У СЕРЕДУ, 23 ЛИСТОПАДА, У ВЕРХОВНІЙ РАДІ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ "СІЛЬСЬКА МОЛОДЬ: СТАН, ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ".
Заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, відкриваючи засідання, назвав запропоновану для обговорення тему однією із найактуальніших для українського суспільства. Адже, молодь – це майбутнє України і від того якою вона є залежатиме, яким буде українське суспільство взавтра.
Головуючий обговорення важливої теми підкріпив статистичними даними, зокрема такими цифрами: з 15 млн. молодих людей 4,3 млн. проживають у сільській місцевості.
А.Мартинюк наголосив, ті, хто проживають на селі, дуже добре знають про проблеми молоді із працевлаштуванням, задоволенням культурно освітніх запитів, соціальних послуг.
Перший заступник Голови Верховної Ради України закликав учасників слухань зосередитися на розв'язанні нагальних проблем, які існують у сільській місцевості, і, передусім, у сільської молоді.
Доповідав міністр у справах сім'ї, молоді і спорту Юрій Павленко. Він зупинився на кількох основних шляхах розв'язання найболючіших проблем сільської молоді.
Першою з них доповідач назвав освіту і відзначив, що сільська молодь має нижчий рівень освіти, ніж міська. За результатами обстеження умов життя домогосподарств України у 2004 році, більше 9 відсотків сільської молоді віком від 22 років і старші мали повну вищу освіту, у великих містах частка такої молоді становить 28,7 відсотків, у малих – 17,1.
Держава, зазначив міністр, допомагає сільській молоді в одержанні вищої освіти, діє система направлення та механізм надання кредитів на здобуття вищої освіти. У 2004-2005 навчальному році сільська молодь складала відповідно: у вищих навчальних закладах першого, другого рівня акредитації майже 63778 осіб або 35 відсотків від загальної чисельності зарахованих. Із них 17 відсотків за цільовим направленням. Однак, ці намагання не приносять вагомих результатів, оскільки переважна кількість сільської молоді, яка отримала вищу освіту, не повертається в село.
З огляду на такий стан Мінсім'ї і молоді запропонувало здійснити ряд заходів, спрямованих на забезпечення в повному обсязі фінансування сільських навчальних закладів; організації належного матеріального і кадрового їх забезпечення; розширення мережі нових форм навчання, зокрема ліцеїв, гімназій, колегіумів; комп'ютеризацію сільських навчальних закладів, забезпечення їх доступу до Інтернету, впровадження інформаційних та комунікаційних технологій до системи освіти.
Міністерство також пропонує заходи щодо удосконалення системи профорієнтаційної роботи серед сільської молоді, яка в першу чергу гарантувала б набуття професій, пов'язаних із виробництвом, переробкою та реалізацією сільськогосподарської продукції, розв'язанням соціально-побутових проблем сільського населення; збільшення обсягів фінансового забезпечення процесу оновлення навчально-матеріальної бази освітніх закладів усіх рівнів акредитації, які готують спеціалістів для агропромислового комплексу; збільшення обсягів фінансового забезпечення системи кредитування на здобуття вищої освіти і спрямування його переважно на сільську молодь та молодь, яка здобуває освіту в аграрних вищих навчальних закладах; розробку і запровадження механізму підготовки спеціалістів для сільськогосподарських підприємств за їх направленням і за рахунок їх коштів.
Серед основних проблем сільської молоді Ю.Павленко назвав зайнятість. У сільській місцевості загальний рівень безробіття серед економічно активного населення у 2004 році порівняно з 2003 підвищився на 1,4 відсотки. Частка молоді у складі безробітних у сільській місцевості вища, ніж у містах. Однією з головних причин безробіття молоді є неможливість знайти робоче місце після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних закладів. Одним із шляхів подолання безробіття сільської молоді доповідач вважає сприяння розвитку її підприємницьких ініціатив.
Ю.Павленко назвав розроблені міністерством заходи для зменшення кількості безробітних серед сільської молоді. Зокрема, пропонується запровадити механізм гарантованого забезпечення молодих людей першим робочим місцем; розширити перелік спеціальностей, за якими надається перше робоче місце; встановити квотування робочих місць; стимулювати роботодавців щодо створення додаткових робочих місць для сільської молоді; розробити і впровадити фінансовий механізм закріплення випускників вищих навчальних закладів на селі.
