У СЕРЕДУ, 26 КВІТНЯ, У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ: "20 РОКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ: ПІДСУМКИ І ПЕРСПЕКТИВИ".
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкриваючи слухання, наголосив на тому, що сьогодні виповнюється 20-річниця однієї з найбільших повоєнних трагедій в житті українського народу катастрофи на Чорнобильській атомній станції. "Слово "Чорнобиль" стало міжнародним кодом, за яким пізнавали і пізнають Україну, визначали і визначають її місце в світі. Багато хто з учасників Чорнобильської епопеї описував її в категоріях війни. Бо справді, тут як на війні був свій передній край, була нічийна земля, були болючі втрати і масові евакуації великих людських контингентів, були паніка, страх і невпевненість. Чорнобильські громи прозвучали зловісними передвісниками майбутньої геополітичної катастрофи розпаду Радянського Союзу", - зазначив він.
Володимир Литвин далі наголосив на тому, що "ми повинні визнати, що останні 20 років українське суспільство існувало в умовах подвійного, потрійного перенапруження, гігантського депресивного стресу викликаного як психологічною травмою Чорнобиля, так і перманентними соціально-економічними і політичними кризами".
Голова Верховної Ради зазначив, що обов'язок Верховної Ради України захистити свій народ, своє суспільство від маніпуляції, що здійснюють певні міжнародні структури під тиском глобального ядерного лобі, яке напередодні зростаючої енергетичної кризи збирається побудувати сотню нових ядерних реакторів. "Важливо позбутися пам'яті Чорнобиля, викликати своєрідну амнезію щодо найбільшої техногенної катастрофи двадцятого століття. Але як і в ім'я чого ми повинні забути, що в Україні нараховується понад 2 мільйони громадян, які мають статус осіб, що постраждали від Чорнобильської катастрофи, в тому числі 105 тисяч інвалідів і 643 тисячі дітей. Це було вершиною безпам'ятства і аморальності", - наголосив Володимир Литвин.
Голова Верховної Ради також зазначив, що Верховна Рада України разом з науково-медичною громадськістю повинна сказати своє компетентне слово щодо неприпустимості спекуляцій експертів, які прозвучали в 2005 році на Форумі Чорнобильської спадщини ООН і викликали обурення в Україні. Експерти форуму назвали значно завищеними цифри людських втрат і заявили, що внаслідок Чорнобильської катастрофи загинули чи можуть загинути біля 4-х тисяч людей.
Володимир Литвин вважає, що одним із конкретних результатів слухань має бути створення під егідою Комітету з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства Верховної Ради за участю фахівців підсумково-інтегрального документа, в якому було б представлено науково обґрунтовані дані щодо шкоди здоров'я різних категорій населення України, завданої Чорнобильською катастрофою. Цей документ має бути представлений як офіційна позиція України в різні міжнародні інституції, адже йдеться про наукову принциповість фахівців, які "в Україні ллють сльози над медичними наслідками Чорнобиля, а у Відні чи в Женеві, фактично, заперечують їх".
Голова Верховної Ради України далі зазначив, що Чорнобильська катастрофа - це багатоаспектне складне довготривале явище, яке вимагає до себе постійної довготермінової державної уваги, сталих стратегічних підходів. Між тим структурно інституційне забезпечення супроводу комплексу питань, пов'язаних з Чорнобилем, відзначається винятковою непослідовністю і змінністю форм і структур. Навколо Чорнобиля впродовж років розігрувались бюрократичні ігри, в ході яких безвісти зникали великі суми грошей призначених на святу справу подолання наслідків аварії.
Володимир Литвин підтримав пропозицію ветеранів Чорнобиля щодо відновлення профільного комітету у Верховній Раді та створення єдиного спеціального уповноваженого органу виконавчої влади з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.
Володимир Литвин запропонував за результатами слухань рекомендувати посилити державний і громадський контроль над ситуацією, як у чорнобильській зоні, так і за соціально-медичним забезпеченням чорнобильців.
Доповідав за дорученням Кабінету Міністрів заступник міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Володимир Холоша. Він наголосив на тому, що український народ заплатив надзвичайно високу ціну за безглуздий експеримент на Чорнобильській АЕС, нерішучість влади і партійного керівництва, намагання як і в минулу війну подолати радіаційне лихо людською масою.
За словами заступника міністра, соціальний, медичний, радіаційний захист населення, всебічна допомога постраждалим і мінімізація наслідків Чорнобильської катастрофи надовго стали і є одним із головних пріоритетів діяльності уряду України, центральних і місцевих органів виконавчої влади.
