У ВІВТОРОК, 20 БЕРЕЗНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ У ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради України Олександр Мороз на початку ранкового засідання поінформував про повідомлення Міністерства з надзвичайних ситуацій про те, що вночі у Російської Федерації (в станиці Камишеватська Краснодарського краю) в будинку пристарілих загинуло 63 особи і 33 особи постраждали.
Народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих.
Із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій виступили уповноважені представники депутатських фракцій.
Під час виступів О.Мороз повідомив, що у Києві працює Міжпарламентська асамблея України та Республіки Польща. Народні депутати привітали гостей із Польщі: депутатів, працівників апарату Сейму Польщі на чолі із віце-маршалком Броніславом Коморовським.
Після закінчення виступів уповноважених представників депутатських фракцій головуючий повідомив про те, що 16 березня Центральна виборча комісія зареєструвала народного депутата України, обраного 26 березня 2006 року в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі Горбенко Наталію Арсентіївну, включену до виборчого списку Партії регіонів.
Новобрана народний депутат склала присягу перед Верховною Радою України.
Перший питанням порядку денного народні депутати розглянули питання про призначення Міністра закордонних справ України. На цю посаду Президент України вдруге вніс кандидатуру виконуючого обов'язки міністра внутрішніх справ Володимира Огризка.
Кандидат виступив перед народними депутатами. В.Огризко наголосив, що йдеться не про кандидатуру В.Огризка, і не йдеться про його професійні якості, тому що вони добре відомі.
В.Огризко далі сказав: "У мене є свої політичні переконання. Я хочу вам сказати, що я від них не відмовляюся, але працював, працюю і буду працювати виключно в рамках закону".
В.Огризко звернувся до народних депутатів: "У Верховної Ради є шанс проголосувати не за Огризка, а зробити конкретний крок назустріч злагоді у нашому суспільстві. Є інший шанс зробити крон назустріч подальшій дестабілізації".
Народні депутати не підтримали призначення В.Огризка на посаду міністра закордонних справ. "За" кандидатуру В.Огризка проголосували 195 депутатів з фракцій БЮТ і "Наша Україна", "проти" депутати з фракцій КПУ. Фракції Партії регіонів і СПУ не брали участі у голосуванні.
Після цього народні депутати з фракцій БЮТ і "Наша Україна" залишили сесійну залу парламенту.
Далі повинні були розглядатися наступні питання порядку денного проекти законів: про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" і про внесення змін до Закону України "Про статус суддів" у нових редакціях. На прохання Представника Президента України у Верховній Раді України Р.Зварича розгляд цих законопроектів і прийняття рішення щодо них було перенесено на наступний пленарний тиждень. Представник Президента мотивував прохання тим, що Президент України пропонує, щоб голосування з цих законопроектів було переконливим і він теж просить перенести розгляд цього питання на наступний сесійний тиждень.
Розглянувши у повторному другому читанні, народні депутати прийняли в цілому закон про державний земельний кадастр. Закон передбачає гармонізацію повноваження органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування щодо введення кадастру. Закон також підтверджує концептуальні засоби законопроекту, прийнятого у першому читанні, зокрема, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснюватиме запровадження і реалізацію у країні єдиної методології, методики та сучасних технологій ведення кадастру як єдиної державної системи.
Законом також передбачає ведення кадастру на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях, а також земельно-кадастрової документації за межами населених пунктів і в селищах, містах, за винятком поземельної книги і книг реєстрації державних актів тощо, автоматизації відомостей і документів Державного земельного кадастру. Ведення Державного земельного кадастру здійснюється за кошти Державного бюджету, а земельно-кадастрові документації, крім того, і за кошти місцевого бюджету, як це передбачає Закон України "Про плату за землю" (щодо виконання коштів і сплати земельного податку).
