18 ТРАВНЯ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ: "ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УМОВАХ КОНСТИТУЦІЙНОЇ РЕФОРМИ".
Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, відкривши слухання, зазначив, що обговорювана тема є актуальною, оскільки мова піде про ефективність законодавства, доцільність існування тих чи інших законів, а особливо підзаконних актів. Він повідомив, що сьогодні в електронній базі зареєстровано 167 тис. 639 документів. Майже 170 тис. відповідних документів, закони, підзаконні акти. Серед них 2 тис. 890 законів прийнятих Верховною Радою України та майже 17 тисяч Указів Президента.
Учасники слухань мають обговорити, чи вистачає їх для забезпечення сучасної економічної політики держави і чи справді вони спрямовані на суттєве її удосконалення. Головуючий запропонував їм висловити свої пропозиції і рекомендації, які потім Верховна Рада узагальнить. Вони ляжуть в основу розробки економічної політики і спільної діяльності Кабінету Міністрів і Верховної Ради, яка повинна законодавчо забезпечивати розв'язання цих проблем.
Доповідав перший віце-прем’єр-міністр України Анатолій Кінах. Він наголосив на тому, що обговорювані питання мають принципове значення для майбутнього розвитку нашого суспільства, держави, економіки України. Уряд вважає, що основною метою конституційної реформи щодо здійснення економічної політики є забезпечення спільної політичної відповідальності за реалізацію соціально-економічної політики України, відповідальності тих політичних сил, які сформують більшість в парламенті та на цій основі уряд.
Забезпечення системності в здійсненні економічної політики в умовах конституційної реформи вимагає насамперед розробки найважливіших комплексних, програмних і прогнозних документів. До них доповідач відніс стратегію соціально-економічного розвитку держави на 15-20 років, яка повинна бути невід'ємною частиною тієї національної ідеї, що консолідує політичну волю, кадри, ресурси і спирається на пріоритет загальнонаціональних економічних і політичних інтересів.
За словами А.Кінаха, світовий досвід яскраво підтверджує що до довгострокових стратегій існує єдиний базовий підхід, який повинен відображати як поточну ситуацію, так і прогноз розвитку. В умовах глобалізації світової економіки, інтеграційних процесів, загострення конкуренції, як економічної, так і політичної, необхідно врахувати всі ризики і фактори, які будуть впливати на розвиток України в довгостроковому періоді. Головна мета - це гідне місце України в світовому співтоваристві.
Ця стратегія також повинна враховувати один важливий принцип, якому Україні необхідно навчитися і максимально в стислі терміни удосконалювати – це ефективними сучасними демократичними методами жорстко і принципово вміти захищати національні, економічні і політичні інтереси, не зважаючи на напрямок :захід чи схід. "У світі поважають тих, хто вміє захищати свої інтереси. В світі не слухають і не поважають тих, хто не вміє захищати свої інтереси", - наголосив перший віце-прем'єр-міністр.
Успішною умовою виконання цього, вважає Анатолій Кінах, є консолідація політичних сил, яка допоможе забезпечити політичну підтримку розробленої стратегії в умовах соціально-економічного і політичного розвитку України.
А.Кінах висловив упевненість в тому, що конституційна реформа якраз має бути спрямована на те, щоб сформувати такі умови, щоб цей напрямок був незворотнім.
В умовах політичної реформи, зазначив далі доповідач, має кардинально змінитися роль прогнозних і програмних документів середньострокового періоду. Оптимальний варіант, як показує світовий досвід, до 5, максимум 7 років. Тому важливо провести обговорення та прийняття рішення щодо головного парламентського документу – Основних засад економічного і соціального розвитку України, які приймаються вищим законодавчим органом держави – Верховною Радою.
Конституційна реформа безумовно повинна підвищити роль Основних засад економічного і соціального розвитку нашої держави, в яких повинні бути визначені, в тому числі і середньострокові напрями стратегії розвитку країни, та відображатися бачення більшості парламенту на шляхи розвитку України.
А.Кінах висловив думку, що результати обговорень знайдуть своє втілення в змінах до законодавства, зокрема до Закону України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку". Тоді буде чітко визначено статус цього документу, терміни та відповідальність.
Важливим, на думку доповідача, є вдосконалення підходів до технології розроблення законопроектів. Важливо, щоб це був системний, комплексний підхід і ґрунтувався на глибокому аналізі існуючої законодавчої бази. Одним з основних напрямків такого аналізу законодавчої бази в широкому розумінні може стати стаття 1 Конституції, а саме: що зроблено, які закони необхідно прийняти, щоб відповідно вимог статті 1 Конституції України наша держава стала суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. І це основа для оцінки якості ефективності існуючої законодавчо-нормативної бази.
