У СЕРЕДУ, 15 ЧЕРВНЯ, У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ: "ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ".
Від функціонування паливно-енергетичного комплексу України значною мірою залежить функціонування народногосподарського комплексу держави. Останні події, які відбувалися в цій сфері ще раз підкреслили наскільки він вразливий від дотиків до тих чи іншого його складових, і наскільки він б'є не тільки по гаманцях споживачів, б'є не тільки по економічному розвитку держави, але й впливає негативно на міжнародний імідж нашої держави, - зазначив перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк на початку слухань.
Доповідав міністр палива та енергетики Іван Плачков. Він наголосив на тому, що енергетика була і залишається головною стратегічною передумовою розвитку економіки, основою забезпечення усіх видів життєдіяльності суспільства. Тому реалізація напрямів її розвитку є пріоритетними завданнями у забезпеченні національної безпеки політичної та енергетичної незалежності, неухильного економічного розвитку.
Далі доповідач коротко охарактеризував стан паливно-енергетичного комплексу, зазначивши, що ключовим чинником для кожної країни є забезпечення її енергетичної безпеки. Енергетична залежність України від поставок органічного палива у 2000-2004 роках, за словами міністра, становила понад 60%. Тому енергетика країни в цілому вимагає докорінної перебудови.
На сучасному етапі основними проблемами енергетики є висока енергоємність ВВП України, яка складає 89 кілограм умовного палива на один долар США. Результатам високої енергоємності є надмірне споживання енергетичних продуктів і постійне зростання імпорту вуглеводню в Україну.
Другим чинником, який відображається на нормальному функціонуванні, є незадовільний технічний стан об'єктів енергетики, які характеризуються критичним рівнем зношеності основних фондів, зниженням надійності роботи енергетичних об'єктів, зокрема, рівень зношення становить від 60 до 70%, збільшенням питомих витрат палива на виробництва електроенергії, збільшенням втрат в мережах при транспортуванні енергопродуктів. Наприклад, в електроенергетиці витрати електроенергії при транспортуванні в мережах в 1991 році були 9%, а зараз ця величина сягнула понад 14%.
За словами Івана Плачкова, в енергетичному комплексі відсутня ефективна системи управління. Вона формувалась спонтанно, діяла в деяких напрямах в інтересах окремих груп впливу. Внаслідок цього держава втратила частково контроль над активами підприємств. Відбувся відтік професійних кадрів, знизився рівень науково-технічного забезпечення галузі.
Ще одним чинником неефективності енергетичної галузі є відсутність диверсифікації джерел постачання первинних енергопродуктів, природного газу, нафти, ядерного палива. Така ситуація створює загрозу енергетичній безпеці держави.
Україна з одного боку обмежена у власних ресурсах природного газу, нафти, а, також, ядерного палива ,залежна від одного джерела їх постачання та використала, в основному, потенціал власних гідроресурсів. З іншого боку вона має достатні запаси вугілля та складових ядерного палива, включаючи уран і цирконій.
З точки зору глобальних енергетичних процесів, міністр палива відзначив вигідне геополітичне та географічне становище України і пов'язану з цим її роль, як значного транспортера енергетичних продуктів.
І.Плачков сказав також про рівень цін та тарифів на енергопродукти. Зокрема, середній тариф на електроенергію для споживачів України, є одним із найнижчих серед країн СНД, країн Євросоюзу та країн, що є кандидатами до Євросоюзу.
Тарифи на електроенергію, яку споживає населення, є незмінними з 1999 року. За ці шість років паливо подорожчало у середньому на 35 відсотків, а витратні матеріали - на 30 відсотків. Аналогічна ситуація з цінами на природній газ. Тільки країни, які видобувають його у достатній кількості для внутрішнього споживання та для експорту мають нижчі ціни за українські.
Міністр палива та енергетики резюмував: структура тарифів потребує вдосконалення для забезпечення фінансової стійкості та інвестиційної привабливості енергетичних компаній. Ціни на паливо та енергію повинні забезпечити фінансування як виробничної, так і інвестиційної діяльності підприємств.
На думку І.Плачкова, необхідно посилити роль державних органів у врегулюванні та контролю суб'єктів природних монополій з метою встановлення об'єктивних цін.
