Відкриваючи слухання, заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко наголосив, що ця тема і проблематика вперше обговорюється у сесійній залі українського парламенту, проте, не вперше вона постає перед українським суспільством. "Я думаю, що сьогодні ми тут будемо вести мову не лише про якісь конкретні речі, які виникли у наших парламентських дискусіях, - це не парламентські слухання для обговорення законопроектів чи статусу того чи іншого органу влади, а парламентські слухання, під час яких слід було б обговорити стратегічні речі",- зазначив М.Томенко.
Голова парламентського Комітету з питань культури і духовності Володимир Яворівський у своєму виступі, зокрема, зазначив, що "є більш моральні, є менш моральні суспільства, але є окремі моральні люди, до речі, теж більш моральні і менш моральні. Одначе певні формули моральності все-таки існують". За словами народного депутата, у тоталітарній диктаторській країні колегіальний рівень моральності набагато нижчий ніж у відкритому громадянському суспільстві, тому що у тоталітарному суспільстві "ті, хто має мораль, як правило, сидять за ґратами або вилучені із суспільства; у вільному суспільстві моральні люди мають можливість для самовдосконалення, і нарощення, і повноцінного розвитку особистості".
Секретар Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Вікторія Дем‘янчук у співдоповіді звернула увагу присутніх на те, що українське суспільство має унікальну культурну і духовну спадщину і у світі добре відомі толерантність, доброта, цнотливість українського народу, нетерпимість до будь-яких проявів аморальності, нечесності і безвідповідальності. Втім, за словами народного депутата, зараз доводиться спостерігати, як на тлі різноманітних політичних і економічних негараздів руйнуються вікові моральні та духовні засади, що підриває моральне здоров’я нації, ставить під загрозу майбутнє молодого покоління. "Сьогодні доводиться з гіркотою відзначати, як погіршується виховна та просвітницька робота в школах і вузах, закриваються дитячі заклади і молодіжні клуби, гуртки, спостерігається тотальне послаблення інституту сім’ї як основи виховання, нівелюються моральні загальнолюдські цінності, а це призводить до деморалізації українського суспільства", - наголосила В.Дем‘янчук.
За її словами, необхідно також посилити відповідальність усіх державних органів і їх керівників за дотримання і виконання вимог законодавства з питань, що стосуються морального виховання, що особливо стосується телебачення, радіо, преси, Інтернету. "Йдеться не про повернення до тотальної цензури, моральним цензором має бути совість тих, кому доручені ці потужні засоби духовного і морального впливу. Сьогодні в Україні прийнято достатньо нормативно правових актів щодо захисту суспільної моралі, однак вплив їх на утвердження здорової моральної атмосфери в суспільстві вкрай недостатній",- підсумувала народний депутат.
Міністр культури України Михайло Кулиняк сказав, зокрема, що значні важелі впливу держава, органи виконавчої влади мають сьогодні лише щодо деяких джерел формування суспільної моралі, а саме закладів культури і мистецтва, освіти, засобів масової інформації державної та комунальної форми власності.
"Натомість, щодо недержавних організацій та приватних комерційних структур єдиними інструментами впливу є законодавче регулювання та контроль його дотримання",- підкреслив міністр і зазначив, що сьогодні в Україні сформовано наближене до європейських стандартів законодавство у сфері захисту суспільної моралі. А саме, прийнято закони "Про захист суспільної моралі", "Про культуру", "Про кінематографію", "Про телебачення і радіомовлення", "Про інформацію", "Про рекламу". Окремі питання захисту суспільної моралі врегульовано також деякими актами Президента України, Кабінету Міністрів, міністерства культури, Національною радою з питань телебачення і радіомовлення. "Органи виконавчої влади, керівники державних і комунальних підприємств та організацій повинні забезпечувати неухильне дотримання положень, згаданих законодавчих актів в своїй організаційній та творчій роботі",- наголосив М.Кулиняк.
