У СЕРЕДУ, 8 ЛЮТОГО, У ВЕРХОВНІЙ РАДІ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ "ПРО СТАН ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТЛОМ ТА ІНШИМИ ГАРАНТІЯМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ, ОСІБ НАЧАЛЬНИЦЬКОГО І РЯДОВОГО СКЛАДУ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ТА ДЕЯКИХ ІНШИХ ОСІБ".
Заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, відкриваючи засідання, наголосив, що питання, яке буде розглядатися, не є другорядним. "Не зважаючи на цілу низку програм, не зважаючи на те, що є досить законів, відповідно до яких військовослужбовці, інші категорії військових формувань, мають право на забезпечення житлом, на інші соціальні послуги, не зважаючи на те, що приймаючи державні бюджети на той чи інший рік, ми враховуємо за можливістю кошти на ці програми, все-таки, якщо ми і далі будемо продовжувати такими темпами виконувати і реалізовувати наші закони, то можна відверто говорити, що нинішнє покоління військовослужбовців не дочекається остаточного розв'язання цієї проблеми".
А.Мартинюк наголосив на низці проблем і закликав учасників слухань активно їх обговорити.
Доповідав перший заступник міністра економіки України Анатолій Максюта.
Доповідач детально поінформував про історію питання, розповів про затверджену комплексну програму забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей, яка здійснюється для розв'язання цієї проблеми, обмеженість фінансування будівництва житла для військовослужбовців, що, врешті, не дозволило побудувати таку кількість житла, яка б задовольнила всіх черговиків.
Завершуючи свій виступ, А.Максюта навів загальну цифру збудованого житла для військовослужбовців: усього з початку набуття Україною незалежності для військовослужбовців та інших службових осіб побудовано і придбано майже 112 тисяч 800 квартир загальною площею понад 7 мільйонів квадратних метрів.
Заступник міністра відзначив, що комплексною програмою забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей визначено завдання щодо створення державними замовниками фонду службового житла, яке потребує нагального вирішення. Оскільки згідно з Законом України "Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" жилі приміщення для постійного проживання надаються військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше один раз протягом усього часу проходження військової служби. До цього військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають разом з ними, мають забезпечуватися службовим жилим приміщенням, що повинно відповідати вимогам житлового законодавства.
З огляду на важливість проблеми Указом Президента України від 27 грудня 2005 року Міноборони доручено протягом двох місяців затвердити програму створення фонду службових жилих приміщень з урахуванням структури, складу, чисельності та дислокації Збройних сил України.
Доповідач звернув увагу на значні недоліки у питанні будівництва житла для військовослужбовців і запевнив учасників слухань, що уряд, міністерство економіки, відповідні державні замовники будуть продовжувати роботу для розв'язання цієї проблеми з урахуванням тих рекомендацій, які будуть винесені цими слуханнями.
Співдоповідав заступник міністра оборони В'ячеслав Кредісов. Він зазначив, що житлова проблема військовослужбовців Збройних сил на цей час не вирішена через недостатні обсяги фінансування та будівництва житла. В середньому на рік Міністерству видається бюджетних коштів на менше ніж 3 тисячі квартир. На початок поточного року було 45 тисяч 538 тисяч безквартирних, які перебувають на квартирному обліку.
З минулого року Міністерство оборони займається вирішенням житлової проблеми вже майже 60 тисяч безквартирних військовослужбовців.
В.Кредісов поінформував, що основним джерелом виконання комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей є кошти Державного бюджету, але у ній не враховано цілу низку законодавчих актів і взагалі вона недостатньо відпрацьована.
Міністерство оборони вважає, що назріла загальна потреба у відпрацюванні нової державної чи національної програми забезпечення житлом військовослужбовців та членів їхніх сімей, яка б відповідала вимогам теперішнього часу, враховувала положення, прийнятих за останні роки нормативно-правових документів, а саме головне надавала реальні можливості щодо розв'язання житлової проблеми військовослужбовцю.
Заступник міністра оборони повідомив, що за отримані кошти з врахуванням обсягів незавершеного житлового будівництва в 2005 році військовослужбовцям Збройних сил було передано на заселення 5 тисяч 667 квартир, що в два рази більше, ніж в 2004 році, тоді було всього 2.811 квартир.