Доповідач повідомив про підготовлений проект Основних напрямків енергетичної стратегії України на період до 2030 року. Його сформовано на основі енергетичної стратегії України до 2030 року та подальшу перспективу, розроблену Національною академією наук України з врахуванням рекомендацій попередніх парламентських слухань, пропозиції національних компаній, громадських організацій та використання в статистичних матеріалах міжнародних енергетичних агенцій. Через розвиток енергетики забезпечується перетворення України на впливового та активного учасника міжнародних відносин у сфері енергетики, зокрема, шляхом участі у міжнародних, міждержавних утвореннях та енергетичних проектах. Для цього необхідно на законодавчому рівні, вважає міністр палива, створити умови для діяльності відповідних суб'єктів у таких напрямах: імпорт, експорт енергопродуктів, реалізація та розвиток транзитного потенціалу, участь у розробці енергетичних ресурсів та спорудження енергетичних об'єктів за межами України тощо.
І.Плачков також доповів про розвиток підгалузей енергетичного комплексу на найближчу перспективу.
Окремо доповідач поінформував про заходи, які здійснюються у питанні диверсифікації, зокрема, про роботу нафтоперевального комплексу у порту "Південний" та нафтопроводу "Одеса-Броди", які створюють технічні можливості для імпорту нафти із країн Персидської затоки та Північно-Західної Африки.
Міністр палива та енергетики у своєму виступі торкнувся питання основ політики в питаннях енергозбереження. З огляду на європейський вибір України, вважає І.Плачков, подальший розвиток енергетики має здійснюватися на засадах ощадливого використання енергопродуктів в усіх сферах економіки. Економічно доцільний потенціал енергозбереження країни визначається на рівні 45% від обсягу сучасного споживання паливно-енергетичних продуктів. Тільки завдяки впровадженню маловитратних короткотермінових організаційно-технічних заходів, в найближчі півтора-два роки економія енергетичних продуктів реально може скласти 12-14 мільйонів тонн умовного палива.
Завершуючи свій виступ, міністр палива та енергетики наголосив на тому, що розвиток законодавства України у сфері енергетики є одним із пріоритетних завдань. Враховуючи існуючий стан законодавства в паливно-енергетичному комплексі, розробку та прийняття нових законодавчих актів, необхідно здійснювати їх з урахуванням створення єдиного рамкового закону, який повинен передбачити основні засади правового регулювання всієї енергетики, визначити національні інтереси в цій сфері, встановити правило діяльності всіх учасників енергетичних відносин як державних органів, так і суб'єктів господарювання на основі принципу справедливості, недискримінаційності та прозорості. В подальшому такий закон повинен стати основою енергетичного права України.
І.Плачков наголосив на тому, що реалізація планів розвитку енергетики гарантує розв'язання її проблем через зниження енергоємності ВВП з 89 кілограм умовного палива на 1 долар в 2005 році до 0,36 сотих кілограма умовного палива на 1 долар в 2030 році; оптимізацію структури виробництва електроенергії за видами палива; досягнення соціальної спрямованості розвитку енергетики, зокрема, шляхом створення нових робочих місць, поліпшення умов праці до техніки безпеки, забезпечення енергетичної безпеки шляхом зменшення рівня енергетичної залежності країни від зовнішніх поставок палива з 55 відсотків в 2005 році до 36 відсотків у 2030 році, створення в Україні стратегічного резерву нафти та газу.
Міністр палива та енергетики наголосив на тому, що у вітчизняній енергетиці як складних проблем, так і важкої роботи з їх вирішенням вистачить на багато відповідальних напружених років. І реалізація зазначених напрямів розвитку потребує спільних зусиль виконавчої та законодавчої гілок влади та постійної підтримки суспільства.
Голова Національної комісії регулювання електроенергетики Валерій Кальченко у своєму виступі зупинився на окремих питаннях державного регулювання природних монополій в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі.
Він зазначив, що, незважаючи на суттєві відмінності в організації ринків електричної енергії та природного газу, ці сектори паливно-енергетичного комплексу України мають багато спільних проблем, які слід розв'язати в процесі реалізації енергетичної стратегії до 2030 року.
За словами Голови Національної комісії регулювання електроенергетики, протягом наступних трьох - семи років відбуватиметься поступове наближення ціни електроенергії та природного газу до їх ціни на лібералізованих ринках Європейського союзу.
Національна комісія запровадила цілісну систему жорсткого контролю та системного моніторингу дотримання ліцензіатів законодавства та нормативно-правових актів на ринках електроенергії та природного газу.
