У СЕРЕДУ, 1 ЛИСТОПАДА, У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ НА ТЕМУ: "СТАН ПІДГОТОВКИ ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ (СОТ), ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ".
У слуханнях взяли участь народні депутати, члени Кабінету Міністрів на чолі з першим віце-прем'єр-міністром Миколою Азаровим, представники міністерств та установ, провідні науковці та фахівці, громадських організацій.
Голова Верховної Ради України Олександр Мороз, відкриваючи слухання, наголосив: "тема підготовки України до вступу у Світову організацію торгівлі набула великого суспільного звучання. Сам процес вступу до цієї організації не викликає заперечень ні в кого. Водночас чимало чуток і спекуляцій відносно того хоче Україна бути у СОТ чи не хоче бути, хочуть ті чи інші представники політичних еліт бути там або ні?".
О.Мороз наголосив на необхідності зняти це питання. Він повідомив, що у плані роботи другої сесії вже назавтра стоїть сім законів, які буде розглядати парламент. Ближчим часом будуть розглядатися решта законів, бо не вистачає ще близько 20 законопроектів, які треба розглянути і прийняти з них відповідні рішення.
"Але суспільство повинно бачити переваги і можливі ризики, пов'язані з тим, що наша держава стає суб'єктом Світової організації торгівлі. Нам треба за спільними правилами будувати взаємини із партнерами по торгівлі, маючи на увазі, що це певною мірою впливає на ситуації в Україні, на організацію виробництва, на вміння відстоювати свої інтереси, бо ми починаємо працювати на якихось загальних правилах. От з цього приводу і треба провести слухання, аби всі громадяни зробили відповідні висновки" зазначив О.Мороз.
Доповідав Міністр економіки Володимир Макуха. Він наголосив на тому, що вступ України до Світової організації торгівлі є надзвичайно важливим і водночас відповідальним кроком на шляху до сталого економічного зростання. Це ознака інтеграції нашої держави до світової господарської системи, це нові конкуренті умови співпраці на міжнародному рівні, які спонукають до внутрішніх перетворень, поглиблення реформ, утвердження соціально-орієнтовної і конкурентноспроможної, структурно-інноваційної моделі розвитку України.
За словами доповідача, об'єктивна необхідність вступу до СОТ викликана тим, що сьогодні економіка України є експортно орієнтованою, частка промислової продукції, яка експортується коливається на рівні 50 відсотків від загального обсягу промислового виробництва і становить близько 55 відсотків ВВП. Питома вага аграрного сектору і харчової промисловості в українському експорті становить близько 12 відсотків.
Крім того, залежність від імпорту енергоносіїв і багатьох інших, зокрема, високотехнологічних товарів, говорить про те, що Україна може, хоче і змушена торгувати з усім світом.
Водночас реалізація експортного потенціалу України сьогодні повністю залежить від позаекономічних міжнародних чинників, від ставлення до нас домінуючих країн, від світової кон'юнктури тощо.
В.Макуха відзначив: "позитивним результатом вступу до СОТ стане ставлення світової спільноти до України, як до надійного і прогнозованого партнера, що діє в єдиному міжнародному правовому організаційному полі до країни з прозорим та передбачуваним діловим середовищем".
Далі доповідач детально поінформував учасників слухань про переваги, які дасть членство в СОТ Україні, зокрема щодо скасування квот на імпорт металургійної продукції з України до ЄС, зменшення тарифних і нетарифних обмежень, доступу українських товарів практично на всі найважливіші ринки товарів розвинених країн світу. Крім того, це забезпечує застосування сотівських процедур при врегулюванні торгівельних суперечок і посилює шанси українських виробників на позитивне рішення щодо існуючих антидемпінгових розслідувань, які наносять шкоду експортному потенціалу України.
Внаслідок впливу цих факторів членство України в Світовій організації торгівлі сприятиме додатковому зростанню реального валового внутрішнього продукту в обсязі щонайменше півтора - два мільярди доларів США, а за сприятливих умов ця цифра може сягнути 4-х мільярдів доларів США.
Проте, щоб скористатися цими перевагами потрібно завершити переговорний процес, який триває вже близько 13 років, наголосив доповідач.
В.Макуха поінформував про хід і результати переговорного процесу, а також про поставлені завдання, виконання яких якнайшвидше забезпечить приєднання нашої країни до СОТ.
