Перший заступник Голови Верховної Ради України І.Калєтнік, відкриваючи засідання, наголосив на важливості питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. За його словами, розв'язання цієї нагальної проблеми є невід'ємною складовою державної політики, а також частиною міжнародних зобов'язань України.
"Проблема порушення прав жінок і дискримінації за гендерною ознакою є глобальною. Дві третини всієї роботи у світі виконують жінки. За це вони отримують лише 5 відсотків світових прибутків. Ситуація з дотриманням рівних гендерних прав в Україні також ще потребує належної уваги на державному рівні. І тому головна мета парламентських слухань - спільно напрацювати ефективне вирішення цього питання", - зазначив І.Калєтнік.
Перший заступник Голови Верховної Ради України також відзначив, що в українському суспільстві сьогодні все ще наявні гендерні стереотипи щодо місця і ролі жінок. Дуже часто бракує умов для належного гармонійного поєднання сімейних і професійних обов'язків. Жінці частіше за чоловіка доводиться обирати між родиною та роботою, між вихованням дітей та побудовою кар'єри.
Не менш важливим, на його думку, є представництво жінок в органах влади, державної влади та політиці. Реальним виміром удосконалення законодавства у сфері гендерної рівності в Україні має стати збільшення участі жінок у суспільно-політичному житті країни, їх представництва у бізнесі та органах державної влади всіх рівнів. За словами І.Калєтніка, "кількість жінок у політиці та на керівних посадах в підприємництві є показником рівня розвитку демократії в країні. Політика в Україні традиційно вважається чоловічою сферою впливу. Зокрема, серед 442 народних депутатів сьомого скликання тільки 42 жінки, тобто менше 10 відсотків. Але при цьому третину всіх законодавчих ініціатив до Верховної Ради подають саме жінки".
Ще однією, найболючішою проблемою, головуючий назвав прояви домашнього насильства по відношенню до жінок. "Кількість осіб, які перебувають на обліку в МВС за вчинення насильства у сім'ї щороку зростає. За 2012 рік їх кількість перевищила 120 тисяч. Тобто, щогодини в Україні мінімум 15 жінок стають жертвами домашнього насильства. І це при тому, що насильство в сім'ї є прихованим правопорушенням і існуюча статистика не відображує його реальних масштабів. Суспільство потерпає від жорстокості, але побороти її допоможуть не лише посилення покарання, а й профілактика, зміна ставлення суспільства до питання рівності", - наголосив І.Калєтнік.
Заступник Міністра соціальної політики Лідія Дроздова у доповіді відзначила, що ситуація із забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в Україні залишається далекою від ідеальної. Це стосується мало не всіх сфер життєдіяльності держави та суспільства: від приступності жінок на керівних посадах в бізнесі і до ситуації в сфері зайнятості. "То ж не дивно, що за міжнародним індексом гендерного розриву, який характеризує нерівні можливості реалізації жінок і чоловіків у різних суспільних сферах, у 2012 році серед 135 країн світу Україна посіла лише 64 місце. Перед державою стоїть завдання зробити все для того, щоб знайти і на практиці реалізувати всі механізми, які б дозволили виправити ситуацію", - наголосила заступник міністра.
Л.Дроздова поінформувала про вжиті урядом та Міністерством соціальної політики протягом 2013 року системні кроки, спрямовані на виправлення ситуації, найважливішим з яких стало прийняття урядом 26 вересня поточного року Державної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2016 року, яка передбачає запровадження комплексного підходу у забезпеченні рівних прав та можливостей жінок і чоловіків Україні.
Доповідачка зазначила, що хоча Програма прийнята недавно, Міністерство вже зробило кроки з її практичного втілення. Зокрема, розроблено проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів стосовно забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, який передбачає застосування комплексного підходу у вирішенні програми паритетного представництва жінок і чоловіків в усіх сферах життєдіяльності держави та суспільства, а також передбачає запровадження 30-відсоткових гендерних квот. Вона повідомила, що цей законопроект вже пройшов погодження в міністерствах і знаходиться на розгляді в уряді.
Л.Дроздова повідомила про те, що Міністерство соціальної політики особливу увагу приділяє питанню захисту прав жінок у сфері зайнятості. За її словами, сьогодні жінки становлять понад 55 відсотків всіх безробітних. "Тобто безробіття в Україні має жіноче обличчя, з чим не можна примиритися. Це не лише несправедливість, але удар по економіці, з якої дискримінація вириває значний трудовий ресурс", - наголосила вона.