Доповідач далі навів деякі цифри, які характеризують масштаби чорнобильської катастрофи. За його словами, наявні фінансово-економічні можливості дозволяють виконувати основні чорнобильські програми в середньому лише на 20 відсотків, в черзі на поліпшення житлових умов перебувають 44 тисячі сімей, на повноцінне оздоровлення можуть розраховувати лише 5-7 відсотків загальної кількості. Хворі, які потребують операцій або інших складних форм лікування роками чекають своєї черги. Усвідомлюючи свою відповідальність за виконання законодавства у сфері захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та враховуючи економічний стан держави, уряд з усього переліку законодавчих зобов'язань змушений обирати лише пріоритетні напрямки, зосереджуючись на життєво важливих і соціально гострих питаннях.
Спільними зусиллями Верховної Ради України та Уряду у 2006 році вдалося забезпечити в мінімально необхідному обсязі фінансовими ресурсами потреби в коштах для реалізації положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на виплату допомог, компенсацій, стипендій та доплат за роботу на радіоактивно-забруднених територіях у розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів.
У березні цього року нарешті прийнято Національну програму мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи, що дасть можливість більш комплексно і у прийнятному обсязі реалізовувати завдання у визначеній сфері.
За словами доповідача, невиправдано затягувалося розв'язання проблем, пов'язаних із закриттям Чорнобильської АЕС, перетворенням об'єкту "Укриття" в екологічно безпечну систему і поводження з радіоактивними відходами.
В.Холоша зупинився на наукових аспектах Чорнобиля, нагадав про Національну доповідь "20 років Чорнобильської кататсрофи: погляд в майбутнє", яка детально висвітлює, що зроблено за 20 років подолання наслідків катастрофи і у який спосіб діяти далі.
Заступник міністра доповів про те, що в Україні сформована нормативно-правова база для реалізації національної політики у сфері комплексного захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка відповідає пріоритетам і національним нормам.
Разом з тим, структура державно-правового механізму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи незбалансована. З одного боку, є достатньо розвинута і нереалізована система нормативно-правового забезпечення, з іншого - недостатня системна діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади у цій сфері.
Формуючи основні засади державної політики у сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту постраждалого населення, слід наголосити на необхідності переходу до нової фази подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, а саме фази відновлення та розвитку, - вважає В.Холоша.
Заступник міністра також вважає, що основним соціальним пріоритетом державної політики щодо подолання наслідків Чорнобиля має стати екологічне оздоровлення радіоактивно забруднених територій, відродження життя на цих територіях, сприяння соціальної адаптації постраждалим, проведення медико-санітарного обслуговування постраждалого населення. "Головне це людина, її життя, здоров'я, добробут і безпека", - закінчив свій виступ В.Холоша.
Співдоповідав заступник міністра праці та соціальної політики Віктор Дьяченко. Він поінформував про виконання соціальних чорнобильських програм. За словами В.Дьяченка, практично по усіх програмах здійснюється належне поточне фінансування. Забезпечено у повному обсязі надання пільг по житлово-комунальним послугам та послуг зв'язку. Уперше за багато років відбулося суттєве підвищення розміру пенсій, передбачених 54-ю статтею Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи".
Урядом з першого січня 2006 року збільшено у 3,5 рази пенсію по інвалідності учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та у 2,5 рази учасникам ліквідації наслідків аварії 1987-1990 роках, а також громадянам, евакуйованим у 1986 році із зони відчуження, та пенсію в зв'язку з втратою годувальника. Зроблено в минулому році і перші кроки щодо приведення у відповідність із вимогами закону розміру компенсаційних виплат та допомог, встановлених Кабінетом Міністрів ще у 1996 році.
Співдоповідач далі поіформував учасників слухань про головні напрямки роботи міністерства, уряду у розв'язанні соціальних проблем чорнобильців, які планується здійснити найближчим часом. Зокрема, підготовлено проект урядового рішення щодо підвищення розміру компенсаційних виплат на оздоровлення, одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами, та сім'ям, що втратили годувальника.
Також опрацьовується порядок відшкодування втраченого заробітку громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, якщо захворювання або каліцтва отримані під час ліквідації наслідків аварії і призвели до стійкої втрати професійної працездатності. Над цим документом міністерство працює спільно з громадськими об'єднаннями чорнобильців.
Планується передбачити в Державному бюджеті на наступний рік кошти на розв'язання багаторічної проблеми погашення державного боргу за нерухоме майно, втрачене чорнобильцями на радіоактивно-забруднених територіях з врахуванням індексації.