В.Кальченко звернувся до Верховної Ради з проханням прискорити прийняття ряду підготовлених законодавчих актів, спрямованих на підвищення економічної ефективності роботи галузі та рівня державного регулювання природних монополій в паливно-енергетичному комплексі. Перш за все, проекту закону про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств ПЕК, законопроектів про Національну комісію регулювання енергетики України і про засади функціонування ринку природного газу України.
Співдоповідав Голова Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної енергетики і ядерної безпеки Андрій Клюєв.
Він зазначив, що ці парламентські слухання є логічним продовженням системного процесу формування енергетичної стратегії України, ініційованої парламентським Комітетом з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки.
А.Клюєв зупинився на кількох важливих моментах. Зокрема, на питанні енергоефективності української економіки. Велика енергоємність ВВП України у порівнянні з іншими країнами, за його словами, обумовлена наявністю переважно енергоємних галузей в структурі економіки, їх технічним і технологічним рівнем, недозавантаженням потужностей, низькою заробітною платою, наявністю збиткових підприємств та іншими факторами.
Паливно-енергетичний комплекс, який обслуговує економіку, у результаті не має можливості позбавитися боргів і перехресного субсидування. Протягом тривалого часу він змушений утримувати ціни і тарифи на енергопродукцію та послуги. А перспективи розвитку ПЕК за будь-яким сценарієм потребують значних інвестицій. Для цього, вважає голова парламентського Комітету, перш за все необхідно привести до норми систему поточних взаєморозрахунків і розв'язати боргову проблему на законодавчому рівні. З цією метою Комітетом підготовлений до другого читання проект закону про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Ним передбачені організаційно-правові механізми погашення заборгованості. Ухвалення цього закону дозволить уникнути банкрутства і розвернути інвестиційну діяльність не тільки підприємствам ПЕК, але й підприємствам інших галузей.
Другим важливим елементом успішного розвитку економіки є енергозбереження, яке повинно стати пріоритетом енергетичної стратегії. Тут важливо добитися розуміння суспільством вичерпності власних енергетичних ресурсів і необхідності бережного їх використання.
А.Клюєв зазначив, що пріоритетність політики енергозбереження відносно використання традиційних енергоресурсів веде до розширення використання вторинних ресурсів, які добуваються попутно, до пошуку і використання джерел енергії, що відновлюється. З цією метою прийняті Закони України "Про альтернативні види рідкого і газового палива", "Про альтернативні джерела енергії", "Про комбіноване використання теплової електричної енергії" і нещодавно прийнятий закон з теплозабезпечення, який направлений на раціональне використання теплової енергії і економію первинних енергоносіїв.
Голова парламентського Комітету також зупинився на питаннях стимулювання масштабного притоку інвестицій у сферу енергозбереження, управління державним майном і подальшої приватизації об'єктів ПЕК, соціального захисту працівників вугільної промисловості, в першу чергу при закритті шахт.
Визначаючи перспективи розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу, треба виходити з того, вважає А.Клюєв, що Україна свідомо стала на шлях ринкових перетворень. Тому потрібно удосконалювати ринкові механізми, інституційні перетворення у сфері реалізації енергетичних продуктів.
На думку голови Комітету з питань ПЕК, потребують також законодавчого врегулювання питання рентних відносин, відводу землі для надрокористування.
Важливим питанням А.Клюєв також вважає питання диверсифікації джерел енергії. Адже, більше половини потреб держави у паливі покривається за рахунок імпорту. Ця тенденція продовжує зберігатися. Диверсифікацію можна забезпечити за рахунок освоєння нових родовищ нафти, газу, більш енергійного використання транзитних можливостей України, участі у вивченні і освоєнні запасів вуглеводнів на територіях інших країн, участі в інвестиційних проектах по розвитку міжнародної газотранспортної системи і за рахунок використання енергії води, вітру, сонця тощо.
А.Клюєв також зупинився на проблемних питаннях ядерної і радіаційної безпеки. Щодо їх вирішення співдоповідач вважає, що законодавство має бути уніфіковано. Треба давати можливість вибудовувати стратегію, а для досягнення стратегічних цілей реалізовувати галузеву політику, тоді не буде необхідності у пожежному порядку приймати важливі рішення.
