У СЕРЕДУ, 1ЧЕРВНЯ, У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ З ПИТАНЬ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ НА 2006 РІК.
Заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, відкриваючи їх, нагадав, що Кабінет Міністрів подає до Верховної Ради проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період не пізніше, ніж за чотири робочих днів до початку проведення парламентських слухань із питань бюджетної політики на наступний бюджетний період. Однак, уряд зараз на своєму засіданні розглядає питання, пов'язане з бюджетною політикою на наступний рік. Тому в один із найближчих пленарних днів, коли буде готова бюджетна резолюція Верховна Рада прийме її.
Перший заступник Голови Бюджетного комітету Людмила Супурун звернула увагу на те, що у сесійній залі на момент початку парламентських слухань відсутні представники уряду, які мають доповідати. Вона повідомила, що сам документ – проект Основних напрямів бюджетної політики на 2006 рік відсутній, а попередні проекти, які подавалися на обговорення депутатам різних фракцій не мають офіційного статусу. Тому народні депутати не можуть обговорювати те, чого вони не бачили. За таких умов, зазначила Л.Супрун, парламентські слухання фактично є такими, що зірвані з вини Уряду України. Кабінет Міністрів також не надав можливості у відповідності до норм регламенту протягом чотирьох робочих днів до початку слухань ознайомитися з напрямками бюджетної політики відповідним профільним комітетам, фракціям і депутатам у цілому.
Людмилу Супрун підтримав ще один перший заступник Голови Комітету з питань Бюджету Валерій Коновалюк. Він звинуватив уряд у тому, що він фактично відсторонив парламент від бюджетного процесу.
На це головуючий поінформував, що представники Кабінету Міністрів зараз прибудуть на парламентські слухання, є також новий варіант Бюджетної резолюції, який народні депутати матимуть змогу обговорити.
Головуючий погодився з висловленими зауваженнями, висловив при цьому думку, що не проводити слухання парламент не може, а тому треба дочекатися представників уряду, заслухати їх і обговорити питання.
Через кілька хвилин у сесійній залі з'явився міністр фінансів Віктор Пинзеник, який представив народним депутатам проект Основних напрямів бюджетної політики на 2006 рік.
Міністр фінансів доповів про основні елементи політики, які закладено в підготовлений документ. Уряд, зберігаючи соціальну спрямованість бюджету, пропонує збільшити видатки розвитку інвестиційної складової бюджетів усіх рівнів при одночасній концентрації ресурсів на тих напрямах, які здатні забезпечити науково-технологічний прорив України, сформувати потужні ланцюги економічного зростання, підвищити якість життя, енергетичну безпеку країни, розвиток інноваційного потенціалу.
За словами В.Пинзеника, мова йде про забезпечення умов виведення економіки на траєкторію сталого економічного зростання, розвиток та нарощування внутрішнього ринку, зміцнення експортного потенціалу, усунення небезпечної та вразливої для економіки України моноекспортної залежності (в українській економіці 52 відсотки експортної позиції займають дві галузі: чорна металургія, хімічна і нафтохімічна промисловість.
Тому перед урядом стоїть завдання гармонійного поєднання інтересів збільшення реальних доходів із забезпеченням фундаменту для стабільного економічного зростання на основі якісного прориву у створенні сприятливого інвестиційного клімату та розвитку потенціалу підприємницької активності громадян.
Уряд виходить із того, що тільки серйозні зміни умов для інвестування, умов для ведення підприємницької діяльності здатні стати основою фундаменту для стабільних, високих темпів економічного зростання.
Проект Бюджетної резолюції розроблений на основі прогнозу макропоказників і передбачає у 2006 рік зростання обсягу ВВП до 524,9 млрд. гривень проти 436 млрд., які очікується отримати цього року. Це означає зростання ВВП на 9,5 відсотка. Індекс споживчих цін з грудня по грудень врахований у розрахунках ВВП і проекту бюджетної резолюції 9,3 відсотка. Індекс оптових цін - 8 відсотків. Дефіцит державного бюджету планується не більше 2 відсотків ВВП.
Метою бюджетної політики 2006 року є продовження позитивної динаміки зростання реальних доходів населення, підвищення якості життя та доступності державних послуг. Головними елементами цілей підвищення якості життя уряд бачить випереджуюче зростання реальних доходів населення порівняно з темпами росту ВВП; встановлення прожиткового мінімуму для працездатних осіб із врахуванням прогнозних темпів інфляції на рівні близькому до 500 гривень; наближення мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму; встановлення і поетапне введення в дію Єдиної тарифної сітки, коли разом із підвищенням мінімальної зарплати, здійснюються кроки по підняттю престижу кваліфікованої праці.