Міністерство спільно з чорнобильськими організаціями працює над подальшим удосконаленням законодавства щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення інвалідів-чорнобильців і інших категорій постраждалих громадян.
Співдоповідач наголосив на тому, що настав час внести суттєві зміни до законів України "Про правовий статус територій, які зазнали радіоактивного забруднення" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", взявши за основу при визначенні розміру пенсій, компенсаційних виплат, допомог та надання пільг прожиткового мінімуму.
Для опрацювання законопроектів, зауважив співдоповідач, потрібно створити робочу групу у складі народних депутатів, представників органів виконавчої влади, науковців і громадськості. При цьому в Державному бюджеті мають бути передбачені видатки достатні для реалізації відповідної соціально-медичної програми.
Другу співдоповідь зробив голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Геннадій Руденко.
У своєму виступі він торкнувся теми численних вимислів, страхів навколо катастрофи, які за ці роки накопичились і до сих пір заважають об'єктивно оцінити наслідки того, що сталося. За словами Г.Руденка, Чорнобильська аварія 1986 року на погляд ряду політиків стала одним із цвяхів, забитих у труну СРСР. Вибрана на той час модель ліквідації наслідків аварії лягла важким фінансовим тягарем навіть на союзний бюджет. А затвердження недостатньо обґрунтованих і фінансово не підкріплених законодавчих норм призвели до розбалансування витрат державного бюджету та низької ефективності запланованих заходів. У подальшому такий підхід був законсервований вже в Україні: на папері - манна небесна, а реалії - латання дірок, що згубно для країни.
Г.Руденко вважає, що зараз потрібна консолідація політичної волі і перехід до сучасної соціальної системи з акцентом фінансової допомоги держави ліквідаторам аварії і інвалідам.
Голова парламентського Комітету далі проаналізував виконання базового закону "Про соціальний статус громадян". У 1991 році видатки на реалізацію цього закону були профінансовані на 57 відсотків. У 2006 році на цей час профінансовано лише 14 відсотків видатків.
Г.Руденко вважає, що ми не віримо своїм статистичним даним, а Чорнобильську проблему треба розглядати, як одну із складових проблем.
Голова Комітету звернувся до наступників, народних депутатів п'ятого скликання: відразу після початку роботи згуртуватися навколо реальних проблем чорнобильців не за кольором, а за проблемою.
Г.Руденко порадив і рекомендував своїм наступникам у Верховній Раді і Кабінету Міністрів, по-перше, перейти від пільгової до грошової допомоги. По-друге, всі соціальні питання в тому числі, чорнобильські, у Верховній Раді, Кабінеті Міністрів мають вести соціальні відомства, профільне соціальне міністерство, профільний соціальний комітет.
Г.Руденко також пропонує заборонити нові пільги, щоб розібратися з тими, що існують, заборонити призупинку дії статей соціальних законів в тому числі, чорнобильських, у законі про державний бюджет, що дасть змогу принципово, чітко відноситись до прийняття законопроектів.
Голова парламентського Комітету запропонував Кабінету Міністрів провести термінові заходи щодо юридичного врегулювання питання добудови СВЯП-2, що ведеться французькою компанією "Франатом".
"Не показавши характер і не проявивши політичну волю, Україна і надалі ризикує залишатися полігоном міжнародних авантюр. Адже попереду і про це наголошено вже з різних відомств, нас чекає реалізація ще більш масштабного проекту будівництва нового саркофагу. Ми повинні мати вибір більш раціональних шляхів подальшого розвитку і припинити годувати чиновників, лікарів, політиків", - завершив співдоповідь Г.Руденко.
У ході парламентських слухань виступили народні депутати України Володимир Бронніков, Микола Рудьковський, Ігор Юхновський, Микола Шершун, Іван Заєць, Володимир Яворівський, Петро Симоненко, Анатолій Раханський, Григорій Бондаренко, Юрій Діденко, Станіслав Довгий, Лариса Усаченко, Борис Олійник.
Народний депутат Ігор Юхновський у своєму виступі наголосив, що небезпека Чорнобильської станції сьогодні є не меншою, ніж у момент вибуху. Однією з головних проблем Чорнобиля є реакція на поведінку паливовмісних мас, які знаходяться всередині четвертого енергоблоку. 20 років тому вони були у склоподібному стані. Сьогодні під впливом випромінювання і взаємодії з водою вони розпадаються із всезростаючою швидкістю.
