Відкриваючи слухання, Голова Верховної Ради України Володимир Рибак зазначив, що для участі у парламентських слуханнях запрошені: народні депутати України, керівники центральних і місцевих органів виконавчої влади, голови профільних комісій обласних рад, міністр освіти Автономної Республіки Крим, директора департаментів освіти й науки обласних державних адміністрацій, начальники управління освіти й науки місцевих державних адміністрацій, вчителя загальноосвітніх навчальних закладів, ректори вищих навчальних закладів, представники наукових кіл, громадськості, всього понад 500 учасників.
В.Рибак зауважив, що український парламент завжди приділяв серйозну увагу проблематиці державної політики в галузі вітчизняної освіти. Перші парламентські слухання з проблем освіти відбулися ще в лютому 1995 року. На підсумках цих парламентських слухань були підготовлені і ухвалені нова редакція Закону "Про освіту", закони "Про професійно-технічну освіту", "Про загальну середню освіту", інші закони прямої дії, що визначають державну політику всіх ланок освіти. Пізніше Верховна Рада обговорювала проблеми освітньої галузі на парламентських слуханнях про стан та перспективи розвитку вищої освіти в Україні у 2003 році, про виконання законодавства щодо розвитку загальної середньої освіти, про запровадження 12-річної загальної середньої освіти у 2010 році, про стан та перспективи розвитку загальної середньої освіти у сільській місцевості у 2012 році.
Тричі парламент обговорював питання розвитку освіти під час проведення Днів Уряду України, а саме, про стан та перспективи розвитку професійно-технічної освіти, про дотримання вимог Конституції України та законів України щодо здобуття якісної освіти у сільській місцевості, про перспективи розвитку системи освіти і таке інше. За результатами проведення парламентських слухань та Днів Уряду Верховна Рада приймала відповідні рішення.
Сьогоднішня тематика парламентських слухань, підкреслив Голова Верховної Ради України, надає можливість перевірити та оцінити стратегічні напрями модернізації системи загальної, середньої освіти, зокрема, забезпечення прав громадян на доступність і безоплатність здобуття повної земельної середньої освіти. "Мусимо звернути увагу на те, що якість загальної середньої освіти країни в значній мірі залежить від соціальних, економічних, культурологічних, демографічних та інших чинників. Констатуємо, що на сьогодні ще не забезпечено повною мірою умови для якісної освіти, а саме, повільно оновлюється навчально-матеріальна база ще, мляво вирішується комплекс проблем щодо реального запровадження ексклюзивної освіти для дітей з особливими освітніми потребами", - наголосив він. Отже, запрошую до професійної розмови, шановні друзі, сподіваюсь, що поєднання практичного освітянського професіоналізму і політичного досвіду народних обранців дасть змогу чітко визначити напрями поліпшення якості загальної середньої освіти в нашій державі.
Міністр освіти і науки Дмитро Табачник зазначив, що безперечним досягненням українського законодавства є встановлення обов'язкової повної загальної середньої освіти та контроль за її забезпеченням. Рівень охоплення дітей відповідного віку навчанням в Україні, за оцінками ЮНЕСКО, складає понад 99 відсотків, за даними регіональних управлінь - 99,9 відсотків. Це один з кращих показників у світі, але потрібно виходити на всі 100.
Ще однією дуже важливою складовою доступності є забезпечення можливості здобувати освіту дітям з особливими потребами разом з однолітками в загальноосвітніх навчальних закладах. Величезним досягненням стало законодавче закріплення в 2010 році інклюзивної системи навчання. Сьогодні в школу інтегровано 70 тисяч дітей з особливими потребами, в тому числі 58,5 тисяч з інвалідністю. Такі кроки також отримали дуже високу оцінку Ради Європи.
Головним завданням визначено збереження здоров'я дітей. Зокрема, в півтора рази збільшено кількість годин на тиждень на фізвиховання. Повернено обов'язкові медичні огляди комплексні до школи, урок плавання і багато чого іншого. Нещодавно після тривалих дискусій і обговорень затверджено концепцію профільної освіти, яка стала черговим орієнтиром модернізації старшої школи.
Започатковані за ініціативою Президента України Віктора Януковича державна програма "100 відсотків", національний проект "Відкритий світ", інновації, закладені в освітні стандарти, мають забезпечити протягом найближчих років дійсний прорив в цьому напрямку, поки що справи йдуть не так, як нам би хотілося.
Міністр освіти і науки звернув увагу і на компетенції нового вчителя, який, на думку багатьох провідних вчених педагогів Європи, мусить володіти такими компетенціями: науковця-дослідника, інформаційною, мовною, адаптивною, комунікативною. Якісна освіта, на його думку, неможлива і без розвитку дошкілля.
Ще одним чинником покращення якості освіти є позашкільна освіта. Її роль - забезпечення додаткових можливостей в розвитку обдарувань учнів.
Звернув увагу Д.Табачник і на те, що саме родина є найпершим і найважливішим осередком виховання дитини. Саме в сім'ї дитина пізнає такі принципи життя як честь, гідність, справедливість, моральність, любов до близьких і до своєї країни.
Урядом затверджено постановою Рекомендації щодо створення освітніх округів, яких на сьогодні в Україні функціонує близько 2 тисяч. І на місцях, територіях продовжується робота по розробленню планів створення освітніх округів, що дає можливість припинити безпідставне закриття шкіл.
Міністерство запропонувало звільнити від перевірок школи, які пройшли атестацію з відзнакою, ще раз переглянуло і готує до суттєвого скорочення список всіх звітних доручень.
