У СЕРЕДУ, 15 БЕРЕЗНЯ, У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ: "СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МОЛОДІЖНОГО ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА В УКРАЇНІ".
Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, відкриваючи слухання, наголосив на тому, що однією з актуальних проблем сучасного суспільства є несприятлива демографічна ситуація, яка полягає у тому, що українська нація старіє, збільшується смертність, натомість зменшується народжуваність. З огляду на це перспективи нашого суспільства, перспективи нашої держави є примарними. Одна з проблем такого стану речей полягає у неможливості створення молодими людьми сімей через відсутність облаштовувати своє життя. Є законодавчі акти, є рішення, є певні програми і виділення коштів з Державного бюджету на фінансування цих питань, але можливості держави не повною мірою задовольняють ці потреби.
Адам Мартинюк закликав учасників слухань разом окреслити реальні кроки, які можна було б здійснити і на законодавчому рівні, і на рівні виконавчої влади для удосконалення системи молодіжного кредитування, молодіжного житлового будівництва і розвитку.
Доповідав виконуючий обов'язки міністра у справах сім'ї, молоді та спорту Юрій Павленко. Він наголосив на складній ситуації із забезпеченням житлом населення України. Особливо гостро ця проблема стоїть перед молодими сім'ями. Хоча за період з 2000 до 2004 рік обсяги введеного житла зросли з 5,6 мільйонів до 7,6 мільйонів квадратних метрів, це вкрай недостатні обсяги у порівнянні, наприклад, з 1987 роком, коли обсяги введення житла становили більше 21 мільйона квадратних метрів.
Середня забезпеченість житлом в Україні становить близько 20 квадратних метрів загальної площі на одну людину, тоді як у розвинутих країнах цей показник у два три рази вищий. Водночас, у черзі на отримання житла перебуває близько півтора мільйона сімей, з яких більше 672 тисяч сімей потребують соціального житла.
За словами доповідача, в середньому щорічно отримують житло лише до 30 тисяч черговиків. При збереженні існуючих темпів середньому черговику доведеться чекати житло близько 60 років.
Надзвичайно гострою в державі залишається проблема забезпечення житлом сотень тисяч молодих сімей. За результатами соціологічних опитувань відсутність власного житла є однією з головних причин низької народжуваності.
Ю.Павленко зазначив, що основними перешкодами в отриманні житла є недостатній рівень доходів більшої частини громадян, висока вартість одного квадратного метра житла, великий розмір першого внеску по стандартному іпотечному кредиту (близько 30 відсотків) та високі відсоткові ставки житлового кредитування. Діючі програми державної допомоги окремим категоріям населення (військовослужбовці, працівники бюджетної сфери, особи, які постраждали від аварії на ЧАЕС, селяни) у вирішенні житлових проблем недостатньо ефективні, оскільки суттєво відрізняються одна від одної і містять різні механізми та підходи до реалізації. Не існує єдиної державної стратегії забезпечення житлом малозабезпечених та соціально не захищених громадян України.
Ю.Павленко нагадав, що в Україні ще у 1993 році було прийнято прогресивний Закон "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", яким були закладені основи забезпечення молоді житлом.
Далі доповідач зупинився на реалізації Державної програми забезпечення молоді житлом на 2002-2012 роки. З метою сприяння проведення державної житлової політики урядом ще в 2000 році було утворено Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву, який є державною спеціалізованою фінансовою установою.
В. о. міністра поінформував учасників про підсумки роботи Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву у 2005 році щодо реалізації Державної програми забезпечення молоді житлом. Законом України "Про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет на 2005 рік" були передбачені бюджетні асигнування на реалізацію Державної програми забезпечення молоді житлом в 2002-2012 роки у сумі 130 мільйонів гривень. Станом на 1 січня 2006 року Державна програма забезпечення молоді житлом профінансована з Державного бюджету в повному обсязі, крім того залучено близько 21 мільйона гривень коштів місцевих бюджетів. За словами доповідача, минулого року обсяги фінансування Державної програми забезпечення молоді житлом за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів були найбільші. Станом на 1 січня 2006 року фондом надано 7 тисяч 783 державних довготермінових кредитів на будівництво і придбання житла, з яких 1089 в 2005 році. Кредитний портфель фонду становить більше 580 мільйонів гривень, які знаходяться в постійному обігу і після повернення позичальниками направляється на кредитування будівництва житла для молоді.