Міністерство також працює над створенням механізму державної підтримки розвитку молодіжного фермерства та молодіжного підприємництва в сільській місцевості, над розробкою і впровадженням механізму виділення земельних ділянок та наданням пільгових кредитів молодим людям для створення фермерських господарств і малих підприємств.
Ще одним перспективним напрямом є залучення сільської молоді до створення системи відпочинку громадян на базі особистих підсобних господарств, так званий зелений сільський туризм.
Ведеться робота над реалізацією вимог Закону України "Про альтернативну невійськову службу" щодо проходження громадянами альтернативної служби на підприємствах, в установах та організаціях у сільській місцевості.
За словами міністра, значно погіршився стан соціально-культурної сфери села. Це призводить до того, що сільська молодь обмежена в можливостях задовольнити свої культурні потреби, цікаво і корисно провести своє дозвілля.
Стурбованість викликає і стан матеріально-технічної бази. Споруди для занять фізичною культурою і спортом в сільській місцевості не відповідають сучасним вимогам і міжнародним стандартам. Разом з тим, кількість населення, яка була охоплена фізичною культурою і спортом в сільській місцевості, за останніми даними уже 2005 року збільшилася майже на 10 тис. осіб.
Ю.Павленко наголосив на ще одній проблемі, яка становить загрозу насамперед для здоров'я молоді. Відсутність закладів культурно-дозвільного спрямування в сільських населених пунктах провокує поширення негативних проявів у поведінці сільської молоді. Викликає занепокоєння факт зростання протягом останніх п'ять років більш ніж у 2,3 рази кількості споживачів наркотиків із числа сільських жителів, в той час, як по Україні в цілому кількість споживачів наркотиків зросла в 1,4рази.
На доволі високому рівні залишається рівень підліткової злочинності. З метою профілактики негативних явищ державні органи, громадські організації в усіх регіонах України проводять різноманітні акції: "Не палити і стати переможцем", "Антинаркотик", "Урок заради життя", "Скажи наркотикам "Ні!" та інші.
Ю.Павленко далі поінформував про надання соціальної допомоги сільській молоді з питань створення власного підприємства, пропаганди здорового способу життя.
Доповідач відзначив, що держава і Президент України серйозно відносяться до проблем сільської молоді. У цьому зв'язку є позитивні зрушення в житті і розвитку сільської молоді.
Ю.Павленко висловив сподівання, що 2006 рік стане роком села і завдяки об'єднанню зусиль державних, недержавних організацій, активної участі самої молоді в процесах відродження села, вдасться виправити ту ситуацію, в якій опинилося сьогодні село.
Голова Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму Катерина Самойлик зазначила, що актуальність обговорення цієї теми є очевидною: молодь визначає демографічні перспективи держави, молодь має значний вплив на суспільно-політичну ситуацію і, саме від позиції та поведінки молоді багато в чому залежить успіх та перспективи соціально-економічного розвитку України.
К.Самойлик торкнулася питання ролі і місця сільської молоді в демографічному вимірі. Голова Комітету назвала всі складові, які негативно впливають на цей вимір. До них вона віднесла загальну тенденцію міграційного потоку сільської молоді до міста; зменшення частки молодих сімей; зменшення народжуваності на селі.
Тому, з огляду на зазначені негативні тенденції, К.Самойлик зазначила, що теза про те, що наше село залишається матеріальною, духовною основою буття, джерелом менталітету, на превеликий жаль, сьогодні не відповідає дійсності, тому що вона була проігнорована реформаторами.
Говорячи про нинішнє становище сільської молоді та ті проблеми, які у неї є, Голова Комітету назвала чи не найголовнішу серед них – бідність. За її словами, рівень злиденності – межа крайньої бідності – сільських молодих сімей в минулому році склав майже 30 відсотків. Це майже вдвічі більше порівняно з середніми показниками. Щомісячні витрати нижче прожиткового мінімуму мають 68 відсотків сільських молодих сімей. Рівень безробіття серед сільської молоді підвищується по всіх вікових групах.
