прозвучали оцінки Указу Президента України "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України", ситуації, яка склалася після цього. Промовці називали Указ неконституційним, зазначали, що дострокові вибори Верховної Ради є нонсенсом. Представники фракцій звинуватили опозицію у дестабілізації ситуації в парламенті, висловлювали стурбованість з приводу узурпації влади Президентом, здійснення державного перевороту. Лунали заяви з пропозицією до Президента України вікдликати свій Указ, висловлювалася рішучість не визнавати Указ Президента і працювати далі.
Народні депутати вносили пропозиції звернутися до Парламентської Асамблеї Ради Європи провести термінові дебати з українського питання у Страсбурзі через два тижні.
Народні депутати закликали Президента України відмовитися від використання тиску на парламентську більшість, на Кабінет Міністрів. Вони наголошували, що джерелом влади в України є народ і як гарант суверенітету Президент має дослухатися до думки українців, більшість яких сьогодні не підтримує проведення будьяких авантюр з достроковими виборами.
Після виступів уповноважених представників депутатських фракцій головуючий нагадав, що Погоджувальна рада передбачила включення до порядку денного питання про політичну ситуацію в Україні. Реальні події учорашнього дня підтвердили актуальність розгляду цього питання.
О.Мороз нагадав, що питання учора стало предметом розгляду екстреного засідання Кабінету Міністрів і тому сьогодні Кабінет Міністрів теж присутній на чолі з Прем'єр-міністром у сесійній залі парламенту.
Перед тим як приступити до розгляду питання, головуючий зробив оголошення про те, що згідно з протоколом засідання депутатської фракції "Наша Україна" від 23 березня 2007 року народного депутата України Олексія Федуна виключено зі складу депутатської фракції "Наша Україна". О.Мороз далі поінформував, що на підставі пункту 4 статті 59 Регламенту Верховної Ради України народний депутат України Олексій Федун є позафракційним.
Питання про політичну ситуацію в Україні було включено до порядку денного до розгляду і головуючий надав слово Прем'єр-міністру Віктору Януковичу. Він зазначив, що причиною спроби розпустити Верховну Раду стало свідоме продовження небезпечного експерименту, маніпулювання Конституцією. "В світлі того, що відбулося 2 квітня 2007 року, ми змушені констатувати, що горезвісний Указ Президента "Про розпуск парламенту" має на меті узурпацію влади. Адже мова йде про фактичний розгін легітимного демократично обраного парламенту. Відверто авантюрний характер цього рішення свідчить, що воно є частиною сценарію, компонентами якого можуть бути наступні кроки: створення штучних умов для перманентних парламентських виборів з метою дискредитації парламентаризму як такого; відпрацювання механізму, який гарантуватиме збереження влади окремих осіб при будь-яких результатах народного волевиявлення; ревізія Конституції з метою повернення автократичної президентської влади".
Прем'єр-міністр запевнив народних депутатів, що "ні авантюристам з табору так званої демократичної опозиції, ані Президенту, на якого вони чинять шалений тиск, не вдасться вибити нас з нормального ритму щоденної кропіткої праці, яка має на меті проведення глибинних реформ. Спокій уряду в своїх силах, у мандаті довіри, який йому надали виборці та коаліція. І ми обов'язково продовжимо реалізацію нашої програми".
В.Янукович також запевнив, що виконавча влада продемонструє приклад відповідальності за долю держави і її майбутнє.
Прем'єр-міністр звернувся до Президента сісти за стіл переговорів і домовлятися заради майбутнього України.
В.Янукович закликав усіх громадян України єднатися на захист Конституції, основних цінностей суспільства: свободи, демократії, верховенства права. Він наголосив: "Національне єднання, парламентську демократію і економічні зрушення на благо суспільства не спинити".
Представники фракцій, які виступили після Прем'єр-міністра, дали оцінку ситуації, що склалася після оприлюднення Президентом Указу про достроковий розпуск парламенту. Промовці різко засуджували дії Президента, звинувачували його у грубому порушенні Конституції, у зумисних намірах здійснити другий етап "помаранчевої революції". Депутати говорили, що Президент перестав бути гарантом Конституції і "заніс Дамоклів меч над парламентською демократією".
