Головною метою парламентських слухань було обговорення нинішнього етапу розвитку відносин між Україною, країнами ЄС та країнами Митного союзу у контексті зовнішньоекономічної політики держави.

Відкриваючи засідання, заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко зазначив, що тема парламентських слухань є надзвичайно актуальною, і про неї почали багато говорити в політичних і інших суперечках протягом останніх місяців.

На думку головуючого, є дуже важливим сформулювати і обговорити позицію України стосовно питання, винесеного на парламентські слухання. "Тому для всіх вас очевидно, що йдеться про питання не лише тактичні, а передовсім питання стратегічні. І це стратегічне геополітичне, світоглядне питання повинно відповідати національним інтересам України, а не настановам передвиборчих програм", - підкреслив М.Томенко.

Як зазначалося під час заходу, його метою є сформулювати і обговорити позицію України стосовно цього питання, розглянути перспективи розвитку економічних відносин з ЄС і, насамперед, ефективне функціонування майбутньої зони вільної торгівлі, яка в значній мірі залежить від належних ступенів гармонізації законодавства України з законодавством ЄС у відповідних сферах.

Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Вадим Копилов підкреслив, що "загалом Україна може одночасно мати зону вільної торгівлі з Європейським Союзом та країнами СНД, розвивати відповідні відносини з Митним союзом, а також утворювати в майбутньому нові зони вільної торгівлі. Це світова практика. Так, наприклад, ЄС має угоди про вільну торгівлю з 24 країнами. А з трьома країнами - Андора, Туреччина, Сан-Маріно - митні союзи".

Також він наголосив, що Україна підтримує та активно розвиває торгівельно-економічні відносини з своїми традиційними партнерами, членами Митного союзу - Російською Федерацією, Білоруссю, Казахстаном. На цей час Україна має чинні двосторонні угоди про вільну торгівлю з країнами СНД, зокрема, з Російською Федерацією, Білоруссю та Казахстаном. Відповідно до положень цих угод, сторони не застосовують по відношенню одна до одної мита, податки і збори, що мають еквівалентну дію на експорт та імпорт товарів. Також угоди передбачають можливість виключень з торгівельного режиму по узгодженню номенклатури товарів, які оформлюються відповідними протоколами та є невід`ємною частиною угод. Таким чином, на даному етапі найбільші дивіденди нашій державі принесе поєднання проведення послідовних переговорів з ЄС щодо укладання угоди про асоціацію між Україною та ЄС, включаючи створення зони вільної торгівлі на максимально вигідних для України умовах, з одночасною участю у реалізації проектів щодо створення зони вільної торгівлі з СНД.

Заступник міністра економіки Валерій П'ятницький зазначив, що угода про вільну торгівлю з Європейським Союзом, це, передусім, не зниження тарифів і буд-які інші речі, а серйозна регуляторна реформа. Сьогодні йде робота над формуванням, фактично, стратегії реформування або адаптації українського законодавства, інституційних змін, підвищення спроможності як урядових структур, так і бізнесу, виконувати умови майбутньої угоди про вільну торгівлю, і конкурувати разом з Європейським Союзом на єдиному ринку. За його словами, амбіції цієї угоди полягають у тому, щоб створити той економічний простір, де було б забезпечено вільний рух товарів, досить вільний рух послуг і певні свободи руху капіталу та певні свободи руху робочої сили в тих частинах, які безпосередньо стосуються переважно торгівлі послугами.

Він підкреслив, що, якщо говорити про те, як формуються позиції, якими ті або інші елементи на переговорах визначають українську позицію, то це в першу чергу виходить з того, що ми є членами Світової організації торгівлі. "Позиція є концентрацією інтересів різних сфер бізнесу, тому що з самого початку, коли почалися переговори і позиція формувалася, було зібрано всі пропозиції від бізнесових структур і всіх зацікавлених інституцій, асоціацій, неурядових організацій, на основі цього була сформована пропозиція і сьогодні ця робота триває. Вона триває в оперативному режимі, який дозволяє до кожного раунду переговорів робити ті або інші погодження як з бізнесом, так і уточнювати нашу позицію".

