У СЕРЕДУ, 29 ЧЕРВНЯ, У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ: "СВОБОДА СОВІСТІ Й ІДЕНТИФІКАЦІЯ ОСОБИ".
Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, відкриваючи слухання, зазначив, що питання, яке буде розглядатися, - одна із найскладніших проблем у державно-церковних відносинах.
А.Мартинюк позитивно відзначив той факт, що у багатьох питаннях налагоджено взаємовідносини і співробітництво, незважаючи на різноманіття релігійних конфесій. Але одна з проблем, незважаючи на законодавче врегулювання, незважаючи на постійну увагу суспільства, церковної громадськості, незважаючи на увагу до цих проблем парламенту, практично не врегульована.
Ці питання неодноразово піднімались у відповідних документах, які приймали та чи інша церква.
А.Мартинюк нагадав, що в результаті цього з'явилась нова чинна редакція Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів". Але закон, як свідчить реакція з місць, далеко не повною мірою виконується і виконується не так, як хотілося б.
Ті, хто виступає, або захищає інтереси відповідних відомств, ті, хто опонує цьому закону, наголосив перший заступник Голови Верховної Ради, посилаються на те, що, мовляв, цей закон вступає у суперечність із чинною Конституцією. Наприклад, із ст.24 Конституції, в якій говориться, що "Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед Законом. Не може бути привілеїв, чи обмежень, за ознакою раси, кольору, шкіри, політичних, релігійних та інших переконань".
Опоненти приводять у приклад іншу статтю Конституції, статтю 25, в якій говориться, що ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою та статтю 67 Конституції, яка зобов'язує кожного сплачувати податки і збори, в порядку і розмірах, встановлених законом.
А.Мартинюк далі зазначив, що ті, хто опонує законом "Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів", забувають про Закон "Про альтернативну військову службу", який діє в повному обсязі. Цей Закон дозволяє звільняти представників різних релігійних об'єднань від дійсної військової служби через релігійні переконання і застосовує альтернативну міру. На думку А.Мартинюка, це також можливо було б врахувати, розглядаючи цю проблему та шляхи її розв'язання.
Доповідав голова підкомітету у справах релігій Комітету з питань культури і духовності Михайло Косів. Він нагадав про міжнародний досвід, про те, що немає винятків щодо використання ідентифікаційних номерів платниками податків у країнах Європи. А Європа складається не лише із католицького Заходу, але і православного Сходу. У державах православ'я – Болгарії, Румунії, Греції, Росії ідентифікаційні податкові номери існують.
Тому на рівні релігійних переконань це питання здавалося б вирішене, хоча для певної частини наших співвітчизників воно все-таки існує. Доповідач на підтвердження своїх слів звернувся до послання святішого Патріарха Московського і Всієї Русі Олексія ІІ, в якому зазначається: "Богословська комісія і Священний синод, обговоривши тему податкових номерів, прийшли до твердого переконання: питання про те, чи приймати податковий номер є справою вільного громадянського вибору. Але ніяк не є віросповідним питанням". До подібного висновку церква приходить не вперше. Приходить після найретельнішого дослідження всіх богословських, громадських та наукових сторін проблеми.
М.Косів нагадав про цитату із звернення Святійшого патріарха: " Вам нечего бояться. Если же кто-то, пусть даже самый красноречивый человек будет продолжать сеять в ваши сердца ложные страхи и сомнения, то верьте не ему, а полноте церковной".
Доповідач також нагадав про сьомий пленум Синодальної богословської комісії Російської православної церкви, на якому розглядалося це питання. У пункті першому висновків Синодальної комісії зазначається, що прийняття чи не прийняття індивідуальних номерів жодним чином не є питанням сповідання віри чи гріховним діянням. Це є справою особистого вибору, воно не має релігійного значення.
Тому, за словами М.Косіва, проблема тут не стільки в ідентифікаційному номері, який став основою Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, а є проблема, яка стосується нових інформаційних технологій, що кардинально змінили увесь світ і які справді стали проблемою порушення приватного життя особи. Стало можливим технічно відстежувати діяльність будь-якої особи і нелегальне поширення баз персональних даних, які громадяни надають державним органам. Використання цих даних особами, яким вони не надавалися, зайвий раз викликають відчуття вразливості. Адже відомості про особу збираються значною кількістю організацій та державних органів. Більше того, на сьогодні досить легко об'єднувати персональні дані, отримані різними державними органами, складаючи інформаційний портрет особи.