Щодо першочергових завдань із захисту суспільної моралі в Україні міністр назвав такі:
"Перше. Необхідно вдосконалити законодавчу базу захисту суспільної моралі. Так, слід розробити і закріпити у нормативних документах чіткі, однозначні критерії віднесення культурного продукту до такого, що має порнографічний характер, зокрема, для різних видів кіно-, відеопродукцій, театральних постановок, шоу-програм, твори образотворчого мистецтва тощо. Нині такі критерії врегульовано лише стосовно кінопродукції. Без цього врегулювання можливості документального доведення порушень суспільної моралі є проблематичним. Слід вдосконалити нормативну базу контролю за дотриманням суспільної моралі щодо культурного продукту, що виготовляється та поширюється господарчими суб’єктами різних форм власності, зокрема, приватними підприємцями. Це стосується роздрібного продажу та публічного розповсюдження комп’ютерних ігор в Інтернет-клубах, через мобільний зв'язок та визначення вікових обмежень для користування цими іграми.
Друге. Необхідно посилити координацію дій та забезпечити чіткіший розподіл повноважень органів виконавчої влади стосовно додержання вимог чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі. Зокрема, необхідно вирішити проблеми, що виникли із правовим статусом Національно-експертної комісії з питань захисту суспільної моралі.
Третє. Потрібно посилити й державну підтримку популяризації кращих зразків вітчизняної, світової літературної та мистецької класики, високого професійного мистецтва сучасних авторів та народної музики, як ключового чинника морального та інтелектуального виховання особистості, що запобігає проявам деморалізації у суспільстві".
Народний депутат, представник Президента у Верховній Раді Юрій Мірошниченко, поставивши питання про те, чи має суспільство такий інститут, що міг би виконати роль духовного поводиря української нації, коли інші суспільні і державні інститути не можуть ефективно протистояти навалі моральної деградації, зазначив, що єдиним таким інститутом є церква. "Хтось скаже, що Основний закон нашої країни декларує відокремленість церкви від держави. Так, я юрист і можу це підтвердити. Але саме Конституція спонукає нас в умовах демократії делегувати від держави до самостійних, самоврядних суспільних інститутів важливі функції",- підкреслив виступаючий.
За словами Ю.Мірошниченка, церква має активно увійти в освітній простір, взявши на себе функцію просвітництва і виховання, в збройні сили, правоохоронні органи і пенітенціарну систему, трудові колективи і в життя територіальних громад, ставши добрим порадником і наставником в складних життєвих ситуаціях.
Народний депутат переконаний, що "незалежно від етнічної приналежності, суспільного стану, місця проживання у людини повинна бути відкрита дорога в храм".
Найближчою метою, за словами Юрія Мірошниченка, має бути спільна підготовка та сприяння в ухваленні нової редакції закону про свободу совісті і релігійні організації, а також внесення змін до низки законів, що створило би правові підстави для активних дій церкви в освітній сфері, житті територіальних громад і трудових колективів, сфері культури.
На думку учасників обговорення, розбудова демократичної правової, держави неможлива без утвердження в суспільстві високодуховних та моральних цінностей. Як неодноразово підкреслювалося під час парламентських слухань, сьогодні в Україні особливо гостро постала проблема збереження та відновлення морального здоров’я нації. Динаміка глобалізаційних процесів, формування нової системи суспільних орієнтирів спричинила наростання негативних тенденцій нехтування громадянами етичних норм, відмови від традиційних моральних і духовних орієнтирів, зазначалося під час виступів.
Упродовж обговорення підкреслювалося також, що соціальна та економічна нестабільність, недостатня дієвість законодавства з питань правового регулювання захисту суспільної моралі сприяють формуванню у підростаючого покоління невпевненості у майбутньому, призводять до духовної кризи що, в свою чергу, сприяє виникненню таких негативних явищ, як загострення криміногенної ситуації, зростання алкоголізму, наркоманії, поширення венеричних захворювань та захворювань на СНІД тощо. Стрімке зубожіння моралі супроводжується соціальною пасивністю значної частини населення (розчарування, песимізм), експансією низькоякісної масової культури: теле-, радіо-, відеопродукції, друкованих матеріалів тощо. Все це відчутно і непоправно впливає на розвиток особистості, на її духовне та фізичне здоров’я.
Виступаючі неодноразово наголошували, що подолання наслідків деградації ціннісної системи духовного гуманітарного простору можливе лише за умов об’єднанні спільних зусиль інститутів громадянського суспільства, дитячих, молодіжних громадських об’єднань, релігійних організацій, навчальних закладів різного рівня, сім’ї та держави тощо.