Доповідачка зазначила, що поступово цю ситуацію вдається виправляти. Зокрема, з 1 січня поточного року почав працювати Закон "Про зайнятість населення", яким запроваджуються гендерні принципи у забезпеченні зайнятості та сприянні працевлаштуванню: пряма заборона зазначати в оголошеннях про вакансії обмеження щодо віку та статі кандидата, розширено категорії громадян, які мають додаткові гарантії при працевлаштуванні, встановлена компенсація роботодавцям цілий рік витрат на сплату єдиного соціального внеску при працевлаштуванні на нове робоче місце малоконкурентних громадян (до таких громадян, зокрема, належать одинокі матері).
Л.Дроздова також повідомила, що Міністерство розробило пакет додаткових ініціатив щодо гарантій жінкам та матерям у сфері зайнятості. Зокрема, передбачено надавати матерям можливість пройти безкоштовне навчання, перепідготовку або підвищення кваліфікації під час 3-річної відпустки по догляду за дитиною.
"Всі ці ініціативи закладають підґрунтя для ефективного розв'язання гендерних проблем в Україні вже в осяжному майбутньому. Низку кроків щодо посилення соціального захисту жінок та матерів вже зроблено і вони дають результат. Підвищуються соціальні стандарти для жінок та матерів. Зокрема, у Держбюджеті збільшено видатки на виплату допомоги сім'ям з дітьми та малозабезпеченим сім'ям на 21 відсоток із 33 мільярдів в минулому році до 40 мільярдів в поточному році. Підвищуються розміри допомоги при народженні дитини на 7 відсотків. Збільшено розмір допомоги по догляду за дитиною для малозабезпечених сімей на 7 відсотків. В грудні цього року збільшується допомога малозабезпеченим одиноким матерям.
Другий напрям - це пенсійне забезпечення жінок. Головним завданням було та залишається усунення дискримінації, яка є сьогодні. Не може середній розмір пенсії жінок - 1306,62 гривні - становити лише 71,5 відсоток від пенсії чоловіків - 1826,57 - як це відбувається зараз. Низку кроків у розв'язанні цієї проблеми вже зроблено і з 1 липня поточного року набрав чинності Закон "Про внесення змін до деяких законів країни щодо призначення та індексації пенсій", - повідомила Л.Дроздова.
Заступник Міністра відзначила, що окремим напрямком діяльності Міністерства є підтримка інституту сім'ї. За її словами, з цією метою Міністерством розроблено державну цільову соціальну програму підтримки сім'ї на період до 2016 року, яку 15 травня поточного року було затверджено Урядом України. "Дуже важливими в цій програмі є, перш за все, три пріоритетні напрямки щодо підтримки сім'ї на державному та місцевому рівні: розвиток інформаційно-ідеологічних інструментів та більш ефективного їх використання; реалізація системної підготовки молоді до подружнього життя; здійснення заходів щодо недопущення насильства у сім'ї", - повідомила доповідачка.
Л.Дроздова, завершуючи виступ, зазначила, що велику допомогу у вирішенні завдань щодо встановлення в Україні принципів гендерної рівності в усіх сферах життєдіяльності суспільства надають міжнародні партнери, а також відзначила вагомий внесок громадських організацій, які беруть активну участь у розробці та обговоренні ініціатив міністерства, що стосуються питань гендерної рівності в Україні.
Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Валерій Пацкан у співдоповіді повідомив, що Комітет одноголосно підтримав ініціативу зазначених парламентських слухань і наголосив на тому, що "забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків є надважливим завданням у формуванні державної політики в цій сфері".
В.Пацкан поінформував про заходи, в яких брали участь члени Комітету, та про розгляд законодавчих ініціатив. Зокрема, Комітет підтримав необхідність ухвалення законопроекту про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення (щодо врегулювання питання відповідальності за вчинення насильства в сім'ї), метою якого є вилучення таких стягнень, як штраф та виправні роботи з відрахуванням 20-відсоткового заробітку в дохід держави, що переважно лягає не на порушника, а саме на дохід сім'ї.
"Це - коротко про перші кроки Комітету, які були зроблені. Але ми розуміємо, що у напрямку формування гендерної політики та її реалізації повинна проводитися системна і ретельна робота", - зазначив голова Комітету.
В.Пацкан далі наголосив: "нас не влаштовують ті темпи гендерних перетворень у суспільстві, які ми бачимо сьогодні. Це, в першу чергу, відсутність комплексного підходу. З 2010 року Кабміном не затверджувалася Державна програма забезпечення гендерної рівності. І саме завдячуючи ініціаторам цих слухань уряд, щоб не допустити шквалу критики на свою адресу напередодні слухань, нарешті її ухвалив. Але вже пройшли всі терміни подання формування бюджетних запитів на наступний рік. Минув і термін підготовки проекту Державного бюджету України на 2014 рік. Тож є великі сумніви, що у фінансування цієї довгоочікуваної програми Кабміном будуть все-таки закладені належні кошти".
