Відкриваючи слухання, заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко, зокрема, зазначив, що слухання з таким порядком денним проводяться вперше. Він висловив також сподівання на конструктивне обговорення проблеми "для того, щоб підвести підсумки реалізації етнонаціональної політики, проаналізувати проблеми і питання, які сьогодні викликають стурбованість громадських організацій і представників національних меншин".

Міністр культури України Михайло Кулиняк у своєму виступі, зокрема, наголосив, що Україна - поліетнічна держава, в якій проживають представники понад 139 національностей, загальна чисельність яких становить 10 мільйонів або 22 відсотки від загальної чисельності населення. "Не менш значимо і те, що сучасний етнонаціональний процес в Україні є дещо відмінним від того, що існує сьогодні в більшості країн Центральної та Східної Європи. Це значною мірою зумовлено історичним поділом нашої держави між достатньо країнами з відмінними політичними, духовними і культурними традиціями, до складу яких ще століття тому входила і Україна. Саме у різному трактуванні національно-історичної спадщини криються, зокрема, різновекторні оцінки щодо минулого національних взаємовідносин на українських теренах",- зазначив він.

Виступаючий також звернув увагу присутніх на те, що у Посланні Президента України Віктора Януковича до Верховної Ради України наголошено, що державна етнополітика України має базуватися на принципах плюралізму, поваги до національних мов, культури, історико-етнічної спільноти громадян, котрі до них належать. Міністр повідомив також, що за участю представників наукових, експертних та громадських організацій національних меншин розроблено законопроект про концепцію державної етнонаціональної політики України, основними засадами якого є втілення таких основних завдань, як правове забезпечення самостійності національних меншин у розв’язанні питань, що торкаються їх інтересів та вільного вибору ними шляхів свого національного відродження і розвитку.

За словами М.Кулиняка, у різних регіонах держави функціонує близько 100 центрів національних культур, діяльність багатьох з них фінансується з місцевих бюджетів. За підтримки держави діють будинки народної творчості, центри фольклору та етнографії, тисячі національних аматорських колективів. У 360 бібліотеках працюють відділи літератури мовами національних меншин. На базі цих закладів діють літературні вітальні, клуби за інтересами, відбуваються масові просвітницькі заходи присвячені популяризації культурної спадщини, різних етносів України, їхніх мов, традицій та звичаїв. Здійснюються практичні заходи, пов’язані з розширенням та оптимізацією інформаційної сфери, та засобів масової інформації мовами національних меншин на регіональному рівні, які висвітлюють актуальні питання міжнаціональних відносин та події культурно-мистецького життя.

Міністр повідомив також, що дорученнями Президента України визначено завдання розробити та подати на розгляд Верховної Ради України нову редакцію Закону "Про свободу совісті та релігійні організації" та проект Закону про повернення майна культового призначення релігійним організаціям. Метою проекту нової редакції Закону "Про свободу совісті та релігійні організації" передбачено зміцнення правових засад свободи віросповідання. Законопроект включає ряд концептуальних положень державної політики, які мають відповідати зобов'язанням України перед відповідними європейськими та світовими організаціями. Проект Закону України про повернення культових будівель релігійним організаціям спрямований на вироблення правового механізму повернення релігійним організаціям культових будівель з метою відновлення порушених тоталітарною політикою колишнього СРСР прав церков і релігійних організацій, яким належали ці будівлі до їх переходу у власність держави.


Голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Олег Зарубінський зазначив, зокрема, що 20 років української незалежності засвідчили, що питання етнонаціональної політики у нашій державі завжди були на чільному місці. "Україна позиціонувала себе  і утвердилася як держава з високим рівнем толерантності і міжнаціональної взаємоповаги",- сказав народний депутат.

Він також наголосив, що правову основу в сфері міжнаціональних відносин заклали: Декларація про державний суверенітет України та Декларація прав національностей України. Ці засадничі для української держави документи сформулювали принципи, на яких зараз будується етнонаціональна політика, повага до прав національних меншин, їх вільний національно-культурний розвиток, рівні права всіх етносів, які проживають в Україні, та заборона дискримінації за національною ознакою. Пізніше гарантії прав національних меншин були закріплені і знайшли свій розвиток як в Конституції України, так і в цілій низці законів.

За словами О.Зарубінського, Комітет систематично здійснював контроль щодо виконання вимог законодавства у сфері етнонаціональної політики, заслуховував інформацію представників центральних органів виконавчої влади про стан задоволення національно-культурних, мовних, освітніх потреб національних меншин в Україні, звіти Рахункової палати щодо ефективності використання коштів на виконання державних програм, зокрема з розселення та облаштування депортованих, з питань співпраці з закордонними українцями.