Важливим своїм завданням уряд вважає продовження зміцнення фінансової бази Пенсійного фонду. Сьогодні обсяг виплат із Державного бюджету складає майже 19 млрд. грн., це кошти, які перераховуються з Державного бюджету на підтримку Пенсійного фонду. За рахунок політики заробітної плати, елементу політики, який діє цього року, уряд планує наступного року зменшити залежність Пенсійного фонду від дотацій з Державного бюджету.
Важливим елементом соціальної політики уряд вважає розгортання масової програми довготермінового іпотечного довгострокового кредитування будівництва житла. Це нова програма, яка вирішує не тільки соціальні завдання і відкриває дорогу для забезпечення громадян житлом. Але це є важливий елемент підтримки національної економіки. Це один із тих ланцюгів економічного росту, який дає можливості серйозного впливу на всі сектори національної економіки.
Важливим елементом політики передбачається підвищення якості послуг, які надаються громадянам. Це - послуги освіти, медицини, поліпшення умов проживання в селі, вирівнювання цих умов порівняно з містом, охорона довкілля, будівництво і облаштування доріг. Утримання сталих темпів економічного зростання потребує істотного поліпшення умов для приватного інвестування та розвитку підприємницького середовища.
Уряд планує зробити серйозні кроки по здійсненню регуляторної реформи, скасувати обмеження і перешкоди, які існують для підприємницької діяльності на етапі реєстрації підприємств, отримання дозволів, погоджень, ліцензій. Завдання уряду - спрощення процедур, отримання погодження на будівництво, уніфікація обліку.
У плани уряду також входить встановлення нових правил стосунків, контрольних органів і платників податків, в тому числі, в формуванні так званої Білої книги платників податків, або застосування безконтактних форм, контролю за повнотою сплати податків.
Міністр фінансів зазначив, що важливе значення для формування сприятливого інвестиційного клімату має врегулювання питань захисту прав власності та вимог кредиторів, захист прав дрібних акціонерів і гарантування виплат дрібним акціонерам гарантованого доходу.
Разом з проектом бюджету на 2006 рік уряд має намір подати план поетапного скорочення податкового навантаження, починаючи з 2006 року, в першу чергу по такому податку, як податок на фонд заробітної плати. Уряд також планує перейти на систему оплати соціального внеску замість діючих кількох страхових платежів.
Віктор Пинзеник розповів народним депутатам на яких принципових пріоритетах зосереджуватиметься інвестиційна політика уряду. В першу чергу це: розвиток ракетно-космічної галузі, літакобудування, інноваційних проектів та енергозберігаючих технологій; розвиток та утримання мережі автомобільних доріг загального користування із забезпеченням пріоритетного розвитку міжнародних транспортних коридорів та доріг у сільській місцевості; гармонійне поєднання програм будівництва доріг із їх облаштуванням; довгострокове іпотечне кредитування будівництва житла; розвиток системи підтримки аграрного сектора, його технічне та технологічне оновлення; застосування прозорих систем підтримки вугільної промисловості та здійснення заходів щодо досягнення енергетичної незалежності країни.
При цьому міністр фінансів наголосив, що уряд планує по-новому підійти до програми енергетичної безпеки України і знайти нове місце вугільної промисловості, як тій єдиній галузі енергетичного сектора, яка має не поганий ресурс енергозабезпечення країни на тривалу перспективу.
Чимало уваги уряд планує приділяти розвитку суднобудування та вітчизняного виробництва сільськогосподарської техніки.
У цьому зв'язку постає питання щодо інструментів бюджетної підтримки таких пріоритетних напрямів, адже кошти бюджету обмежені для того, щоб бюджетним ресурсам забезпечити прорив по вказаних напрямах інвестиційної політики.
Тому уряд має намір застосовувати інструменти, як прямої, наприклад, стосовно інноваційних проектів літакобудування, так і не прямої підтримки інвестиційних проектів. Через політику здешевлення кредитів уряд планує збільшити частку ресурсів бюджету, який направляється на здешевлення кредитів довготермінового характеру, що дає можливість оновлювати технічну базу аграрно-промислового комплексу.
Один з інструментів бюджетної підтримки інвестиційних проектів є надання державних гарантій, особливо це стосується таких пріоритетів, як іпотека, будівництво доріг.