За його словами, переговорний процес на сьогодні має такі три основні складові: проведення двосторонніх переговорів з країнам членами робочої групи з доступу до ринку товарів та послуг; проведення багатосторонніх переговорів в рамках робочої групи; гармонізація нашого законодавства до норм і принципів Світової організації торгівлі.
По-першому напрямку - про завершення двосторонніх переговорів щодо доступу до ринку товарів та послуг підписано 48 протоколів з 50, в тому числі з США і з ЄС, парафовано протокол з Тайванем і продовжуються переговори з Киргизстаном.
В.Макуха наголосив на тому, що вже зараз українська економіка, фактично, на 80 відсотків працює за правилами Світової організації торгівлі.
Торкнувшись базових товарних груп, доповідач відзначив практичну відсутність впливу зміни тарифів на такі галузі, як металургія, хімічна і текстильна промисловість, де ключовим фактором є кон'юнктура світового ринку, а вступ до СОТ лише посилює позицію українських виробників при застосуванні проти них антидемпінгових заходів.
Окремо міністр економіки виділив ситуацію з аграрним сектором української економіки. Членство України в СОТ вимагає провести реформу аграрного сектору і лібералізувати доступ до ринків аграрної та харчової продукції. В.Макуха зазначив, що це питання є найбільш гострим з усієї кількості проблем, оскільки сільськогосподарський сектор є найменш реформований і забезпечує близько 16 відсотків робочих місць і майже 15 відсотків валового внутрішнього продукту країни.
Вступ України до СОТ, за словами доповідача, призведе до зменшення ставок тарифу, але на більшість з них встановлені трансформаційні періоди, які передбачають поступове зменшення до 2010 року. Це стосується м'яса, зерна, готових м'ясопродуктів, готової овочевої продукції, риби та рибопродуктів.
У цьому контексті виникає питання, яким чином можна захистити вітчизняного виробника. В.Макуха зазначив, що ризики вступу до СОТ можуть бути упереджені завдяки існуючим механізмам захисту, які дозволено використовувати в рамках цієї організації. З метою забезпечення такого захисту, Міністерство економіки разом з Міністерством аграрної політики, іншими зацікавленими міністерствами та відомствами опрацьовує проект закону про державну підтримку сільського господарства, який зокрема, передбачає застосування основних дозволених механізмів підтримки через субсидії так званої, зеленої та жовтої скриньки.
В.Макуха в цілому зазначив, що лібералізація доступу до ринку аграрної продукції України, яка передбачається за правилами СОТ, не призведе до збільшення імпорту через наявність певних конкурентних переваг української сільськогосподарської продукції, зокрема, її відносно низької собівартості, наявності сформованих споживчих уподобань тощо.
Крім того, за умов приєднання до СОТ Україна не втрачає інструменти захисту внутрішнього ринку і цей крок не означає, що національні товаровиробники стають беззахисними перед потужними конкурентноспроможними транснаціональними корпораціями та іноземними виробниками. Зокрема, угоди по СОТ надають можливість тимчасового підвищення тарифів і запровадження нетарифних заходів, а саме квотування за умови проведення відповідних переговорів і досягнути домовленості з країнам членами СОТ.
Водночас, доповідач зазначив, що передбачені в рамках СОТ види захисту вітчизняного виробника для України є недостатніми, особливо, якщо взяти за увагу ті прорахунки, які були допущені останнім часом при укладанні двосторонніх угод.
В.Макуха відкинув звинувачення на адресу уряду у тому, що він гальмує вступ до Світової організації торгівлі. Саме нинішній уряд, за його словами, намагається зважити всі "за" і "проти", і перерахувати побічні ефекти і наслідки вступу до СОТ, сформувати систему запобігання його негативним наслідкам. Доповідач наголосив, що Україна не може слідувати лише загальним правилам СОТ і використовувати лише визначені цією організацією можливості, бо переваги членства в цій організації можуть повернутися зворотною стороною і відкинути нашу країну на периферію світового розвитку, перетворивши економіку на обслуговуючу.
Тому зараз розробляється схема посилення роботи та поширення функцій державних органів виконавчої влади, які знаходяться в підпорядкуванні Кабінету Міністрів, Міністерства економіки, інших міністерств і відомств і які можуть стати основними центрами захисту української економіки від недобросовісної конкуренції з боку інших країн, а також стати інструментами запобігання негативним наслідкам вступу до цієї організації.