Серед актуальних проблем сьогодення голова Комітету визначив такі. "Постійної уваги і послідовного врегулювання потребують етнонаціональні проблеми Криму з урахуванням специфіки етнонаціональних відносин, пов'язаних з репатріацією, облаштуванням депортованих етнічних спільнот. Перш за все, має бути невідкладно розроблена і затверджена програма облаштування кримських татар та інших осіб, депортованих за національною ознакою, які повернулися, чи повертаються на проживання в Україну, їх і адаптація, і інтеграція в українське суспільство. По-друге, завдання правового врегулювання цілого комплексу питань має вирішити ухвалення Закону про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою. Такий проект внесений до Верховної Ради, він підтриманий комітетом і рекомендований до прийняття в першому читанні.

Проблема реалізації конкретних заходів для збереження і підтримання етнокультурних потреб народів, що зникають, про що в нас майже ніколи не говорять. Насамперед це стосується  кримчаків, кількість яких - близько 400 осіб - перейшла позначку, за якою процес демографічного самовідтворення, фактично, стає неможливим. Обов'язком суспільства залишається збереження пам'яті про їхню культурну спадщину.

Подібна небезпека стає дедалі більш реальною для караїмів, чисельність яких з кожним переписом скорочується, зараз вона становить менше 1200 осіб. Варто передбачити, можливо, не окремою програмою, але обов'язково окремим напрямком загальної програми підтримки культур національних менших збереження культурної спадщини зникаючих етносів.

Наступна проблема, на яку необхідно звернути увагу, потреба у більшій активності держави щодо задоволення національно-культурних і мовних потреб закордонних українців та трудових мігрантів з числа громадян України, сприяння збереженню ними  своєї етнічної ідентичності".

Народний депутат Володимир Марущенко підкреслив, зокрема, що основною проблемою нинішнього етапу реалізації державної етнополітики є відсутність діалогу між державою і національними спільнотами. на його думку, показником цього, зокрема, є ліквідація Ради з питань етнополітики при Президентові України та Державного комітету України у справах національностей і релігій, який був спільно уповноваженим державним органом, відповідальним за забезпечення реалізації державної політики у сфері міжнаціональних відносин та захисту прав національних меншин.

На думку виступаючого, не приділяючи належної уваги питанням міжнаціональних відносин, ми ризикуємо нашим спільним надбанням - стабільністю і безконфліктністю у міжнаціональних стосунках. Відтак, є необхідною активізація такого діалогу, чому має сприяти і наша сьогоднішня дискусія, а також і відновлення дорадчо-консультативного органу з питань етнополітики при Президентові України та посилення організаційно-інституційного забезпечення реалізації політики держави у зазначеній сфері. В.Марущенко також підкреслив, що хоча Верховною Радою України в попередні роки проводилися парламентські слухання з проблематики закордонних українців, облаштування колишніх депортованих за національною ознакою, проте парламентські слухання, що ставлять перед собою за мету аналіз усього комплексу формувань та реалізації державної етнополітики, відбуваються за 20 років вперше.


Учасники слухань наголошували також, що єдність українського суспільства забезпечується наданням національним меншинам можливостей для реалізації їх етнічної самобутності, використання рідної мови, культури, задоволення інших потреб та інтересів, що узгоджуються з чинним законодавством. Стійкість міжнаціональних відносин, відсутність конфліктів та протистоянь в Україні є наслідком і свідченням  співпраці органів влади з громадськими організаціями національних меншин і національно-культурними об'єднаннями.

Водночас, на думку виступаючих, відзначені позитивні здобутки української держави у царині етнополітики, потребують виокремлення деяких нагальних питань подальшого розвитку вказаної сфери. Актуальним завданням залишається гармонізація відносин між титульною - українською нацією та національними меншинами. Національна приналежність громадян України має бути сформована, насамперед, на засадах спільного громадянства, утвердженні громадянських свобод, побудові консолідованої демократії, забезпечення умов для повноцінного та гармонійного розвитку культур національних меншин і корінних народів. Застосування ефективних механізмів консолідації усіх етнічних складових українського суспільства є неодмінною умовою успішного розвитку України як європейської держави.

Це, за словами учасників слухань, повинно визначати пріоритетні завдання органів державної влади щодо забезпечення конституційних прав представників як титульної – української нації, так і національних меншин та корінних народів на розвиток етнічної, культурної, мовної і релігійної самобутності, вивчення рідної мови, історії. Завданням влади є забезпечення умов всім етносам для співжиття в єдиному етнополітичному організмі для солідарного і безконфліктного способу співіснування.