Важливим є питання щодо суттєвого скорочення кількості розроблюваних і внесених урядом законопроектів з одних і тих же питань. Для цього доцільно було б використати досвід ряду розвинутих країн, де існує достатньо ефективний метод, коли законодавці доручають розробку законопроектів уряду, зауважив доповідач, а уряд готує їх з відповідними розрахунками та попереднім погодженням з народними депутатами. Це підвищує і фаховий рівень, і дає можливість ефективно розглядати і приймати рішення в режимі пленарних засідань Верховної Ради.
Необхідно дуже серйозно працювати з питань розробки та затвердження комплексних і програмних документів річного циклу. Це стосується насамперед Державної програми економічного і соціального розвитку країни.
На думку уряду програма буде мати зміст і ефективність тільки тоді, коли вона буде готуватися урядом і прийматися Верховною Радою до розгляду Державного бюджету України, а не навпаки, як часто робиться зараз, з тим щоб вже Державний бюджет, спираючись на Державну програму соціально-економічного розвитку, забезпечував ресурсну базу, виходячи з пріоритетів суспільства держави, а не на основі лобіювання тих чи інших інтересів, як це часто буває в структурі бюджету.
Важливо, консолідуючи зусилля з Верховною Радою, удосконалювати цей механізм. Він, безумовно, позитивно буде впливати на системність, професійність рішень, як законодавчої, так і виконавчої влади, наголосив Анатолій Кінах.
Перший віце-прем'єр-міністр висловив надію, що вже в цьому році вдасться поставити крапку на тих методах, які використовують при прийнятті Державного бюджету, коли уже практично третій рік підряд Верховна Рада з подання уряду відмовляється від відповідальності, приймає малу фінансову конституцію - Державний бюджет країни без постатейного обговорення. Цим самим створюючи серйозну, непрогнозовану, нестабільну ситуацію з точки зору умов промислової підприємницької діяльності, знижуючи довіру інвесторів до нашої держави.
Тому ці питання, вважає уряд, вимагають суттєвого удосконалення і є невід'ємною частиною в тому числі конституційної реформи.
Далі доповідач зупинився на окремих складових державної політики в економічній і соціальній сфері, сформованій у програмі діяльності Кабінету Міністрів "Назустріч людям". Зокрема, на питаннях створення нових робочих місць, реформі заробітної плати, пенсійного забезпечення, зайнятості населення, тих якісних складових, які повинні бути в основі державної соціальної політики, в тому числі конкретних результатів.
Завершуючи виступ, А.Кінах висловив впевненість, що парламент і уряд виконають свою місію на основі конструктивної з високою взаємною відповідальністю співпраці, щоб кожний крок відповідав інтересам держави і суспільства.
Голова Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Станіслав Гуренко у співдоповіді наголосив на тому, що підтримавши урядові пропозиції про зміни до Закону "Про Державний бюджет на 2005 рік", Верховна Рада втілила в державний закон високі соціальні зобов'язання влади. Це підсилило і зміцнило сподівання у змінах на краще десятків мільйонів населення. Верховна Рада в межах конституційних повноважень повинна задіяти весь арсенал своїх можливостей аби забезпечити реалізацію очікувань населення, забезпечити прийняття необхідних законодавчих рішень та контроль за їх виконанням. Створення надійного економічного фундаменту демократичного суспільного розвитку є головним напрямком у діяльності парламенту, зазначив співдоповідач.
Голова Комітету вважає, що забезпечення радикального підвищення життєвого рівня громадян, ліквідація ганебного зубожіння населення, яке вже поставило на порядок денний питання подальшої долі українського народу, перспектива його існування в кордонах своєї держави – ті питання, які мають хвилювати Верховну Раду у першу чергу.
С.Гуренко вважає, що певну роль у ситуації, що складається, відіграє і стан законодавчої бази і досить пасивна позиція Верховної Ради. Йдеться про те, що під прикриттям прийнятих Верховною Радою законів (зокрема, закону "Про приватизацію"), відбувається збагачення п’яти відсотків населення, в той час, коли душові доходи більш як 70 відсотків громадян не забезпечують прожиткового мінімуму.
Голова Комітету зазначив, що цьому міг би запобігти закон про націоналізацію, або інший державний документ, який би законодавчо закріплював основи подолання і запобігання поглиблення майнового розшарування, зубожіння населення.
