5 ЖОВТНЯ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ НА ТЕМУ: "ПРО РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОРГАНІВ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ І ВПРОВАДЖЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ".

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкриваючи парламентські слухання, зазначив: "є теми для парламентських слухань, які умовно можна поділити на прохідні, важливі і надважливі. Проблема, яка розглядається, є надважливою, оскільки стосується нинішнього стану ключового, правоохоронного відомства".

В.Литвин повідомив про те, що керівництво Міністерства внутрішніх справ запропонувало Верховній Раді провести саме такі парламентські слухання, що є наочним підтвердженням бачення і розуміння ситуації, проблем і необхідності здійснення тих кроків, які мають підтримуватись, забезпечуватись, у тому числі з боку Верховної Ради України. "Сьогодні потрібні конкретні пропозиції, які повинні матеріалізуватися в конкретних діях. До цього, зокрема, підштовхують останні резонансні події. Завдячуючи засобам масової інформації, ми по суті справи на відстані були учасниками і свідками цих подій. І очевидно, нам потрібно сьогодні бути готовими не лише до розмови, до практичних дій з урахуванням того, що явища, які раніше, на щастя, обходили Україну, сьогодні проникають в Україну і стукають в наші двері. Я маю на увазі насамперед тероризм в усіх його виявах", - зазначив Голова Верховної Ради.

В.Литвин висловив сподівання, що парламент буде слухати і почує тих людей, які розуміються на цій проблемі. "Загальними закликами, я думаю, всі вже нагодовані. За результатами парламентських слухань ми спокійно, зважено, без політичних маніфестацій подивимося на те, як забезпечено у фінансовому плані Міністерство внутрішніх справ, щоб була мінімальна забезпеченість, після того, щоб була можливість в парламентаріїв висувати відповідні вимоги", - сказав він.

В.Литвин також зазначив, що у ході обговорення важливої проблеми необхідно буде врахувати громадську думку.

Про ситуацію у правоохоронних органах і шляхи реформування системи доповів Міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов. А.Могильов зупинився на особливостях соціально-економічного розвитку, які визначали криміногенну ситуацію в державі впродовж 20 років її незалежності. Він звернув увагу на кардинальну трансформацію відносин власності та системи господарювання. За його словами, це призвело: до різкого збільшення потенційних об'єктів злочинних посягань, поширення нових видів злочинів, відбулось також зростання тіньового сектору економіки. "Втрата попередніх ідеологічних та моральних основ життя громадян, значні соціально-економічні труднощі негативно вплинули на соціально-економічну ситуацію в державі. У громадській свідомості набули поширення такі явища як бездуховність, вседозволеність, правовий нігілізм, прагнення досягнення успіху будь-якою ціною", - сказав він.

А.Могильов також зауважив: позитивні процеси набуття відкритості, глобалізації, входження України до світового економічного, соціально-культурного, інформаційного просторів супроводжувались зростанням міграції. "Реальними стали такі загальносвітові загрози як міжнародний тероризм та транснаціональна злочинність. В результаті дії зазначених та інших вагомих факторів за останні роки суттєво змінилась структура злочинності. З'явились злочини, пов'язані з торгівлею людьми. Значної трансформації зазнала наркозлочинність, із банальних проявів побутового характеру вона все більше перетворюється на злочинний бізнес. Суттєві зміни відбулись у злочинності в сферах господарської та службової діяльності. Крім традиційних розкрадань та хабарництва з'явились злочини, що посягають на господарську діяльність, кредитно-фінансові ресурси та засади конкуренції. Значна удосконаленість технологій злочинного збагачення поставила на порядок денний необхідність забезпечення ефективної протидії злочинам, пов'язаним з використанням ринкової інфраструктури, електронно-обчислювальної техніки, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж тощо", - наголосив доповідач.

Міністр у цьому зв'язку зауважив, що велика кількість факторів, які впливають на злочинність, знаходяться поза сферою компетенції МВС. Доводиться в основному боротися з її наслідками: злочинами та правопорушеннями. "Отже, незважаючи на певні позитивні моменти, говорити про забезпечення належного правопорядку в державі ще дуже рано", - зазначив доповідач.

А.Могильов далі підкреслив, що загальна оцінка рівня довіри до міліції є незадовільною. "Ми розуміємо, що для успішної роботи нам конче потрібно покращення ставлення громадян до міліції і наполегливо працюємо в цьому напрямі", - наголосив він.