Нелегальне поширення баз персональних даних, які громадяни надають державним органам, використання цих даних особами, яким вони не надавалися, зайвий раз викликає відчуття вразливості у цьому питанні. Адже відомості про особу збираються значною кількістю організацій та державних органів, і тому використовувати їх без дозволу самої особи є незаконно.
У разі утворення єдиного електронного реєстру персональних даних залишається цілком реальною загроза розголошення конфіденційної інформації або її використання із злочинними намірами. Саме на цьому наголошували керівники християнських церков України у своєму зверненні до народних депутатів України.
Тому, наголосив доповідач, потрібно забезпечити баланс між правом особи на захист персональних даних і правом, цілком зрозумілим і нормальним, держави на збирання інформації. М.Косів зауважив, що потрібно звернути увагу на цю тему, яка може бути визначена так: "Ідентифікаційні системи і захист персональних даних особи". Бо це проблема не лише для віруючих, але для усіх громадян України.
Доповідач повідомив, що у Комітеті з питань культури і духовності знаходиться на обговоренні три законопроекти, які торкаються цього питання. Один із них вже прийнятий у першому читанні, і на думку спеціалістів, він не найкращої якості, не враховує дуже багато аспектів.
Михайло Косів запропонував визначити ведучий комітет, бо цими законопроектами поки що піклуються три різні комітети Верховної Ради. Цей комітет має взятися за розробку цієї справи, бо три комітети мають різні підходи, що не на користь справі.
Голова Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму Катерина Самойлик у своєму виступі зазначила, що законодавче забезпечення конституційного права на свободу совісті, реалізацію його у всіх сферах життя є однією з важливих суспільних проблем. Адже, замовчування спричиняє маніпулювання органами виконавчої влади на місцях, політичних організаціями і цього не можна допускати.
Доповідач зосередилася на законодавчому забезпеченні одного з важливих загальнолюдських прав на свободу совісті. Цей принцип закладений в Конституції. Але, за словами доповідача, при уважному вивченні цієї статті виявляється, що вона містить в собі внутрішні протиріччя, перша її частина декларує принцип свободу совісті загально прийнятих термінів. А друга частина зводить всю свободу совісті тільки до альтернативної служби. Це має не останнє значення і для окремої категорії громадян. Але свобода совісті цим не вичерпується, вважає К.Самойлик. Це результати поверхневого відношення до основних прав і свободи громадян України, і право на життя, на освіту, на працю, на повагу.
Доповідач зауважила, що однією з основних вад чинного закону "Про свободу совісті та релігійні організації" є відсутність статусу юридичної особи для релігійних спільнот церков і, в першу чергу, православної церкви. Це право надане лише первинній ланці церкви, релігійній громаді. Не вирішені також питання про правонаступництво. Ці моменти були чинником міжконфесійного напруження та основних конфліктів релігійного характеру в 90-ті роки.
І сьогодні, саме на основі цих особливостей законодавства, інспіруються і підтримуються представниками окремих місцевих органів влади, контрольованими владними політичними силами.
Говорячи про сучасні больові точки міжцерковного життя, К.Самойлик наголосила, що відбувається цілеспрямована політика пригнічення церкви з чіткою політичною метою. Все це стало можливим у зв'язку з недосконалістю законодавчої бази, яка регулює право на свободу совісті. Голова парламентського Комітету вважає, що це одним з найбільш важливих завдань гармонізації церковно-державних відносин в найближчому майбутньому. І цю надзвичайно важливу проблему повинна вирішити виключно Верховна Рада України.
На думку К.Самойлик, держава повинна дотримуватися конституційного принципу відокремлення церкви від держави. Вирішення конкретних юридичних та інших положень дасть можливість існуванню православній церкві і іншим традиційним релігійним організаціям незалежно в якості дійсно поважних, сильних організацій. Це має стати стабілізуючим чинником у суспільстві. Тоді церква врешті буде займатися притаманними їй, як релігійній структурі, віровченнями, морально формуючими виховними завданнями.
Завершуючи свій виступ, К.Самойлик, наголосила на тому, що держава повинна поважати своїх громадян, їхнє право на свободу совісті, право на віросповідання і усі інші природні і невідчужувані права людини, гарантовані Конституцією.
Заступник Голови Державної податкової адміністрації України Григорій Оперенко поінформував учасників слухань про ті питання, які стосуються саме Державної податкової адміністрації, а саме - введення Державного реєстру фізичних осіб платників податків.
