Метою слухань стало визначення пріоритетів розвитку наукової галузі, слухання стали дискусійним майданчиком для обговоренням та напрацювання пропозицій до проекту нового закону про науку, підготовленого при Комітеті з питань науки і освіти.
Участь у роботі слухань взяли народні депутати України, керівники уряду, представники Адміністрації Президента України, Ради національної безпеки і оборони, Національної академій наук, керівники і представники місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в галузі науки, працівники наукових установ, вищих навчальних закладів, працівники наукових кіл і громадських організацій, - загалом понад 500 учасників.
Головуючий на засіданні Заступник Голови Верховної Ради України Руслан Кошулинський зазначив, що ініціатором слухань є Комітет з питань науки і освіти, також залучені до слухань комітети з питань аграрної політики і земельних ресурсів, з питань промислової та інвестиційної політики, з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, з питань охорони здоров'я, з питань соціальної політики та праці.
За його словами, сьогодні треба констатувати, що наука та науково-технологічна сфери в державі перебуває в критичному стані. Впродовж останніх 20 років фактично відсутній в державі запит, наукові дослідження та високотехнологічні розробки. Це свідчить про те, що держава практично не дає реальних пріоритетів в цьому напрямку. "Ми говоримо про неефективну систему державного управління в науково-технічній сфері. Ми говоримо про відсутність в Україні дієвих механізмів довгостроково чи хоча би середньострокове прогнозування і планування соціально-економічного розвитку держави", - підкреслив він. Р. Кошулинський висловив сподівання, що слухання нададуть змогу "перш за все законотворцеві знайти відповіді на запитання: які потреби сьогодні для нашої науки є; які зміни, які бар'єри треба забирати; яке ставлення має бути в держави, в державних органів до науки, до науково-технічної сфери".
Міністр освіти і науки Сергій Квіт звернув увагу на те, що ухвалений Верховною Радою Закон "Про вищу освіту" дозволяє говорити про три великих успіхи для розвитку науки в Україні.
По-перше, ми запроваджуємо третій цикл освіти так званий, тобто рівень PhD, доктора філософії. І ми сподіваємося ближчим часом розвивати в наших університетах і також у співпраці з академічними нашими інституціями повноцінні структуровані PHD-програми.
По-друге, власне співпраця, яка надає більше можливостей для співпраці університетів і наших академічних закладів.
По-третє, цей закон дасть поштовх для інакшої форми і змісту захистів і підготовки до захистів дисертацій.
С.Квіт висловив переконання, що сучасна розвинена наука є запорукою майбутнього України як високотехнологічної, демократичної європейської держави, а також запевнив, що і Президент України, і Прем'єр-міністр прекрасно розуміють значення науки, і готові навіть у сьогоднішні скрутні часи вживати ефективних заходів на підтримку досліджень і вчених. Причому, наголосив він, підтримки гідні не лише технологічні розробки, але й дослідження, які можуть призвести до нових фундаментальних результатів, які просувають уперед людське знання. Адже наука має не тільки економічний, але й не менш важливий гуманітарний вимір, забезпечуючи загальний рівень інтелігентності нашого суспільства, інтелектуальну упізнаваність України у сучасному світі.
Міністр освіти і науки зазначив, що формально Україна має розвинену нормативну-правову базу для науково-технічної діяльності. І водночас, кожен з тих, хто працює сьогодні в науці, розуміє: по-перше, корисні для науки положення чинних законів - хронічно не працюють, по-друге, натомість справно працюють положення, шкідливі для науки.
Він підкреслив, що наука є складною і дуже різноманітною сферою людської діяльності. Вирішення її проблем потребує поєднання зусиль великого числа органів виконавчої влади, законодавців та громадянського суспільства. Тому, виходячи із зазначення української науки для забезпечення належного рівня національної безпеки, що набуває особливого значення в умовах російської агресії, з огляду на необхідність перетворення науки і технологій на справжній пріоритет державної політики, С.Квіт висловився що підтримки пункту першого проекту Рекомендацій слухань з пропозицією до Президента України Петра Порошенка дати доручення присвятити розглядові комплексу цих питань одне із чергових засідань Ради національної безпеки та оборони України.
Голова профільного Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич, зокрема, підкреслила, що наступною реформою після вищої освіти повинна стати реформа науки.
Обговорюючи законопроект про науку та науково-технічну діяльність, вона поінформувала, що створення документу були залучені представники різних груп. У результаті попередніх обговорень, спочатку було отримано концепцію законодавчих змін, а потім і сам законопроект.
Лілія Гриневич зазначила, що законопроектом заплановано конкретні кроки для розвитку університетської науки. Так, держава надасть університетам правові гарантії для здійснення наукових досліджень у вищих навчальних закладах. А наукові установи отримають право акумулювати зароблені кошти на банківських рахунках поза державним казначейством.
У законопроекті усувається ґрунт для "фінансової дискримінації" галузевої науки. Університетам, які здійснюють дослідження, буде надано базове бюджетне фінансування. Також створюються передумови для запровадження грантової системи для прикладних досліджень.
Важливо й те, що документом передбачено й соціальний захист українських вчених, які наразі справді потребують підтримки та гідного статусу у суспільстві.
"Наука забезпечить конкурентоспроможність України в європейській спільноті і надасть технології, які забезпечать інноваційний розвиток економіки. Сьогоднішня наука - це завтрашня технологія. Вкладення в науку сьогодні - це багатократні повернення прибутку від інноваційних продуктів, збільшеної продуктивності праці завтра", – наголосила народний депутат.
Широка зацікавленість до тематики слухань вилилася у конструктивну дискусію виступаючих у залі Верховної Ради. Науковці й експерти наголошували, що вітчизняна наука ще має потенціал для вирішення складних і необхідних суспільству завдань у сфері оборони, медицини, біотехнологій та екосистем.
Проте сьогодні система державного управління науково-технічною сферою є неефективною, адже фактично залишена без належної уваги та фінансової підтримки держави і бракує коштів для підтримки та розвитку сучасної науки.
Учасники парламентських слухань підкреслили, що від змістовного й критичного обговорення актуальних питань наукової сфери потрібні конкретні напрацювання та пропозиції, які будуть подані на затвердження до Верховної Ради, і будуть покладені в основу нової законодавчої бази.