Співдоповідач також зазначив, що "підписавши низку міжнародних документів як універсального, так і регіонального рівня, наша держава зобов'язалась утверджувати гендерну рівність". "На жаль, часто і влада, і суспільний загал недооцінюють гендерну проблематику, хоча чимало загальнолюдських проблем має саме гендерне підґрунтя, зокрема, нерівність у заробітній платі чоловіків та жінок, які торкаються, в першу чергу, жінок: це і бідність, і гендерне насильство. Ті випадки насильства щодо жінок, які трапилися в Миколаєві, у Врадієвці, сколихнули суспільство. А скільки інших жінок потерпають від домашнього насильства, скільки інших жінок стають жертвами торгівлі людьми, скільки інших жінок бідність і потреба утримувати сім'ю виштовхнула за межі країни? А хто подбає про наших сільських жінок, які працюють у три зміни: на роботі, вдома, у підсобному господарстві? У вирішенні всіх цих питань і проблем має бути гендерна політика", - наголосив В.Пацкан.
Голова парламентського Комітету привітав всіх з Міжнародним днем сільських жінок, який відзначався 15 жовтня. Він висловив жаль з приводу того, що уряд не надає належної уваги відзначенню цього дня, як і не надає особливої уваги проблемам жінок у сільській місцевості. "В Україні впровадження гендерної політики іде еволюційним шляхом, без застосування на практиці позитивних дій. Результат - стояння на місці. Тому ми й досі не вийшли за рамки десятивідсоткового представництва жінок в парламенті. Але парадокс - ніщо не могло зупинити уряд в просуванні псевдогендерної політики в пенсійному віці. Тут, як уже то кажуть, повна рівність: додали жінкам п'ять років пенсійного віку, не дивлячись на подвійне навантаження, розрив у заробітній платі чоловіків та жінок, не відмовившись від пільгових надвисоких пенсій певним категоріям державних чиновників, а от хоча б ввести тридцятивідсоткові квоти на представництво жінок в парламенті та уряді - зась. Яка ж це гендерна рівність?", - наголосив доповідач.
Координатор системи ООН в Україні Алессандра Тісо у виступі зазначила, що система ООН в Україні завжди залишається в розпорядженні уряду України і готова приєднатися до зусиль парламенту, міністрів, урядових структур, громадянського суспільства, всіх зацікавлених сторін для виконання заходів і всіх видів діяльності, для того щоб гендерна рівність стала одним з основних в суспільстві, дозволяла жінкам досягати більше цілей та забезпечувати повне виконання прав людини, основних свобод.
Алессандра Тісо також повідомила, що у 2014 році Україна подаватиме свій звіт про успішність виконання Конвенції про знищення всіх видів дискримінації проти жінок до комітету цієї конвенції. За її словами, є дуже багато позитивних зрушень і досягнень, про які треба говорити.
Координатор системи ООН в Україні, зокрема, позитивно відзначила впровадження і відслідковування впровадження базового принципу: забезпечення гендерної рівності є питанням прав людини, яке стосується кожного члена суспільства; сприяння посиленню потенціалу жінок, їхнього доступу до фінансових послуг, інфраструктури, послуг охорони здоров'я, включаючи сексуальне і репродуктивне здоров'я, також їх права на землю та активи, знищення дискримінації та рівна оплата за рівну роботу, і рівне представництво в прийнятті рішень. "Все це дуже важливі чинники. Ґендерна рівність є рушієм розвитку і це всюди в світі підтверджується. І говорять так, що жінка тримає половину неба і їй треба дати можливість це зробити", - наголосила А.Тіссо.
Уповноважений Верховної Ради України з питань прав людини Валерія Лутковська у виступі звернула увагу на те, що питання гендерної рівності виростають з сім'ї. За її словами, "не говорити про питання домашнього насильства сьогодні було б категорично неправильно. Тому що, питання домашнього насильства - це питання латентне, приховане, на жаль. У зв'язку з нашою ментальність, яка все одно продовжує так чи інакше впливати на наше ставлення до можливості захисту жінки від домашнього насильства, так і у зв'язку з тим, що сьогодні не вистачає законодавства для того, щоб адекватно захистити жінку від насильства в сім'ї". Показником цього є і відсутність державної статистики з питань домашнього насильства" - зазначила вона.
В.Лутковська висловила переконання, що інформаційні компанії стосовно того, яким чином забезпечити захист жінки, мають носити не періодичний характер під певні події або акції, а мають бути систематичними і системними. Уповноважений з питань прав людини закликала громадські організації до співпраці у питанні проведення таких інформаційних компаній.
В.Лутковська запропонувала Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин включити до Рекомендацій цих парламентських слухань обов'язкове звернення до уряду щодо пришвидшення ратифікації відповідної конвенції, яку Україна підписала ще в 2011 році.