На засіданні також підкреслювалося, що проблематика, яка сьогодні розглядається, має не лише стратегічне значення, а життєво-важливе значення для перспективи соціально-економічного розвитку держави і її безпеки. Як зазначили виступаючі, ті швидкоплинні зміни, які сьогодні відбуваються в світі, лише підтвердили, що геоекономіка вийшла на перше місце світу, а геополітика і геостратегія стала її підсистемами.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк нагадав, що європейська інтеграція визнана пріоритетом державної політики на законодавчому рівні, і невід'ємною складовою частиною європейської інтеграції України є створення з Європейським Союзом всеохоплюючої і поглибленої зони вільної торгівлі.

Він висловив думку щодо того, що приєднання України до Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном в його класичній формі є неможливим з декількох причин, а також назвав ці причини. Зокрема, зазначив він, згідно із Законом про засади внутрішньої і зовнішньої політики європейська інтеграція залишається головним зовнішньополітичним пріоритетом нашої держави. На цьому напрямі здійснюється кропітка системна робота з підготовки Угоди про асоціацію, невід´ємною складовою частиною якої має бути всеохоплююча і поглиблена зона вільної торгівлі. До кінця 2011 року Україна та ЄС прагнуть шляхом компромісу усунути розбіжності в позиціях сторін та вийти на підписання цього документу, хоча дата не є імперативом.

Б.Тарасюк підкреслив, що приєднання України до Митного союзу повністю виключає можливість створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, а відтак і підписання угоди про асоціацію, що неодноразово підкреслювали високопосадовці Європейського Союзу.

По-друге, зауважив він, неможливість приєднання до Митного союзу зумовлена також необхідністю зміни всіх умов членства у Світовій організації торгівлі, що практично означатиме вихід із Світової організації торгівлі та початок нових переговорів і нагадав, що переговорний процес між Україною і Світовою організацією торгівлі про умови вступу до СОТ тривав 15 років.

"У випадку виходу з СОТ Україна не тільки зазнає значних фінансових втрат від погіршення торгівлі та інвестиційної привабливості країни, але й втратить можливість надалі самостійно проводити такі переговори від свого імені", - сказав він.

По-третє, на думку Б.Тарасюка, делегування повноважень формувати єдину митну політику країн-членів в наднаціональному органі не відповідає національним інтересам України. У Митному союзі Росія має 57 відсотків голосів при вирішенні питань союзу. Білорусь і Казахстан - по 21,5. Цілком зрозуміло, що в разі вступу України Росія матиме переважну кількість голосів, що позбавить Україну можливості впливати на єдину митну політику союзу.

По-четверте, зазначив він, економічні переваги від вступу України до Митного союзу є доволі сумнівними. Адже в даний час з країнами-членами Митного союзу вже діють режими вільної торгівлі. А тому, в разі приєднання до цього угрупування, для України будуть скасовані лише окремі обмеження щодо торгівлі товарами в рамках вилучень з цих режимів.

Крім того, підкреслив Б.Тарасюк, зарахування і розподіл сум увізних мит встановлюється в Митному союзі в таких розмірах: Республіка Білорусь - 4,7 відсотка, Республіка Казахстан - 7,33 відсотка, Російська Федерація - 87,97, "а це значить, що після вступу України до Митного союзу практично всі надходження від митних платежів будуть спрямовані у бюджет Російської Федерації".

Б.Тарасюк висловив думку щодо того, що Україна повинна в першу чергу зосередити зусилля на завершенні переговорного процесу щодо створення поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі з Європейським Союзом як складової частини угоди про асоціацію, а найкращою формою співпраці з Митним союзом було б укладення нового договору про створення зони вільної торгівлі в рамках СНД на принципах Світової організації торгівлі.

Голова парламентського Комітету у закордонних справах Олег Білорус підкреслив, що Комітет, який є головним комітетом по підготовці і проведенню цих парламентських слухань, приділяє надзвичайно велику увагу проблемам глобальної, регіональної європейської інтеграції, виходячи з імперативів безпеки розвитку України у жорстких умовах сучасної етапу силової глобалізації.

Він зазначив, що головною тенденцією економічного розвитку на XXI століття залишається глобалізація. Сучасна перманентна криза економічної системи глобалізму, силового глобалізму - це криза надспоживання і надвиробництва віртуальних грошей, валюти. І ця криза ставить перед національними економіками, у тому числі України, дедалі складніші завдання безпеки розвитку, забезпечення конкурентоспроможності у міжнародному масштабі.