В.Кредісов відзначив, що намітилась тенденція щодо розв'язання житлової проблеми. Важливим моментом є покращення показників ефективності використання бюджетних коштів.
Для більш ефективного та прозорого використання вже цього року створений Тендерний комітет, який очолює заступник міністра оброни. Додатково створена комісія щодо перевірки використання та заселення безквартирних, яку також очолює заступник міністра оборони.
На цей час в Міністерстві опрацьовується питання щодо застосування механізму грошової компенсації військовослужбовцям за житло та внесення змін до порядку кредитування будівництва житла для військовослужбовців.
Заступник міністра поінформував про внесені зміни до законодавства, зокрема, про подання народним депутатом Д.Рудьковським проекту закону про внесення змін до Закону "Про соціально-правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яким передбачено запровадження грошової компенсації військовослужбовцям за неотримане житло. Цю пропозицію підтримують всі силові структури.
В.Кредісов також повідомив, що з метою недопущення порушень порядку надання житла у Міністерстві додатково створена ще одна комісія.
Співдоповідь від міністерства внутрішніх справ зробила заступник міністра Лідія Поречкіна. Вона зазначила, що проблема забезпечення житлом військовослужбовців і всіх силовиків виникла не сьогодні і не вчора. Її розв'язання постійно стоїть на порядку денному і створює соціальну напругу, особливо серед працівників міліції.
Минулого року з системи МВС звільнилося майже 19 тисяч працівників і з них третина пішла через відсутність можливості забезпечення житлом та низький рівень оплати праці. На зміну їм прийшла молодь, яких налічується сьогодні близько 100 тисяч і кожний п'ятий незабезпечений належними житловими умовами та ще крім того, не може набути права стати на квартирний облік це в результаті призведе до дестабілізації роботи міліцейських колективів та викличе соціальну напругу в сім'ях.
Поряд з цим в МВС на черзі перебуває 18 тисяч працівників, більша половина з яких пенсіонери, що стоять на черзі понад десять та двадцять років.
Заступник міністра розповіла про аналогічну програмі, яка здійснюється у міністерстві оборони, комплексу програму забезпечення житлом. Протягом п'яти років МВС отримало на будівництво та придбання житла близько 800 млн. грн. та забезпечила 5907 осіб квартирами. Але в основному ці квартири були розподілені між пенсіонерами МВС та пільговими категоріями черговиків, а не тих, хто перебуває на дійсній службі та щоденно виконує правоохоронні функції.
Заступник міністра зазначила, що однією з причин не спрацювання комплексної програми забезпечення житлом працівників МВС, є як недостатність бюджетного фінансування відповідних видатків в бюджеті, так і неможливість забезпечити належний обсяг позабюджетного фінансування. Тому актуальним залишається питання залучення додаткових фінансових ресурсів, в тому числі, і до державного бюджету.
Незважаючи на те, що в Україні є достатня законодавча база, вступив в дію прийнятий Закон "Про іпотечні облігації", до сьогоднішнього дня не запрацювали визначені комплексною програмою механізми.
Л.Поречкіна вважає, що у напрямку збільшення можливостей Державного бюджету щодо фінансування програм будівництва та придбання житла для всіх силовиків, військовослужбовців доцільно прискорити у 2006 році впровадження механізму випуску облігацій внутрішньої державної позики з метою залучення коштів на будівництво. Зазначені кошти пропонується виділяти черговикам в якості безпроцентної цільової позики на будівництво житла чи через відповідний державний механізм.
Всього ж, зазначила співдоповідач, за розрахунками для всіх силових відомств і військових необхідно 15 мільярдів гривень, по 5 мільярдів на три роки розподілити. Держава, крім того, що поверне ці кошти до бюджету, ще має заробити на одну гривню за попередніми розрахунками додатково 50 копійок у вигляді податків.
Голова Рахункової палати Валентин Симоненко доповів учасникам слухань про здійснені Рахунковою палатою перевірки використання державних коштів на розв'язання житлової проблеми військовослужбовців та представників інших силових відомств.
Матеріали перевірок свідчать, що створена Кабінетом Міністрів система фінансування комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей, організація виконання положень Указу Президента про основні напрямки забезпечення житлом в Україні на 1999-2005 роки виявились недієздатними. Суттєвих змін і покращання ситуації у розв'язанні цієї гострої проблеми за сім останніх років не відбулося.