Говорячи про використання ідентифікаційного коду, заступник Голови ДПА зазначив, що мається на увазі тільки виплати соціального характеру, пенсій, оформлення спадщини, особливо оподаткування і таке інше. Використання ідентифікаційного коду дозволяє прискорити ту чи іншу операцію.
З іншого боку використання ідентифікаційних номерів дає можливість органам і людям, в першу чергу людині, не збирати неймовірну кількість паперів для отримання соціальних виплат малозабезпеченим верствам населення
Г.Оперенко погодився з тим, що діючий Державний реєстр платників податків відлякує багатьох віруючих у першу чергу своєю назвою.
Заступник Голови ДПА вважає. що не потрібно називати цей державний реєстр платників податку. Він висловив думку, що, можливо, коли будуть вноситися зміни в законодавство, назвати його реєстром платників соціального податку. Керівництво Державної податкової адміністрації готове сьогодні взяти участь у відпрацюванні тої чи іншої пропозиції і передати ведення реєстру соціального в інший орган виконавчої влади, який буде визначений законодавством.
Заступник міністра юстиції Лідія Горбунова у своєму виступі наголосила на законодавчому забезпеченні права громадян на свободу совісті і віросповідання.
Протягом тривалого проміжку часу в Україні гостро стояла проблема відмови від індивідуальних ідентифікаційних номерів, зауважила вона, що надаються фізичним особам платників податків та інших обов'язкових платежів і зберігаються за ними протягом усього їхнього життя. Міністерство юстиції України розглянули велику кількість звернень і скарг громадян, які через релігійне переконання відмовились від будь-якої нумерації, яка за їхнім переконанням, призведе до впровадження системи тотального контролю над людиною.
Заявники вважали, що порушуються їхні права і свободи, тому вони висловлювали прохання про надання можливості здійснювати будь-які платежі, отримати медичну допомогу, пенсії, сплачувати податки тощо, за допомогою власних іменних прізвищ, а не за обов'язковою наявністю ідентифікаційних номерів чи будь-яких документів, які містять кодування людини. В зв'язку з цим 16 липня 1999 року були внесені зміни до Закону України Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів". Відповідно із внесеними змінами для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовились від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомили про це відповідні державні органи, було збережено раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. Тепер у паспортах зазначених осіб передбачається робити відмітку про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного коду.
Але протягом п'яти років ця норма не виконувалась через відсутність механізмів їх практичного застосування. Це викликало відповідну реакцію віруючих, оскільки вони не могли реалізувати своє право. Питання було вирішено лише у 2004 році частково.
Тепер до паспорта громадянина України, який через свої релігійні, або інші переконання, відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомив про це органи державної податкової служби, вноситься відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру.
За своїм змістом відмітка має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, не відображає ставлення громадян до релігії і не суперечить положенню статті 4 Закону України "Про свободу совісті і релігійні організації", яка забороняє вказувати в офіційних документах ставлення громадян до релігії.
Тому, на думку заступника міністра, немає підстав вважати, що положення Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інші обов'язкові платежі" є такими, що не відповідають Конституції України, оскільки мова йде лише про застосування щодо певної категорії осіб особливих форм обліку податків.
Міністерство юстиції України вважає, що створення в Україні єдиного державного реєстру фізичних осіб необхідне і актуальне.
Перший заступник голови Комітету з питань культури і духовності Павло Мовчан зазначив, що проблема, яка розглядається на слуханнях, значно ширша і означена так, що виходить на проблему конфлікту культур та цивілізації, на проблему стосунків особистості та суспільства. Він згадав історію ідентифікації українського громадянина упродовж минулих століть.
"Шлях ідентифікації, який я пройшов особисто – це шлях намагання відлучення мене від національних духовних надбань, шлях накидання мені абстрактної категорії "советский". Про це слід не забувати", - наголосив Павло Мовчан.
Промовець наголосив на тому, що варто думати про те, які несуть загрози глобалістичні ідентифікаційні процеси. Потрібно запобігати найважливішому – розмиванню особистості, які відбуваються через потужні інформаційні, квазікультурні та економічні чинники. Цивілізація, прогрес технічно озброюючи людину, здебільшого роззброює духовно. Інтенсивні цивілізаційні процеси останніх десятиріч супроводжуються прискореною моральною деградацією, духовною спустошеністю, інтелектуальним "убожеством". Доцільність витісняє цінність, прагматизм – душевну піднесеність, економікоцентриська ідеологія, яка стала домінуючою в світі, намагається підім'яти під себе усі складові божественної природи людини.
