Відкриваючи слухання. Голова Верховної Ради України Володимир Рибак, зокрема, наголосив: "Ми мусимо визнати, що українські кімнати катастрофічно швидко втрачають книжки. От вражаюча статистика цих втрат. В 1990 році Україна видала понад 7 тисяч назв нових книжок сумарним накладом 177 мільйонів примірників, тобто 3 з половиною примірника на кожного мешканця. Вже починаючи з 1994 року виробництво книжок в Україні зменшилося до рівня однієї книжки в рік на одного мешканця. І сьогодні ми видаємо менше однієї книги на мешканця України на рік, що є значно нижчим за гранично допустимий поріг для запобігання інтелектуальної деградації населення.
В.Рибак навів статистичні дані, відповідно до яких в Іспанії видається 7,8 книги на душу населення в рік; в Італії - 4,4; в Російській Федерації - 4,5; в Республіці Білорусь - 4,1.
Головуючий зазначив також, що саме книга є джерелом доступу до світових культурних надбань, чинником розвитку особистості, її морального світосприйняття та професійного зростання. За його словами, книга є незамінним елементом інформаційного простору країни, а видавнича галузь - одним із ключових векторів гуманітарної політики держави.
На думку В.Рибака, оскільки книга виконує найважливішу роль в інтелектуальному та моральному зростанні людської особистості, то зниження читацької культури в Україні є справжньою загрозою для інтелектуального, а разом із тим і соціального та економічного розвитку держави та її громадян.
Голова Верховної Ради також підкреслив, що державна політика у видавничій сфері - це ефективне інвестування у громадян країни, що розвиває їхні особистісні та професійні навички. "Тому всі ми усвідомлюємо, що саме відсутність адекватного державного сприяння та підтримки стимулює падіння читацької культури, втрату престижу, знань,"- зазначив він.
За словами В.Рибака, сьогодні держава допомагає видавництвам здійснювати випуск книжкової продукції за державним замовленням. Податковий кодекс передбачає суттєві пільги для підприємницької діяльності у видавничій справі. У 2013 році Державним бюджетом України за бюджетною програмою "Українська книга" на випуск книжок передбачені видатки в сумі 37,5 мільйонів гривень. "Багато це чи ні? На жаль, цих коштів, звичайно, не достатньо, щоб вирішити складну ситуацію у сфері книговидавництва, книгорозповсюдження та бібліотечної галузі",- сказав виступаючий.
Голова Верховної Ради також звернув увагу присутніх на те, що сьогодні на розгляді в парламенті знаходиться законопроект про внесення змін до Закону "Про видавничу справу" (реєстр. №0896), поданий Кабінетом Міністрів України і прийнятий за основу в березні 2012 року. Законопроект передбачає уточнення положень чинного закону щодо порядку внесення суб'єктів видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції, повноважень центрального органу виконавчої влади з формування та реалізації державної політики у видавничій сфері тощо. "Певен, що схвалення цього законопроекту забезпечить подальший розвиток вітчизняного книжкового ринку",- підсумував В.Рибак.
Голова Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності В‘ячеслав Кириленко наголосив, зокрема, що проблеми книговидання, книгорозповсюдження і книгочитання необхідно розглядати як одну велику цілісну гуманітарну економічну проблему. "Зрозуміло, що статистика не нашу користь. Зрозуміло, що в Польщі протягом року видається чотири книги на одну людину. В Україні тепер трошки більше однієї. Статистика для нас погана. Разом з тим, поки що не катастрофічна",- сказав народний депутат.
За його словами, в Україні тиражі останнім часом зростають. У минулому році видано 46,5 мільйонів книжок. "Але ж левова частка цих книжок - це підручники, їх 18 мільйонів. Добре, що поки що є замовлення на україномовний підручник. Але в сухому залишку лишається десь близько 28 мільйонів видань, в кращому випадку, які відносяться до іншої літератури, не підручники, не посібники. І це те, що йде на полиці книгарень. Із цих 28 мільйонів величезна частина видається вкрай низьким тиражем - 500-700 примірників. Тобто книги, інколи навіть дуже важливі, відразу стають бібліографічною рідкістю.
В.Кириленко також наголосив, що держава, уряд, парламент мають захистити внутрішній ринок. "У нас 90 відсотків того, що продається, на базарах, особливо розкладках, а тепер уже і в стаціонарних магазинах, має іноземне походження. І ми не вводимо ні застережних мит, хоча тут складніша з регуляторної токи зору ситуація, ні жодних інших регуляторних заходів. А ми повинні нарешті про це подумати: чи це мита, чи це квоти на імпортну продукцію, звичайно, в розумних межах, щоб це стосувалося жовтої хоча б літератури, яка заполонила повністю українські полиці, і у зв'язку з цим забиває будь-які поліграфічні і авторські можливості для українського автора, українського видавця, і як наслідок, українського читача",- зазначив він.