В.Макуха далі доповів про дії уряду на другому напрямку - проведенні багатосторонніх переговорів в рамках робочої групи. Він поінформував, що 27 жовтня цього року в Женеві відбулося неофіційне засідання робочої групи, основними питаннями якого були: остаточне завершення формування законодавчої бази членства України в СОТ, яке пов'язане з найбільш проблемними розділами проекту звіту робочої групи. Розглядалося також питання досягнення консенсусу робочої групи щодо переглянутих обсягів державної підтримки сільського господарства і нормативне оформлення механізму фінансування сільського господарства. Учасники зустрічі розглянули питання завершення формування розкладу тарифних зобов'язань України. За результатами засідання країни-члени робочої групи цілком підтримують намагання України прискорити вступ до СОТ і підкреслюють важливість активізації законодавчого процесу в Україні. Також представники країн-членів СОТ визначили, що успішне прийняття відповідного законодавства дає підстави для проведення в грудні цього року офіційного засідання робочої групи. На цьому засіданні може відбутися верифікація прийнятих законів відповідно до зобов'язань, зафіксованих в проекті звіту робочої групи і після цього документи, тобто матеріали по Україні можуть бути розглянуті в лютому наступного року Генеральною Радою СОТ. І Україна може бути офіційно прийнята до складу цієї організації.
В.Макуха доповів про стан справ щодо приведення національного законодавства у відповідність до вимог Світової організації торгівлі. Він зазначив, що активний законодавчий процес розпочався в 2003 році і до цього часу було прийнято 28 законів, необхідних для вступу України до СОТ. На цей час визначено ще 20 законопроектів, що потребують невідкладного прийняття. Зокрема в сфері застосування експертних мит, в банківській сфері, застосування санітарних і фітосанітарних заходів в сфері сільськогосподарської діяльності, ввезення на митну територію України транспортних засобів, режиму ліцензування тощо.
Ці законі вже знаходяться у Верховній Раді і вже почався процес їхнього розгляду. При цьому формулювання положень цих законів відповідає зобов'язанням, які прийняла на себе Україна в ході надзвичайного тривалого переговорного процесу. Ці зобов'язання приймалися на підставі відповідних рішень, директив українських урядів і зафіксовані в протоколах, що підписувалися між Україною і учасниками робочої групи.
Доповідач повідомив, що внесення суттєвих змін до текстів згаданих законів буде розглядатися робочою групою як наша відмова від прийнятих раніше зобов'язань. У результаті це призведе до фактичного відновлення двосторонніх переговорів з тими країнами, з якими були досягнуті такі домовленості.
В.Макуха визнав, що в силу різних причин Україна вже не вписується в оптимальний графік завершення переговорів до кінця поточного року, насамперед через відсутність законодавчого процесу з низки принципових для наших партнерів позицій. Тому з метою сприяння виконання завдання щодо якнайшвидшого вступу України до СОТ та забезпечення прийняття позитивного рішення країнами-членами СОТ щодо України вкрай необхідними є швидкі, послідовні та скоординовані дії органів влади, спрямовані на створення прозорої і не дискримінаційної торговельної політики України та відповідного законодавчого закріплення протягом найближчого часу.
Доповідач назвав спільним завданням завершення процесу вступу до СОТ, активізацію структурних реформ, кардинальне поліпшення роботи у ключових сегментах міжнародного співробітництва для досягнення європейських стандартів у всіх сферах суспільного життя та майбутнього членства України в Європейському Союзі.
Міністр економіки, завершуючи виступ, наголосив, що сьогодні Україна лише за крок від вступу до Світової організації торгівлі. І сьогодні є всі підстави і всі можливості для того, щоб саме теперішній уряд разом із теперішній складом парламенту привели Україну в Світову організацію торгівлі.
Співдоповідав Голова профільного Комітету з питань економіки Володимир Заплатинський. Він наголосив, що приєднання будь-якої країни до СОТ, участь в її діяльності потребує чітких і системних дій, вимагає проведення прогресивного курсу лібералізації національної економіки та додержання загальновизнаних у світі правил і регулятивних механізмів.
Наслідками виконання таких вимог є гарантування відсутності будь-яких форм дискримінації у торгівельних відносинах, недобросовісної ділової практики, забезпечення лібералізації міжнародної торгівлі, торгівельних преференцій і захисту економічних прав держави. Членство в СОТ для будь-якої країни на сьогодні є не лише вигідним, а і практично необхідним для інтеграції у світове господарство.
