Відкриваючи засідання, Перший заступник Голови Верховної Ради України Ігор Калєтнік зазначив, що запропоноване до обговорення питання важливе і актуальне, оскільки проблема отримання та видачі віз лежить не лише в політичній площині, воно є чутливим для мільйонів українців, які виїжджають за кордон, зокрема, до країн-членів Європейського Союзу. Це дає можливість займатися підприємницькою діяльністю, налагоджувати бізнес-контакти та і просто подорожувати. Загалом питання спрощення процедури видачі та отримання віз має бути максимально деполітизованим.
І. Калєтнік нагадав, що ще у травні 2005 року Україна в односторонньому порядку скасувала візові вимоги для громадян ЄС. Переговори щодо запровадження безвізового режиму для українців наша держава проводить із Євросоюзом з 2008 року.
Верховна Рада України зробила чималий внесок у напрямку спрощення візового режиму. Зокрема, протягом останніх років було прийнято 36 різних законодавчих актів, ухвалені нові та внесені зміни до чинних законів, ратифіковані конвенції та постанови про співробітництво, затверджені нові державні програми. Як результат, станом на 2013 рік можна відмітити відчутний прогрес у візовому питанні. За останні роки кількість відмов у візах для громадян України знизилася у понад 2,5 рази і сьогодні складає близько двох відсотків, також ведеться активна співпраця у напрямку спрощення місцевого прикордонного руху з державами-членами ЄС.
Перший заступник Голови Верховної Ради України підкреслив, що нині Україною укладено три угоди про місцевий прикордонний рух із Словаччиною, Польщею та Угорщиною. Дія відповідних угод охоплює понад 1 тисячу 700 населених пунктів та стосується понад 2 мільйонів громадян, які проживають у прикордонній зоні. Сьогодні розглядається можливість внесення змін до цих угод, зокрема, в частині зменшення плати за оформлення дозволів, необхідних для перетину кордону, а також збільшення переліку населених пунктів, що входитимуть до 30-кілометрової прикордонної зони. Румунія залишається єдиною з чотирьох держав-членів ЄС, сусідів України, з якою не укладено угоду про місцевий прикордонний рух.
Міністр закордонних справ України Леонід Кожара акцентував увагу на тому, що Україна впритул наблизилися до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, але політична асоціація та економічна інтеграція дадуть найбільший ефект лише у середньостроковій перспективі. Натомість результати візової лібералізації громадяни зможуть відчути на власному досвіді відразу ж після ухвалення відповідних документів, і причому відчути на власному досвіді.
Л.Кожара поінформував учасників слухань про роботу Міністерства закордонних справ у цьому плані. Він зазначив, що 1 липня цього року набрала чинності так звана "посилена угода" між Україною та Європейським Союзом про спрощення оформлення віз, яка є важливим кроком у наближенні українців до вільного подорожування Європою.
Така угода дає перше і головне: в ній визначені чіткі терміни дії багаторазових віз, припинено практику, за якою громадяни України іноді одержували багаторазові візи тривалістю на кілька тижнів і навіть днів. По-друге, у разі обґрунтованої необхідності скасовуються підвищені збори за оформлення віз у прискореному порядку для всіх категорій громадян, на яких поширюється ця угода. По-третє, стає можливим термінове оформлення віз особам, які проживають на значній відстані від місця подачі клопотання. По-четверте, врегульовано діяльність посередників та обмежена вартість їхніх послуг до 30 євро. Таким чином, забезпечено більшу прозорість процесу отримання віз та гарантовано право для всіх бажаючих подавати візові клопотання напряму до посольств, консульств держав-членів Європейського Союзу. По-п'яте, удосконалено порядок оформлення віз для представників засобів масової інформації, спрощений режим поширюється на членів технічного персоналу, які їх супроводжують. По-шосте, запроваджується безвізовий режим для осіб, які користуються біометричними службовими паспортами.
Міністр закордонних справ зазначив, що продовжується робота над виконанням плану дій щодо лібералізації візового режиму, який було надано нашій державі у листопаді 2010 року. Україна стала першою країною з позабалканського регіону, з якою Європейський Союз уклав подібний документ.
План дій містить перелік конкретних критеріїв, які Україна має впровадити перед початком безвізового режиму короткострокових поїздок наших громадян до країн Євросоюзу, які згруповано у чотири блоки, а саме: безпека документів, включаючи початок видачі біометричних паспортів; протидія нелегальній міграції, включаючи укладення Україною угоди про реадмісію; забезпечення громадського порядку та безпеки; забезпечення основоположних прав і свобод людини.
Виконання плану здійснюється сьогодні в два етапи: на першому потрібно ухвалити необхідне законодавство та програмні документи, які визначені самим планом; на другому - здійснити практичні кроки з метою імплементації цього законодавства, забезпечення адаптації національної практики до європейських стандартів.