Представники фракцій зазначали, що заходи, які вживає Президент під диктовку окремих політичних сил, зайвий раз підтверджують, що він не в змозі керувати державою. "Замість виконання своїх головних конституційних обов'язків перед народом України, а саме забезпечення конституційних, соціальних прав і гідних умов життя наших громадян, Президент України, на жаль, дозволяє втягнути себе в череду політичних демаршів і політичної конкуренції", - наголошували промовці.
Депутати пропонували об'єднати зусилля для недопущення подальшого сценарію поглиблення в Україні політичної, економічної кризи, закликали всіх громадян держави зробити все можливе для досягнення миру і злагоди в Україні.
Перед народними депутатами виступила Уповноважений з прав людини Ніна Карпачова. Вона зазначила, що ситуація, що склалася в Україні після видання вчора, другого квітня, Президентом України Віктором Ющенком Указу "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради", викликала в суспільстві дуже глибоке занепокоєння і тривогу. І все це відбувається через рік після того, як вибори, які пройшли до Верховної Ради, були оцінені міжнародними спостерігачами, всією міжнародною спільнотою і навіть Президентом В.Ющенком як найдемократичніші вибори за всю історію України.
Уповноважений з прав людини звернулася до всіх гілок влади і до Президента: "ситуацію треба негайно повернути в правове русло, і час ще не втрачено".
Оцінюючи ситуацію, Н.Карпачова запитала: Чи має Президент розпустити Верховну Раду? Так, має, безумовно? За Конституцією України виключно на підставі 90-ї статті Конституції України, і перелік цих підстав є вичерпним. Вона констатувала, що сьогодні, це цілком очевидно, жодна з цих підстав не настала.
Н.Карпачова також наголосила на тому, що принцип безперервності мандату повноважень народних депутатів України діє і для Верховної Ради цього скликання. Адже, згідно зі статтею 81 Конституції України принцип безперервності мандату повноважень народних депутатів України припиняються в день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.
За словами Уповноваженого з прав людини, сьогодні протистояння набуває загрозливої ситуації. Вона закликала всіх політиків пам'ятати про інтереси і права власного народу і зробити все, щоб сила за будь-яких обставин не була застосована з жодної сторони.
Голова Верховної Ради України О.Мороз, підбиваючи підсумки обговорення, зазначив, що всі політико-правові і юридичні рішення Верховна Рада вчора прийняла і тепер треба забезпечити контроль за реалізацією прийнятих рішень, це функції профільних комітетів Верховної Ради.
О.Мороз звернувся до керівників фракцій: сформувати об'єктивну оцінку всього, що відбувається в державі та суспільстві.
Даючи оцінку Указу Президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради, О.Мороз наголосив, що "це - замах на конституційний правопорядок в Україні".
Голова Верховної Ради України дав оцінку аргументації Президента України, використану в Указі, зазначивши, що "заяви Президента про неконституційність порядку формування чи розширення коаліції на основі особистих заяв депутатів, навпаки, порушують конституційний принцип формування коаліції в парламенті".
О.Мороз наголосив на правомірності Верховної Ради у своїх діях, які вона прийняла вчора і прийматиме сьогодні.
Голова Верховної Ради України також сказав про наслідки для України всього, що відбувається, про небезпеку, яка загрожує суспільству. "Але є ще одна небезпека, від якої ми повинні застерегти наше суспільство. Якби ми навіть пішли назустріч вимогам, поставленим у незаконному, неконституційному указі Президента і пішли на повторні вибори, не боячись їх, на дострокові вибори, ми би створили надзвичайно небезпечний прецедент ігнорування Конституції тоді, коли комусь це вигідно. Ми не маємо права цього робити, ми повинні стверджувати непорушність Конституції обов'язковості для всіх, в тому числі для Президента, депутата, всіх представників влади в Україні", - наголосив О.Мороз.