При збереженні політики утримання низького рівня державної заборгованості до валового внутрішнього продукту, проект Бюджетної резолюції передбачає утримання на рівні не вище 22 відсотків до ВВП, уряд пропонує збільшити інвестиційну складову державного боргу. Це так званий гарантований борг. Він пов'язаний з можливістю надання гарантій на будівництво доріг, іпотечне житлове будівництво.
Кабінет Міністрів розглядає розвиток підприємництва та формування сприятливого інвестиційного клімату, як ключовий момент забезпечення зайнятості громадян та надання умов для отримання ними достойної заробітної плати. У цьому напрямі уряд передбачає здійснення таких заходів:
запровадження системи громадських робіт; здешевлення відсотків за кредитами для заохочення підприємницької діяльності в районах з високим рівнем безробіття; державна підтримка спеціалістів по окремих професіях в сільський місцевості, де відчувається дефіцит кадрів; підняття престижу окремих професій бюджетної і не тільки бюджетної сфери; розвиток системи перепідготовки спеціалістів; підвищення частки закладів освіти, що здійснюють перекваліфікацію спеціалістів.
Важливим елементом бюджетної політики наступного року є забезпечення максимальної віддачі, ефективності витрачання бюджетних коштів, які є надбання всього суспільства. Основні елементи цієї політики включають посилення ролі програми цільового підходу.
Міністр фінансів зазначив, що важливим є те, щоб кожна програма, яка включається в бюджет, мала чіткі цілі, інструменти їх досягнення та їх результати.
В.Пинзеник також розповів про наміри уряду щодо запровадження публічного звітування всіх органів влади, всіх головних розпорядників бюджетних коштів про цільове витрачання коштів бюджету.
Уряд також збирається у наступному році запровадити публічне звітування про приватизацію, бо це теж державне майно, та її результати.
Завершуючи свій виступ, міністр фінансів наголосив, що бюджет 2006-го року буде непростим випробуванням для всіх. Дуже багато не вирішуваних роками питань постало. Суспільство має великі й справедливі запити щодо їх реалізації. "Тому Кабінет Міністрів має надію на пошук розумних компромісів, балансу цілей, яких хоче досягнути і реалізувати, інструментів їх реалізації і не допустить того, щоб ключовий фінансовий документ держави був розбалансований", - наголосив на закінчення Віктор Пинзеник.
Міністр фінансів відповів на запитання народних депутатів. уточнюючи та конкретизуючи деякі положення документу.
Співдоповідала перший заступник Голови Комітету з питань бюджету Людмила Супрун. Вона наголосила на тому, що парламент налаштований на професійну роботу з урядом, підтвердивши свої слова тим, як комітети Верховної Ради плідно попрацювали над змінами до Закону "Про Державний бюджетна 2005 рік" і про деякі інші законодавчі акти, усунувши близько 90 відсотків недоречностей. 10 відсотків із них залишилися і вони сьогодні хвилюють суспільство. Це проблеми з малим і середнім бізнесом, по ліквідації і спрощеній системі оподаткування, по запровадженню позапланових перевірок без рішення суду тощо.
Людмила Супрун дорікнула міністру фінансів у тому, що профільний Комітет з питань бюджету не зміг серйозно попрацювати над проектом Основних напрямів бюджетної політики на 2006 рік, а тому на слуханнях народні депутати можуть лише оглядово говорити про поданий документ.
Характеристику проекту вона почала із запитань: що він несе громадянам? Чи дасть він реальне забезпечення і бачення майбутнього розвитку економіки України в 2006 році? Чи є там відповідь на питання, скільки коштів отримують громадяни по своїм заощадженням? Чи є там відповідь на питання, як буде організована нарешті, система медичного забезпечення, яка викликає у людей сотні, тисячі, мільйони нарікань? Відповіді на ці та інші запитання співдоповідач у документі не знайшла.
Людмила Супрун на прикладі пропозицій місцевим бюджетам звинуватила уряду у тому, що він, говорячи про децентралізацію влади, в бюджетній резолюції пропонує централізацію влади, хоче вилучити всі видатки, які здійснюються сьогодні стосовно розвитку і передати їх головним розпорядникам бюджетних коштів. Однак, насправді, розвиток територіальних громад, формування місцевого самоврядування, передбачає зовсім інше.
Не побачила перший заступник Голови Бюджетного комітету у бюджетній резолюції відображення того, що прожитковий мінімум, який визначається цим документом, повинен стосуватися різних категорій населення, різних за віком. Законодавством завжди це передбачається. Але в бюджетній резолюції такого відображення немає.