Україна наблизилися до завершення першого етапу плану дій: переважну більшість законодавчих актів, необхідних для реалізації цього етапу, вже ухвалено; здійснені масштабні реформи, зокрема в міграційній сфері, створено систему захисту персональних даних та передумови для запровадження біометричних проїзних документів, суттєво вдосконалено державну політику у сфері боротьби з дискримінацією та корупцією.
Водночас, для отримання позитивного висновку щодо переходу до другого етапу плану дій необхідно законодавчо врахувати рекомендації ЄС у сфері державної антикорупційної політики та у сфері боротьби з дискримінацією.
Л. Кожара зауважив, що проекти законодавчих актів з обох питань розроблені Міністерством юстиції і знаходяться сьогодні на розгляді у Верховній Раді. Він також зазначив, що протягом вересня нашу країну відвідали оціночні місії Європейського Союзу, представники яких звернули увагу на необхідність врегулювання питань надання безоплатної медичної допомоги особам, які звертаються за міжнародним захистом в Україні, та завершення формування нормативно-правової бази, оформлення біометричних проїзних документів. Обидва питання знаходяться сьогодні в компетенції Державної міграційної служби.
Міністр закордонних справ звернув увагу на прогрес інших країн Східного партнерства у безвізовому діалозі з Європейським Союзом. Зокрема, Республіка Молдова отримала план дій щодо лібералізації візового режиму після України у 2010 році, проте вже в листопаді 2012 року перейшла до реалізації другого етапу виконання Плану дій. І очікується, що на Вільнюському саміті Східного партнерства, який невдовзі відбудеться, буде оголошено про завершення виконання Молдовою всього Плану дій щодо лібералізації візового режиму. Грузія отримала План дій у 2013 році, за оцінками ЄС, на цьому етапі грузинське законодавство значною мірою відповідає вимогам Євросоюзу, що дозволяє прогнозувати запровадження безвізового режиму для громадян Грузії вже у 2015 році.
Л.Кожара закликав учасників слухань рекомендувати Верховній Раді прискорити розгляд та прийняття двох ключових законодавчих актів: законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо реалізації Рекомендацій Єврокомісії у сфері антикорупційної діяльності і про внесення змін до законодавчих актів щодо запобігання і протидії дискримінації в Україні.
Голова Комітету з питань європейської інтеграції Григорій Немиря у співдоповіді зазначив, що, за різними даними, від 77 до 85 відсотків українців ніколи не відвідували жодної країни-члена Європейського Союзу. Достатньо однієї цієї цифри, підкреслив він, для того, щоб зрозуміти, наскільки вихолощеними можуть бути розмови про інтеграцію, глобалізацію, взаємопроникнення культур, взаємовигідні обміни в освіті, співробітництво на рівні середнього і малого підприємництва, не говорячи вже про туристичні подорожі, щоб зрозуміти наскільки багато ми відстаємо і відповідно скільки ще потрібно зробити.
Г.Немиря висловив думку, що спільна візова політика Європейського Союзу - це сьогодні все менше політика контролю або інструмент контролю зовнішнього периметру і кордонів, а все більше інструмент зовнішньої політики.
Народний депутат Ірина Бережна, автор Постанови про проведення парламентських слухань, зазначила, що наразі у суспільстві критично актуалізована дискусія щодо європейського майбутнього України, і ця дискусія для багатьох людей носить малозрозумілий характер. Адже експерти сперечаються про об'єми ринків, перспективу окремих галузей і дуже мало говорять про те, що турбує кожну людину: рівень життя, освіта, медицина, соціальне забезпечення.
Вона підкреслила, що питання візової лібералізації в українському контексті - це питання, яке виходить далеко за межі міграційної політики. Процес лібералізації візового режиму є безпрограшною ситуацією як для окремих українських громадян, так і для держави в цілому.
Для громадян, тому що кожен, хто отримує біометричний паспорт, матиме можливість подорожувати країнами Шенгенської зони без віз 90 днів на протязі 180 днів. Лібералізація візового режиму - це шанс продемонструвати у відносно короткий термін вигоди від співпраці з ЄС для всіх громадян України.
Що стосується держави, то візова лібералізація - це чудова нагода провести глибоку реформу системи правосуддя, зміцнити державні інститути, побороти корупцію, краще убезпечити кордони і забезпечити дотримання прав людини.
Серед іншого, І.Бережна зауважила, що в усіх балканських країнах, які отримали безвізовий режим, парламенти відігравали ключову роль. Сьогодні черга Верховної Ради продемонструвати, що вона спроможна зробити домашню роботу: допомогти уряду виконати необхідні критерії та відповідним чином інформувати країни-члени ЄС про досягнуті результати.