С.Гуренко нагадав, що за пропозицією уряду Верховна Рада прийняла Закон про державний бюджет на нинішній рік із високими соціальними зобов'язаннями перед громадянами. Однак, ці зобов'язання не були підкріплені джерелами наповнення доходної частини бюджету. Прийнятий закон не сформував бюджет у розвитку, і тому він не дає відповіді на питання наскільки реальними можуть бути сподівання на стабільність соціальної політики, на захищеність в умовах подальшої лібералізації економіки. А саме такий напрямок на лібералізацію закріпили безпрецедентні зміни в податковому та тарифному законодавстві, які пройшли у так званому "пакеті" з бюджетним законом.
Співдоповідач зауважив, що скасування державної підтримки окремих галузей виробництва, ліквідація податкових пільг у спеціальних економічних зонах та районах пріоритетного розвитку, яка була проведена разом з цим законом безумовно погіршить соціальну ситуацію, зменшить кількість робочих місць, збільшить кількість безробітних.
Станіслав Гуренко звинуватив уряд у тому, що він "практично перейшов на ручне управління економікою, широко використовує принципи так званої політичної доцільності, в тому числі, і в зовнішньоекономічній політиці". За його словами, Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко всупереч постанові Верховної Ради не подала на розгляд та затвердження парламенту Державну програму економічного і соціального розвитку на поточний рік. У діючого законодавства з порушеннями вносяться зміни до кредитно-фінансової політики, зокрема щодо курсу гривні. Ці зміни із невизначеними соціально-економічними наслідками.
Голова Комітету розкритикував дії уряду і на споживчому ринку. Всі вони, на його думку, мають дуже сумнівний вигляд з точки зору права і дуже сумнівний вигляд з точки зору Конституції. Торкнувшись питання перегляду результатів приватизації, С.Гуренко зауважив, що "перерозподіл награбованого на користь найбідніших верств населення, який активно нині декларується, в будь-якому випадку має свої межі. Потрібен законодавчо закріплений перерозподіл внутрішнього валового продукту, валового національного доходу з урахування інтересів усіх верств населення". Тому першочерговим завданням у цьому контексті співдоповідач вважає затвердження Верховною Радою Державної програми подолання бідності.
На порядку денному також розробка низки законів, зокрема про запобігання критичної стадії майнового розшарування населення або ж закон про подолання бідності, закон про податок на зверхдоходи. Доцільно також законодавчо закріпити параметри соціальних стандартів, про які так багато говориться і врешті-решт ратифікувати Соціальну хартію.
Однак вдосконалення законодавства мало чого варто на фоні відсутності чітко визначеної економічної політики, без визначених параметрів і пріоритетів економічного і соціального розвитку держави, наголосив С.Гуренко.
Далі співдоповідач навів деякі цифри, які характеризують стан економічного розвитку держави. За його словами, наявні оцінки свідчать, що сьогоднішній рівень розвитку національної економіки не забезпечує кардинального зниження рівня бідності в найближчі роки. Виробництво внутрішнього валового продукту на душу населення нині становить всього близько 60 відсотків від 1990 року, а реальна заробітна плата вдвічі нижча, ніж у 1990 році.
Якщо за оцінками Світового банку економіка України по виробництву ВВП, по об’єму ВВП знаходиться на 55-му місці серед 231-ї держави, то за якісним показником тобто ВВП на душу населення, за оцінками ЦРУ США, наша країна знаходиться на 120-му місці.
Найсвіжіші дані Світового банку ставлять Україну на 112 місце за рівнем валового національного доходу на душу населення в ряд країн із рівнем нижче середнього. Середній рівень валового національного доходу на душу населення становить: у світі 8190 доларів США, у ЄС 26350 доларів США і в Україні 5430 доларів США.
Як буде діяти уряд, щоб виправити цю ситуацію?, - запитав співдоповідач.
Голова Комітету вважає, що потрібна державна програма економічного зростання, нарощування середньодушового ВВП, або внутрішнього національного доходу, який дорівнює хоча б десятку держав нових членів ЄС. Для прикладу, щоб досягти стану сучасної Португалії, українській економіці необхідно вирости майже в чотири рази.
Головні макроекономічні показники цієї програми повинні враховувати не тільки об'єм, але і структуру української економіки.
За даними Держкомстату, експорт товарів і послуг склав у 2004 році 61,3 проценти ВВП, а імпорт 53,7.