Однак, приєднання до СОТ передбачає певні стадії переговорного процесу з дотриманням чітко встановлених правил і механізмів. При цьому Україна не може розраховувати на послаблення чи створення особливих пільгових термінів для приєднання до цієї організації. "Ми повинні пройти складні переговори для вирішення економічних і політичних питань щодо вступу в СОТ. Україна повинна взяти на себе всі чисельні зобов'язання за угодами СОТ, прийняти усі необхідні внутрішні закони та нормативні акти для виконання визначених зобов'язань", - наголосив співдоповідач.
В.Заплатинський відзначив, що сьогодні недостатньо говориться про важливість членства України в СОТ, і питання з кожним роком стає надто заполітизованим. Деякі політики при кожній можливості лякають суспільство жахливими наслідками вступу до СОТ для вітчизняного товаровиробника.
А тому учасники слухань мають роз'яснити громадськості, що СОТ це чіткі механізми та правила, за якими працюють всі цивілізовані країни, це реальна можливість збільшення ВВП і, як наслідок, підвищення зарплат і пенсій, це розвиток виробництва конкурентоспроможного товару з можливістю його реалізації, розширення українського товарообігу на світовому ринку і, як наслідок, створення тисяч нових робочих місць. Це збільшення національних та іноземних інвестицій і, як наслідок, розвиток промисловості, сільського господарства, банківської сфери, транспорту, страхування, телекомунікацій тощо.
При цьому слід розуміти й можливі негативні наслідки членства у СОТ. Це - можливе закриття збиткових підприємств, що мають обмежені фінансові ресурси через втрату внутрішнього ринку, це - можливі втрати окремих підприємств, господарська діяльність яких ведеться з використанням різних пільг. При цьому принципове скасування пільг позитивно вплине на загальний стан економіки держави.
В.Заплатинський зазначив, що вступ до СОТ характеризується поєднанням позитивних і негативних наслідків. При цьому немає жодних підстав очікувати переважання негативних наслідків над позитивних. Вступ до СОТ означає для країни використання стратегічних переваг участі у багатосторонній торговельній системі. У цьому процесі головну роль відіграватиме, навіть, не полегшення доступу до іноземних ринків, на чому досить часто наголошують, а такі довготривалі чинники, як створення цивілізованого конкурентного ринкового середовища та впровадження стабільних правил регулювання економічної діяльності.
"Ми мусимо тверезо і чітко розуміти, що вступ України до СОТ є підпорядкуванням її набагато більш жорстоким умовам міжнародної конкуренції", - наголосив співдоповідач, - а відтак, оскільки - це процес неминучий, потрібно розуміти, що саме створення умов для ефективної реструктуризації національної економіки і зміцнення її конкурентоспроможності, а не вирішення суто технічних питань легалізації членства України в СОТ має становити головний зміст державної стратегії в цілому".
Далі В.Заплатинський зупинився на деяких проблемних питаннях, які стримують завершення переговорного процесу. Зокрема, у відповідність до норм СОТ має бути приведено законодавство щодо податкового та митного регулювання, захисту прав інтелектуальної власності, державної підтримки промисловості та сільського господарства.
На підставі аналізу норм діючого законодавства, для забезпечення процесу вступу України до СОТ протягом 2005-6 років Верховною Радою України в цілому було прийнято 18 законів. Прийняті законодавчі акти врегульовують такі сфери, як ввізне та експортне мито, інтелектуальна власність, страхування, аудиторська діяльність, автомобільна промисловість тощо. Потребують прийняття ще 21 законопроект, оскільки одним з ключових умов підготовки вступу України до СОТ є гармонізація національного законодавства згідно з нормами угод СОТ. Прийняття цих законопроектів є необхідною умовою завершення переговорного процесу для України.
В.Заплатинський повідомив, що на сьогодні, практично, усі необхідні законопроекти подані на розгляд у Верховну Раду. За його словами, сьогодні рівень співпраці Кабінету Міністрів з Верховною Радою щодо вступу в СОТ налагоджено на вищому рівні. Отже, завдання з приведення українського законодавства у відповідність до стандартів СОТ залишається надзвичайно масштабним, але, очевидно, буде виконане найближчим часом.