В.Симоненко зазначив, що достатньо обмежені кошти Державного бюджету використовувались у багатьох випадках не за призначенням, а в багатьох випадках просто розкрадались.
Голова Рахункової палати констатував, що практика нераціонального використання коштів Державного бюджету продовжується.
В.Симоненко доповів, що матеріали перевірок були направлені Кабінету Міністрів з відповідними пропозиціями щодо вирішення питань, а також направлені Секретарю Ради національної безпеки, Генеральному прокурору і всім силовим відомствам.
Голова Рахункової палати на завершення виступу запропонував кілька шляхів для швидшого розв'язання проблеми забезпечення житлом військовослужбовців. По-перше, необхідно провести загальну інвентаризацію руху продажу і обміну державного майна, тендерних процедур, будівельних фірм і фірмочок квартирних черг. По-друге, Генеральна прокуратура у цій ситуації зобов'язана порушити за відомими фактами відповідні слідства і самостійно здійснити моніторинг. По-третє, ввести механізми іпотечного пільгового кредитування.
В.Симоненко наголосив, що розв'язання цієї проблеми залежить не тільки від органів виконавчої влади, але здебільшого від органів місцевої виконавчої влади. Голова Рахункової палати вважає, що об'єднання зусиль центральних і місцевих органів влади дозволить у стислі терміни перевести одну з найгостріших соціальних проблем суспільства від розмов і обговорення до реального шляху реалізації.
З обговорюваного питання співдоповідав Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Мойсик.
Він зазначив, що питання соціального захисту військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу правоохоронних органів постійно знаходиться у полі зору Комітету та Комітету з питань національної безпеки і оборони. Проведено чимало комітетських слухань, на яких розглянуто комплексні проблеми соціального захисту людей в погонах. За їх результатами також приймалися рекомендації. На розгляд парламенту подавалися законопроекти, до найвищих посадових осіб держави направлялися звернення, але проблема і досі не розв'язана.
В.Мойсик констатував, що влада на це майже не реагує, а відтак зусилля народних депутатів позитивних наслідків не дали. Проблема із року в рік ускладнювалася і ускладнюється.
Кілька слів Голова Комітету сказав про комплексну програму забезпечення житлом військовослужбовців. Прийняття програми, за його словами, проблеми не зняло. Численні звернення до Комітету безквартирних військовослужбовців, співробітників силових і правоохоронних структур змусили парламентаріїв більш уважно і прискіпливо подивитись на цю проблему. І вони були вражені. За виявленими зловживаннями не порушено жодної кримінальної справи.
В.Мойсик повністю підтримав доповідачів від міністерства оборони і внутрішніх справ у тому, що обговорювана проблема не тільки цих міністерств, а загальнонаціонального масштабу.
Ситуацію з наданням житла військовослужбовцям та членам їх сімей проаналізував перший заступник Голови Комітету з питань національної безпеки і оборони Борис Андресюк.
Він назвав це питання одним із найгостріших і неврегульованих у військовому середовищі. Наявність великої кількості безквартирних офіцерів, військовослужбовців, які вийшли на пенсію чи були звільнені зі Збройних Сил України в зв'язку з їх реформуванням вимагає надзвичайних заходів. Їх здійснення потребує великих коштів. Але якщо їх не знайти сьогодні, в наступні роки доведеться витрачати значно більше.
Одним з виходів, який допоможе зняти проблему, Б.Андресюк запропонував такий: офіцеру, який починає службу, надавати добротне службове житло, а потім щороку зараховувати на його особистий рахунок певну суму коштів з тим, щоб звільняючись років через 15 з військової служби, він міг одержати кошти, необхідні для придбання житла за встановленими нормами.
Б.Андресюк у ході робочих поїздок по України переконався, що людей вкрай турбує відсутність самої перспективи отримання житла. Надзвичайно актуальним це є для військових містечок закритого типу.
Завершуючи виступ, перший заступник Голови Комітету запропонував чітко записати в рішення Верховної Ради за підсумками слухань, що встановлена законом від 15 червня 2004 року система державних гарантій соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі Збройних сил у зв'язку з їх реформуванням, діє до завершення заходів з реформування, які передбачають скорочення армії.