Тому важко не погодитися з висновками, що наше село залишається на узбіччі цивілізованого розвитку, а сільська молодь практично не має жодних перспектив в реалізації своїх навчальних, трудових, сімейних планів.
"На сьогодні сільська молодь – одна з найбільш уразливих груп населення, що потребує конкретної підтримки з боку уряду. Але чіткої, послідовної стратегії від держави не простежується", - наголосила К.Самойлик.
Голова парламентського Комітету звернула увагу на не чисельне представництво членів уряду на слуханнях, на яких, за її словами, мав би бути присутній весь уряд: і віце-прем'єр-міністр України, який зобов'язаний опікуватися проблемами молоді, і міністр фінансів, який економить на молоді; і міністр економіки.
К.Самойлик розкритикувала уряд за невиконання тих прийнятих законів, які спрямовані на підтримку сільської молоді.
Голова Комітету також зазначила, що соціальне самопочуття сільської молоді за останні 14 років істотно погіршилося. Серед сільського населення побутує думка, що якщо у юнака чи дівчини є знання і здібності, вони мають обов'язково покинути село через відсутність в ньому будь-яких життєвих перспектив.
К.Самойлик зупинилася на законодавчому забезпеченні перспективи розвитку сільських регіонів. Вона зазначила, що не проходить жодного сесійного тижня, щоб у цій залі не розглядалися, не голосувалися законодавчі акти з найгостріших проблем нашого агропромислового комплексу. Питання у тому, що центральні органи виконавчої влади та місцевого самоврядування не поспішають їх виконувати, вважає К.Самойлик. Свою думку доповідач проілюструвала на прикладі невиконання законодавства щодо розв'язання таких проблем, як забезпечення молодих сімей на селі житлом.
Голова Комітету запропонувала фінансувати програму пільгового довгострокового кредитування молодих сімей, а не на десять відсотків, як це передбачається Державним бюджетом.
К.Самойлик також зазначила, що влада начебто змінилася, але ставлення до реалізації державної молодіжної політики демонструє принцип залишкового підходу. Щорічні реорганізації в системі державного управління, питаннях сім'ї, молоді, спорту, туризму тільки підвищили ризики і прийняття некваліфікованих рішень.
Доповідач запропонувала головним рішенням парламентських слухань записати у бюджеті, щоб фінансування молоді і сільської молоді були пріоритетом.
Підсумовуючи, К.Самойлик зазначила, що Комітет, пропонуючи Верховній Раді провести слухання, вважає, що для того, щоб зробити наше село, весь аграрний сектор сприятливим для соціального становлення підростаючого покоління, потрібно невідкладно і предметно зайнятись розв'язанням проблем на селі. Зволікання тільки загострює кризу і несе загрозу національній безпеці України.
К.Самойлик також запропонувала звернутися до Президента України з проханням розглянути питання незадовільного розв'язання проблем молоді в державі на засіданні Ради національної безпеки України.
Міністр освіти і науки Станіслав Ніколаєнко розповів про ситуацію із доступністю сільської молоді до всіх типів навчання. Міністерством встановлено, що в педуніверситетах кількість студентів, які навчаються з сільської місцевості, повинна бути не менше половини. В аграрних університетах аналогічно. Решті університетів в правилах прийому доведена була чітка вимога, не менше 25% повинні бути вихідці з села.
С.Ніколаєнко повідомив, що приблизно п'ятдесят чотири відсотки дітей поступили і навчаються за рахунок держави.
Міністр освіти також поінформував про початок широкомасштабного експерименту щодо запровадження незалежного тесту оцінювання, яке дозволить повністю унеможливити факти втручання під час прийому до університетів. При збільшенні державного замовлення пріоритет надавався технічним і технологічним спеціальностям, інформаційним технологіям, педагогічним і медичним тощо.
Детально міністр зупинився на проблемі сільської школи, закриття шкіл, здійснюваних заходах по підготовці вчителя по кількох спеціальностях і напрямках, забезпечення шкіл автобусами, комп'ютерними класами, ремонту шкільних приміщень і теплозабезпеченням.
С.Ніколаєнко поінформував про заходи, які будуть здійснені щодо встановлення дотацій до стипендій студентам, що будуть навчатися на педагогічних спеціальностях.