Про засідання Європейської комісії "За демократію через право" (Венеціанської комісії), яке відбулося у Венеції 16-17 березня, поінформував народний депутат Сергій Головатий. Він повідомив, що Венеціанська комісія позитивно оцінила законопроекти: про внесення змін до закону України "Про судоустрій України" і про внесення змін до закону України "Про статус суддів". За його словами, Венеціанська комісія ухвалила офіційний висновок з приводу цих законопроектів, зазначивши, що вони є набагато кращими, ніж чинне законодавство. С.Головатий зазначив, що головний висновок Венеціанської комісії основоположні норми цих двох законопроектів відповідають європейським стандартам, і Венеціанська комісія схвалює те, що профільний парламентський комітет на основі двох законопроектів розробить один.
Він також зауважив, що Венеціанська комісія рекомендує Україні продовжувати здійснення судової реформи саме на базі цих двох законопроектів.
С.Головатий повідомив, що Венеціанська комісія перенесла на червневе пленарне засідання розгляд питання щодо проекту закону про парламентську опозицію. Він зазначив, що експертний висновок на законопроект про опозицію рясніє такими виразами як "незвична для європейської демократії", "незвично для міжнародного порівняльного права". За словами доповідача, перенесення розгляду цього питання на червень пов'язано з однією причиною в жодній європейській країні не існує закону, який би регулював статус парламентської опозиції. На думку депутата, якби Венеціанська комісія дала позитивний висновок на даний законопроект, то вона б "створила прецедент".
С.Головатий зазначив: "Так складалася європейська парламентська традиція, що опозиція, її статус, її права і можливості регулюються положеннями Конституції, процедурними правилами парламентів, але найголовніше - в європейських країнах все це є наслідком історичних, політичних, соціальних і культурних факторів, наслідком домовленостей між правлячою коаліцією та опозицією".
С.Головатий вважає надзвичайно сумнівною формалізацію інституту парламентської опозиції, особливо зважаючи на порушення прав народних депутатів мати вільний мандат і не належати ні до опозиції, ні до коаліції.
На закінчення свого виступу народний депутат запропонував парламентській коаліції скасувати закон "Про внесення змін до Закону України "Про статус депутатів Верховної Ради Крим і місцевих рад" (закон народного депутата Ю.Тимошенко про імперативний мандат).
С.Головатий наголосив, що він як член Бюро Венеціанської комісії "буде боротися за скасування в Україні імперативного мандату для місцевих рад, за скасування закону Тимошенко, щоб він ніколи не діяв у цій країні".
Далі питання розглядалися за скороченою процедурою. На доопрацювання було відправлено проект закону про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом". Ним передбачається розширити перелік суб'єктів фінансового моніторингу за рахунок представників нефінансових професій. Відповідно розширюється перелік державних органів, які здійснюють функції регулювання і нагляду. Це, зокрема, Міністерство юстиції, Міністерство фінансів, Міністерство економіки. Законопроектом пропонується запровадити механізм зупинення фінансовою установою проведення операції, щодо якої є мотивована підозра, що вона можу бути пов'язана з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом, у тому числі за зверненням іноземного державного органу.
Прийняття законопроекту, поданого Кабінетом Міністрів, підтримав Президент України. Однак, враховуючи, з одного боку, надзвичайно високу суспільну значимість цього законопроекту, а з іншого боку, недопустимість можливостей його використання з метою надмірного посилення контролю з боку держави над суб'єктами господарської та фінансової діяльності Президент України пропонує під час підготовки цього законопроекту до другого читання максимально доопрацювати його положення з тим, щоб уникнути можливих різночитань та неточностей.
Зокрема, Президент України пропонує розглянути можливість доповнення його нормами, які передбачають внесення відповідних змін до Кримінального кодексу України з метою приведення його положень у відповідність до міжнародних стандартів.
Верховна Рада прийняла у першому читанні проект закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за правопорушення у сфері карантину рослин). Законопроектом пропонується встановити чіткий перелік правопорушень у сфері карантину рослин. Зокрема, у статті 105 Кодексу пропонується визначити відповідальність юридичних та фізичних осіб за поширення карантинних організмів та за порушення вимог фітосанітарних заходів, тобто законів та інших нормативно-правових актів, що є обов'язковими для виконання.