Ю.Павленко поінформував учасників слухань про спільну роботу міністерства та фонду, спрямовану на унеможливлення зловживань у ході реалізації Державної програми забезпечення молоді житлом. З метою вдосконалення механізму надання пільгових, довготермінових кредитів на будівництво та придбання житла молодим сім'ям, Міністерством у справах сім'ї, молоді та спорту видано наказ, яким затверджено інструкцію про порядок визначення переваги у наданні пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям. Згідно з цією інструкцією, перевага при наданні пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво, реконструкцію, придбання житла, буде надаватися багатодітним молодим сім'ям, молодим вченим, молодим спортсменам, які мають найвищі досягнення на офіційних національних і міжнародних змаганнях, дітям-сиротам та соціально незахищеним молодим сім'ям.
На даний час регіональне управління Фонду запрошує усі молоді сім'ї, які зареєстровані в регіональних управліннях, для заповнення нових анкет.
За словами доповідача, механізм визначення, кому перш за все надається кредит, стає абсолютно прозорим.
Говорячи про найближчі перспективи, Ю.Павленко зазначив, що Міністерство та Фонд будуть вдосконалювати свою діяльність з метою впровадження доступних механізмів забезпечення молоді житлом, перш за все, через залучення позабюджетних ресурсів.
Фонд планує у 2006 році впровадити низку проектів по залученню позабюджетних джерел фінансування Державної програми забезпечення молоді житлом. А саме: спільний проект Фонду з державною іпотечною установою по рефінансуванню кредитів, наданих молодим сім'ям на будівництво житла в рамках Державної програми забезпечення молоді житлом, а також спільний проект з Державним Ощадним банком по створенню системи житлово-будівельних заощаджень для молодих сімей.
Завершуючи свій виступ, Ю.Павленко зазначив, що у 2006 році є можливості для серйозного прориву в питаннях забезпечення молодих сімей житлом і термін, коли лише за 60 років черговики здатні отримати квартиру в Україні, буде значно зменшений і стане реальним для того, щоб кожна сім'я в Україні або придбала і отримала нове житло, або ж якісно покращила свої житлові умови.
Крім того, уряд серйозно працює над розроблення Програми створення в Україні соціального житла як ще одного напрямку забезпечення малозабезпечених громадян житлом. Ю.Павленко висловив переконання, що 2006 рік буде роком прориву в питаннях забезпечення, в першу чергу молодих сімей житлом. Без цього говорити про подолання демографічної кризи, збільшення народжуваності, покращання і збільшення рівня і терміну життя українських громадян неможливо.
Співдоповідав голова Управління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Валерій Омельчук. Він навів деякі статистичні дані роботи Фонду. Зокрема, в минулому році, в порівнянні з 2004 роком, Фонд більше, ніж у 6 разів збільшив кількість кредитів молодим сім'ям на будівництво та придбання житла. Загальна кількість молоді, яка з допомогою фонду розв'язала свої житлові проблеми, вже перевищила 24 тисячі 800 сімей. До реалізації Державної програми забезпечення молоді житлом Фондом залучено понад 580 млн. грн. коштів державного та місцевого бюджетів, а також залучено близько 1 млрд. 750 млн. кредитних ресурсів банківської системи.