Співдоповідач у цьому зв'язку наголосив, що заяви про те, що на заваді швидкому досягненню членства в СОТ може стати порушення термінів прийняття Верховною Радою основних законопроектів, не відповідають дійсності.
Він висловив впевненість, що Верховна Рада має відігравати ключову роль у реформуванні законодавства з урахуванням можливих наслідків приєднання України до СОТ як на мікрорівні виробники, споживачі, так і на макрорівні соціально-економічний стан країни в цілому.
В.Заплатинський висловився за налагодження ефективної взаємодії з цих питань з урядом, який, в свою чергу, повинен провести детальний системний аналіз та оцінку можливих наслідків при приведенні своїх нормативно-правових актів у відповідність до законодавчих змін. Прийняття нових проектів та внесення змін і доповнень до чинних законів України, їх впровадження повинно сприяти формуванню прозорого правового поля, розвитку конкурентного середовища та, як наслідок, підвищенню якості товарів, робіт і послуг.
В.Заплатинський наголосив на тому, що членство в СОТ повинно бути чинником стабільного і передбачуваного розвитку економіки України.
Він висловив сподівання, що завдяки узгодженій позиції всіх гілок влади цей процес буде успішно завершено, і Україна досягне цивілізованого, конкурентного ринкового середовища та впровадження стабільних правил регулювання економічної діяльності.
Про законодавчі аспекти вступу України до СОТ доповів у своєму виступі Голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Петро Порошенко. Він, зокрема, зупинився на ключовій позиції, яка полягає в необхідності податкових змін до законодавства.
П.Порошенко повідомив, що Комітет з питань фінансів і банківської діяльності майже одноголосно прийняв по всіх законопроектах, крім двох, рішення рекомендувати Верховній Ради негайно прийняти їх і розглянути в першому читанні.
Наступний доповідач Міністр закордонних справ Борис Тарасюк зупинився на зовнішньополітичних аспектах процесу вступу до СОТ. Він зазначив, що для України вступ до Світової організації торгівлі був і залишається одним із пріоритетів зовнішньої політики і системним фактором впливу на успішність реалізації європейських інтеграційних устремлінь.
Б.Тарасюк повідомив, що протягом минулого і цього років практично завершені переговори і укладені двосторонні протоколи з країнами-членами Світової організації торгівлі, які виявляють найбільший інтерес взаємної торгівлі з Україною. "Отже, практично завершено зовнішню частину процесу вступу до СОТ. Зараз питання полягає в тому, щоб виконати наше домашнє, або внутрішнє завдання по вступу", - зазначив він.
Міністр закордонних справ повідомив, що на кожному засіданні уряд розглядає питання, пов'язані із вступом України до СОТ, і відповідні законопроекти. Зараз справа за Верховною Радою. Він запропонував Верховній Раді провести окреме засідання, на якому присвятити увагу розгляду законопроектів щодо вступу до СОТ.
"Подальше зволікання з прийняттям цих законопроектів може погіршити умови вступу нашої країни до цієї організації, оскільки переговорний процес в рамках самої організації спрямований на підвищення рівня лібералізації світової торгівлі, формує більш жорсткі вимоги до країн-кандидатів", - завершив Б.Тарасюк свій виступ.
Наступний промовець Голова Комітету у закордонних справ Віталій Шибко запропонував продовжити роботу Спеціальної парламентсько-урядової комісії із вступу України до СОТ, яка працювала у Верховній Раді під час минулої каденції. Ця комісія, за його словами, провела величезну роботу і могла би на завершальному етапі об'єднати зусилля бізнесу, громадських організацій, експертних центрів, які мають скоординувати зусилля задля досягнення кращих результатів.
В.Шибко підкреслив, що сьогодні не тільки держава повинна цим опікуватися, цим опікуватися повинні і громадські організації.
Міністр з питань аграрної політики України Юрій Мельник у своєму виступі акцентував на деяких питаннях щодо підготовки вступу до Світової організації торгівлі в частині агропромислового комплексу.
Він зазначив, що за різними оцінками український аграрний сектор може бути найбільш вразливим при вступі України до СОТ. Тому, поряд із заходами по вступу необхідно здійснити комплекс заходів по захисту національного виробника. Найбільші застереження у міністра з питань аграрної політики викликають питання щодо визначення обсягів державної підтримки сільського господарства, яка на сьогодні є вирішальним фактором підтримки конкурентноздатності сектору економіки як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.
