У СЕРЕДУ, 22 ЧЕРВНЯ, У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ: "СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ТА ЇЇ УЧАСТІ У ФОРМУВАННІ ЄДИНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПРОСТОРУ".
В слуханнях взяли участь народні депутати України, члени Кабінету Міністрів, представники міністерств, провідних наукових установ, дипломатичних представництв, фахівці та експерти з питань зовнішньої політики тощо.
Доповідав міністр економіки Сергій Терьохін. Він наголосив на тому, що європейська інтеграція є одним із головних пріоритетів зовнішньої політики України. Це обумовлено як географічним розташуванням нашої країни, так і взаємною зацікавленістю в безпечній економічній та торгівельних сферах, а також спільною історичною та культурною спадщиною.
Міністр економіки нагадав, що на законодавчому рівні позиція України щодо Європейського Союзу була вперше сформульована в основних напрямах зовнішньої політики України, схвалених Верховною Радою України 2 липня 1993 року.
Основою двосторонніх відносин сторін є Угода про партнерство та співробітництво між Україною і Європейським Союзом та його державами-членами, яка була укладена 14 червня 1994 року, а набула чинності 1 березня 1998 року. Ця угода передбачає співпрацю широкого кола політичних, торгівельних, економічних, фінансових, соціальних та гуманітарних питань.
Конкретні завдання щодо здійснення євроінтеграційних кроків визначені затвердженою Верховною Радою програмою діяльності уряду України "Назустріч людям". Серед головних з них розробка оновленої стратегії європейської інтеграції та виконання плану дій "Україна-ЄС".
План дій встановлює стратегічні рамки співробітництва між Україною та ЄС на найближчі три роки. У Плані дій знайшли відображення важливі для України принципові положення, зокрема, можливість укладення між Україною та ЄС нової посиленої угоди на заміну Угоди про партнерство та співробітництво, термін дії якої закінчується в 2008 році; визначення умов та порядку створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС; започаткування конструктивного діалогу зі спрощенням візового режиму між Україною та ЄС з метою підготовки до майбутніх переговорів щодо укладення відповідної угоди з цього питання; надання Україні збільшеної фінансової підтримки з боку ЄС для реалізації заходів, передбачених планом, запровадження з 2007 року нової моделі надання технічної допомоги в рамках наших стосунків.
Для забезпечення належного виконання Плану дій в поточному році, Кабінет Міністрів затвердив заходи щодо його виконання.
С.Терьохін зазначив, що цей документ було розроблено з врахуванням положень, позиційного документу ЄС щодо пріоритетних завдань на 2005 рік та механізмів імплементації плану дій "Україна-ЄС".
Уряд встановив механізм моніторингів і контролю за виконанням заходів. У короткостроковій перспективі реалізація Плану дій дозволить поступово усунути обмеження та нетарифні бар'єри на шляху розвитку двосторонньої торгівлі, створить сприятливі умови для залучення інвестицій країн-членів ЄС в українську економіку, сприятиме адаптації законодавства до вимог і стандартів ЄС.
У більш віддаленій перспективі виконання Плану дій, за словами доповідача, сприятиме досягненню мети України щодо поглибленої інтеграції до європейських економічних та соціальних структур, закладе міцну основу для створення вільної торгівлі між Україною та ЄС, сприятиме розробці та реалізації спільних заходів, спрямованих на забезпечення сталого економічного зростання та соціального зближення, розвиток регіональної співпраці в усіх її проявах і як наслідок зростання рівня життя та досягнення довгострокових цілей сталого розвитку держави.
Сергій Терьохін зупинився на проблемних питань в торгівельно-економічних відносинах України та ЄС. Зокрема, і політиків, і економістів турбує надання Україні статусу країни з ринковою економікою. На сьогодні між сторонами відбувається узгодження формату гарантій, які очікує сторона ЄС від України щодо отримання від практики укладень меморандумів в сфері ціноутворення.
Міністр економіки зауважив, що абсолютно всі питання, пов'язані з наданням Україні статусу країни з ринковою економікою, погоджені і тільки "знаменита бюрократія Брюсселя не дозволила нам отримати цей статус 13 числа. Одначе, восени, коли відбудеться наступне засідання, ми впевнені, що такий статус буде гарантовано".