Загалом, за словами співдоповідача, Фондом збудовано своєрідне молодіжне місто з населенням близько 70 тисяч чоловік. При цьому народжуваність серед позичальників фонду складає 29 дітей на тисячу чоловік. Тоді як в середньому по Україні цей показник менше ніж 8 дітей на тисячу чоловік. Тобто, показник по фонду майже в 4 рази вищий, ніж середньодержавний.
В.Омельчук попросив народних депутатів законодавчо підтримати розвиток програми, спрямованої на швидше розв'язання демографічної проблеми.
Голова Фонду повідомив, що офіційно в черзі на поліпшення житлових умов перебуває близько ста тисяч молодих сімей. Зараз назріла необхідність в розробці нової стратегії забезпечення житлом молоді. В.Омельчук запропонував вдосконалити існуючі підходи до розв'язання проблеми забезпечення молоді житлом та запровадити додаткові інноваційні механізми, які б дали можливість кожній молодій сім'ї, виходячи з свого майнового стану придбати житло; вирішити питання спрощення процедури відведення земельних ділянок під будівництво житла для молодих сімей, забезпечити збільшення обсягів фінансування Державної програми забезпечення молоді житлом як з Державного бюджету, так і з місцевих бюджетів, у 2006 році та наступних роках.
У 2006 році Фонд планує запровадити низку нових проектів по залученню позабюджетних джерел фінансування Державної програми забезпечення молоді житлом. Зокрема, це спільний проект фонду з державною іпотечною установою по рефінансуванню кредитів, наданих молодим сім'ям на будівництво житла в рамках Державної програми забезпечення молоді житлом. Ця програма закладена в Державний бюджет України на 2006 рік. Нею визначено, що частина коштів, залучених державною іпотечною установою на підставі передбаченої державної гарантії в обсязі одного мільярда гривень, буде спрямована на кредитування молодіжного житлового будівництва.
Фонд також планує запровадити спільний проект з Державним ощадним банком по утворенню системи житлово-будівельних заощаджень для молодих сімей та порядок надання субсидій на покриття витрат по першому внеску молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам, які отримали кредити у банках на будівництво, реконструкцію житла.
Загалом у найближчі два роки Фонд планує вийти на такий режим роботи, коли будь-яка молода сім'я, що звертається до Фонду, зможе вирішити свою житлову проблему протягом одного - двох років, - зазначив Голова Фонду.
Друга співдоповідачка - голова Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму Катерина Самойлик у своєму виступі наголосила на тому, що головним завданням держави, яка прагне стати на шлях прогресивного розвитку, є ефективне розв'язання молодіжних проблем, серед яких найперше питання це право молоді на житло.
Становище у правовій сфері, яке формує певний масив законодавчо-нормативних актів щодо надання молодим громадянам, молодим сім'ям право на отримання житла, К.Самойлик вважає недосконалим і таким, що вимагає суттєвого удосконалення.
Співдоповідачка звернула увагу на те, що Державна програма забезпечення молоді житлом, яка розрахована до 2012 року, затверджена Постановою Кабміну в липні 2002 року, так і не отримала першочергового загальнодержавного розвитку. На 2005 рік в Україні діяло крім обласних ще 43 районних та 31 міська програма житла. Голова Комітету зауважила, що сьогодні особливо говорити про великі досягнення не доводиться, тому що за рахунок таких кредитів забезпечено житлом трохи більше 8 тисяч молодих людей. Молоді сім'ї і далі залишаються наодинці зі своїми проблемами.
За словами К.Самойлик, існуюча Державна програма забезпечення молоді житлом, незважаючи на певні позитивні результати, не розв'язує в цілому проблему. Однією з головних причин цього є недостатнє фінансування з державного, а також просто ігнорування місцевими бюджетами. Фінансування програми вже третій рік поспіль фактично залишається на одному рівні, хоча вартість житла щорічно зростає.