Під час парламентських слухань виступили: народні депутати Віталій Кличко, Олена Кондратюк, Ганна Герман, Ольга Борита, Едуард Леонов, Ірина Луценко, Ірина Геращенко, Микола Томенко, Ольга Левченко.
На слуханнях також виступили представники міжнародних та громадських організацій: секретар Світової Федерації Українських жіночих організацій Фарима Олександрос, заступник голови Ради Федерації роботодавців України Ганна Безлюдна, директор Національного демократичного інституту в Україні Кетріт Сісел, координатор проектів ОБСЄ в Україні Мадіна Джарбусинова, член-кореспондент Національної академії правових наук України Наталія Оніщенко, суддя Верховного Суду України Микола Короткевич, перший заступник Голови Національного агентства України з питань державної служби Юлія Ковалевська, член правління Асоціації народних депутатів України Олена Бондаренко, представник благодійної організації "Київський інститут гендерних досліджень" Марфа Скорик, голова Західноукраїнського центру "Жіночі перспективи" Любов Максимович, президент Всеукраїнського громадського об'єднання "Ліга соціальних працівників України" Світлана Толстоухова, голова правління громадського об'єднання "Інформаційно-консультативний жіночий центр" Олена Суслова, президент громадського об'єднання "Жіноча професійна ліга" Олена Лазоренко, директор Департаменту паспортної роботи та громадянства Державної міграційної служби України Діна Пімахова, президент Міжнародного жіночого правозахисного центру "Ла Страда - Україна" Катерина Левченко, Всеукраїнська громадська організація "Рада жінок-фермерів України" Людмила Клєбанова, почесна голова Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги Ольга Кобець, начальник соціально-гуманітарного відділу Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України Юрій Сафонов, представник Всеукраїнського жіночого об'єднання "Солідарність" Лідія Даниленко та ін.
Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Валерій Пацкан у заключному слові подякував учасникам парламентських слухань за висловлені думки та пропозиції і запросив усіх взяти участь 25 листопада в акції: "16 днів проти гендерного насильства", яка, за його словами, "стане ще одним кроком у напрямку мінімізації гендерного насильства в нашому суспільстві".
Перший заступник Голови Верховної Ради України І.Калєтнік, підбиваючи підсумки, зазначив, що ці парламентські слухання вкотре підтвердили громадську активність, послідовну та принципову позицію експертного середовища. За його словами, саме ці фактори здатні багато в чому посприяти пошуку нових сучасних рішень багатьох актуальних та назрілих суспільних проблем. "Маємо визнати, що активна позиція насамперед жіночих громадських організацій є генератором ініціатив у сфері гендерної політики", - наголосив І.Калєтнік.
Головуючий також відзначив, що виступи учасників слухань виявили, що не потрібно обмежуватися лише кількісним нарощуванням представництва жінок у владі, оскільки гендерна політика є цілісним суспільним феноменом і представництво жінок у владі є лише одним з інструментів для розв'язання нагальних суспільних проблем. Такий підхід також передбачає розгляд ширшої за змістом проблематики. Зокрема, забезпечення репродуктивного здоров'я, сприяння можливостям поєднувати професійні обов'язки з сімейними, подолання насильства в сім'ї, яка насамперед стосується жінок.
"На черзі також цілий ряд інших питань. І їх вирішення, безумовно, дозволить підвищити соціальні стандарти життя наших співгромадян. Саме тому актуальними завданнями, які ми повинні вирішувати спільними зусиллями, сьогодні вбачаються: подальша розбудова відповідної нормативно-правової бази; адаптація законодавства України до кращих світових стандартів у сфері забезпечення гендерної рівності; впровадження гендерних підходів у діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; щорічне інформування громадськості щодо проблем та перспектив утвердження гендерної рівності в Україні; налагодження співпраці органів виконавчої влади з науково-дослідними установами Національної академії наук; залучення до проведення наукових та експертних досліджень громадських організацій та міжнародних агентств; підтримка громадських ініціатив, спрямованих на формування гендерної культури; проведення інформаційної роботи, спрямованої на подолання стереотипів щодо ролі жінок і чоловіків у сім'ї та суспільстві", - зазначив І.Калєтнік.
Перший заступник Голови Верховної Ради України також відзначив, що розв'язання цілої низки гендерних проблем, на яких наголошували учасники слухань, дозволить розв'язати багато інших гострих політичних і соціальних проблем українського суспільства, досягти вищого рівня соціального розвитку, забезпечити кращі стандарти нашим громадянам і жінкам, і чоловікам.
На цьому парламентські слухання, присвячені забезпеченню рівних прав та можливостей жінок та чоловіків, проблемам та шляхам їх розв'язання, завершилися.