Ігор Юхновський звернувся до міжнародної спільноти прислухатись до рекомендацій українських вчених.
Народний депутат Микола Шершун звернув увагу на схвалену Верховною Радою Загальнодержавну програму введення сільськогосподарського виробництва на забруднених територіях, в якій передбачено вирішення багатьох позицій, і висловив здивування, що Президент України наклав на цю програму вето.
М.Шершун вважає, що виконання цієї програми, фінансування, окрім соціальних виплат, заходів з оздоровлення постраждалих територій, і насамперед земель, дозволить з часом стерти з українського Полісся тавро чорнобильської зони.
Народний депутат Іван Заєць наголосив на тому, що двадцять років з дня чорнобильської катастрофи це рубіжна подія, а не чергова річниця. Цього часу досить, щоб набути досвіду для забезпечення нової якості в ліквідації наслідків цієї аварії, щоб вивести ядерну енергетику на якісно вищу безпекову основу. Це вимагає від усього суспільства глибокої і відповідальної оцінки державної політики загалом, а не простої констатації фактів виконання тих чи інших чорнобильських програм.
Народний депутат Петро Симоненко зауважив, що соціально-економічні проблеми щодалі загострюються, а до уроків і висновків, які за ці роки зроблено немало, урядовці не прислухаються. "З кожним роком стан виконання законодавства у чорнобильських питаннях, рекомендацій попередніх парламентських слухань погіршується і є незадовільний. Практично всі державні програми не виконуються через неефективність державного управління у цій сфері. Більше того, бюджетні кошти розпорошуються по міністерствах і відомствах, використовуються неефективно, розкрадаються", - наголосив П.Симоненко.
Народний депутат Анатолій Раханський зазначив, що наслідки чорнобильської катастрофи залишаються тривожними. Це аварійний стан укриття, проблема вилучення відпрацьованого ядерного палива. За пропозиціями депутатів-чорнобильців, членів постійних делегацій в ПАРЕ, Рада Європи неодноразово звертала увагу Великої вісімки, Європейського банку реконструкції та розвитку, ООН щодо об'єднання інтелектуальних та фінансових зусиль міжнародного співтовариства для ліквідації наслідків аварії. А.Раханський зауважив, що хоча надходить певна допомога, однак вона не є адекватною обіцяній згідно Оттавського меморандуму.
Депутат побажав новому складу Верховної Ради, керівництву держави взяти під жорсткий контроль виконання робіт по ліквідацій наслідків аварії на ЧАЕС, а також виконання законів по соціальному захисту постраждалих.
Парламентарії у своїх виступах критикували дії міжнародних організацій та попередніх урядів держави по подоланню наслідків чорнобильської катастрофи. Депутати пропонували конкретні заходи, які має врахути новий парламент. Зокрема, пропонувалося затвердити нову енергетичну стратегію України після широкого громадського обговорення, включити до Програми розвитку паливного енергетичного комплексу держави заходи по проведенню енергетичного аудиту в промисловому та комунальних секторах, активно впроваджувати енергозберігаючі технології в усіх галузях народного господарства, забезпечити реальну підтримку енергозбереження та альтернативної енергетики.
Народні депутати також висловлювалися за прийняття закону, за яким всі програми розвитку мають бути підпорядковані збереженню і збагаченню вічних національних цінностей, надати статусу національного багатства джерелам питної води, скасувати рішення виведення зі складу "Енергоатома" Чорнобильської електростанції, що може загрожувати ще однією катастрофою, покласти фінансування і відповідальність за безпеку ЧАЕС на державне підприємство "Енергоатом".
У виступах наголошувалося на необхідності виправлення дисбалансу між зростанням державного бюджету і неадекватним фінансуванням соціальних потреб ліквідаторів і потерпілих від Чорнобильської катастрофи, а також виправленні на законодавчому рівні низки виниклих проблем, а саме: забезпечити достатнє фінансування санаторно-оздоровчого комплексу для потерпілих; запровадити механізм відшкодування фактичних витрат цими людьми на лікування; передбачити часткове фінансування соціальних програм потерпілих за рахунок прибутків "Енергоатому"; ввести до статуту "Енергоатому" положення про обов'язкове обстеження і лікування медичними установами атомних станцій населення, що мешкає в 30-ти кілометровій зоні.
Пропонувалося замість штучної моделі ядерної енергетики провести децентралізацію енергопостачання і зменшити витрати електроенергії на шляху від виробника до споживача, впровадити економічні механізми стимулювання енергозбереження.