К.Самойлик наголосила ще на одній проблемі затвердженому Урядом порядку часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім'ям та молодим громадянам на будівництво, реконструкцію та придбання житла. Спроба залучення до фінансування програми коштів комерційних банків виявилася невдалою. Молодіжні кредити з частковою компенсацією отримало за короткий термін більше, як 15 тисяч молодих сімей. Вони повірили в дії Уряду, Фонду, міністерства, а зараз ризикують залишитися сам-на-сам з банком з величезними боргами, - зазначила співдоповідачка.
Говорячи про шляхи розв'язання перерахованих проблем, К.Самойлик внесла пропозицію Комітету з питань молодіжної політики щодо зміни окремих норм Закону "Про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді в Україні". Зокрема, порядок надання пільгових довгострокових кредитів молодим сім'ям і механізм їх пільгового погашення, якщо мова йде про бюджетні кошти, повинні визначатися лише в законодавчому порядку, а не в ручному порядку, підзаконними, нормативними актами.
Співдоповідачка окремо зупинилася на відборі кандидатів в позичальники, який встановлюється згідно з Постановою Уряду. Під час відбору перевага надається п'яти категоріям молодих громадян. Але в цьому переліку не значиться молода сім'я.
К.Самойлик не погодилася з в. о. міністра, що перевага у наданні кредитів повинна визначатись комп'ютером чи урядовою постановою. На думку співдоповідачки, така перевага повинна визначатися лише законом, і закон повинен бачити людину з усіма проблема і відмінностями одна від одної. Тільки тоді буде прозорість і тоді буде правильність. А загалом, в найближчій перспективі варто подумати над вдосконаленням нормативно-правової системи надання молоді державної підтримки у придбанні житла за всіма напрямами визначеними законодавством.
К.Самойлик також вважає, щоб змінити відношення до забезпечення молоді житлом, як до другорядного, необхідно також внести відповідні зміни і до Бюджетного кодексу. Потребує удосконалення справа, що стосується страхування фінансових ризиків, пов'язаних з інвестуванням кредитних ресурсів в будівництво житла.
На думку Голови Комітету, важливо передбачити ряд заходів, які б не допустили випадків невиконання підрядником угод, які вже укладені.
К.Самойлик запропонувала Верховній Раді в цьому році затвердити дійсно загальнодержавну національну програму забезпечення молоді житлом з обов'язковим визначенням конкретних термінів та гарантованого державного фінансового забезпечення, і забезпечити належний контроль за їх виконанням. Одночасно треба вивчити ще й такі питання, як запровадження адресного надання державної підтримки молодим сім'ям залежно від рівня доходів, а також і від інших важелів, наділення фонду правом замовника та визначення підрядників спорудження житла для молоді лише за конкурсом, визначення на законодавчому рівні нормативного встановлення резервування земельних ділянок під будівництво житла для молоді та рівнозначного виділення ресурсів з місцевих бюджетів.
Голова парламентського Комітету висловила впевненість у здатності держави у найкоротший термін обов'язково вирішити нагальне питання забезпечити кожну молоду сім'ю житлом.
Після цього учасники слухань висловили свої думки щодо обговорюваної теми. Так, народний депутат Олег Петров, поінформувавши про роботу профільного парламентського Комітету з даного питання, та ситуацію із забезпечення молодих сімей житлом, запропонував для вивчення ситуації в Державному фонді сприяння молодіжному житловому будівництву створити спеціальну комісію Верховної Ради, яка дала б оцінку діям керівництва фонду та рекомендації щодо подальшого розвитку програми житлового забезпечення молоді.
Заступник голови правління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" Сергій Братушка зробив уточнення щодо виявленого порушення Бюджетного кодексу та програми компенсації щодо перерозподілу коштів. Він зауважив, що зараз необхідно на законодавчому рівні підкріпити повноваження Фонду. Це збільшить довіру до державної програми не тільки серед молодих сімей, але і серед потенційних інвесторів, з якими постійно ведуться переговори керівництва фонду.