Останню співдоповідь зробив Голова Спілки офіцерів України В'ячеслав Білоус.
Він ознайомив учасників слухань з пропозиціями Спілки офіцерів, спрямованими на розв'язання наболілої соціальної проблеми для військовослужбовців.
Спілка офіцерів України пропонує Кабінету Міністрів до 1 березня розробити порядок для надання позик для військовослужбовців, які прослужили понад 20 років з врахуванням досвіду фонду молодіжного будівництва, а також передбачити надання депозитного рахунку кожному військовослужбовцю, на якому щороку буде накопичуватися три квадратних метра житла. Офіцер надає інформацію, де після звільнення він бажає проживати. Міністерство оборони зобов'язане придбати житло для сім'ї офіцера, тобто гроші мають іти на людину, як того вимагає Президент України.
Спілка пропонує створити штатну кількість службового житла без права зміни його використання і припинити переведення житла у службове через те, що воно не потрапляє у розподіл згідно черг, практикувати надання житла для військовослужбовців на умовах фінансування 50 на 50, а також відновити функції замовника з боку державних органів для концентрації коштів бюджетів всіх рівнів, різних замовників для створення фонду соціального житла як для військових, так і для інших категорій громадян.
Голова Спілки офіцерів зупинився й на інших наболілих питаннях соціального захисту офіцерів: проблемі виплати страхових сум по фактах смертності та травматизму військових, отриманих у результаті проходження служби; медичного забезпечення тощо.
В обговоренні питання взяли участь народні депутати України Олександр Бандурка, Людмила Супрун, Петро Цибенко, Дмитро Рудковський, Сергій Сінченко, Степан Давимука, Ігор Шурма, Лариса Усаченко, Леонід Каденюк, Володимир Бондаренко, Марія Маркуш, Сергій Жижко, Валерій Келестин, Володимир Нечипорук, Леонід Черновецький, Андрій Шкіль, Анатолій Доманський.
Вони зазначали, що сьогодні армія як складний соціальний механізм виявилась найменш захищеною від негативів періоду суспільних трансформацій, що стримують здійснення ефективної політики та модернізації.
Недостатнє бюджетне фінансування, неефективна реалізація військового майна та неефективне використання коштів від його реалізації, переконало в тому, що традиційними існуючими способами вказаної проблеми не розв'язати. Необхідні нові механізми і нові додаткові джерела фінансування.
Одним із механізмів забезпечення житлом військовослужбовців та осіб до них прирівняних, на думку народних депутатів, може бути житлова позика для цієї категорії осіб на придбання житла.
Парламентарії звертали увагу на переданий до Верховної Ради законопроект про забезпечення житлом військовослужбовців, службових осіб правоохоронних органів та членів їх сімей. Головною новацією цього законопроекту є пропозиція створити державний департамент з відомчого житлового забезпечення військовослужбовців, тобто вивести з усіх Міністерств і відомств всі структури, які займаються будівництвом, забезпеченням житлом в окреме відомство, яке б могло розробляти програму, контролювати реалізацію прозорих аукціонів, прозорих тендерів для замовлень будівництва тим чи іншим фірмам, яке могло б контролювати надання військовослужбовцям і іншим службовцям житла, і над яким здійснювали б контроль громадські офіцерські організації.
Промовці також наголошували на вдосконаленні механізму надання військовослужбовцям безвідсоткових або пільгових довгострокових кредитів на будівництво та придбання житла, забезпеченні житлом членів сімей загиблих військовослужбовців та тих, хто пропали безвісти, осіб, звільнених у запас або відставку.
Учасники слухань акцентували на тому, що питання забезпечення житлом військовослужбовців потребує застосування комплексного підходу розробки багатоступеневої процедури, яка би охоплювала собою, як механізм реального зменшення кількості безквартирних військовослужбовців, так і інші процедури спрямовані на зняття соціальної напруги, породженої цією проблемою.
Народні депутати вважають, що Верховна Рада сьогодні повинна зробити все, щоб підготувати такий проект закону, яким чітко визначити обсяги фінансування, порядок забезпечення житлом військовослужбовців з тим, щоб з 2007 року цей закон почав працювати. Тільки законом, який передбачає фінансування, можна визначити необхідні грошові кошти, які будуть спрямовані на розв'язання цієї проблеми.