До основних проблем, пов'язаних зі вступом до Світової організації торгівлі, доповідач відніс питання майбутнього функціонування буряко-цукрового комплексу, виноградарства та виноробства, плодоовочевого та м'ясо-молочного підкомплексів, де критичним компонентом їх конкурентноздатності стане забезпечення якості продукції та ефективності виробництва.
Ю.Мельник зауважив, що спочатку треба чітко зрозуміти та оцінити основні ризики для аграрного сектору. За його словами, сьогодні 60 відсотків продукції сільського господарства виробляється в особистих селянських господарствах. Відтак, при входженні до СОТ саме цей сектор економіки буде найбільш вразливим.
Завершуючи виступ, Ю.Мельник підкреслив, що при всіх наявних ризиках можливості, які відкриваються для аграрного сектору у нових економічних умовах, зокрема, до нових ринків, диверсифікація виробництва, підвищення якості продукції, створення умов для інвестиційної привабливості АПК формують нові засади розвитку національної аграрної економіки та прискорення її переходу на постіндустріальний тип розвитку. Але при цьому потрібно дуже виважено оцінювати всі можливі позитивні і негативні наслідки вступу до СОТ та відповідно до цього формувати стратегію розвитку аграрного сектору таким чином, щоб унеможливити виникнення будь-яких критичних ситуацій.
Голова Комітету з питань аграрної політики Михайло Гладій зазначив, що народні депутати будуть підтримувати вступ до Світової організації торгівлі при умові, якщо будуть відпрацьовані законопроекти і на першому плані буде національний захист національних інтересів України і національних виробників.
Перший заступник керівника Секретаріату Президента України Арсеній Яценюк поінформував учасників слухань про те, що переговорний процес щодо вступу до СОТ завершений. Секретаріат Президента підготував довідку, яка розказує про те, як вступали до СОТ, хто підписував протоколи і на яких умовах ці протоколи підписувалися.
Зараз мова йде про те, щоб сьогодні формалізувати поточний стан України, а саме вступити формально до СОТ. Доповідач зазначив, що Україна сьогодні на 90% знаходиться в межах Світової організації торгівлі.
А.Яценюк наголосив на ризиках вступу України до СОТ, які полягають у тому, що "чим довше ми тягнемо, тим гірші умови ми будемо отримувати".
На парламентських слуханнях виступили: директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський, ректор Національного університету "Київська політехніка" Михайло Згуровський, Голова Комітету з питань безпеки і оборони Анатолій Кінах, заступник голови Комітету з питань економічної політики Олексій Плотніков, ректор міжнародного Соломонового університету Олександр Розенфельд, завідуючий кафедрою міжнародної економіки Донецького Національного університету Юрій Макогон, секретар Комітету з питань правосуддя народний депутат Ярослав Мендусь, народний депутат Григорій Немиря, народний депутат Ярослав Сухий, завідувачка кафедрою міжнародної торгівлі Київського національного економічного університету Тетяна Циганкова, керівник фракції КПУ у Верховній Раді Петро Симоненко, народний депутат Микола Круглов, член-кореспондент Академії наук з Інституту економіки та прогнозування Володимир Сіденко, заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції народний депутат Володимир Вечерко.
Учасники парламентських слухань проаналізували всі позитивні і негативні наслідки вступу України до СОТ. При цьому домінувала думка, що Україна повинна вступити до СОТ. І зробити це потрібно найближчим часом.
Наголошувалося на таких суттєвих моментах: кумулятивний ефект від вступу України до Світової організації торгівлі може вимірюватися двома цифрами: це - збільшення загального добробуту приблизно на 10,2% і зростання реального валового внутрішнього продукту приблизно на 4,8-5%.
Зверталася увага на те, що сьогодні в Світовій організації торгівлі дуже активно дискутуються питання, пов'язані із державної підтримкою національного економічного розвитку. Учасники слухань зазначали, що СОТ це інструмент, який дозволяє протидіяти і захищати національного виробника.
Говорячи про стратегію у вирішенні питання вступу України до СОТ, промовці відзначали, що тут є дві альтернативи. Перша це переорієнтація України на пріоритетний науково-технологічний і інноваційний розвиток, що є найкращим і єдиним шляхом захисту вітчизняного виробника. І друга Україна продовжує залишатися низько технологічною, сировиннопереробною країною. У цьому зв'язку головними проблемами, які Україна має подолати, є необхідність створити керовану інноваційну модель розвитку країни шляхом утвердження системи державних пріоритетів і заснування на цій основі низки стратегічних програм. Для України їх може бути не більше десяти. Ці програми мають об'єднати в єдиному комплексі власні наукові розробки, власне кадрове супроводження, вітчизняний виробничий сектор і бізнес.