Доповідач навів статистичні дані, згідно з якими сьогодні завдання міліції виконують 182 тисячі правоохоронців. "Таким чином, на 100 тисяч населення України доводиться 393 працівника міліції. За статистикою в деяких зарубіжних країнах чисельність працівників поліції, яка припадає на 100 тисяч населення, складає: в Росії - 1117, в Ізраїлі - 420, в Угорщині - 399, У Польщі - 322, в Німеччині - 321. Отже, кількість працівників міліції в Україні сьогодні вже, практично, зрівнялася із кількістю поліцейських у країнах розвитої демократії, що цілком достатньо для виконання функцій", - зазначив Міністр.

За словами доповідача, проблема полягає в тому, що протягом останніх років істотно знизився рівень фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ. "Для забезпечення органів та підрозділів внутрішніх справ озброєнням, боєприпасами, засобами індивідуального захисту і активної оборони у 2008-2010 роках виділялося коштів не більше 5 відсотків від потреби. Лише 53 відсотки особового складу забезпечені засобами індивідуального захисту та активної оборони. Недостатнім є рівень забезпечення форменим одягом. Тільки 22 відсотки працівників органів внутрішніх справ можуть брати участь у виконанні завдань у повному комплекті обмундирування", - повідомив доповідач, продовживши "близько 80 відсотків спецустанов міліції потребують проведення планових, поточних та капітальних ремонтів, реконструкцій. Їх теперішній час за оцінкою Європейського комітету проти тортур не витримує жодної критики. Не краща ситуація із обладнанням кімнат для затриманих у міськрайорганах внутрішніх справ. Тільки 28 відсотків з них відповідає встановленим вимогам, 28 відсотків. Помітно знизився і рівень матеріального забезпечення працівників міліції. Цілий ряд передбачених для них матеріальних пільг фактично знецінилась. Рівень заробітної плати, який колись був одним з найбільш високих серед працівників української сфери, став навіть на 5 відсотків менший, ніж середній розмір зарплати у промисловості".

А.Могильов також звернув увагу на той факт, що серед силових структур у Міністерстві внутрішніх справ найнижчий рівень заробітної плати. "Сьогодні міліціонер України забезпечений гірше, ніж в Росії, Білорусії, Грузії, де середній рівень грошового забезпечення становить близько 750-1000 доларів США", - повідомив він.

Міністр наголосив: "Не треба мати багато фантазій, щоб, враховуючи всі ці названі вище фактори, уявити образ міліціонера. Він постане: на списаному автомобілі, заправленому на власні кошти, одягнутий наполовину в цивільне. Після виконання своїх обов'язків на території він повертається до райвідділу, який ось-ось відключать за борги від опалення та струму. Складається враження, що на багато років чиниться своєрідний експеримент над міліцією, щоб з'ясувати, де ж знаходиться межа її витримки. Зрозуміло, що цей експеримент потрібно припиняти".

А.Могильов підтвердив вищесказане резонансними подіями в Одесі, де органи правоохоронних справ "довго не могли справитися з двома злочинцями". "Наведені дані однозначно показують, що система органів внутрішніх справ знаходиться в складному стані і потребує серйозного реформування. Вивчення європейського досвіду систем побудови поліції показала, що вони розподіляються за двома основними моделями: централізованою і напівцентралізованою. Це залежить від відповідних повноважень органів управління у сфері внутрішніх справ. Проте, незважаючи на модель побудови, основними завданнями поліції залишаються ті самі", - зазначив доповідач.

Міністр повідомив, що у Міністерстві вивчили досвід реформування поліції низки європейських країн, в тому числі Франції, Німеччини, Польщі та інших. За його словами, з урахуванням багатьох факторів найбільш прийнятним для України є досвід Польщі. "У цій державі функціонує багатопрофільне міністерство, до моделі якого прагнемо прийти і ми. На сучасному етапі ми орієнтуємося на його поліцейську складову", - сказав він.

А.Могильов нагадав про реформування правоохоронної системи держави у 90-х роках, зазначивши, що було здійснено кілька етапів. За його словами, вони відбувалися в межах загального реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів. "Розуміючи, що для цього потрібні кошти, час, чисельні зміни в законодавчих актах та урядових постановах, ми не стали чекати і розпочали реформування своїми силами", - зазначив він і розповів про ті заходи, які були здійснені протягом останнього часу. "Затверджена нова структура апарату МВС. Із 24 до 12 зменшена кількість департаментів. Оптимізована структура регіональних і транспортних управлінь. Розпочато реорганізація вищих навчальних закладів. Одночасно, в бік помітного зменшення переглянуто кількість посад керівної ланки. Опрацьовані пропозиції щодо зменшення кількості генеральських посад (їх зменшили майже вдвічі). Переглянуто перелік посад з граничним званням полковник, і їх кількість також суттєво зменшена. Найбільш суттєве реформування відбулося в підрозділах ДАІ", - повідомив доповідач.