Директор Херсонського регіонального управління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Юрій Волкович доповів про досягнуті результати в реалізації Державної програми забезпечення молоді житлом і про труднощі, з якими доводиться стикатися на цьому шляху на регіональному рівні. Він зазначив, що органами державної влади та місцевого самоврядування на регіональному рівні не виконуються взяті на себе зобов'язання за умов раніше укладених угод та прийнятих регіональних програм.
Голова ЦК профспілки працівників МЖК Ніна Караван відзначила, що прийнята Державна програма забезпечення молоді житлом не виконується. Вона наголосила на тому, що запланованих в 2006 році в Державному бюджеті 150 мільйонів гривень замість запланованих в Державній програмі 200 млн. грн. вкрай недостатньо. Як вихід з ситуації, Н.Караван запропонувала законодавчо визначити при формуванні Державного бюджету планування коштів на молодіжне кредитування у відсотках до видаткової частини бюджету або у відсотках від конкретних статей доходів бюджету.
Н.Караван також запропонувала народним депутатам якнайшвидше прийняти зміни до законів України, які будуть економічно стимулювати роботодавця вкладати гроші у будівництво житла для молодого спеціаліста, щоб зацікавити його працювати. Таким чином, буде розв'язуватися одночасно і проблема молодих кадрів, і забезпечення молоді житлом.
Народний депутат Катерина Фоменко наголосила на тому, що необхідно запропонувати абсолютно конкретні шляхи розв'язання проблеми молодіжного житлового будівництва, підготувати проект постанови Верховної Ради і зобов'язати Кабінет Міністрів виконати цю постанову. Зокрема, передбачити у цій постанові введення державного регулювання рентабельності на будівництво житла в державі; зобов'язати провести відведення земельних ділянок органам місцевого самоврядування за конкурсом і тим забудовникам, які запропонують найнижчу вартість метра квадратного житлової площі при цьому обмеженні рентабельності, а також збільшити видатки з Державного бюджету.
Директор Львівського регіонального управління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Віктор Писаренко розповів про роботу очолюваного ним управління по виконанню обласної програми забезпечення житлом молодих сімей на 2003-2012 роки, пошук позабюджетних коштів, які можна використати для кредитування будівництва житла, досвід управління по виконанню міської програми по здійснюванню надбудов існуючих житлових будинків.
Про свій досвід отримання житла поділився один з позичальників Державної спеціалізованої фінансової установи Максим Зелінський. Він наголосив на позитивних рисах Державної програми молодіжного житлового кредитування, яка проводиться Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву, а також висловив свою думку щодо її слабких місць. Промовець закликав далі розвивати і удосконалювати Державну програму.
Народний депутат Лариса Усаченко зазначила, що одним із пріоритетних шляхів вирішення житлового питання молодих сімей, одиноких молодих громадян, є пільгове довготермінове кредитування за рахунок державних коштів, коштів місцевих бюджетів і заощаджень населення, що базуватиметься на принципово нових ринкових механізмах житлового кредитування, європейських стандартах. За її словами, необхідним є також удосконалення законодавчої і нормативно-правової бази у цій сфері, необхідної для створення ефективних, фінансово-економічних механізмів, залучення в молодіжне будівництво приватних, корпоративних, внутрішніх та іноземних інвестицій, а також інших позабюджетних джерел фінансування.
Депутат також наголосила на важливості співпраці з успішними профільними організаціями з метою обміну досвідом у сфері будівництва житла для молоді і можливості використання їх виробничих підприємств та технологій.
Для досягнення вагомих результатів, вважає Л.Усаченко, необхідні узгодження дій органів державної влади усіх рівнів, органів місцевого самоврядування, а також адаптація загальних принципів і цілей до конкретних умов їх реалізації. Надзвичайно важливою є розробка та затвердження комплексних регіональних програм розвитку житлового будівництва, які містили б інформаційно-аналітичні матеріали та заходи, спрямовані на збільшення обсягів молодіжного житлового будівництва.
