У СЕРЕДУ, 11 КВІТНЯ, ВІДБУЛОСЯ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ ТРЕТЬОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ П'ЯТОГО СКЛИКАННЯ.
На початку ранкового засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій.
Голова Верховної Ради України Олександр Мороз повідомив про участь в засіданні делегації Державної Думи Росії на чолі з координатором групи дружби між Україною і Росією Олександром Лебедєвим.
Народні депутати оплесками привітали гостей.
Підводячи риску під виступами, О.Мороз звернув увагу на те, що їх головною темою був Указ Президента від 2 квітня "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України п'ятого скликання". За словами О.Мороза, все більше і більше людей переконуються - Указ Президента - неконституційний, незаконний. "І вони починають читати, в тому числі 19-ту і інші статті Конституції, яка передбачає, що не можна виконувати те, що не відповідає закону і Основному Закону, себто Конституції України", - зазначив він.
О.Мороз також торкнувся вчорашньої прес-конференції п'яти суддів Конституційного Суду. "Ми не повинні робити якісь дискусії з суддями, аби це не сприймалося як тиск на них, але, з іншого боку, ми повинні давати оцінку того, що відбувається", - зазначив Голова Верховної Ради.
О.Мороз нагадав, що участь у прес-конференціях і політична діяльність суддів Законом "Про Конституційний Суд" заборонена. Судді не мають права давати оцінку правову тим чи іншим актам, в тому числі і Указу Президента. Суд має дати, але не окремі судді. За його словами, судді, зобов'язуючись не брати участь у засіданні, добиваючись собі охорони і нібито вже після того зобов'язані брати участь у засіданні, дають оцінку конституційності Указу Президента і неконституційності рішення Верховної Ради. "Це взагалі не просто довільне тлумачення правових норм, це пряме порушення Закону "Про Конституційний Суд". І ми повинні дати відповідну з цього приводу оцінку", - наголосив головуючий.
О.Мороз висловив загальне переконання у тому, що рішення Конституційного Суду буде правовим і зійдеться із оцінкою Верховної Ради Указу Президента. Головуючий наголосив, що Указ виданий на основі тлумачень у 90-й статті без відсилки на цю статтю, тому жодної підстави для дострокового припинення повноважень парламенту немає.
О.Мороз висловив впевненість, що парламент буде працювати до того дня, поки новий парламент не буде приведений до присяги. Він висловив переконання, що це станеться обов'язково в 2011-му році, "але не сьогодні чи так, як комусь заманеться, бо інакше ми перетворимо на суцільний виборчий процес політичну ситуацію в Україні, а саму державу перетворимо на колишню Югославію. Цього не можна допустити".
Після цього народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Спочатку вони розглянули один з двох законопроектів про єдину систему збору та обліку внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, поданий Кабінетом Міністрів.
Законопроектом передбачається консолідувати в уповноваженому органі, яким визначено Пенсійний фонд, подібні для усіх фондів соціального страхування функції, а саме: збір страхових внесків, облік страхувальників, прийняття звітності, контролю за повнотою та своєчасністю справляння внесків, стягування заборгованості зі сплати.
Проектом пропонується запровадити в Україні єдиний соціальний внесок на соціальне страхування, який сплачуватиметься одним платіжним дорученням, а також запровадити єдину базу для нарахування внесків, ведення однакового звітного періоду, єдиної форми звітності, єдиного реєстру соціального страхування.
Зокрема пропонується, щоб розмір єдиного соціального внеску, відповідно для роботодавців та застрахованих осіб та пропорції його розподілу між видами соціального страхування за результатами актуарних розрахунків за поданням Кабінету Міністрів України встановлювалися Верховною Радою України. При визначенні розміру єдиного соціального внеску враховуються кошти на існуючі види соціального страхування, які розподіляються між відповідними фондами.
Крім цього, у законопроекті передбачені особливості сплати єдиного соціального внеску для фізичних осіб-підприємців, які обрали спеціальну спрощену систему оподаткування. Оскільки від розміру сплаченого внеску залежатимуть розміри страхових виплат, таким платникам надано право самостійно визначати суму доходу, з якою справлятиметься єдиний соціальний внесок. Внесок поступатиме на спеціальні рахунки, які будуть кодифіковані по платниках, залежно від класу професійного ризику виробництва та від особливості сплати внеску по окремих платниках. Розщеплення єдиного соціального внеску в автоматизованому режимі здійснюватиме Державне казначейство і на наступний день кошти надходитимуть до централізованих рахунків фондів соціального страхування. З рахунків, відкритих у Державному казначействі, можливо здійснити тільки операції щодо перерахування страхових коштів на рахунки фондів, відповідно до визначених законом пропорцій та повернення помилково сплачених сум єдиного соціального внеску та штрафів. Тим самим виключається можливість втручання Пенсійного фонду в розподіл сум єдиного соціального внеску.
Законопроект передбачає збереження порядку розрахунку диференційованих розмірів страхових тарифів на страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Віднесення видів діяльності до класів професійного ризику виробництва залишатиметься за Кабінетом Міністрів України.
Проектом ліквідовується здійснення роботодавцями страхових виплат в рахунок страхових внесків в так звані взаємозаліки.