За даними інституту економічного прогнозування порогове значення одного зі стандартних показників економічної безпеки держави, зокрема, частки імпорту у внутрішньому споживанні всього повинно бути "не більше 35 відсотків". В Україні воно вже 72 відсотка. Тобто держава живе за рахунок імпорту. Це пряма загроза економічній безпеці держави, наголосив С.Гуренко.
Наростаюча залежність нашої економіки від кон'юнктури світових ринків небезпечна у реальному найближчому часі занепаду таких галузей як гірничо-металургійна, хімічна та енергетична галузь, а від так і подальшим зубожінням населення.
С.Гуренко вважає, що у цій ситуації необхідно вжити скоординованих заходів по розвитку внутрішнього ринку товарів і послуг через значне підвищення платоспроможного попиту споживачів.
Голова Комітету наголосив, що для подолання проблем в економічній політиці України потрібно поєднати зусилля парламенту і уряду.
Перший заступник Голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимир Демьохін у співдоповіді наголосив на тому, що "економічної політики в державі немає". Проблеми її законодавчого забезпечення загострилися до того, що другий рік поспіль стають темою парламентських слухань. А без економічної політики, зауважив В.Демьохін, спрямованої на захист свого народу, у держави немає майбутнього.
В.Демьохін також зазначив, що в Україні вкрай низька економічна культура громадян. Як приклад він навів раптове обвальне зміцнення курсу гривні та ситуацію на нафторинку, що призвело до того, що більшість громадян постраждали від дій уряду, який намагається займатися регулюванням на ринку.
Щоб запобігти цьому співдоповідач вважає, що закони і державні стандарти повинні встановити обов'язковість обгрунтування наслідків від рішень, які приймаються, і відповідальність за ці рішення перед суспільством, відповідальність моральну і кримінальну.
В.Демьохін зазначив, що для наближення до визначення мети національної економіки необхідно повернутися до комплексу базових факторів функціонування і розвитку: мінімізації затрат виробництва і забезпечення можливості кожному громадянину працювати і отримувати за свою працю. У цьому звязку всі управлінські рішення повинні ухвалюватися через призму економічного аналізу.
У своїх виступах учасники парламентських слухань продовжили розпочату доповідачем і співдоповідачами тему.
Директор Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Діброви Національної Академії наук Борис Маліцький у своєму виступі наголосив на необхідності надання конституційної реформи більш виразної економічної спрямованості. За його словами, на розробку, обговорення і переобговорення численних реформаторських проектів країна вже втратила майже 2 мільярди гривень. Виходить, що законодавчий акт щодо реформування Конституції набагато дорожче обходиться суспільству ніж прийняття самої Конституції.
Промовець також підкреслив незначну роль в українській економіці інноваційного фактору. Він вважає, що Україна має рішуче відмовитися від домінуючої орієнтації на розвиток своєї економіки за рахунок, в основному, розбазарювання природних ресурсів, виробництва продукції з низьким рівнем доданої вартості і використання дешевої робочої сили. Реальним йому вбачається здійснити перехід на інноваційний шлях розвитку. Для цього доцільно уточнити законодавчі положення конституційної реформи з точки зору надання їй більш виразної економічної спрямованості, переглянути положення Конституції щодо Державного бюджету і прийняти Бюджетний кодекс, в якому чітко визначити значення бюджету для забезпечення соціально-економічного розвитку країни на інноваційній основі, а не для того, як зараз записано в Конституції, "для розподілу національного багатства між громадянами і регіональними громадами"; розробити і затвердити Верховною Радою стратегію інноваційного розвитку економіки України і розбудови суспільства; встановити ключові орієнтири соціально-економічного розвитку. Зокрема, для України реально в найближчі роки досягти обсягів валового внутрішнього продукту на душу населення не менше 10-12 тисяч доларів, рівня мінімальної погодинної заробітної плати на рівні трьох доларів, частки робочих місць у високотехнологічних та середньотехнологічних галузях не менше 35-40 відсотків, рівня якості освіти, тощо.
Слід також привести у відповідність до вимог інноваційного розвитку економіки суспільства структуру державного управління в нашій країні. Потрібно законодавчо визначити перехід на функціональний принцип державного управління, встановити виключну відповідальність Кабінету Міністрів за стратегічний розвиток держави, передавши ручне керування, тобто те, чим він завжди займався і особливо зараз робить, місцевим органам влади. Запровадити систему державного індикативного планування соціально-економічного розвитку на інноваційній основі. Лише за умов надання конституційній реформі вираженої соціально-економічної спрямованості така реформа може бути корисна і дати позитивні наслідки для суспільства і кожного громадянина.