Народний депутат сказав також, що стосовно будь-якої урядової програми необхідно наполягати, щоб захист книжкового ринку обов'язково проходив червоною ниткою. Він висловив також застереження з приводу того, що в перспективі один російський власник буде тримати всі українські книготорговельні підприємства: всі книгарні, склади і так далі. "І тоді ми нічого з того, що українські автори напишуть, блискучі автори, яких сотні, це неправда, що в нас немає, кого читати. Хто так думає, просто ніколи, напевно, не читав нічого. І тоді вони все одно не зможуть продаватися, бо їх ставити навмисно не будуть", - підсумував В.Кириленко.
За його словами, книгочитання – це також економіка. "Ми повинні прямо звернутися до всіх телеканалів, починаючи від державного і закінчуючи приватними, з вимогою, щоби реклама книги стала ключовою соціальною рекламою у всіх телерадіомережах. Тоді українці, принаймні, будуть знати, що пишеться і що потрібно читати",- зазначив голова парламентського Комітету
Народний депутат Володимир Яворівський у виступі зазначив, що "коли ми сьогодні говоримо про книговидання, ми повинні говорити про зменшення радикальне, трагічне зменшення видання книжок саме українською мовою. Це шагренева шкіра. Тому що ми прекрасно розуміємо, що ми маємо справу із колосальним конкурентом, конкурентом агресивним і сильним - це таки правда. Тому що сьогодні фурами завозяться російські книжки. Росія першою наростила колосальний бізнес. Зараз хтось мені пояснював, що в Росії десь на четвертому місці книговидавничий бізнес. Це після нафти, газу, лісу там і таке інше, це колосально. Тому що вони відразу надали пільги для видання російської книги. Ці книжки у них дешеві. Собівартість їх дуже низька. Ми дуже запізнилися із цими так званими пільгами, які фактично сьогодні майже не виконуються".
Генеральний секретар Міжнародної асоціації видавців Йєнс Баммель, зокрема, сказав: "Обсяг видавничої галузі, кількість бібліотек і те, як ваші діти читають, - все це можна змінити. І це дуже багато залежить від вас, від парламентаріїв, які тут зібралися. Ми маємо багато прикладів країн, які поганою політикою зруйнували свою місцеву видавничу галузь, але ми також маємо багато прикладів тих країн, які втілювали дієву політику і розбудували свою видавничу справу. Ми чули від представника комітету, що всюди зараз знижується книгочитання. Ну, але, в принципі, це, звісно, правильне спостереження. Але у Сполучених Штатах, коли вдарили на сполох, негайно і раптово змінилася політика, і там зростає рівень читання. І це завдяки тому, що є парламентарії, які захотіли зробити зміни. І це причина, з якої ви маєте це робити. Адже читання – це не лише традиція, це наслідки на майбутнє. За дослідженнями ЮНЕСКО, розважальне, для власного задоволення читання - це могутній стимул розвитку на майбутнє. І саме завдяки цьому стають кращими поколіннями наступні покоління".
За словами Й.Баммеля, хто більше читає, не тільки частіше ходять до театру, до кіно, вони більше роблять добровільної роботи. "Вони ходять частіше на спортивні змагання, і вони роблять дуже багато благодійності. І ті, хто багато і добре читає, ті удвічі ймовірніше беруть участь у парламентських виборах, ніж ті, хто не читає. Отже, ваше суспільство має потребу у цьому і має зробити наступне: по-перше,- з дитинства навчайте дітей читати. Дайте книжки в руки батькам і матерям і їхнім дітям. По-друге, працюйте разом. Письменники, бібліотекарі, видавці, працюйте разом, тому що ви є членами однієї родини, ви дуже багато можете зробити разом для того, щоби підняти культуру читання у своїй країні".
Народний депутат Марія Матіос звернула увагу присутніх на те, що Україна коштом держави не переклала жодної української книги іноземною мовою. "Я хочу запитати, чи гуманітарні інституції, громадські організації, окремі учасники книжкового ринку і надалі зазиратимуть тільки в засіки благодійних фондів Рената Ахметова, Дмитра Фірташа і Арсенія Яценюка, розраховуючи на їхнє розуміння необхідності меценатських внесків на просування української гуманітарної складової у світі?"- наголосила вона.