Учасники слухань пропонують Кабінетом Міністрів та Генеральній прокуратурі провести негайно комплексну перевірку використання фінансових потоків, спрямованих на виконання комплексної програми забезпечення житлом військових з залученням громадянського контролю, а також наголосили на потребі пошуку альтернативних форм будівництва житла для військових.
Про реальну ситуацію на місцях, дії влади по розв'язанню гострої проблеми забезпечення житлом сотень тисяч військовослужбовців та представників інших силових структур та членів їх сімей у своїх виступах розповіли: голова Всеукраїнської спілки безквартирних офіцерів В'ячеслав Осіпенко, заступник голови адміністрації Державної прикордонної служби України Олександр Лещинський, член Спілки офіцерів України Ігор Пилипчук, голова Полтавської обласної спілки бездомних військовослужбовців запасу та у відставці Олександр Стусь, голова Об'єднання українських офіцерів "Патріот" Олег Гук, Президент Української національної іпотечної асоціації Ігор Юшко, завідувач відділу з питань діяльності правоохоронних органів, оборонної і мобілізаційної роботи Львівської обласної ради Михайло Ваврич, начальник державного ліцею з поглибленої військово-юридичної підготовки Роман Соляк, представник житлової комісії гарнізону міста Києва, Міністерства оборони України Володимир Німцінов, член Чернівецької обласної організації Спілки офіцерів Петро Белюк, голова жіночого Комітету соціального захисту сімей офіцерів запасу Любов Шестопалова, голова Одеської обласної організації Спілки офіцерів Андрій Русин, заступник голови Товариства українських офіцерів Микола Селюк.
Вони внесли пропозиції, спрямовані на прискорення одержання житла для військовослужбовців.
Учасники слухань вважають, що з метою докорінного покращання забезпечення житлом першочерговими до розв´язання є такі питання: опрацювання механізму надання пільгових кредитів військовослужбовцям, які мають вислугу більше двадцяти років; законодавче закріплення першочергового та безперешкодного використання земельних ділянок силовими відомствами під житлове будівництво, а також внесення змін до чинного законодавства стосовно відновлення норми постановки на квартирний облік військовослужбовців за контрактом та прапорщиків після досягнення ними п'яти років вислуги.
Учасники слухань також наголошували на тому, що прозорість і контроль над розв'язанням цих проблем є однією з головних умов реалізації житла для військовиків.
Представник парламентського Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності народний депутат Олександр Бандурка доповів про підготовлені рекомендації, які розроблялися за участю представників Комітету з питань оборони і безпеки, Бюджетного комітету і Комітету законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та відповідних відомств Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Державної служби виконання покарань, Державної служби прикордонної охорони і громадських організацій.
В рекомендаціях наголошується, що в Україні є одною з найскладніших соціальних проблем питання забезпечення житлом та іншими гарантіями військовослужбовців і осіб, до них прирівняних. Профільним комітетам парламенту рекомендується прискорити підготовку та прийняття в першочерговому порядку проектів законів України про забезпечення житлом та іншими гарантіями соціального захисту військовослужбовців та осіб, прирівняних до них, та про надання житлових позик військовослужбовцям, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяким іншим особам. Комітету Верховної Ради з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку рекомендовано прискорити внесення на розгляд Верховної Ради проекту Житлового кодексу України та забезпечити першочерговий розгляд відповідних законодавчих ініціатив з метою створення цілісної законодавчої системи з питань житлового законодавства.
Учасники слухань також дали ряд доручень Кабінету Міністрів України. Зокрема, опрацювати механізм випуску цільових облігацій внутрішньої державної позики, опрацювати механізм кредитування військовослужбовців та осіб, прирівняних до них, фінансами на придбання житла, запровадити механізм функціонування будівництва та придбання житла.
Підсумовуючи обговорення, Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк зазначив, що це перші парламентські слухання, які показали, що більше проблем не для парламенту, а для виконавчої влади. Ніхто з учасників слухань не говорив про недостатність законів, які регламентують ці питання.
А.Мартинюк закликав дбати про власні Збройні Сили, про власні військові формування, щоб не годувати тих, хто прийде до нас наводити порядок.
На цьому парламентські слухання, присвячені обговоренню питання забезпечення житлом та іншими гарантіями соціального захисту військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб завершилися.