А.Могильов наголосив на тому, що стратегічною метою реформування органів внутрішніх справ є їх глибока, якісна модернізація, перетворення їх на ефективні, динамічні, високо мотивовані і високотехнологічні структури. МВС поетапно повинно стати цивільним правоохоронним відомством європейського зразка. Доповідач розповів про три системні напрямки реформування: якісні кадрові покращення, відповідне матеріально-технічне, фінансове і програмно-інформаційного забезпечення, створення уставлених інституції громадського контролю за діяльністю органів внутрішніх справ. На його думку, також доцільно з урахуванням міжнародного досвіду запровадити нові внутрішні і зовнішні критерії методики оцінювання функціонування діяльності МВС.

Міністр внутрішніх справ розповів про ті заходи, які зараз здійснюються, зокрема, про реформування внутрішніх військ з урахуванням європейських стандартів, удосконалення системи управління військами, принципів та методів їх застосування.

А.Могильов зазначив, що подальше реформування підрозділів має здійснюватися після внесення відповідних змін та доповнень до законодавства України. "В цьому процесі ми розраховуємо на підтримку Верховної Ради. Внутрішні ресурси МВС для подальшого вдосконалення практично вичерпані. Хронічне бюджетне недофінансування МВС, без сумніву, можна назвати системним зубожінням. Розв'язання фінансових проблем за рахунок скорочення кадрів ще можливе. Але ми вже впритул наблизилися до межі, за якою таке скорочення зробить неможливим належне виконання функцій міліції", - наголосив доповідач.

Резюмуючи сказане, Міністр зазначив, що продовження реформування органів внутрішніх справ можливе двома шляхами. Перший з них передбачає здійснення реформ всередині системи органів внутрішніх справ за рахунок додаткових бюджетних коштів в розмірі близько 1 мільярда гривень щорічно. Це фактично лише компенсуватиме рівень інфляції. Він включає скорочення наявної штатної чисельності працівників міліції, збільшення навантаження на них і певне підвищення заробітної плати за рахунок тих коштів, які будуть вивільнятися. "Ми можемо вийти на найнижчий рівень міліції на 100 тисяч населення в Європі. При цьому не виключена можливість суттєвого зниження якості роботи. Видатки на таке реформування утворять так званий бюджет виживання", - наголосив він.

Другий шлях, за словами доповідача, передбачає отримання щорічно фінансування на рівні нормативної потреби. Для кардинального реформування у відповідності до європейської моделі у 2012 році і наступних роках МВС щорічно необхідно додатково близько 3 мільярдів гривень. "Якщо кошти в названому обсязі будуть виділені, то можна буде здійснювати серйозну перебудову органів внутрішніх справ. Матеріально-технічне забезпечення в цьому випадку можна буде підняти на сучасний рівень. Ми матимемо також змогу значно підвищити якість кадрового складу, звести до мінімуму корупцію. У цьому випадку ми отримаємо сучасну правоохоронну структуру європейського стандарту за 3-5 років", - завершив А.Могильов.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктор Швець підтримав прагнення Міністра внутрішніх справ до реформування ввіреного йому відомства. Водночас він зазначив, що Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності має свої концептуальні підходи до цього процесу та майбутніх результатів такого реформування.

В.Швець нагадав сентенцію, згідно з якою, якщо доручити реформування тим, кого реформують, це означає загубити процес. На його погляд, в ролі такої бази реформування можуть виступити три структури: Президент України, РНБО або Верховна Рада України. Всі вони здатні знайти необхідні людські та матеріальні ресурси, але головне - негайно розпочати цей процес в реальному вимірі.

Голова парламентського Комітету висловив переконання у тому, що реформа МВС не може відбуватись у вакуумі. Лише разом із реформою всієї правоохоронної системи можна змінити суть цього органу державного управління, зазначив він.

Співдоповідач зупинився на глибинних причинах необхідності реформування Міністерства внутрішніх справ. "Об'єктивний погляд на існуючий стан речей свідчить про наступне: МВС сьогодні - це апаратний монстр, який, маючи величезний силовий потенціал, не здатен ефективно вирішувати навіть базові завдання, протидіяти злочинності та захищати права і свободи людей. І це треба визнати", - наголосив В.Швець і продовжив: "Суспільство ставить дуже серйозні виклики, а натомість адекватної реакції міліції на них немає".