Більш предметна розмова з проблем сільської школи, за словами міністра, має відбутися у січні наступного року на парламентських слуханнях.
Після доповідей учасники слухань приступили до їх обговорення.
Перший з виступаючих - заступник Ворожбинського міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади (Сумська область) Андрій Дружченко розповів про проблеми молоді невеличкого містечка, які виявилися такими ж, про які говорили доповідачі, - безробіття, неможливість молоді реалізувати себе, відсутність будь-яких перспектив тощо. А.Дружченко підтримав пропозицію Голови парламентського Комітету К.Самойлик щодо розгляду цього питання на засіданні Ради національної безпеки, а також при прийнятті бюджету, забезпечення фінансування молодіжної галузі в повному обсязі.
Представник ЮНІСЕФ в Україні Джеремі Хартлі привернув увагу до такої актуальної проблеми для сучасної сільської молоді як захворювання на ВІЛ/СНІД. За його словами, Україна є країною з високими показниками захворюваності на ВІЛ/СНІД, а сільська молодь є однією з найуразливіших у цьому відношенні.
Представник ЮНІСЕФ вважає загрозливим поширення цього захворювання в Україні, яке набуває масштабів епідемії і вважає, що потрібно активно розвивати служби, які мають надавати послуги у сфері здоров'я, соціальні і освітні послуги дітям і молодим людям, щоб захистити їх від ВІЛ/СНІД.
Координатор Молодіжної громадської колегії при Голові Верховної Ради України Андрій Черних привернув увагу до здобуття освіти сільською молоддю. Він вважає, що необхідно збільшити обсяг набору студентів на 1-й курс за державним замовленням в аграрні вищі навчальні заклади до 40 тисяч чоловік за денною і заочною формою навчання і встановити квоту прийому для сільської молоді в обсязі не менше 80 відсотків від їх державного замовлення. За його словами, також необхідно переглянути квоту прийому сільської молоді до вищих навчальних закладів педагогічного, медичного, культурно-освітнього профілів і встановити її не менше 50 відсотків від загального державного замовлення для підготовки фахівців соціальної сфери на селі.
А.Черних запропонував провести такі дискусії на регіональному і місцевому рівні, рекомендувати обласним радам, місцевим радам проведення громадських слухань з питань реалізації і стану молодіжної політики, стану сучасної сільської молоді на регіональному, місцевому рівні. "Молода людина вже не хоче бути електоратом чи виборцем, не хоче, щоб її вперто не називали людиною чи громадянином або нехтували її інтересами. Ми повинні повернутися лицем до молоді, до сільської молоді. Молодь це не тільки наше майбутнє, це наше сьогодення", - наголосив він.
Директор Державного інституту проблем сім'ї і молоді Лідія Леонтьєва торкнулася теми цінності орієнтації сільської молоді. Вона підкреслила, що сільська молодь більшою мірою, ніж міська молодь орієнтована на необхідність збереження традицій.
Великою вимогою часу, за словами директора Державного інституту проблем сім'ї і молоді, є необхідність розширення кола наукових досліджень щодо інтересів запитів настроїв сільської молоді, а також створення системи оприлюднення результатів і ознайомлення з ними органів державної влади, що буде сприяти виробленню ефективної державної політики в молодіжній сфері.
В обговоренні проблем сільської молоді взяли участь: головний спеціаліст агропромислового управління Ємільченської райдержадміністрації Житомирської області Павло Островський, заступник директора Київської обласної дорадчої служби Олег Черниш, директор Рівненського обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Ананій Бучак, заступник голови Сумської облдержадміністрації Олег Медуниця, член Молодіжного парламенту м. Коростеня Віктор Бучківський, представник Всеукраїнської молодіжної громадської асоціації "Всеукраїнська молодіжна хостел-асоціація" Дмитро Заруба, представник Всеукраїнської молодіжної організації "Молодь проти корупції" Олександр Лялька, директор Матусівської середньої школи Шполянського району Лідія Татаринова та ін.