Голова Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Лілія Гриневич виділила п’ять основних проблем на ринку підручників і посібників: "По-перше Міносвіти неспроможне забезпечити належну якість підручників про що свідчать численні відгуки вчителів і батьків. По-друге, монопольна модель видання підручників, яка має місце в Україні, неспроможна забезпечити новими підручниками всі школи. До цього часу є школи, в яких викладання ведеться за підручниками, випущеними ще в радянській Україні. По-третє, діти з особливими потребами взагалі навчаються, як у середньовіччі - за усними переказами. Наприклад, за даними Генеральної прокуратури, майже 2,5 тисячі старшокласників з вадами слуху не мають підручників. В закладах для дітей з вадами мовлення, де навчається 2 тисячі 800 дітей, підручники мають лише першокласники. По-четверте, фінансування друку підручників здійснюється не прозоро. Минулого року на друк підручників держава виділила близько 150 мільйонів гривень, близько третини цих грошей було спрямовано двом видавництвам. Рахункова палата вказувала на зловживання з підручниками, які мали місце в 2010 і в 2011 році. І нарешті, незважаючи на величезні суми, які держава виділяє на підручники, батьки витрачають не менше".
За словами Л.Гриневич, щоб змінити ситуацію необхідно здійснити "дві важливі речі. По-перше, дозвіл для використання підручників і посібників має надавати незалежна установа, яка забезпечує справді незалежну експертизу науковців і освітян під контролем громадськості. По-друге, далі такі підручники з дозволом повинні конкурувати між собою на ринку і обиратися безпосередньо споживачем, школами. Для цього фінанси для закупівлі підручників мають спрямовуватися не централізовано одному інституту Міносвіти, а безпосередньо школам, або, в крайньому випадку, органам місцевого самоврядування".
Підбиваючи підсумки обговорення, Перший заступник Голови Верховної Ради України Ігор Калєтнік зазначив, зокрема, що "сьогодні важко не тільки українській книзі, а й книговидавничій галузі загалом у будь-якій країні: все більше громадян віддають перевагу електронним засобам читання". За його словами, ця ситуація напряму впливає на показники розвитку галузі книговидавництва. Активна державна підтримка вітчизняного книговидання та книгорозповсюдження має забезпечити підвищення попиту на книжкову продукцію та перетворення його на прибутковий бізнес. Це працюватиме на розбудову держави, зміцненню духовних цінностей суспільства.
І.Калєтнік наголосив також на тому, що лише спільна злагоджена робота законодавчої та виконавчої влади може сприяти позитивним зрушенням у сфері українського книговидання і книгорозповсюдження. За його словами, необхідно збільшити обсяги продукування та споживання українцями вітчизняної книги. При цьому необхідно не просто говорити про необхідність збільшення фінансування книговидавничої справи, а й зосередитися на ефективності використання цих коштів. Недостатньо лише друкувати книги за державний кошт. Необхідно приділяти увагу всім складовим, які дозволять зробити український продукт конкурентоспроможним, цікавим і доступним читачу. Перш за все - це якість продукту. Отже, важливо підтримувати проведення конкурсів для авторів, які дозволять відбирати дійсно якісний та корисний для читача матеріал. Після цього авторам повинна надаватися підтримка на популяризацію їх видань у формі презентацій, рекламних роликів, особистих зустрічей.
Народний депутат зазначив також, що наступною складовою успішності книги є доступна ціна, для чого держава забезпечує пільгові умови оподаткування, а книговидавці докладають зусиль до зменшення витрат. Сьогодні наявність податкових преференцій дозволяє видавцям певною мірою розширювати асортимент видань та утримувати вартість книжок на конкурентному рівні, але податкові пільги надані галузі тимчасово. Їх дія завершується у 2015 році і у найближчий час ми маємо прийняти рішення: чи продовжувати дію цих податкових преференцій, головне, щоб кошти на державні програми витрачалися за призначенням. Користуватися пільгами мають ті компанії, які друкують саме книги, а не буклети або рекламні плакати або політичні листівки. Сьогодні понад 4200 юридичних та фізичних осіб мають ліцензію на видавничу діяльність, з яких лише 1500 займаються друком книжок – це менше 40 відсотків.
І.Калєтнік висловив переконання, що галузь книговидавництва і книгорозповсюдження має значний творчий, інтелектуальний і технологічний потенціал. Створення відповідних законодавчих механізмів повинно допомогти його реалізації. "Сподіваюсь, що Верховна Рада сьомого скликання докладе усіх необхідних зусиль для створення і реалізації саме таких механізмів",- наголосив він.