П.Мовчан вбачає завдання кожної особистості не в протестах, запереченнях, цивілізаційних здобутках, а у духовній кристалізації.
Доповідач застеріг проти процесів "чопізації", які набувають поширення у світі.
Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Геннадій Удовенко рекомендував владі вести постійний кваліфікований діалог, роз'яснювати громадянам доцільність того чи іншого нововведення. Завдання полягає у тому, щоб не допустити використання кримінальними структурами і владою всіх даних на фізичну особу проти волі цієї фізичної особи.
Архієпископ Православної Церкви Київського Патріархату Димитрій, зазначив, що церква, не виступаючи проти соціальних нововведень, все-таки виступає за те, щоб були введені альтернативні шляхи можливості виконання громадянського обов'язку для кожної віруючої людини.
Церква звертає увагу на те, що не тільки християнське розуміння прав свобод дає нам право так заявляти про альтернативні шляхи, але в деякій мірі і вимагати їх, адже і Конституція України гарантує громадянам це право на свободу.
Говорячи про обговорювану проблему, архієпископ Димитрій висловив церквою бачення проблеми запровадження і використання ідентифікаційних номерів. Вона полягає у тому, що сучасна християнська есхатологія все наполегливіше попереджає, що людська історія, саме людство не може дати ніяких гарантій проти того, що сучасні і все більше ефективні техніки керування, техніки контролю за поведінкою людини, маніпулювання і технологія формування масової свідомості не обернуться колись проти самої людини.
Заступник міністра внутрішніх справ України Володимир Рудік окреслив обговорювану тему з позиції міністерства внутрішніх справ. На думку МВС, зазначене питання потребує подальшого законодавчого врегулювання.
Народний депутат України Станіслав Пхиденко вважає, що законодавці мають вчасно реагувати на потреби суспільства, особливо оперативно у такому питанні, яке стосується прав громадян.
У ході парламентських слухань виступили також: архієпископ Української Православної Церкви Августин, народний депутат Леонід Черновецький, протоієрей Української Греко-Католицької Церкви Олекса Петрів, єпископ Церкви Християн Віри Євангельської України Михайло Паночко, народний депутат Андрій Шкіль, директор Інституту релігійної свободи Олександр Заєць, народний депутат Сергій Кіроянц, народний депутат Володимир Кафарський, голова Союзу православних братств Валентин Лукіяник, учасник руху "За право жити без коду" Євген Войнаровський, адвокат Георгій Лайков, представник громадської районної організації "Просвіта" міста Жмеринки (Вінницька обл.) Галина Шмальована, заступник голови Всеукраїнського союзу "Об'єднання євангеліївських християн-баптистів" В'ячеслав Несторук, народний депутат Олександр Чорноволенко, протоієрей Миколай, керівник громадського руху "За Русь святу, за віру православну" Євген Максименко.
Підсумовуючи обговорення, Михайло Косів подякував всім, хто висловив свої конкретні пропозиції як надалі вирішувати це питання. Він згадав слова одного з учасників слухань єпископа Михайла Паночка, який запропонував цікаву формулу для вирішення цього питання, оскільки справа не в цифрах, справа у внутрішньому стані людини, справа у вірі, справа у відданості тому вченню, до якого людина себе представляє.
Доповідач зазначив, що керівники церков говорили про конкретні бачення цієї проблеми, представники уряду і податкової державної адміністрації, міністерства юстиції, міністерства внутрішніх справ запропонували практичні кроки як би можна було вийти на розв'язання цієї проблеми найближчим часом.
М.Косів підтримав учасника слухань архієпископа Августина у тому, що недопустимо використовувати релігійний фактор у політичних цілях. Це є згубним як для суспільства, так і для церкви.
Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк зазначив, що треба шукати законні шляхи врегулювання цієї проблеми. На його думку, зміцнення парламентського контролю дасть можливість розв'язати чимало проблем, у тому числі і цю проблему, для того щоб зайвий раз не збуджувати суспільство.
А.Мартинюк звернувся до учасників слухань, до всіх, хто має безпосереднє відношення до роботи з людьми, до роботи з їхніми душами, бути обачливими, щоб "не роздмухати пожежу, яку потім буде дуже важко згасити".
На цьому парламентські слухання на тему: "Свобода совісті й ідентифікація особи" завершилися.