Л.Супрун вважає, що за таких умов складно працювати продуктивно. Вона наголосила, що Комітет намагається зробити все, щоб не постраждала економіка і відхиляє політичні уподобання. Тому при прийнятті рішення про затвердження Бюджетної резолюції на 2006 рік, Комітет виходитиме з того, що сформує на підставі подань профільних комітетів парламенту всі пропозиції, які стосуються бюджетної резолюції, щоб "дати орієнтири тим, хто платить гроші до бюджету і висловити до них максимум поваги й подяки за те, що сьогодні в складних умовах вони самі навчилися виживати. Вони самі створюють робочі місця, не чекаючи поки це зробить уряд", - наголосила Л.Супрун.
Співдоповідач також зазначила, що парламент повинен діяти за законом про Бюджетний кодекс і визначати будь-які зміни до податкового законодавства, які повинні бути оприлюднені не пізніше 15 серпня, щоб підприємства могли сформувати свої плани, могли повністю визначити систему кредитування і щоб іноземний інвестор, який стоїть на кордонах України і чекає, коли в цій країні наступить такий час, коли інтереси того хто платить кошти до бюджету, того, хто сьогодні утримує бюрократичний корпус нарешті будуть враховані і захищені. "Бо сьогодні довіра до України, політична, економічна стабільність країни залежить і від нас, і від вас".
Л.Супрун звернула увагу на відсутність законопроектів, які стосуються змін податкового законодавства. Верховна Рада повинна протягом наступних двох тижнів приділити увагу тільки цим законам, щоб не зруйнувати економіку в наступному році, не допустити інфляції, яку уряд плануєте на рівні 9 відсотків, а це надзвичайно великий відсоток. "Він може бути нижчим, якщо з'явиться інвестиційна складова, якщо буде стабільне законодавство, якщо вчасно будуть прийматися бюджетні резолюції", - наголосила співдоповідач, - якщо в цьому документі кожна людина побачить, яке майбутнє її чекає не через день, не через два, а на наступний рік".
Людмила Супрун звернулася до уряду із пропозицією, щоб ці зауваження в останній раз до уряду звучали з цієї трибуни. Вона висловила надію на конструктивну роботу над проектом. Співдоповідач поінформувала про те, що Бюджетний комітет протягом останніх трьох днів працював у режимі очікування роботи з урядом. І члени Комітету в знак протесту проти неповаги до Верховної Ради і до закону покинули засідання Комітету.
Л.Супрун запропонувала обов'язково внести зміни до Бюджетного кодексу, в якому записати, що такі парламентські слухання проводяться у режимі парламентських слухань, а не засідань, щоб тут була громадськість, щоб тут були представники науки, щоб тут були представники місцевих органів самоврядування. Тоді можливо відповідальність уряду за доповідь щодо Бюджетної резолюції буде набагато вищою.
Відповідаючи на запитання колег, Перший заступник Голови Бюджетного комітету поінформувала щодо бачення Комітетом планування бюджету, виходячи з довгострокових програм. Вона вважає слушним на перспективу перейти до середньострокового і довгострокового планування, "якщо ми хочемо, щоб економіка працювала довгостроково".
Народні депутати поцікавилися у Л.Супрун і тим, чи передбачені проектом кошти на проведення адміністративної реформи. Вона поінформувала, що в бюджетній резолюції є загальна назва: "передбачити здійснення заходів щодо адмінреформи протягом 2005-2006 років". Але без проведення конституційної реформи, без проведення територіальної реформи, яка зараз пропонується, це зробити неможливо, вважає співдоповідач. Оскільки, створення територіальних громад практично неможливо без внесення змін до Конституції.
Заступник Голови правління Національного банку України Сергій Яременко розповів про позицію Національного банку, який готовий підтримати показники бюджету на 2006 рік, запропоновані урядом, за умови, якщо вдасться виконати бюджет 2005р.
В обговоренні доповіді і співдоповіді взяли участь народні депутати.
Народний депутат Володимир Майстришин, зокрема зазначив, що Фракція Народної партії, яку він представляє, підтримує ту частину Бюджетної резолюції, яка направлена на збільшення добробуту громадян. Він запропонував внести системні зміни до Бюджетної резолюції, визначивши в бюджеті 2006 року окремою стрічкою підхід до тих ресурсів, які сьогодні є вичерпними або обмежуваними. Адміністративно-територіальна реформа також повинна мати обов'язкове фінансово-економічне підкріплення. Фракція Народної партії наполягає на тому, щоб 10 відсотків видаткової частини бюджету були обов'язково спрямовано на підтримку сільськогосподарського виробника. Ще одна пропозиція стосувалася серйозної уваги до енергозбереження. Це повинна бути реальна програма, яка передбачає комплекс податкових заходів і бюджетної підтримки, щоб ми накінець могли реально перестати витрачати чи не найбільше в світі енергоносіїв на одиницю продукції.