Як зазначив доповідач заступник міністра праці та соціальної політики Г.Галиць, реалізація законопроекту дозволить більш раціонально використовувати кошти соціального страхування за рахунок уникнення дублювання страховими фондами функцій, пов'язаних з формуванням страхових коштів; забезпечити повну прозорість фінансових потоків для суб'єктів системи загальнообов'язкового державного соціального страхування; надасть можливість застрахованим особам у будь-який час отримувати інформацію про сплату за них страхових внесків роботодавцем; в більшій мірі переорієнтувати функції та структури фондів соціального страхування на роботу із застрахованими особами та на профілактичні заходи; запровадити загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування без збільшення навантаження на фонд оплати праці.
За словами доповідача, з прийняттям цього закону зберігається побудована в країні система соціального страхування, тобто страховий принцип фінансування видатків на соціальну сферу, відокремлення коштів Державного бюджету і бюджету соціального страхування, управління фондами на паритетних засадах представниками тих сторін, за рахунок яких формуються кошти фондів, тобто роботодавців, профспілок та держави. Також залишаються всі існуючі страхові фонди, а за фондами зберігаються їх основні функції: керівництво та управління окремими видами соціального страхування, акумуляція страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечення фінансування виплат за соціальним страхуванням та інші функції згідно зі статутами фондів та відповідними законами. З введенням в дію закону зберігається процедура визначення розмірів страхових внесків за погодженням із соціальними партнерами.
Профільний Комітет з питань соціальної політики та праці, рішення якого доповів голова підкомітету В.Хара, підтримав прийняття законопроекту. Основними перевагами запровадження єдиного соціального внеску на соціальне страхування співдоповідач назвав збільшення кількості страхувальників. Саме запровадження єдиного соціального внеску, за словами В.Хари, стане черговим кроком по виведенню заробітної плати з тіні. Це також дозволить забезпечити повну прозорість фінансових потоків в системі соціального страхування, посилити контроль з боку держави за ними тощо.
В.Хара зазначив, що законопроект має низку недоліків, але вони не системні і можуть бути враховані при підготовці до другого читання.
В ході обговорення народні депутати підтримали прийняття законопроекту, акцентуючи на його соціальній значущості. На користь прийняття закону лунали аргументи, що він зніме найбільш гостре питання, з яким зверталися роботодавці, суб'єкти підприємницької діяльності - питання збору, а особливо контролю за соціальними страховими внесками.
Водночас, промовці висловлювалися проти об'єднання усіх соціальних фондів в один (як це пропонується у законопроекті), оскільки втрачається цільове призначення використання цих фондів.
За підсумками голосування законопроект про єдину систему збору та обліку внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування було прийнято у першому читанні 259-ма голосами "за".
Далі народні депутати розглянули проект закону про валютне регулювання та валютний контроль. Необхідність у його прийнятті, за словами доповідача народного депутата Юрія Воропаєва, виникла у зв'язку з тим, що всі валютні операції в Україні зараз регулюються Декретом Кабінету Міністрів, прийнятим ще 19 лютого 1993 року. Тоді валютного ринку в Україні фактично не було, він тільки створювався. За цей час відбулися великі зміни і валютний ринок України регулюється вже не цим Декретом, а безліччю інструкцій і положень Національного банку України.
Необхідність у врегулюванні питання виникла ще й тому, наголосив доповідач, що були прийняті рекомендації ФАТФ. Українське законодавство у значній мірі не відповідає цим рекомендаціям, особливо 19-ій і 22-ій рекомендаціям.
Законопроектом пропонується врегулювати основні правила здійснення валютного регулювання та валютного контролю в Україні. Основними новелами внесеного проекту є: уточнення термінологічного апарату у сфері валютного регулювання та валютного контролю, зокрема, введення нових термінів; визначення принципів валютного регулювання та валютного контролю; запровадження обов'язкового продажу резидентами іноземної валюти на валютному ринку України; надання дозволу фізичним особам резидентам України відкривати рахунки в установах банків за межами України, а також фізичним особам-резидентам та нерезидентам без обмежень вивозити валюту України за межі України; встановлення порядку здійснення резидентами та нерезидентами резервування коштів; запровадження попередньої реєстрації податковими органами рахунків в банку за межами України; встановлення особливостей здійснення розрахунків за експортними та імпортними операціями; уточнення порядку та механізмів здійснення валютного контролю та застосування санкцій за порушення валютного законодавства.
Представник профільного комітету з питань фінансів і банківської діяльності народний депутат Віталій Хомутиннік, доповідаючи рішення Комітету, зазначив, що прийняття законопроекту буде суттєвим кроком по приведенню українського валютного законодавства у відповідність з міжнародними вимогами про вільне переміщення капіталу.
Доповідач також зазначив, що ще дуже багато питань залишилося у цьому законопроекті неврегульованих. І до другого читання Комітет планує ретельно попрацювати з Національним банком, щоб прийняття законопроекту влаштувало всіх.
Народні депутати підтримали прийняття, на їхню думку, вкрай важливого законопроекту, який дозволить законодавчо врегулювати важливий напрямок валютного регулювання і валютного контролю. Промовці також наголошували на тому, що необхідність прийняття такого закону назріла вже давно.
Верховна Рада прийняла проект закону про валютне регулювання та валютний контроль у першому читанні за основу 258-ма голосами.
На цьому пленарне засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання третьої сесії Верховної Ради України п'ятого скликання відбудеться у четвер, 12 квітня.