Вкрай потрібні і нові законодавчі акти, зазначив Міністр науки і освіти. З моменту прийняття законодавства про освіту до нього неодноразово вносились певні зміни. Важливими були і доповнення та зміни до законодавства України, ухвалені в 2010-2012 роках, однак, за останній майже повний календарний рік роботи Верховної Ради сьомого скликання не було прийнято по суті жодного законодавчого акту, який би здійснював регулювання питань в галузі загальної і середньої освіти.
Голова Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич зауважила, що сьогодні при Комітеті розробляється новий базовий Закон про освіту. Ключовою метою нового законодавства є перетворити середню освіту з чинника соціальної нерівності у чинник соціального просування кожного громадянина, змінити систему соціальної сегрегації системою соціальної мобільності.
Завдання на цьому шляху - першочергово вмотивований, кваліфікований з високим соціальним статусом вчитель. Сьогодні українська школа тримається, навіть всупереч інколи непродуманим реформам, в першу чергу на відданій праці та ентузіазмі вчителів та керівників навчальних закладів.
Також держава повинна чітко визначитися та забезпечити стандарти освіти для кожної дитини незалежно від місця проживання й майнового статусу учнів, і при цьому створити простір для виявлення та розвитку її індивідуальних здібностей.
Окрім того, аби збільшити фінансування освіти, потрібно переглянути структуру видатків і збільшити ефективність використання коштів.
Необхідно гарантувати доступність загальної середньої освіти. В новому законі повинно знайти місце питання освіти дітей з особливими потребами. І саме там необхідно врахувати всі ці проблеми, які сьогодні зустрічаються при впровадженні інклюзивної освіти та зберегти ті кращі традиції спеціальної освіти, які є в країні.
Створення освітніх округів слід підкріпити добре розвиненою законодавчою базою та реальними ресурсами.
Голова Комітету також звернула увагу на питання компетентнісного підходу, забезпечення можливості кожній дитині при здобутті загальної середньої освіти оволодіти принаймні однією з іноземних європейських мов на рівні В-1 - незалежного користувача, опрацювання концепції профільного навчання, налагодження сучасного виробництва навчальних посібників.
Окрім того, треба децентралізувати систему управління освітою. Розподіл функцій має виглядати таким чином. Центральні органи влади формують політику, затверджують державні освітні стандарти з визначеними і очікуваними навчальними результатами. Місцеві управління освіти створюють належні умови роботи. А учитель сам вирішує, як будувати навчальну програму у визначених державою рамках, методики і якими підручниками користуватися. Потрібна і система моніторингу і оцінювання якості освіти.
Президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень зазначив, що до багатьох позитивних змін в освіті причетна і Національна академія педагогічних наук України. Зокрема, вчені академії роблять значний внесок у науковий супровід розвитку загальної середньої освіти і її навчально-методичне забезпечення. За їх активної участі розроблено нову редакцію Державного стандарту загальної середньої освіти, побудованого на компетентнісних засадах, укладено навчальні програми з усіх предметів для початкової основної школи, здійснюється системна робота зі створення нового покоління підручників.
Він зауважив, що настав час суттєвого оновлення законодавчої бази освіти і розпочинати слід дійсно із базового закону "Про освіту" і найдоцільніше було б, якби цей закон був єдиним цілісним законом про освіту як систему, як це є в ряді країн.
В.Кремень акцентував увагу на окремих позиціях концептуального характеру, а саме: необхідність навчити учня самостійно оволодівати новими знаннями, виробити потребу і здатність навчатися протягом усього життя, творчо і критично мислити, формування здатності використовувати здобуті знання в практичній діяльності; утвердження дитиноцентризму - максимальне наближення навчання і виховання дитини до його індивідуальності; посилення уваги до вивчення іноземних мов; проблеми педагогічних кадрів; підвищення стартової зарплати молодого вчителя, тощо.
Під час обговорення учасники слухань звертали увагу на проблеми освітянської галузі в областях України, ініціативи, які там запроваджені, модернізацію освітнього процесу, піклування про фізичний стан дитини.
Зокрема, директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова висловила переконання, що необхідно створити систему регіональних демографічних прогнозів; налагодити в школах не просто професійну орієнтацію, а надати всім дітям і їхнім батькам доступ до прогнозів локальних ринків праці; приділити значну увагу позашкільній освіті.
На завершення слухань головуючий на засіданні після Голови Верховної Ради України Володимира Рибака Перший заступник Голови Верховної Ради України Ігор Калєтнік звернув увагу на те, що доступність та якість шкільної освіти - це запорука успішного входження молодих людей у сучасне суспільство, реалізація їхнього інтелектуального і творчого потенціалу. Водночас, залишається цілий ряд питань, на які необхідно звернути підвищену увагу.
Акцентувалася увага на необхідності: завершення будівництва та капітальних ремонтів закладів освіти, збільшення обсягів, а найголовніше удосконалення механізмів фінансування освітніх закладів, зміцнення матеріально-технічної бази шкіл, завершення комп'ютеризації, розробка або оновлення державних програм "Школа майбутнього", "Обдаровані діти", "Здорове харчування", продовження реалізації державної програми "Шкільний автобус", запровадження принципу відкритої розробки нормативно-правових документів, їх громадської експертизи, ряд інших, не менш важливих напрямків.
Розв'язання цілої низки суто освітянських проблем, підкреслив головуючий, забезпечить курс держави на модернізацію соціально-економічної та культурної сфер.