Діюча редакція цієї статті кодексу не дозволяє через розмитість ефективно її застосовувати та визначає правопорушеннями лише порушення правил щодо боротьби з карантинними організмами.
У статті 106 Кодексу пропонується визнати відповідальність за завезення, вивезення об'єктів регулювання, які не пройшли фітосанітарного контролю або їх реалізацію.
Проектом також пропонується доповнити Кодекс статтею 188.24 щодо адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної служби з карантину рослин України, невиконання розпорядження щодо проведення карантинних заходів та неповідомлення про виявлення шкідливих організмів.
У цілому народні депутати прийняли закон про продовження процедури ліквідації Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна". Термін процедури ліквідації продовжено до 1 січня 2009 року. Народні депутати також прийняли рішення про заслуховування інформації Тимчасової слідчої комісії у травні поточного року.
Верховна Рада прийняла за основу проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування товарів, що тимчасово ввозяться на митну територію України. Законопроект спрямовано на удосконалення оподаткування операцій з ввезення товарів, що належать нерезидентам України, на митну територію України з метою виробництва чи виконання робіт, але не для подальшого продажу. Його прийняття дозволить забезпечити виконання робіт або виробництво з використанням технічних засобів та обладнання, аналоги яких відсутні в Україні для впровадження окремих проектів чи програм. Наприклад, будівництво доріг, мостів, геологорозвідувальні роботи тощо.
Проектом пропонується запровадити поетапну плату ввізного мита та податку на додану вартість щомісячно по 3 відсотки протягом 3-річного періоду для товарів, для яких, відповідно до Митного кодексу може надаватися дозвіл на тимчасове ввезення з частковим звільненням від оподаткування. Одночасно реалізація такого механізму передбачає внесення змін та доповнень до Митного кодексу в частині визначення товарів щодо яких може надаватися дозвіл на тимчасове ввезення з частковим звільненням від оподаткування, а також надання права Кабінету Міністрів з метою оперативного визначення пріоритетних напрямків галузей економіки, що мають потребу в таких товарах і дозволу Кабінету Міністрів затверджувати перелік відповідних товарів.
Далі народні депутати розглянули і прийняли за основу проект закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ним". Проектом пропонується внести зміни до закону, згідно з якими в Україні здійснюватиметься контроль за операціями з алмазами відповідно до вимог сертифікаційної схеми Кімберлійського процесу - колегіального добровільного міждержавного органу, що діє відповідно до резолюцій ООН, направлених на запобігання торгівлею так званими конфліктними" або "кривавими" алмазами. Зокрема, проектом пропонується встановити державний контроль за операціями з алмазами відповідно до вимог сертифікаційної схеми Кімберлійського процесу та запровадити стягування штрафів за порушення порядку видобутку металів і дорогоцінного каміння, ювелірних та побутових виробів з них у судовому порядку.
Верховна Рада прийняла за основу проект закону про упорядкування надання пільг з оплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальних послуг та придбання твердого побутового палива.
Законопроектом передбачається, що особі та членам її сім'ї, які постійно проживають за місцем реєстрації у житловому приміщенні і мають право на знижку при розрахунках плати відповідно до законів України, будуть надаватися пільги з оплати послуг з: утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; комунальних послуг; придбання твердого побутового палива.
Пільги з оплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також пільги при розрахунках плати за надання послуг з опалення, надаються в межах норми, що становить 21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю. Винятки сім'ї, що складаються лише з непрацездатних осіб, і на яких поширюється дія положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Пільги з оплати послуг з централізованого постачання холодної і гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, придбання твердого побутового палива, скрапленого газу, вивезення побутових відходів надаються в межах норм споживання, що встановлюються: органами місцевого самоврядування, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах норм споживання пільги з оплати послуг з централізованого постачання холодної і гарячої води, водовідведення, вивезення побутових відходів та Кабінетом Міністрів України - в межах норм споживання пільги з оплати послуг з споживання природного і скрапленого газу, електричної енергії для побутових потреб та придбання твердого побутового палива.