Промовці зверталися до Національної доповіді "20 років Чорнобильської катастрофи: погляд у майбутнє". У ній, зокрема, наведені такі дані: прямі збитки лише в зоні відчуження на території України, становили сумарно 1 млрд. 385 млн. дол., а прямі затрати України на пом'якшення наслідків Чорнобильської катастрофи близько 6 млрд. дол. За розрахунками українських фахівців сумарні економічні збитки для України до 2015 року становитимуть 179 млрд. доларів США.
У Національній доповіді також зазначається, що за період, який пройшов після аварії, реалізовано величезний обсяг робіт в мінімізації її наслідків. Проте, на сьогодні залишається ще безліч невирішених питань.
Перше з них це проблема накопичених в зоні Чорнобильської АЕС відпрацьованого ядерного палива, радіоактивних відходів та необхідність виведення станції з експлуатації, оскільки й сьогодні Чорнобильська АЕС залишається потенційно ядернонебезпечним об'єктом.
Друга проблема це об'єкт "Укриття". Будівельна конструкція саркофагу втратила стабільність. Тому перетворення його на екологічно безпечну систему є дуже складною проблемою як в технічному, так і в фінансовому плані. Як стверджують експерти, в середині об'єкта знаходиться близько 20 тонн ядерно небезпечних матеріалів у різних модифікаціях.
Промовці наголошували: "Наслідки Чорнобиля будуть відчуватися в далекому майбутньому. Тому необхідно провести нові наукові дослідження на основі сучасних технологій. Метою вивчення наслідків радіаційного забруднення в довгостроковому періоді 10-20 років. Це дозволить отримати інформацію, що може сприяти лікуванню безпосередньо пов'язаних з Чорнобилем захворювань та наданню допомоги збалансованого розвитку забруднення регіонів".
Перед учасниками парламентських слухань виступили Президент Міжнародної Федерації Товариства Червоного Хреста і Червоного Півмісяця Хуан Мануель Саурес Дель Торо, голова Всеукраїнського об'єднання "Союз Чорнобиль Україна" Юрій Андрєєв, народний депутат Юрій Соломатін, голова Національної комісії радіаційного захисту населення України Дмитро Гродзинський, народний депутат Ігор Шурма, генеральний директор Національного центру радіаційної медицини Володимир Бебешко, академік УААН Борис Прістер, президент міжнародної асоціації "Лікарі Чорнобиля" Ангеліна Нягу, заступник голови Волинської облради Володимир Банада, директор Науково-дослідного інституту водогосподарсько-екологічних проблем Анатолій Яцик, голова Іванківської райдержадміністрації Київської області Іван Кірімов, голова правління Фонду "Україна 3000" Дмитро Шляпін, народний депутат Анатолій Грязєв, народний депутат Ольга Кобець, народний депутат Сергій Жижко, представник міжнародної організації "Жіноча громада" Людмила Порохняк-Гановська, голова дитячого фонду ВГО "Союз Чорнобиль Україна" Валентина Колеснікова, голова правління Фонду спасіння дітей від Чорнобильської катастрофи Наталія Преображенська, голова Всеукранської Чорнобильської народної партії Михайло Ісаєв.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, підбиваючи підсумки обговорення, зазначив, що учасники слухань мали можливість з найвищої парламентської трибуни висловити оцінку процесів, які відбуваються в Україні протягом 20 років після Чорнобильської аварії, дати бачення цих процесів, а також відчути ті проблеми, які сьогодні "печуть" українському суспільству з погляду і з позиції громадських організації, з позиції тих людей, які безпосередньо брали участь у ліквідації цієї великої планетарної катастрофи і сьогодні опікуються цілим комплексом питань, пов'язаних із подоланням наслідків аварії на ЧАЕС.
Володимир Литвин висловив жаль з приводу того, що сьогодні ми відчули одну загальну біду, спільну тенденцію для нашого українського життя, для нашого українського політикуму, для державної влади: відсутність чіткого розуміння ситуації, відсутність чіткого бачення що і як потрібно робити, в якій послідовності.
Проведення заходів, приурочених до 20-ї річниці з дня аварії на ЧАЕС, - зауважив Голова Верховної Ради України, - показало, що немає головного - скоординованої, відповідальної роботи.
Володимир Литвин висловив надію, що це слугуватиме дороговказом, висновком і орієнтиром у роботі новообраної Верховної Ради України і нового уряду.
На цьому парламентські слухання, присвячені 20-ій річниці Чорнобильскої катастрофи, підсумкам і перспективам завершилися.