Аналізуючи стан справ у Міністерстві, В.Швець зазначив: "Міністерство внутрішніх справ України - це фактично Міністерство міліції". Свою думку він проілюстрував слайдами, з яких видно, що створення окремих центральних органів державної влади на базі підрозділів МВС призвело до виникнення численних управлінських структур, які є однаковими, виконують одні і ті ж самі завдання. "Більше того, в результаті ми маємо боротьбу за вплив між цими органами, їх керівниками та апаратом. І все це не тільки переобтяжує бюджет, а й створює додаткові корупційні ризики", - відзначив він. "Люди хотіли б отримати від міліції допомогу, а не жити у такому стані, коли переходять на інший бік вулиці, помітивши перед собою людину в міліцейські формі. Про те, що населення не відчуває себе у безпеці, свідчать не тільки десятки тисяч звернень громадян, які ми отримуємо, але і соціологічні дослідження. Рівень довіри до міліції падає не просто швидко, а катастрофічно. Якщо у 2009 році 49 відсотків населення вважали, що насильство в міліції розповсюджене, то у 2011 році таких уже було більше 63 відсотків. Більше 60 відсотків вважають, що ніхто не застрахований від такого насильства, і це є основною причиною того, що МВС треба негайно реформувати", - наголосив співдоповідач.

В.Швець вважає, що спочатку необхідно "визначитись, що ми хочемо мати на виході? Повноцінне Міністерство внутрішніх справ з відповідним набором функцій та повноважень чи Службу національної поліції?"

Голова Комітету зазначив: моделі реформування є різні, але треба чітко притримуватись обраного шляху. "Ми вважаємо, що слід обирати варіант Міністерство внутрішніх справ. Причина цього дуже проста - весь комплекс проблем внутрішніх справ має вирішуватись на підставі єдиної узгодженої державної політики", - наголосив він. У цьому зв'язку він запропонував, щоб до складу МВС входили Державний департамент поліції, Державний департамент з питань міграції та громадянства, Державний департамент з питань надзвичайних ситуацій, Державна варта, Державний департамент досудових дослідувань, Державний департамент захисту інформації про особу, Державний департамент прикордонної поліції.

В.Швець зауважив: справа не в назвах, це все поки що умовні формулювання. За його словами, Державна варта може мати назву "жандармерія" чи може бути Національна гвардія або навіть Внутрішні війська, як це є зараз. Те ж стосується і інших департаментів. "Але важливо пам'ятати інше. Кожен департамент є самостійною юридичною особою, яка фінансується окремо бюджетною програмою в межах бюджету МВС", - вважає він.

Голова Комітету далі зазначив: апарат міністерства лише один, і він реалізує всі функції забезпечення - від бухгалтерії до міжнародних відносин. При цьому, за оцінками Комітету, забезпечується економія ресурсів до 30 відсотків, створюються спільні бази даних, що значно підвищує ефективність обробки інформації, відбувається демілітаризація значної частини правоохоронної системи, створюється єдина "служба 112" та єдина система оперативного реагування на надзвичайні ситуації. "Лише поліція, Державна варта та частково Департамент з питань надзвичайних ситуацій мають бути в погонах, всі решта - державні службовці", - вважає парламентарій.

"Загалом маємо створити систему, яка була би малою за чисельністю і максимально відкритою для суспільства. Відповідно після того, як ми визначимося із структурою на рівні міністерства, ми зможемо легко перенести цю модель на регіональні та місцеві рівні", - зазначив він.

"Що ми повинні очікувати в результаті процесу реформування? Реальне забезпечення охорони прав і свобод кожного громадянина, це перше і головне. Підвищення соціального статусу працівників МВС, соціальних гарантій їх діяльності, в тому числі, пенсійне та медичне забезпечення, зміцнення законності, створення умов для зниження рівня корупції, покращення керованості системи і збільшення прозорості для контролю з боку суспільства. Зміцнення авторитету органів внутрішніх справ", - завершив В.Швець.

Уповноважений Верховної Ради України з питань людини Ніна Карпачова у виступі зазначила, що навіть за відсутності належного фінансування і матеріально-технічного забезпечення, часто ціною неймовірних зусиль, а інколи життя, працівники міліції виконують свої обов'язки з охорони громадського порядку, захищаючи права наших громадян.