Витрати, пов'язані з наданням пільг, здійснюються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Далі народні депутати розглянули і відправили на доопрацювання проект закону про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" (щодо затвердження тексту Присяги працівника прокуратури). Народні депутати погодилися з Президентом України, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання, оскільки він носить надмірно декларативний характер і не відображає в повній мірі основну спрямованість діяльності працівника прокуратури на захист прав та свобод людини і громадянина. Законопроект також не містить порядку провадження у справах щодо порушення присяги працівниками.
За основу і в цілому було прийнято закон про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" (щодо узгодження з нормами Конституції України положення про Генерального прокурора). Закон передбачає внесення змін до статей 2 та 5 Закону України "Про прокуратуру" щодо узгодження з нормами Конституції України порядку призначення і звільнення Генерального прокурора України, а також наділення прокуратури додатковою функцією відповідно до Закону України про внесення змін до Конституції України. Згідно з прийнятим законом Генеральний прокурор призначається на посаду і звільняється Президентом за згодою Верховної Ради.
Законом також передбачається, що прокуратура буде виконувати й таку функцію, як нагляд за дотриманням прав і свобод людини і громадянина, дотриманням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими й службовими особами.
З розгляду було знято наступний законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо пенсійного забезпечення медичних працівників) через відсутність доповідачів.
За основу у першому читанні народні депутати прийняли проект закону про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (щодо строків повноважень відповідних органів). Законопроектом пропонується врегулювати проблему строку повноважень місцевої ради, обраної не під час чергових місцевих виборів. Згідно з чинною редакцією Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вслід за Конституцією України встановлює строк повноважень місцевої ради та сільського, селищного, міського голови. Проте при цьому не врегульовується проблема строку повноважень. Така ситуація виникає, якщо проводяться позачергові повторні вибори ради або обирається рада новоствореної територіальної громади.
Крім того, закон нечітко ув'язує між собою питання дострокового припинення повноважень голови територіальної громади та звільнення його з відповідної посади. У зв'язку з цим можливі ситуації, коли повноваження голови припинені достроково, однак він залишається на займаній посаді.
За підсумками голосування було відхилено наступний проект закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвідомчості справ про адміністративні правопорушення на транспорті.
Верховна Рада прийняла за основу проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо усиновлення). Зміни носять обмежувальний характер і пропонуються з метою захисту дитини від будь-яких форм фізичного чи психічного насильства і сексуальних зазіхань.
Зокрема, проектом пропонується запровадити обмеження у різниці між віком усиновлювача та всиновленою дитиною. Усиновлювачем дитини може бути особа віком не молодша за 21 рік, а різниця у віці між усиновлювачем та дитини не може бути більша за 45 років.
Пропонується також унеможливити всиновлення дитини громадянина України іноземцем, який не перебуває у шлюбі.
Запровадження таких обмежень відповідає міжнародній практиці.
На доопрацювання було відправлено проект закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо стажу роботи із шкідливими умовами).
Наприкінці ранкового засідання народні депутати розглянули і прийняли за основу два проекти законів про внесення змін до деяких законів України (щодо поховання учасників бойових дій і соціального захисту членів їх сімей).
Першим проектом пропонується поширити передбачене Закону України "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" право на поховання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів на учасників бойових дій проти Японії у 1938, 1939 і 1945 роках
Метою другого проекту є законодавче врегулювання права на безоплатне поховання осіб, які брали участь в бойових діях на території інших країн. Реалізація законопроекту дасть можливість здійснювати поховання всіх учасників бойових дій за рахунок коштів державних та місцевих бюджетів.
На цьому ранкове засідання завершилося.
З 15-ої години народні депутати працювали у комітетах і фракціях.
Наступне пленарне засідання третьої сесії Верховної Ради України п´ятого скликання відбудеться у середу, 21 березня.