Народний депутат Євген Кирильчук зазначив, що бюджетна резолюція, запропонована урядом, "значно краще і глибше відображає наміри влади на підвищення життєвого рівня людини, на вирішення соціальних проблем, економічне зростання, виведення економіки з тіньової сфери, боротьби з корупцією, хабарництвом". Водночас він запропонував уряду врахувати деякі зауваження до цього документу. Зокрема, позбутися порочної практики, що дісталась новому уряду в спадок, не допускати, щоб в законі про бюджет зупинялись діючі закони або вводились нові податки і збори, а також удосконалити методику роботи прогнозних показників в розрізі міністерств і відомств, і на базі коштів, що поступили в казну в минулому році, а від їх, можливості і виробничих потужностей.
Євген Кирильчук також вважає, що слід звести до мінімуму Спеціальний фонд у бюджеті, який дає право розпорядникам кредитів використовувати його, як заманеться. За його словами, тут є серйозні зловживання. Крім того, треба приймати новий Податковий кодекс і ліквідувати податок на добавлену вартість, що є невідкладною проблемою.
Народний депутат Микола Рудьковський привернув увагу до питання газифікації села. Він запропонував уряду передбачити розв'язання цієї проблеми не тільки в резолюції, а і в самому бюджеті. М.Рудьковський також запропонував значно збільшити видатки на капітальні вкладення.
Народний депутат Павло Качур запропонував в основних напрямках бюджетної політики визначити кілька основних пріоритетів, на яких буде зосереджена основна увага уряду. Щоб були визначені програми, які будуть фінансуватися і програми, які не можна буде фінансувати в силу того, що фінансових ресурсів буде недостатньо. До цих основних напрямків він відніс ріст заробітної плати і відображення соціальних програм у реальному фінансуванні державного бюджету а також фінансування місцевих бюджетів.
Народний депутат Микола Нощенко порушив питання взаємостосунків між Державним бюджетом і місцевими бюджетами. Він вважає, що фінансування бюджетів усіх рівнів нерівномірне. А тому виправленню цієї нерівномірності слід приділити увагу окремо.
Народний депутат Валерій Асадчев бачить основні пріоритети бюджетної політики у подальшому соціальному спрямуванні, вирівнюванні заробітної плати і пенсії. Народний депутат також вважає, що потрібно підтримати вітчизняного виробника, малий і середній бізнес, сільськогосподарське виробництво.
В обговоренні проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2006 рік також взяли участь народні депутати Олександр Бондарчук, Василь Надрага, Євген Гірник, Ігор Юхновський, Віталій Майко, Сергій Жижко, Леонід Черновецький, Валерій Альошин, Андрій Шкіль, Рефат Чубаров, Катерина Фоменко, Михайло Мельничук, Сергій Дорогунцов, Катерина Самойлик, Іван Заєць, Богдан Губський.
Міністр фінансів Віктор Пинзеник у заключному слові подякував народним депутатам за висловлені зауваження і пропозиції. Він пообіцяв більшість з них врахувати при доопрацюванні.
Бюджетний комітет за словами Людимили Супрун, також постарається максимально врахувати всі пропозиції, які були висловлені під час цих парламентських слухань, а також пропозиції профільних комітетів для того, щоб об'єктивно спробувати сформувати такий бюджет, який стане насправді бюджетом розвитку, а не бюджетом споживання. Для цього Бюджетний комітет прагнетиме вибудувати таку модель формування бюджету, яка забезпечить, в першу чергу, визначення соціальних пріоритетів, виконання вимог законів про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, збалансованість місцевих бюджетів і дасть можливість місцевим бюджетам повноцінно виконувати делеговані державні повноваження і забезпечить інноваційний і інвестиційний розвиток економіки.
Л.Супрун запросила громадськість прийняти участь в обговоренні бюджетної резолюції, надсилати свої пропозиції для опрацювання.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, підсумовуючи, зазначив, що обговорення було конструктивним і засвідчило прагнення уряду і парламенту вперше за останні роки прийняти такий Державний бюджет, який відповідатиме потребам суспільства.
На цьому парламентські слухання, присвячені обговоренню питань бюджетної політики на 2006 рік завершилися.