Перший заступник Комітету з питань бюджету Валерій Коновалюк запропонував розробити стратегію сталого розвитку держави. Це буде доктрина, що відтворюватиме конкретний шлях розвитку України. Він висловив впевненість, що така політика буде зрозуміла кожному громадянину, тому що на цьому можна сформувати національну ідею. "Щоб кожний українець повірив в себе, щоб ми дійсно реалізували трудовий потенціал держави".
Директор Інституту економічного прогнозування Національної Академії наук Валерій Гець зауважив, що настав час для конструктивного підходу по узгодженню тих кодексів, які є: Господарчого, Земельного. Окремі статті цих кодексів є настільки суперечливими, що породжують нові проблеми.
Він також звернув увагу законодавців на те, що необхідна правотворчість у сфері економіки. Необхідно продовжити кодифікацію господарського законодавства і суворо дотримуватися вимог Закону "Про принципи державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності". Цей закон вимагає економічного обгрунтування законопроектів і прогнозу соціально-економічних наслідків. Чого дуже часто сьогодні не робиться.
В обговоренні питань, винесених на парламентські слухання також взяли участь народні депутати Леонід Черновецький, Ігор Шурма, Петро Симоненко, Геннадій Руденко, Михайло Гладій, Василь Надрага, Іван Заєць, Георгій Крючков.
Всебічне бачення економічних проблем держави на сучасному етапі та пропозиції прозвували у виступах директора Інституту еволюційної економіки Ігоря Макаренка, представника аналітичного центру "Академія" Олександри Кужель, професора Національної Академії державного управління Валерія Мунтяна, заступника директора Науково-дослідного інституту приватного права, підприємництва Академії наук Миколи Галянтича, декана факультету менеджменту та маркетингу Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" Василя Герасимчука, координатора проекту Українського інституту промислової власності Олега Хименка, завідуючий сектором НДІ приватного права і підприємництва Олександра Безуха, голови правління страхової компанії "ТАС" Віктора Адамовича, заввідділом НДІ приватного права і підприємництва Володимира Короля, першого заступника голови Вищого господарського суду України Миколи Хандурина.
Підбиваючи підсумки обговорення, перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк висловив жаль з приводу відсутності у сесійній залі економічного блоку уряду.
Він підтримав висловлені думки щодо переходу до інноваційного розвитку української економіки, висловивши при цьому сумнів у можливості його за умови, коли державний бюджет цього року на 85 відсотків становлять соціальні виплати.
А.Мартинюк також висловив критичні зауваження на адресу виконавчої влади "за непередбачувану і зигзагоподібну діяльність". При цьому, критикуючи уряд, перший заступник визнав, що у цьому є вина і парламенту. Вона полягає в тому, що є конституційний обов'язок Верховної Ради. приймати основні засади внутрішньої і зовнішньої політики.
"Якби ми за 15 років або за ті роки, коли прийняли Конституцію після 1996 року, майже за десять років спромоглися прийняти такі засади, основні засади внутрішньої і зовнішньої політики, тоді б ми могли і повинні були б питати з уряду, щоб він реалізовував ці засади", - зауважив А.Мартинюк. Але парламент їх не може прийняті тому, що ні попередня, ні нинішня влада не хочуть бути зв'язані законами. Тому замість планомірного розвитку держави парламент сьогодні працює із кавалерійським наскоком уряду, кожного дня латаючи ті чи інші законопроекти.
А.Мартинюк визнав, що Верховна Рада практично не приймає жодного нового закону, а в основному приймає зміни до діючих законів, часто лобіюючи вигідні бізнесу закони.
Перший заступник Голови Верховної Ради України наголосив на тому, що "влада і держава мають гарантувати кожному дієздатному громадянину реалізацію їх можливостей.
Кожен, хто не хоче бути найманим працівником, а прагне заробляти гроші самостійно, зможе і буде заробляти їх чесно як бізнесмен чи підприємець.
Кожен, хто хоче працювати в державному секторі, буде мати роботу, а найголовніше, гідну за нею виплату".
Адам Мартинюк закликав учасників парламентських слухань спільно працювати так, щоб таке наше майбутнє швидше стало реальністю.
На цьому парламентські слухання на тему: Законодавче забезпечення сучасної економічної політики в умовах конституційної реформи" завершилися.