"При наявності енергетичної стратегії України ми удосконалимо законодавство, держава отримає сучасне енергетичне право, яке відповідатиме міжнародним стандартам", - наголосив А.Клюєв.
Директор Інституту економічного прогнозування В.Гейць у своєму виступі проаналізував перспективи розвитку паливно-енергетичного комплексу. Він вніс пропозицію розглянути питання про майбутнє структури економіки України. Якщо вона залишається в тих координатах і в частині тієї динаміки, яка вона закладається на сьогодні, паливно-енергетичний комплекс з усім комплексом його проблем виявиться гальмом, який не дасть можливість досягти тих темпів економічного зростання, які сьогодні декларуються.
Директор Інституту загальної енергетики Михайло Кулик у своєму виступі зупинився на окремих проблемах довгострокового розвитку ПЕК України. Він зазначив, що згідно із розрахунками, є всі можливості для поступового зниження енергоємності нашого ВВП з досягненням її показника у 30-му році на рівні 220-240 грам нафтового еквівалента на долар США, що лише на 20-25 відсотків нижче її середнього рівня для країн Євросоюзу. Але для досягнення таких значних результатів необхідна виважена політика та ефективні дії вищого керівництва країни.
Перший заступник Голови Комітету з питань бюджету Людмила Супрун у своєму виступі наголосила на тому, що енергетична стратегія, яка діє, практично себе вичерпала і тому потребує негайного перегляду.
Вона підтримала пропозицію про негайне врахування в видатках бюджету на цей рік коштів на визначення стратегії паливно-енергетичного комплексу, на залучення до розв'язання цієї проблеми максимальної кількості працівників, "на припинення знущання над паливно-енергетичним комплексом шляхом видавлювання із нього останньої краплини податків заради соціальних видатків".
Л.Супрун запропонувала рішення парламентських слухань спрямувати в першу чергу на фінансову пріоритетну підтримку в наступному році саме паливного енергетичного комплексу як рушійної сили економіки України.
Директор Українського НДІ гірничої промисловості Микола Сургай розповів про перспективи розвитку вугільної галузі. На прикладі ставлення до вугільної промисловості з боку США, які планують досить серйозно розвивати у найближчі роки енергетику на вугіллі, доповідач розповів про здобутки України і про те, що держава може втратити.
Директор Старобешівської теплової електростанції Віктор Шевченко торкнувся ситуації у тепловій енергетиці. Він вніс пропозицію законодавчим шляхом розв'язати проблему боргів підприємств теплової енергетики, яких у кожної енергетичної компанії з 90-х років накопичилося 1,5-2 млрд. грн.
З обговорюваного питання також виступили народний депутат Ігор Насалик, президент Асоціації "Укргідроенерго" Семен Поташник, голова Ради енергоринку, президент НАК "Енергоатом Юрій Недашковський, народний депутат Геннадій Астров-Шумілов, ректор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Євстахій Крижанівський, народний депутат Юхим Звягільський, директор Інституту енергозбереження та енергоменеджменту Артур Раховников, народний депутат Анатолій Раханський, заступник директора Інституту відновлювальної енергетики Степан Кудря, народний депутат Олександр Гудима, народний депутат Петро Симоненко, народний депутат Олег Панасовський, народний депутат Василь Надрага, народний депутат Микола Рудьковський.
У своїх виступах вони привернули увагу до злободенних проблем паливно-енергетичного комплексу, пропонували шляхи їх розв'язання.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, підсумовуючи парламентські слухання, зазначив, що "ми все більше дивимося туди, де ми попадаємо в найбільшу залежність". Він ще раз нагадав деякі цифри, які характеризують цю залежність від зовнішніх джерел енергозабезпечення. Так, Україна забезпечена нафтою лише на 20 відсотків, газом трошки більше, а все решта є енергетичною залежністю ззовні.
А.Мартинюк погодився із справедливими зауваженнями на адресу парламенту з боку учасників слухань щодо недопрацювання у деяких питаннях законодавчого забезпечення паливно-енергетичного комплексу.
Перший заступник Голови Верховної Ради порадив всім прислухатися до думки одного з учасників слухань, академіка Гейця, який сказав "ми постійно будемо відчувати подібні проблеми до поки у нас не буде чіткої, єдиної енергетичної стратегії - що розвивати, як розвивати і куди розвивати?"
На цьому парламентські слухання: "Перспективи розвитку паливно-енергетичного комплексу України" завершилися.