Друге питання стосується планів щодо подальшої участі України у формуванні Єдиного економічного простору з Республікою Білорусь, Казахстаном і Російською Федерацією. Україна підписала Угоду про формування Єдиного економічного простору (ЄЕП) із застереженням, що вона братиме участь у формуванні і функціонуванні Єдиного економічного простору в межах, що відповідають Конституції України. Участь України в проекті створення ЄЕП розглядається як забезпечення формування зони вільної торгівлі без виключень і обмежень. Такий підхід надає можливість нашій країні зберегти курс на євроінтеграцію і реалізувати в майбутньому плани щодо створення зони вільної торгівлі і митного союзу з Європейським союзом. На думку Міністерства економіки, участь України в проекті формування єдиного економічного простору у вигляді зони вільної торгівлі без вилучень, обмежень протягом певного часу дозволить підвищити економічний потенціал країни з метою подальшого набуття членства в ЄС.
С.Терьохін зазначив, що не може йти мова про будь-які більш глибокі ступені інтеграції в межах цього проекту, ніж зона вільної торгівлі без вилучень та обмежень, оскільки не буває в світі і в економіці ситуацій, коли країна є членом двох митних союзів одночасно, які сповідують різні цілі, різні тарифні і нетарифні політики.
Тому будь-які спекуляції про те, що Україна може погодитися на використання проекту ЄЄП для інтегрування в цей проект більше ніж зона вільної торгівлі, або для делегування частини суверенних повноважень країни наднаціональним органам будь-яким, які існують в межах цього проекту, є безпідставними і не мають прийматися до уваги, - наголосив міністр економіки.
Заступник міністра закордонних справ Антон Бутейко у своєму виступі підкреслив, що міністерство також виходить у своїй діяльності щодо забезпечення членства України в ЄС, з того, що ця структура об'єднує держави навколо цінностей, таких, як демократія, свобода ЗМІ, захист прав людини, верховенство права. І, звичайно, маємо готувати нашу економіку таким чином, щоб вона була конкурентноздатною у майбутньому просторі, саме ринковому економічного союзу.
У цьому зв'язку Європейський Союз дає перспективу працювати на ринку, який обслуговує населення, що наближатиметься до 500 мільйонів заможних людей. Якщо порівняти з Єдиним економічним простором, то там ринок майже вдвічі менший і населення не є настільки купівельноспроможним, як заможні європейці.
Європейський вибір і вступ України до Європейського Союзу передбачає, що наші громадяни будуть користуватися цінностями демократії. Ми йдемо туди ще і тому, що саме з боку держав, які входять до Європейського Союзу в безпековому вимірі до нас не було жодних претензій. Ми маємо на Заході, на кордоні з Європейським Союзом облаштовані кордони і врегульовані договорами на відміну від того, що до цього часу не ратифікований договір про державний кордон між Україною і Білорусією.
Щодо Плану дій "Україна – ЄС", то він, за словами заступника міністра, реалізується окрім економічного, також і в політичному, і в правовому контекст. Співробітництво України з Європейським Союзом відбувається у багатоплановому напрямку. План дій, розрахований на три роки, створює належну базу для консолідації внутрішніх зусиль України по реформуванню нашої держави. Він передбачає значний рівень інтеграції України в єдиний європейський економічний простір, участь у низці галузевих програм і політики Європейського Союзу, рух у напрямку спрощення візового режиму, поїздок громадян України до держав-учасниць Європейського Союзу та власне, створення зони вільної торгівлі.
А.Бутейко доповів про те, в якому стані знаходиться переговорний процес стосовно спрощення візового режиму. З іншими державами Європейський Союз проводив переговори на цю тему кілька років. Україна наполягає на тому, щоб лібералізація візового режиму торкалась в першу чергу, молодих людей, студентів, журналістів, бізнесменів і фахівців, які обслуговують літаки і судна.
А.Бутейко також доповів про очікування надання підтримки щодо технічної допомоги по облаштуванню наших кордонів, щоб вони відповідали тим стандартам, які існують в Європі, щоб вони були прозорими для людей доброї волі і, щоб вони стояли на перепоні руху злочинних елементів, наркотиків, зброї тощо.
Торкаючись теми численних дискусій щодо того, які перспективи України стосовно Європейського Союзу, А.Бутейко підкреслив: "ми з оптимізмом дивимося на ці процеси, тому що Європейський Союз – структура виключно динамічна, яка будується на засадах добровільності". Ніхто не примушує держави іти до цього утворення, а, навпаки, для того, щоб прийти, ці держави мають скласти своєрідний екзамен.
Через три роки закінчується термін угоди про партнерство і співробітництво України з ЄС, і закінчується цей План дій. Далі наступить етап формалізації наших відносин на основі нового документу.
Європейська сторона висловила у такому неофіційному плані готовність вже зараз розпочати консультації на тему: що буде далі?