Голова Верховної Ради України зазначив: "Зважаючи на таку обставину, ми продовжуємо роботу парламенту, засідань парламенту і, підкреслюю, він працюватиме в чіткій відповідності із Конституцією і Регламентом, а всі інші засоби для нейтралізації наслідків, котрі несе в собі указ, прийнятий в порушення Конституції, ми сподіваємося, будуть використовувати ті політичні сили, котрі і формували парламент, і громадськість, яка має змогу впливати на ситуації, і формуючи суспільну думку і впливаючи на політиків, бо правда, закон і Конституція за нами".
Після цього народні депутати розглянули проекти законів: про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" і про внесення змін до Закону України "Про статус суддів", поданих Президентом України у нових редакціях.
Головуючий повідомив, що напередодні Президент відкликав ці законопроекти, посилаючись на нестабільність політичної ситуації. Він нагадав статтю 99 Регламенту, яка передбачає, що законопроект може бути відкликаний суб'єктом права законодавчої ініціативи, який його вніс, до включення такого законопроекту до порядку денного сесії Верховної Ради. Таким чином, сьогодні, навіть поважаючи Президента як суб'єкта законодавчої ініціативи, народні депутати не мають права зняти цей законопроект з розгляду.
В другій частині, якщо він включений до порядку денного сесії до його прийняття в першому читанні за основу, він може бути відкликаний за рішенням Верховної Ради, але тоді він знімається з розгляду.
Зважаючи на надзвичайно серйозне значення цих двох законопроектів, які стосуються реформи судової системи влади, і зважаючи на те, що саме це є одним із прискіпливих об'єктів для моніторингу з боку Ради Європи за діяльністю парламенту України, О.Мороз запропонував визначитися щодо розгляду законопроектів по суті.
Головуючий поставив на голосування пропозицію Президента про відкликання законопроектів. Пропозиція не була підтримана народними депутатами.
Доповідав законопроекти Голова Комітету з питань правосуддя Сергій Ківалов. Він зазначив, що надалі обидва законопроекти повинні розглядатися разом, оскільки містять більше півсотні кореспондуючих норм. Першим з них новою редакцією закону про судоустрій пропонується створити струнку систему судів, яка складатиметься із чотирьох підсистем: цивільного, кримінального, господарського і адміністративного судочинства.
На додаток до діючих Вищого господарського і Вищого адміністративного судів утворюється Вищий цивільний і Вищий кримінальний суди. Вони забезпечуватимуть розгляд справ у порядку касації. Поряд із апеляційними господарськими і адміністративними судами створюються апеляційні суди з розгляду цивільних і кримінальних справ, що разом здійснюватимуть апеляційний розгляд справ. Судовий захист прав громадян на місцях забезпечуватиме ланка дільничних судів. Під назвою дільничних судів продовжують свою діяльність районні, міські, міськрайонні, районні у місті суди. У другому читанні буде пропонуватися надати таким судам та на місцях право розглядати усі категорії справ, не лише цивільні та кримінальні, а й господарські і адміністративні.
Паралельно законопроектом пропонується утворити окружні адміністративні, кримінальні і господарські суди. Сутність змін у тому, щоб громадянин мав вільний вибір. Перший варіант - оскаржувати неправомірні дії місцевих чиновників до існуючого районного чи міського суду за місцем проживання, тоді не буде потреби долати 200-300 кілометрів до обласного центру. Другий варіант звернутися до окружного суду, територіальна підсудність і розташування якого гарантує більшу незалежність від місцевої влади.
За словами доповідача, найскладніші кримінальні справи розглядатимуться у першій інстанції окружними кримінальними судами, структура яких дозволить нарешті реалізувати конституційне право і обов'язок народу України безпосередньо брати участь в здійсненні правосуддя через присяжних.
С.Ківалов повідомив, що законопроектом пропонується, щоб Верховний Суд України, як найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції, переглядав рішення судів касаційної інстанції тільки за винятковими обставинами. Його призначенням стане забезпечення єдності і наступності застосування права всіма судами України. Таким чином збережеться триланкова система оскарження: перша інстанція, апеляція, касація. Не буде подвійної касації.