Ще одним кроком повинно бути розширення економічної доступності житла для молоді з невисоким рівнем доходів шляхом запровадження нових та вдосконалення існуючих механізмів, довгострокового кредитування, молодіжного будівництва, вдосконалення системи обліку молоді, яка потребує поліпшення житлових умов.
Перед учасниками слухань виступили: народний депутат Василь Надрага, директор Державного науково-дослідного інституту стратегічних інвестицій Олександр Вензель, директор Фонду підтримки індивідуального будівництва на селі, депутат Луганської обласної ради Леонід Рисухин, народний депутат Леонід Черновецький, народний депутат Андрій Поліїт, директор Черкаського регіонального управління Державного фонду сприяння молодіжного житлового будівництва Олександр Паливода, радник Голови Правління "Приватбанку" Віктор Лисицький, директор Рівненського регіонального правління Державного фонду сприяння молодіжного житлового будівництва Сергій Пандрак, кандидат у позичальники державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" Тетяна Пічкур, директор Запорізького регіонального управління "Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву" Костянтин Попов, директор Київського регіонального відділення Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Максим Вітер, координатор молодіжної громадської колегії при Голові Верховної Ради України Андрій Черних, народний депутат Андрій Шкіль, активіст молодіжного руху (Київська обл. )Василь Тихоступ, заступник Сєверодонецького міського голови Сергій Куркуян, директор Івано-Франківського регіонального управління Державного фонду сприяння Володимир Шварчак, начальник управління у справах сім'ї, молоді та спорту Хмельницької обласної держадміністрації Лесь Вітряний.
Учасники слухань пропонували вдосконалити систему надання кредитів на будівництво та придбання житла за рахунок Державного бюджету України для молодих сімей та обмежити на законодавчому рівні рентабельність будівництва на рівні 25 відсотків; провести роботу, спрямовану на додаткове залучення коштів місцевих бюджетів і матеріально-фінансових ресурсів підприємств та організацій, інших позабюджетних джерел для нарощування обсягів будівництва житла для молоді передусім у трудонедостатніх та у тих, що занепадають, селах; вжити заходів до розширення обсягів будівництва житла для молоді; вдосконалити систему пільг щодо забезпечення житлом молодих сімей, особливо багатодітних, сімей з інвалідами, інших соціально незахищених категорій; розвинути систему молодіжно-житлових комплексів; створити соціотехнополіси, діяльність яких буде спрямована на максимальну реалізацію творчого, інтелектуального та професійного потенціалу молоді; вдосконалити систему державної реєстрації права власності фізичних осіб на нерухоме майно з метою створення ефективних умов для іпотечного кредитування житлового будівництва; удосконалити систему обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов тощо.
Підсумовуючи виступи, перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк зауважив, що кожен з присутніх без сумніву, особливо з молодих людей міг би сказати і попросити в держави: "Дайте мені житло зараз, сьогодні, у молоді роки, на старість я вам його готовий буду віддати".
А.Мартинюк окреслив чотири проблеми, які стоять на перешкоді розв'язання гострої проблеми житла для молодих людей: відсутність будівництва доступного житла; банки надають кредити під такі жорсткі і кабальні умови, що їх практично взяти неможливо і скористатися тим, щоб взяти такий кредит практично нереально; недостатність державного фінансування кредитування молодіжного житлового будівництва; відсутність нового Житлового кодексу.
Головуючий підтримав висловлені пропозиції щодо законодавчого встановлення тим, хто будує житло, умови більше віддавати на потреби соціального житла, зобов'язати їх віддавати місцевій владі житло.
А.Мартинюк не погодився з деякими пропозиціями про законодавче збільшення віку молодих людей (зараз верхня межа становить 35 років) і підтримав пропозиції про забезпечення у найближчій перспективі української молоді власним житлом. І у цьому держава повинна їм усіляко сприяти.
На цьому парламентські слухання, присвячені обговоренню стану і перспектив розвитку молодіжного будівництва в Україні завершилися.