А.Бутейко наголосив, що наше співробітництво спрямоване на розширення науково-технічних контактів. Воно дасть можливість нам, і, особливо молодим людям, не лише входити до ЄС. Співпраця з ЄС розширить можливості наших громадян спілкуватися європейськими мовами, не лише в рамках ЄС, а й в усьому світі.
Контакти такого роду у рамках ЄП обмежують такі можливості, пояснив заступник міністра. Якщо взяти СНД чи ЄЕП, то єдиною офіційною мовою є російська, а у ЄС двадцять одна мова.
Говорячи про співробітництво України в рамках ЄЕП, заступник міністра закордонних справ зазначив, що українська держава опинилася в досить складній ситуації. Оскільки, Угода про ЄЕП і концепція, були ратифіковані Верховною Радою із застереженням, що ми будемо розвивати стосунки в рамках ЄЕП в межах, які не суперечать Конституції України. Тому зараз складається ситуація, коли всі державні органи, які задіяні в підготовці проектів документів на виконання Угоди про Єдиний економічний простір, опиняються перед проблемою, а саме: наскільки документи, які вони готують, відповідають Конституції України. Якщо глянути поверхнево на застереження Верховної Ради, яке вона зробила при ратифікації, воно виглядає абсолютно юридично коректним. Але в практичному виконанні є величезна перепона, тому що є 14 угод, які передбачають можливість участі України в них, то виходить, щоб підготували угоду, треба висновок на неї Конституційного Суду. Це процес є неефективним, - зауважив А.Бутейко.
Зараз розглядається варіант подання, можливо, угоди про ЄЕП і концепції на висновок Конституційного Суду. А.Бутейко зазначив, що Міністерство закордонних справ виходить з того, що, дійсно, в світі немає держави, яка може бути одночасно і в митному союзі в одному і в іншому. Це - несумісні речі. Участь України в ЄЕП має обмежуватися лише зоною вільної торгівлі без обмежень і вилучень, - наголосив А.Бутейко.
Перший заступник голови парламентського комітету з питань Європейської інтеграції Олег Зарубінський наголосив на тому, що сам факт членства в Європейському Союзі не має сприйматися як самоціль. За його словами, це засіб, інструмент досягнення високих стандартів в усіх сферах суспільного життя та високого рівня життя для українських громадян. На думку О.Зарубінського, Європейський Союз не є взірцевий і бездоганний приклад успішного розвитку і функціонування групи держав. Але важко на сьогодні знайти кращий приклад країн, де поважаються права людини і де є високий рівень життя.
"Тепер від нас залежить, наскільки активним буде наш шлях до ЄС. Час заяв та декларацій вже пройшов. Треба робити домашню роботу", - наголосив О.Зарубінський. Тут виникають певні проблеми в конкретній, рутинній, щоденній роботі. 21 лютого 2005 року був схвалений план дій "Україна – ЄС", 16 березня була затверджена так звана дорожня карта – заходи щодо виконання у 2005 році плану дій "Україна – ЄС".
За словами першого заступника голови парламентського комітету, сьогодні відбувається серйозне гальмування виконання. Вже в цьому році щодо виконання плану дій "Україна – ЄС", заходів дорожньої карти, зокрема Держатомрегулювання, Міноборони і Держекспортконтроль мали розробити і здійснити супровід у Верховній Раді проект закону про ратифікацію додаткового протоколу до угоди між Україною та МАГАТЕ. Цей законопроект досі не зареєстрований у парламенті, а строк виконання був – травень. Проект закону про акціонерні товариства був внесений 25 березня 2003 року, але був відкликаний. Нового подання немає. Конкретний захід зірваний.
О.Зарубінський навів ще кілька прикладів гальмування з боку виконавчих структур виконання плану дій "Україна – ЄС". Так, Мінприроди, Мінекономіки та Національна академія наук у травні мали розробити проект закону про стратегію сталого розвитку України. Завдання знову не виконано. Мінприроди повинно було також супроводжувати проект закону про екологічне страхування. Строк виконання – травень. Не виконано. Мінагропромполітики мало розробити законопроект про внесення змін до Закону України "Про карантин рослин". Строк виконання був – березень. Зараз кінець червня. Не виконано. Мінпаливенерго, НАК "Нафтогаз України" в квітні місяці мали розробити проект закону про засади функціонування ринку природного газу. Сьогодні - кінець червня - не виконано.
О.Зарубінський зазначив, що сьогодні багато хто прагне протиставити ЄЕП та ЄС, участь України в ЄЕП та європейська інтеграція протиставляються, як два напрями зовнішньої політики: прозахідний та проросійський.
Це питання набуває, особливо перед виборами, політичного змісту. Він наголосив: "Ми не за Росію, і не за ЄС, ми за Україну. Ми за відстоювання і захист національних інтересів України і ми будемо інтегруватися туди, де є національні інтереси України.