Важливою новелою законопроекту є те, що Рада суддів України, а не Президент призначатимете на посаду голів і заступників голів суду.
С.Ківалов повідомив, що під час розгляду проекту у другому читанні рекомендуватиметься закріплення контрольних повноважень Верховної Ради з цього питання.
Доповідач також повідомив, що запропонованою законопроектом новою редакцією закону про статус суддів вперше чітко розписано процедури підготовки конкурсного відбору і затверджень кандидатів на посаду суді.
Врегульовано порядок призначення та порядок призначення на посаду суддів на п'ять років Президентом України. Передбачені достатні гарантії незалежності і безпеки суддів.
Водночас детально визначено підстави і порядок дисциплінарної відповідальності суддів. Для цього утворюється служба судових інспекторів.
На закінчення виступу С.Ківалов повідомив, що Венеціанська комісія Ради Європи дала схвальні висновки обом законопроектам.
Народні депутати під час обговорення попри численні зауваження до законопроектів, висловлювалися за їх прийняття за основу. "Парламент зобов'язаний міняти систему", наголошувалося у виступах.
Промовці пропонували прийняти законопроекти у першому читанні, але із суттєвим його доопрацюванням, із залученням Верховного суду України, Міністерства юстиції України, Вищої ради юстиції, Ради суддів України, наукових експертів у області судочинства.
За підсумками голосування законопроекти про внесення змін до Закону україни "Про судоустрій України" і про внесення змін до Закону України "Про статус суддів" були прийняті за основу у першому читанні.
Далі народні депутати розглянули проект закону про міжнародну технічну допомогу. Його прийняття дозволить врегулювати питання у цій сфері, що призведе до збільшення обсягів технічної допомоги Україні. Законопроектом вводиться нове поняття - надання Україною технічної допомоги іншим країнам світу.
За підсумками обговорення законопроект про міжнародну технічну допомогу було прийнято за основу.
Верховна Рада прийняла Постанову про деякі заходи щодо запобігання порушенням конституційного ладу та забезпечення невтручання Національного банку України у дії, які загрожують конституційному правопорядку. Постановою передбачається з метою забезпечення конституційного правопорядку і громадського спокою у державі тимчасово, до ухвалення рішення Конституційного Суду щодо Указу Президента України про розпуск парламенту, заборонити Національному банку України та його посадовим особам "у будь-який спосіб брати участь у забезпеченні фінансування заходів, передбачених цим указом". Постанова набирає чинності з моменту її прийняття.
За скороченою процедурою народні депутати розглянули і прийняли за основу у першому читанні проекти законів: про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" (щодо процедури припинення повноважень суб'єктів господарювання); про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику"; про внесення змін до Закону України "Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг".
У зв'язку з відсутністю доповідача перенесено було розгляд проекту закону про внесення змін до деяких законів України (щодо приведення у відповідність законодавчих актів у зв'язку з перейменуванням окремих урядових органів управління).
На цьому ранкове засідання завершилося.
На початку вечірнього засідання Голова Верховної Ради України Олександр Мороз повідомив, що у нього відбулася телефонна розмова з Президентом Парламентської Асамблеї Ради Європи Ван дер Лінденом, а до обіду з Генеральним секретарем ПАРЄ Террі Девісом. Під час розмов керівники Парламентської Асамблеї висловили занепокоєння ситуацією в Україні, стурбованість втручанням виконавчої влади у діяльність парламенту. За словами О.Мороза, вони сподіваються на те, що всі події будуть приведені у конституційне русло і будуть ініціювати розгляд питання про ситуацію в Україні 17 квітня поточного року на засіданні сесії ПАРЄ. Вони також готові розглянути питання про скликання спеціальної сесії чи засідання ПАРЄ для того, щоб розглянути ситуацію в Україні.
Далі народні депутати продовжили розгляд питань за скороченою процедурою. За основу був прийнятий проект закону про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо обмеженя вилучення особливо цінних земель заповідників та національних природних парків). Законопроект передбачає заборону вилучати земельні ділянки з територій природних заповідників, заповідних зон, біосферних заповідників та національних природних парків, які перебувають у державній або комунальній власності для будь-яких потреб.