Н.Карпачова нагадала, що 20 грудня 2010 року вона внесла подання до Прем'єр-міністра України з проханням забезпечити права працівників органів внутрішніх справ на державні гарантії соціального захисту і отримала позитивну відповідь. За її словами, вже відбулося певне збільшення бюджетних видатків порівняно з попереднім роком.

Водночас, Уповноважений вважає, що потрібно кардинально переглянути рівень грошового утримання та соціального захисту працівників міліції та членів їх сімей. Воно має бути адекватним рівню фізичних і моральних затрат на службі та не нижчим, ніж в інших правоохоронних і силових структурах.

Н.Карпачова розповіла про ще один напрямок роботи Уповноваженого - розгляд звернень громадян щодо порушення їхніх прав з боку працівників міліції. Вона повідомила, що найбільше таких повідомлень доводиться розглядати про: необґрунтоване затримання, неналежне проведення досудового слідства, застосування з боку працівників міліції тортур, недозволених методів ведення слідства і жахливі умови в деяких спецустановах, зокрема, в кімнатах тримання затриманих громадян.

"Моніторинг Уповноваженого свідчить, що й досі працівники міліції для досягнення формальних показників в роботі вдаються до жорстокого поводження з затриманими, а також до масових інколи затримань та арештів", - зазначила Н.Карпачова.

Уповноважений з прав людини висловила жаль з приводу того, що Україна продовжує залишатися одним з лідерів в Європі із застосування арештів. У державі в понад 90 відсотків справ, які розглядаються судами, суди задовольняють саме подання слідчих і дізнавачів про обрання арешту як міри запобіжного заходу.

Н.Карпачова нагадала про кілька резонансних фактів незаконного затримання працівниками правоохоронних органів громадян, запропонувавши внести зміни до Кримінально-процесуального кодексу, якими унеможливити повторне затримання особи, яку було звільнено судом з-під варти із застосуванням запобіжного заходу, не пов'язаного з арештом.

Завершуючи виступ, Уповноважений з прав людини, висловила переконання у тому, що для підняття престижу міліцейської праці потрібно звернути увагу в першу чергу на всі факти порушення прав людини і перейти до захисної функції.

Перший заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Олійник у виступі нагадав, що на робочій нараді з питань реформування кримінальної юстиції Президент України підкреслив: реформування органів кримінальної юстиції - це не тільки зобов'язання перед Європейським Союзом, це перш за все зобов'язання перед власним українським народом. Мета такої реформи зрозуміла - це створення нових стосунків між громадянами і правоохоронними органами європейського рівня, в основі яких лежало б безумовне виконання і повага до конституційних прав і свобод людини.

В.Олійник, говорячи про реформування міліції, зазначив, що потрібно перш за все затвердити чітку концепцію загального реформування органів кримінальної юстиції. За його словами, насамперед, доведеться розв'язати такі проблеми як: реформа досудового слідства, передача охорони правопорядку органам місцевого самоврядування, в який спосіб повинні громадські організації, в цілому суспільство контролювати діяльність правоохоронних органів тощо.

В.Олійник вважає, що безперечно пілотним проектом слід вважати реформування Міністерства внутрішніх справ.

На парламентських слуханнях виступив Львівський міський голова Андрій Садовий. Він зазначив, що рівень довіри до міліції, який є низьким, є рівнем довіри громадян до власної держави. "Якщо для кожного з нас безпека є на першому місці, то ми повинні зробити все можливе, щоб міліція була належним чином забезпечена умовами для виконання своїх обов'язків, а потім питати", - наголосив він.

Заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Стретович зазначив, що реформування правоохоронних органів потребує конкретного визначення пріоритетів шкали цінностей, нових шляхів побудови її внутрішньої системи. "Необхідно виробити єдину довгострокову концепцію реформування усіх вітчизняних правоохоронних органів, яка містила б, в тому числі, стратегію взаємодії Міністерства внутрішніх справ з громадянським суспільством. Реформування це повинно бути радикальним, а не помірно вибірковим, реформи повинні бути всеохоплюючими та послідовними. Реформування лише однієї сторони діяльності МВС ніколи не змінить ставлення громадян до нього, а це ставлення є безпосередньо лакмусовим папірцем ефективності і справедливості його діяльності", - наголосив народний депутат.