В учасників слухань викликало здивування, що деякі українські політики сприймають вступ до СОТ як своєрідний вид спорту. При цьому ставиться одна мета якнайшвидше стати членом цієї організації. Однак чи може членство у будь-якій структурі бути метою національної політики? запитували вони. За їхніми словами, як показує практика вступу до СОТ більшості країн світу, такий крок, як правило, супроводжувався інтенсивними переговорами.
Країни добиваються на таких переговорах серйозних преференцій щодо захисту національних інтересів, підписують угоди з вилученнями. Це обумовлено тим, що вступ до СОТ при всіх очевидних перевагах може супроводжуватися стрімким нищенням цілих галузей, підвищенням рівня безробіття.
У виступах наголошувалося, що за таких умов Верховна Рада не має права взяти відповідальність на себе за прийняття пакету із двох десятків законів без детального їх вивчення і опрацювання, адже за кожним із цих законопроектів стоять долі сотень тисяч людей. Пропонувалося, щоб всі законопроекти пройшли процедуру погодження в парламентських комітетах. При цьому слід врахувати, що на даний час в українській економіці ще не створено усіх передумов, необхідних для забезпечення ефективного використання переваг членства у Світовій організації торгівлі.
"За таких обставин недопустимо, що будь-які політичні сили вимагали в ультимативні формі найшвидшого вступу до СОТ", - зазначали учасники слухань.
Наголошувалося також на тому, що сьогодні, як ніколи є всі можливості аби не скотитися до кон'юнктурщини, відкинути тиск, шантаж та ультиматуми і не допустити вступу до СОТ на дискримінаційних та неприйнятних для вітчизняної економіки умовах.
Учасники слухань пропонували зосередити увагу на ефективній співпраці в межах СОТ. В цьому контексті на часі питання розробки стратегії взаємодії співробітництва з країнами-членами СОТ. В ній спільно з представниками бізнесу та науковцями слід визначити довгострокові пріоритети та позиції щодо галузевих та системних питань, що є предметом переговорів в СОТ. Слід також окреслити цілі, умови та форми участі у неформальних угрупованнях та коаліціях, що діють в межах цієї організації.
Учасники слухань також зазначали, що Україна вступає на умовах асиметричних, де іноземні учасники отримають більше доступ до ринку України, ніж українські товаровиробники і виробники послуг до ринків зарубіжних країн. Вони висловлювали здивування чому уряд не ставить це питання на переговорах з учасниками Світової організації торгівлі? Адже така асиметрична система не може стратегічно вигідною для країни.
Учасники слухань звертали увагу на те, що проект рекомендацій парламентських слухань вимагає суттєвого доопрацювання. По суті, на перший погляд, це не документ, який консолідує політичну волю, інтелект держави по вступу в СОТ, а це по суті техніко-економічне обґрунтування по перенесенню термінів вступу в СОТ на 2007 рік.
Промовці висловлювали сподівання, що до кінця цього року Україна буде спроможна стати членом СОТ. Будуть прийняті відповідні закони, будуть врегульовані проблеми і сама технічна готовність України до того, щоб розглядати себе як члена СОТ.
Голова Верховної Ради України Олександр Мороз, підбиваючи підсумки обговорення, зазначив, що "ми не можемо опинитися на узбіччі, коли весь світ стане чужим монастирем, треба цей крок робити".
Мова іде про те, що "всі вважають необхідним цей крок здійснити, але треба зробити так, щоб не постраждали при тому люди" наголосив О.Мороз.
"Ми спізнилися приблизно років на 10. Ми б вже структурно перебудували економіку, ми б багато чого вже зробили. Але сьогодні маємо такий результат, треба це мати на увазі і потрібно вступати до СОТ, але дуже серйозно попрацювати над тими законами і над умовами їх введення, щоб українська економіка вийшла із найменшими втратами із цього складного випробування" - завершив Голова Верховної Ради України.
На цьому парламентські слухання, присвячені обговоренню стану підготовки вступу України до Світової організації торгівлі, проблемам та перспективам завершилися.