Тому ми за європейську інтеграцію України і за розвиток дружніх, ефективних, продуктивних, цивілізованих і, дуже важливо, паритетних, рівноправних відносин з Російською Федерацією, що базуються на взаємній повазі та розумінні національних інтересів". Саме через цю призму національного інтересу і має розглядатися участь України в ЄП вважає О.Зарубінський.
Завершуючи свій виступ, О.Зарубінський висловив сподівання, що Україна стане європейською державою політичною і економічною і приєднається до сім'ї процвітаючих демократичних країн.
Голова парламентського комітету у закордонних справах Станіслав Сташевський нагадав, що всі проблеми євроінтеграції та участі України в формуванні Єдиного економічного простору Верховною Радою України достатньо підготовлені для практичної реалізації.
С.Сташевський зазначив, що на часі формування власної прагматичної зовнішньої економічної політики, яка була б насамперед спрямована на подолання внутрішніх соціально-економічних проблем, з максимальним використанням потенційних переваг, які надає економічна співпраця, як за західним, так і східним вектором політичних, економічних і культурних стосунків.
Пріоритетність векторів мала б бути визначена конче необхідним законом про засади внутрішньої та зовнішньої політики України на сучасному етапі. Майже десять проектів закону опрацьовується зараз у Верховній Раді. З метою вироблення єдиного проекту і прискорення прийняття цього закону, було утворено спеціальну комісію, проте її робота не дала бажаних результатів. До роботи комісії Комітет у закордонних справах неодноразово привертав увагу відповідних комітетів Верховної Ради.
С.Сташевський зазначив, що геополітичне місце України на карті світу зумовлює гнучкість і максимальну виваженість у пошуках шляхів інтеграції в світове співтовариство. Парламентарі мають солідний політичний капітал в міжнародних контактах. Верховна Рада України плідно працює в форматі міжпарламентських зв'язків з країнами Європейського Союзу, Чорноморського економічного співробітництва, Центральної Європи та Балтії. Співробітництво по лінії національних парламентів та міжпарламентських асамблей, вважає голова парламентського Комітету, необхідно ставити на більш системну основу і Комітет у закордонних справах в межах своєї компетенції сприяє цій роботі. Підготовлені та пройшли експертну оцінку статути та Регламенти міжпарламентських асамблей, комісії з національними зборами низки держав.
С.Сташевський нагадав про слова Президента України щодо того, що питання формування Єдиного економічного простору входить в основні стратегічні інтереси України. Тому, і внутрішні і зовнішні чинники спонукають до інтеграції в нових умовах, на новій основі, вирішуючи проблеми, які ставлять вимоги часу.
Голова парламентського Комітету наголосив, що головне завдання полягає в утвердженні в державі європейських цінностей і стандартів в політиці, економіці, в соціальній сфері та комфортності рівня життя наших людей. У цьому запорука суспільної стабільності і сталого розвитку нашої держави.
Народний депутат Ігор Шурма, яким виступав наступним, наголосив, що зараз суспільство не має жодної ясності стосовно стратегії дій влади та її зовнішньоекономічної політики. Він відзначив вузьку ефективність зусиль уряду на європейському напрямку, який теперішня влада визначає, як стратегічний з часу створення чинного уряду. Свідоме та серйозне ставлення до завдань європейської інтеграції України істотною мірою підмінялося суто рекламними заходами.
Він імені фракції СДПУ(о) І.Шурма наголосив на необхідності серйозного уточнення основних напрямків розвитку економічних відносин України з європейськими державами та партнерами на пострадянському просторі. "Теза про протилежність і несумісність курсу на європейську інтеграцію та намірів щодо участі в ЄЕП має переважно штучний і суто географічний характер", - зазначив депутат.
Завідувач лабораторії з проблем адаптації українського законодавства до законодавства ЄС Юрій Білоусов у своєму виступі торкнувся визначення окремих аспектів удосконалення цивільного законодавства до європейських стандартів. За його словами, напрямок щодо реформування цивільного законодавства був взятий при вступі України до Ради Європи. Зараз перед Україною стоять важливі питання щодо приєднання до ряду міжнародних правових документів, які стосуються відшкодування збитків жертвам насильницьких злочинів, цивільної відповідальності за збитки, завдані автотранспортними засобами, навколишньому середовищу, обов'язкове страхування цивільної відповідальності стосовно транспортних засобів.
Важливим аспектом є те, що не тільки законодавство повинно регулювати відносини, воно повинно встановлювати реальні механізми захисту цивільних прав у випадку порушення оспорення чи невизнання. На це спрямований прийнятий новий Цивільний процесуальний кодекс України.