З огляду на це необхідно, щоб Верховна Рада здійснила низку кроків, про які вже казали попередні виступаючі: передусім, завершила перший етап плану дій шляхом прийняття так званого антидискримінаційного закону та покращила антикорупційну правову базу.
Голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський підкреслив, що ціль лібералізація віз - це безвізовий режим, свобода людей пересуватися, подорожувати без будь-яких завад і перешкод. І це остаточна мета того, про що ми думаємо, коли говоримо про лібералізацію візового режиму. Є два головні бар'єри до того, щоб перейти до другої фази цього плану дій та до імплементації до виконання другої фази. Двох надзвичайно важливих елементів в цьому плані дій не вистачає - стосовно законодавства щодо боротьби з корупцією та проти дискримінації.
Важливо, зазначив він, щоб у людини не відбирали можливість подорожувати, тому антидискримінація стосується не тільки сексуальної орієнтації, а й людей, які можуть бути дискриміновані через певний стан здоров'я, вік або віковий статус, тощо.
Багато роботи було зроблено, зазначив Я.Томбінський, "я хочу зробити комплімент українському уряду, українському парламенту, українським експертам за те, що вони досягли багато по різних елементах, по різних напрямках якраз в цьому плані дій з лібералізації віз".
Він висловив сподівання, що "є ще час до Вільнюського саміту, що він ще не вийшов, не вичерпався, що ми ще можемо в кінці цього місяця побачити завершення цієї першої стадії і перейти до наступної".
У виступах, зокрема, зверталася увага, на два законопроекти, які на цей час є дискусійними і в парламенті України, і в українському суспільстві: законопроект про дискримінацію і про корупцію. Зазначалося, що дискримінація за принципом сексуальної орієнтації - це велика проблема в тому числі і для європейських країн і таке надчуттєве питання, яке сьогодні дискутується і всередині Євросоюзу.
Під час виступів наголошувалося, що тривалий шлях, який вже пройшла Україна, став можливим лише завдяки постійній і злагодженій співпраці з усіма інституціями Європейського Союзу і Ради Європи. І результатом такої роботи стало вже те законодавство, яке на сьогоднішній день є і в питаннях захисту персональних даних, і в питаннях безпеки документів, питаннях управління кордонами, боротьби з злочинністю, відмиванням коштів, здобутих злочинним шляхом, а також в питаннях антикорупційної політики і антидискримінаційної.
Учасники слухань зазначали, що посольства країн-членів Європейського Союзу багато зробили для того, щоб дійсно спростити візовий режим для громадян України. Цьому служить і додаткова Угода до спрощення візового режиму.
Зверталася також увага і на важливість парламентського виміру, роботу груп дружби з парламентами європейських країн, які мають не тільки налагоджувати міжпарламентський діалог, але і моніторити виконання Угоди про спрощення візового режиму і надавали всю інформацію про порушення цієї угоди.
Виступаючі також зазначали, що для повного завершення виконання плану дій необхідно завершити формування нормативно-правової бази щодо оформлення біометричних проїзних документів та надання безоплатної медичної допомоги особам, які звернулися за міжнародним захистом України.
Підкреслювалося, що європейська інтеграція відповідає життєво важливим інтересам українського народу. Вона є визначальним чинником як міжнародної діяльності України, так і її внутрішньої політики на тривалу перспективу, зміцнює безпеку та позитивно впливає на відносини України з усіма державами світу, насамперед з сусідніми.
В цьому контексті важливої ролі набуває питання ролі регіонів в міжнародному співробітництві, налагодження партнерських відносин між регіонами України та сусідніх європейських держав. Місце транскордонного співробітництва в регіональному розвитку визначається його здатністю до мобілізації та ефективного використання існуючого потенціалу прикордонних регіонів і територій, а також оптимального поєднання їх можливостей та ресурсів.
На завершення слухань головуючий ще раз наголосив на тому, що проблема отримання та видачі віз є вкрай чутливою для українців. Громадяни України все більше подорожують світом, розширюють коло своїх підприємницьких зв'язків. Крім того, у прикордонних з Євросоюзом регіонах України дуже інтенсивний рух, це пов'язано з наявністю міцних історичних та культурних зв'язків.
І.Калєтнік зазначив, що під час виступів було окреслено коло питань, над якими ще потрібно працювати, зокрема, з вдосконалення антикорупційного законодавства, а також в напрямку захисту персональних даних в питаннях міграції та реадмісії, і ця робота буде продовжена. У питанні встановлення безвізового режиму на першому місці повинні стояти інтереси громадян України та їх право на свободу пересування.
Всі подані пропозиції стануть частиною Рекомендацій парламентських слухань, які будуть винесені на розгляд Верховної Ради України.