Розгляд наступного проекту закону про посилення захисту майна творчих спілок України у зв'язку з відсутністю доповідача було перенесено.
Потім народні депутати повернулися до розгляду раніше не підтриманих питань. Голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Валерій Бевзенко, представляючи законопроект про організаційно-правові засади вилучення (викупу) земель права приватної власності у другому читанні, поінформував про рішення Комітету змінити назву законопроекту на "Про викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності".
Голосування за законопроект з новою назвою було нерезультативним. Головуючий запропонував проголосувати за законопроект зі старою назвою. Але голосування також було нерезультативним. Прийняття рішення щодо законопроекту третім голосуванням було перенесено на наступний пленарний тиждень.
Далі народні депутати включили до розгляду і обговорили проект закону про внесення зміни до статті 23 Закону України "Про державну службу" (щодо граничного віку). Законопроектом передбачається підвищити граничний вік перебування на державній службі для чиновників 1-2 категорій, яких призначають Верховна Рада, Президент України і Кабінет Міністрів, до 65 років для чоловіків і 60 років для жінок.
Законопроект, внесений Кабінетом Міністрів, передбачає таку можливість призначення в окремих випадках за необхідності.
Зараз чинний закон передбачає граничний вік перебування на держслужбі для чоловіків 60 років, жінок - 55 років.
За необхідності керівник держоргану за погодженням з начальником Головного управління держслужби при Кабміні може продовжити строк перебування на держслужбі, але не більше ніж на 5 років.
У виняткових випадках після завершення цього строку держслужбовці можуть бути залишені на держслужбі тільки на посадах радників або консультантів за рішенням керівника відповідного держоргану.
Законопроект було прийнято за основу 245-ма голосами "за".
Верховна Рада ухвалила Постанову про розроблення Загальнодержавної програми поводження з токсичними відходами. Вона передбачає забезпечення умов для ефективного вирішення всього комплексу питань, пов'язаних з ліквідацією чи обмеженням негативного впливу токсичних відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини.
Постановою доручається Кабінету Міністрів розробити і подати до Верховної Ради України проект Загальнодержавної програми поводження з токсичними відходами.
Далі народні депутати розглянули і прийняли за основу законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". Ним положення відповідних законодавчих актів України (Кримінально-процесуального, Кримінально-виконавчого, Митного та Сімейного кодексів України тощо) приводяться у відповідність до прийнятого Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".
За основу і в цілому народні депутати прийняли наступні закони: про внесення змін до статті 6 Закону України "Про гуманітарну допомогу"; про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Знято з розгляду на третій сесії було проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо вдосконалення порядку вчинення правочинів).
За основу були прийняті два проекти закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо строку підписання рішення суду і щодо процесуального правонаступництва.
Верховна Рада відправила на доопрацювання законопроекти: про внесення доповнень до Закону України "Про державні нагороди України" (щодо почесних звань в авіаційній галузі) і про внесення зміни до Закону України "Про державні нагороди України" щодо звання "Заслужений працівник курортів України".
У ході обговорення законопроектів народні депутати висловилися за врахування у законі інших пропозицій.
Народні депутати підтримали пропозицію головуючого, що пропозиції, зокрема про встановлення почесних звань "Заслужений льотчик", "Заслужений льотчик-випробувач", "Заслужений працівник місцевого самоврядування", "Заслужений геолог України" і "Заслужений працівник курортів України" необхідно звести в одну пропозицію і внести ці зміни в Закон України "Про державні нагороди України". Профільний комітет підготує до другого читання єдиний законопроект.
Наприкінці пленарного засідання народні депутати включили до порядку денного проекти законів про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління системою органів і установ виконання покарань і про внесення змін до деяких законів України щодо ввезення та обігу коньячного спирту, виноматеріалів та збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.
На цьому вечірнє засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання третьої сесії Верховної Ради України п'ятого скликання відбудеться у середу, 4 квітня.