На парламентських слуханнях виступили народні депутати України: Василь Надрага, Леонід Черновецький, Марія Маркуш, Лариса Усаченко, Ігор Шурма, Олександр Ткаленко, Андрій Поліїт, Євген Філіндаш, Юрій Криворучко, Володимир Рябіка, Павло Матвієнко, Лілія Григорович, Андрій Шкіль, Геннадій Удовенко.
Народні депутати пропонували переглянути законодавчу базу, реорганізувати систему органів влади, які реалізують молодіжну політику, впровадити Національну програму соціального розвитку села. Одним з пріоритетних напрямків має стати державна молодіжна політика, спрямована на створення необхідних умов і гарантій для отримання сільською молоддю освіти, сприяння її творчому інтелектуальному розвитку, самореалізації та громадської активності.
Необхідна також державна підтримка у створенні підприємств первинної зайнятості молоді, молодіжних навчальних центрів, де молода людина може визначитися з вибором, опанувати професію, яка користується попитом і отримувати за це заробітну плату.
Підтримка сільської молоді повинна носити комплексний характер, вважають народні депутати. Потрібно створити умови для розвитку альтернативних можливостей для зайнятості молоді на селі.
Учасники слухань наголошували на тому, що сільська молодь – це особлива категорія населення, від якої залежить розвиток агропромислового комплексу та соціальної сфери у державі. Неможливість отримати на селі роботу за спеціальністю, побутова невлаштованість призводять до зменшення кількості молодого населення на селі.
Для розв'язання проблем сільської молоді, учасники слухань вважають за необхідне проводити роботу з орієнтації сільської молоді на здобуття професії, пов'язаних з виробництвом, переробкою та реалізацією сільськогосподарської продукції, сферою обслуговування населення туризмом, культурою.
Не менш важливим, учасники слухань вважають забезпечити підтримку програм молодіжних організацій, спрямованих на поліпшення соціального становища сільської молоді, на забезпечення її здорового розвитку. Зокрема, проводити просвітницько-профілактичні акції, надавати інформаційно індивідуально-консультативну допомогу навчальним закладам на місцях, спрямовувати на попередження негативних проявів у молодіжному середовищі, пропаганду здорового способу життя, створювати сільські фізкультурно-спортивні клуби, гуртки з різни видів спорту.
Загальною думкою, яка прозвучала у більшості виступів була думка, що українське село потрібно відроджувати і робити це має молодь. А для цього їй потрібно створити всі умови, пошук яких не зривав би їх з сіл до міст.
Наголошувалося на тому, що держава повинна зрозуміти три найбільші потреби, які має сьогодні молодь, що вона хоче, незалежно від того, чи вона в селі, чи вона в місті. Молодь хоче вчитись, молодь хоче знати, що вона хоче бути розумною, вона хоче бути потрібною.
Учасники парламентських слухань вважають, що держава врешті повинна повернутися обличчям до сільської молоді.
Підсумовуючи обговорення, Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк наголосив на абсолютній справедливості слів, які прозвучали у доповідях і виступах тих, хто взяв участь в обговоренні, що село було, є і залишається матеріальною та духовною основою буття нашого народу, джерелом українського менталітету, оберегом нашої духовної пам'яті.
Але ці слова потрібно підкріплювати реальними справами. А основою основ, як завжди була, є і залишиться економіка. "Якщо ми не піднімемо економіки села, якщо ми не піднімемо в цілому економіку держави, то ні про які проблеми говорити не зможемо, бо ніхто з космосу таких умов нам не забезпечить", - наголосив А.Мартинюк.
Говорячи про законодавче забезпечення розв'язання проблем сільської молоді, А.Мартинюк зазначив: "все, що треба було прийняти, практично прийнято. Справа за реалізацією. Але, виходячи із чималого наробку Молодіжного комітету пропоную об'єднати, створити і подати на затвердження Верховної Ради Молодіжний кодекс, щоб усі ці законодавчі акти були акумульовані в одному кодексі".
Перший заступник Голови Верховної Ради України подякував учасникам слухань за змістовні, продуктивні виступи, цінні, корисні поради і рекомендації, що треба зробити для того, щоб село і надалі залишалося колискою України, а сільська молодь і надалі була надією нашої нації.
На цьому парламентські слухання, присвячені становищу сільської молоді в Україні завершилися.