На думку Ю.Білоусова, не повинно бути руху на Схід чи на Захід. "Ми повинні рухатися на Захід і не опинитися на смузі зустрічного руху, тому що всі в Європу, а ми їм на зустріч".
Народний депутат Олександр Бандурка у своєму виступі торкнувся теми забезпечення і реалізація прав людини. Європейська інтеграція в галузі юстиції і внутрішніх справ передбачає співпрацю в боротьбі з організованою злочинністю та відмиванням грошей, співробітництво в цивільних і кримінальних справах, поліцейське співробітництво, боротьбу з расизмом, тероризмом, наркобізнесом, контрабандою зброї, торгівлі людьми.
Однак, недосконалість національного законодавства, внутрішні протиріччя в ньому, недбалість і зловживання з боку посадових осіб, правоохоронних органів і органів влади, за словами народного депутата, часто приводять до масових порушень прав людини в Україні, а верховенство права є головним принципом міжнародного співробітництва взагалі і співробітництва з Європейським союзом у площині дотримання прав людини і інтеграції, адаптації нашого законодавства.
О.Бандурка зазначив, що ми, претендуючи на європейсько-демократичну державу, з огляду на численні скарги на роботу органів правоохоронної діяльності (49 відсотків звернень громадян до Верховної Ради України - це звернення з питань дотримання законності, масові порушення здійснюються у стадії досудового слідства, оперативно-розшукової діяльності, контрольно-наглядової і дозвільної системи держави), маємо широко виражені ознаки мілітарістсько-поліцейської системи.
Головуючий на парламентських слухання перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк повідомив, що в Україні перебуває офіційна делегація Сейма Литовської Республіки на чолі із заступником голови Комітету у європейських справах Пятрасом Ауштрявічусом.
Заступник Голови Комітету у Європейських справах Пятрас Ауштрявічус, який мав безпосереднє відношення до вступу своєї країни до Європейського Союзу, розповів про досвід Литви на цьому шляху. За його словами Україна повинна використати паузу, яка є. Не менш важливо, щоб рух вперед відбувався за єдиним планом дій.
Підготовка і втілення плану європеїзації України, за його словами, повинні включати в себе відповідну участь і в діях соціально-економічних партнерів, представників регіонів, вчених і всього суспільства. Досвід Литви у цьому плані показує можливість консолідованої політичної підтримки з боку основних політичних партій і важливість своєчасного інформування суспільства.
У ході парламентських слухань також виступили народний депутат Ігор Алексєєв, директор Інституту політичних досліджень та консультацій Ігор Бураковський, народні депутати України Ігор Осташ, Людмила Супрун, Віктор Веретенников, Андрій Шкіль, Валерій Лебедівський, Іван Заєць, директор Центру європейських і міжнародних досліджень Григорій Немиря, народні депутати Андрій Деркач, Віталій Шибко, Сергій Жижко, Михайло Ратушний.
У своїх виступах вони детально охарактеризували всі позитиви і негативи вступу України до ЄС і ЄЕП. Учасники слухань висловили пропозиції щодо розвитку зовнішньополітичних і економічних устремлінь України, акцентували увагу на конкретних проблемах і шляхах їх подолання.
У цілому обговорення винесеного на парламентські слухання питання мало характер зацікавленої дискусії.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, підсумовуючи, зазначив, що учасники слухань протягом трьох годин "дивилися через політичні окуляри на речі". Ні уряд, ні депутатський корпус не проявили зацікавленості щодо обговорюваної теми. Він звернув увагу на майже порожній зал, що стало демонстрацією того, наскільки серйозно і урядовці, і парламентарії поставилися до цієї теми.
Друга теза головуючого була щодо прагматизму, який не був проявлений під час слухань. 90 або і 95% часу учасники говорили про Європейський союз, який дуже далеко, і дуже мало говорили про те, що в нас робиться "під носом".
А.Мартинюк наголосив на тому, що потрібний розумний, здоровий прагматизм, виходячи із того, що є на нинішній етап і виходячи із того, в яких ми існуємо реаліях. Сьогодні потрібно виходити з розумної зовнішньоекономічної мудрої політики, яка базуватиметься на зовнішньополітичних певних розрахунках, - зазначив він.
На заклики все робити для того, щоб жити в ЄС, які неодноразово звучали у сесійній залі, А.Мартинюк запропонував робити все для того, щоб жити в Україні, "у тій Україні, життєвий рівень народу якого буде таким, що нам заздритимуть і ближчі і дальші сусіди".
На цьому парламентські слухання завершилися.