Голова підкомітету з питань парламентського контролю та законодавчого забезпечення реформування органів прокуратури Комітету з питань законодавчого забезпечення і правоохоронної діяльності Юрій Прокопчук наголосив на тому, що визначальними умовами запровадження реформ є політичний консенсус та суспільна підтримка. На його погляд, таке реформування повинно відбуватися в комплексі з реформуванням усієї кримінальної юстиції.

Голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Валерій Бевз у виступі зазначив: для ефективного реформування в цілому правоохоронної системи, зокрема системи МВС, потрібно створити повноцінне правове підґрунтя. Парламентарій наголосив на тому, що Верховній Раді потрібно сьогодні серйозно займатися питаннями ефективності кожного законодавчого акта, такого, який дійсно працював би, а не лежав десь на полицях. "Ефективність кожного закону залежить від того, коли, в який час він прийнятий і на скільки він відповідає вимогам дня. Сьогодні країна як ніколи потребує прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу. Разом з тим, в процесі реформування є очевидною потреба прийняття в новій редакції таких законів як "Про органи внутрішніх справ", "Про оперативно-розшукову діяльність", - зазначив він.

На парламентських слуханнях також виступили голова підкомітету з питань контролю за виконанням законів уповноваженими державою органами на боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Олександр Бобильов, народний депутат третього-четвертого скликань, генерал-лейтенант міліції Віктор Король, менеджер представництва організації "Міжнародна Амністія" в Україні Тетяна Мазур, перший заступник голови Комітету з питань правової політики Сергій Гусаров, ректор Національної академії внутрішніх справ Валентин Коваленко, голова управління Всеукраїнського громадського об'єднання "Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів" (Асоціація УМДПЛ), Гельсінська асоціація з прав людини Олег Мартиненко, заступник голови Комітету з питань бюджету Олег Ляшко, ректор Харківського національного університету внутрішніх справ Олександр Бандурко, перший заступник голови Комітету з питань культури і духовності Інна Богословська.

Під час виступу В.Короля учасники слухань хвилиною мовчання вшанували пам'ять працівників міліції, які загинули під час виконання завдання в м. Одеса.

У виступах відзначалося, що спроби якісно змінити правоохоронну систему здійснювались хаотично, без чітко продуманого державного плану. Багато наукових та практичних напрацювань лишились незатребуваними.

Промовці наголошували на тому, що іноді складалась ситуація, коли система реформувала сама себе, тоді як науковий підхід вимагає, щоб реформатор знаходився поза структурою, що піддається змінам, але був глибоко обізнаний з роботою МВС.

Учасники парламентських слухань пропонували для проведення повноцінної реформи системи МВС створити відповідний орган при Президенті України. На їхню думку, це забезпечило б комплексний підхід до реформування системи МВС із залученням всіх зацікавлених відомств та запобігло б поспішним рішенням. "Саме орган при Президентові України повинен розробити концепцію реформування, визначити нову структуру системи МВС, розробити потрібні законопроекти та проекти підзаконних актів, з урахуванням наукових розробок та прогнозів, а також з використанням досвіду інших країн", - наголошували промовці.

У виступах також відзначалося, що сьогодні у вищого керівництва країни є політична воля щодо проведення системних змін в органах державної влади.

Під час парламентських слухань були висловлені пропозиції щодо створення відповідних умов для виконання природних функцій Міністерства внутрішніх справ, а після того переходити до створення повноцінного великого Міністерства внутрішніх справ.

Пропонувалося також Кабінетові Міністрів і Міністерству внутрішніх справ визначити пріоритети на п'ять найближчих років реформування з відповідним фінансуванням всіх заходів тощо.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, підсумовуючи, наголосив на тому, що "Україна не може, не повинна, не буде надалі розвиватися у режимі нездійснення, нереалізації того, що належить зробити для становлення повноцінної держави, а не бути недодержавою. І для цього нам потрібно уважно подивитися на такий важливий інститут як Міністерство внутрішніх справ і на правоохоронну систему загалом".

В.Литвин відзначив, що усі учасники слухань були одностайні у тому, що Міністерство внутрішніх справ сьогодні потребує реформування.

Головуючий звернувся до представників Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності з проханням узагальнити всі пропозиції, які були висловлені у виступах, опрацювати їх для того, щоб забезпечити реалізацію відповідних рекомендацій.

"Ми лише розпочали серйозну розмову, бо така серйозна справа, як реформування системи Міністерства внутрішніх справ, потребує постійного діалогу, постійної розмови для того, щоб ми не збилися загалом правильно визначених орієнтирів", - наголосив В.Литвин і закрив парламентські слухання.