Виступаючі зазначили також, що основними завданнями, що потребують першочергового вирішення, є:

- вдосконалення законодавчої бази у сфері міжнаціональних відносин та гарантування прав національних меншин України, приведення її у відповідність до міжнародних стандартів та міжнародних зобов’язань України;

- забезпечення умов для розвитку етнічної, мовної, культурної самобутності національних меншин України, підтримка національно-культурних товариств національних меншин;

- проведення належних заходів з облаштування, адаптації та інтеграції колишніх депортованих за національною ознакою, що повернулися на проживання в Україну;

- утвердження міжнаціональної злагоди, протидія проявам ксенофобії, расової та етнічної нетерпимості;

- забезпечення умов для задоволення національно-культурних, мовних та інформаційних потреб українців, які проживають за межами України.

На думку учасників заходу, діяльність органів державної влади має бути спрямована на такі цілі:

- забезпечення ефективної державної політики у сфері міжнаціональних відносин, розвитку культурної і мовної самобутності національних меншин;

- налагодження діалогу між органами влади та громадськими організаціями національних меншин, посилення ролі громадських консультативно-дорадчих органів у вирішенні питань етнокультурного розвитку національних меншин;

- завершення процесів облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які повернулися на проживання в Україну, їх адаптації та інтеграції в українське суспільство;

- збереження міжетнічного миру і упередження міжнаціональної напруженості та конфліктів на етнічній основі;

- пропагування цінностей культурного розмаїття, постійне врахування культурних, мовних, освітніх та інших соціальних потреб національних меншин України;

- сприяння зміцненню зв’язків із закордонними українцями.

Наголошувалося також, що в контексті європейської інтеграції Україна має вибудувати сучасну концепцію державної етнополітики, орієнтовану на демократичні європейські цінності, здатну адекватно й ефективно реагувати на зміни в етнополітичній ситуації, пов’язані з процесами глобалізації.

Виступаючі взяли до уваги те, що у світі є чимало масштабних етнічних і расових проблем, які можуть поширитися і на Україну, головним стратегічним завданням держави у цій сфері слід вважати збереження і зміцнення нинішніх стабільних міжетнічних взаємин, забезпечення умов для вільного розвитку культур і мов всіх етнічних спільнот, які населяють нашу країну.

На думку учасників обговорення, для реалізації цього стратегічного завдання необхідно здійснити комплекс таких логічно взаємопов'язаних та ефективних заходів:

- продовжити удосконалення законодавства, що регулює міжетнічні процеси, приводячи його норми у відповідність до змін, які сталися в Україні за роки незалежності, та його адаптацію до існуючих європейських стандартів;

- забезпечувати виконання ратифікованих Україною міжнародних угод у сфері дотримання прав національних меншин;

- спрямовувати діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері міжнаціональних відносин і забезпечення прав національних меншин, на створення належних умов для консолідації етнічних спільнот у процесах державотворення і формування на цій основі єдиного громадського суспільства;

- підтримувати діяльність громадських об'єднань національних меншин, спрямовану на збереження і розвиток їх мови, історії, культури, традицій з метою зміцнення міжетнічної злагоди, співпраці і порозуміння, збагачення культури України;

- сприяти розвитку міжкультурного діалогу етнонаціональних спільнот з метою подальшої консолідації українського суспільства;

- активно залучати загальнонаціональні та регіональні теле- і радіоканали, інші засоби масової інформації до популяризації культурних надбань етносів України;

- сприяти розвиткові мережі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів з вивченням мов національних меншин із забезпеченням їх підручниками, навчально-методичною літературою, педагогічними кадрами, особливо, в сільській місцевості;

- активізувати роботу Ради міністрів та органів місцевого самоврядування  Автономної Республіки Крим щодо вирішення соціальних, освітніх і культурних проблем депортованих народів (дотримання соціальних прав, забезпечення житлом, створення умов для працевлаштування і підприємницької діяльності, розвитку мережі шкіл, відведення землі під будівництво культових споруд, тощо);

- посилити увагу до питань інтеграції в українське суспільство іммігрантів з інших країн, дотримання їх соціальних і культурно-освітніх прав;

- посилити роботу органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо профілактики проявів расизму і ксенофобії, злочинності на расовому та етнічному ґрунті;

- дбати про зміцнення державності, територіальної цілісності, демократії, недопущення етнічних протистоянь, створення необхідних умов для соціально-політичної єдності як запоруки безпеки держави і громадянина.

За підсумками обговорення у комітеті будуть підготовлені рекомендації слухань, які будуть запропоновані до уваги парламентаріїв для затвердження окремою постановою.

Повернутись до публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Парламентські слухання”

07 червня 2017 18:18
24 травня 2017 17:58
22 березня 2017 17:47
21 грудня 2016 17:45
02 листопада 2016 17:45
12 жовтня 2016 18:30
27 вересня 2016 16:55
08 червня 2016 17:16
01 червня 2016 18:02
18 травня 2016 18:06