За словами учасників обговорення, пріоритетом державної політики держави щодо утвердження моральних критеріїв і цінностей у суспільстві повинна бути побудова такої національної інституційної структури (системи правил і норм), яка б заохочувала ініціативну та доброчесну поведінку індивідуума відповідно до соціально схвалених моральних норм та цінностей.
Як підкреслювалося під час виступів учасників слухань, заходи протидії духовно-моральній кризі повинні охоплювати всі сфери життя суспільства, зокрема:
формування нової ціннісної системи суспільства - відкритої, варіативної, духовно та культурно наповненої, толерантної, здатної забезпечити становлення громадянина і патріота, консолідувати суспільство на засадах пріоритету прав особистості, зменшення соціальної нерівності;
формування національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань на основі цінностей вітчизняної та світової культури;
формування у молоді демократичного світогляду, дотримання громадянських прав і свобод, поваги до традицій, культури народів світу;
стимулювання прагнення здорового способу життя;
розвиток гуманістичної освіти, що ґрунтується на культурно-історичних цінностях народу, його традиціях, історичній пам’яті;
створення умов самореалізації особистості.
На думку учасників парламентських слухань, політика держави повинна сприяти формуванню сучасної системи моральних цінностей, забезпечувати високоякісний розвиток української освіти, культури, науки, створювати всі можливості для культурного, освітнього та духовного розвитку громадянського суспільства. Основою державницької політики у сфері захисту суспільної моралі повинні бути ідеї державницького змісту, формування національної свідомості, захист загальнолюдських цінностей, консолідація суспільства.
Учасники слухань також висловили рекомендації Верховній Раді України забезпечити якнайшвидше прийняття законопроектів: про Концепцію державної інформаційної політики; про національний культурний продукт; про внесення змін до деяких законів України (щодо мораторію на приватизацію майна культового призначення); про внесення змін до Закону "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України"; а також повернути на доопрацювання законопроект про внесення змін до Закону "Про захист суспільної моралі". На їхню думку, уряд має розробити і подати до Верховної Ради України проекти законів: про Концепцію розвитку гуманітарної сфери в Україні; про Концепцію державно-конфесійних відносин в Україні; про Концепцію державної етнонаціональної політики в Україні; про збір на розвиток національної кінематографії; про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за злочини проти дітей); про внесення змін до Закону "Про здійснення державних закупівель" щодо незастосування тендерних процедур до предметів закупівлі (книг, періодики та інших інформаційних носіїв) для поповнення бібліотечних фондів; про внесення змін до законів "Про Національний архівний фонд та архівні установи", "Про вищу освіту", "Про професійно-технічну освіту","Про телебачення і радіомовлення", "Про інформацію".
Міністр культури України Михайло Кулиняк наголосив також, що "основний підсумок сьогоднішньої зустрічі - це те, що тільки, об'єднавши зусилля всіх інституцій як влади, так і суспільства, так би мовити, горизонтальне партнерство, про яке неодноразово каже і Президент України, ми можемо очікувати поліпшення морального клімату в нашій державі".
На його думку, основні завдання держави і суспільства щодо вдосконалення стану суспільної моралі мають полягати у наступному: "Обов'язково необхідно вдосконалити законодавчу базу щодо захисту суспільної моралі, прийняти і концепцію захисту суспільної моралі в Україні, встановити чіткі критерії віднесення аудіо-, відео-, друкованої та іншої інформаційної продукції до такої, що завдає шкоди суспільній моралі, врегулювати систему контролю за дотриманням суспільної моралі виробниками і реалізаторами інформаційного та культурного продукту, вдосконалити механізми залучення громадськості, громадських організацій, структур громадянського суспільства до участі в реалізації програм захисту суспільної моралі та утвердження здорового способу життя, посилювати державну підтримку і стимулювати благодійницьку діяльність щодо популяризації кращих зразків вітчизняної, світової літературної, мистецької класики, високого професійного мистецтва сучасних митців та народної музики".
За підсумками дискусії заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко підкреслив наступне: "Суспільство несе відповідальність за свої дії, бо просто говорити, що депутати аморальні, влада аморальна і телебачення аморальне і нічого не робити, це так само велика проблема". Народний депутат висловив також сподівання, що у майбутньому "спільно і школа, і вузи, і церква, і Верховна Рада України буде проводити парламентські слухання про те, як ми в справі освіти, культури і духовності стаємо стандартами для всього світу, а не те як нам рятувати суспільну мораль".