Він акцентував увагу на тому, що розвиток світової системи економіки на сучасному етапі характеризується двома взаємопов'язаними тенденціями. З одного боку, розширення економічної відкритості та утворення регіональних економічних і торговельних союзів. Геополітичне і стратегічне положення України, її величезний економічних потенціал, транзитний та експортний потенціал надають нашій державі значні можливості ефективної інтеграції до світової і європейської економіки. Це наша стратегія, це наше майбутнє, на цьому зосереджена надія нашої нації.

Разом з тим, О.Білорус особливо підкреслив необхідність досягнення консенсусу, насамперед, в рамках виконавчої гілки влади, а також серед політичних сил і українського суспільства в питаннях інтеграції України до Європейського Союзу та поглиблення співпраці з нашими традиційними економічними партнерами з числа держав-учасниць СНД на двосторонній основі. "Неприпустимо, і це ми бачимо із сьогодні цілком змістовних, але протирічних доповідей представників уряду, неприпустимою є ситуація, коли чільні представники діючої виконавчої влади висловлюють протилежні точки зору щодо напрямів інтеграції до торгівельно-економічних союзів, що знижує довіру міжнародних партнерів до України", - наголосив він.

На думку О.Білоруса, розглядаючи альтернативні моделі та шляхи співробітництва і інтеграції України з Європейським Союзом і співробітництво з країнами Митного союзу, необхідно погодитись, що питання не вичерпується виключно економічними ефектами. Зона вільної торгівлі з ЄС і співпраця з Митним союзом не може трактуватися як арифметична сума економічних показників експорту та імпорту. Вибір моделей та шляхів інтеграції до різних за природою, інтересами, діяльністю регіональних економічних союзів, для України це вибір цивілізаційної стратегічної моделі, який визначатиме її обличчя і роль у світовій економіці протягом багатьох років ХХІ століття.

Він зауважив, що важливо досягнути також консенсусу діючої влади і опозиції з приводу того, що питання напрямів і шляхів співробітництва з ЄС та Митним союзом мають вирішуватись виключно Україною і в Україні, а не в сусідніх державах, а також висловив переконання щодо необхідності чіткого усвідомлення того, що "Україна повинна бути суб`єктом, а не об`єктом міжнародних відносин та чужих інтересів, щоб не дозволити втягнути нашу державу в чужу гру на принципах "об`єднай та владарюй" або "танцюй враже, як пан каже".

О.Білорус підкреслив, що суверенна держава Україна знаходиться на початку довгого і складного шляху економічної розбудови. Саме на даному етапі багаторічні зусилля нашої держави в напряму лібералізації торгівлі з найбільшими сусідами ЄС та країнами СНД почали переходити в практичну площину і мають всі шанси набути нового якісного статусу і результату. Відповідно до Закону про засади внутрішньої і зовнішньої політики, ми визначили чітку європейську інтеграцію в якості основного стратегічного зовнішньоекономічного пріоритету нашої держави. На його думку, головним завданням всіх гілок влади, в тому числі законодавчої, є всебічний аналіз переваг і ризиків, які виникають для економіки України в напрямі створення зон вільної торгівлі з ЄС та поглиблення співробітництва з Митним союзом за формулами "три плюс один", "один плюс один" або повного навіть членства в Митному союзі за правилами і принципами Світової організації торгівлі.

О.Білорус зазначив, що Митний союз в рамках СНД означає утворення єдиної митної території, що не відповідає національним інтересам України і підриває її державний суверенітет. Митний союз як найбільш жорстка і глибока форма інтеграції, на відміну від зони вільної торгівлі з ЄС, прямо суперечить Конституції України, яка забороняє вступ нашої держави до складу наддержавних структур і об'єднань. За словами О.Білоруса, "для України є неприйнятним поступове перетворення СНД на нове державне утворення, що є формою реставрації, а Митний союз може стати механізмом одержавлення СНД. Україна вважає, що координаційні, інтеграційні структури СНД, в тому числі і Митний союз, не повинні мати владних функцій і повноважень, а сьогодні вони їх мають і, очевидно, будуть мати і в майбутньому".

"Для України є неприйнятною монополізація повноважень в рамках Митного союзу однією державою, про яку вже говорилось, яка має 57 процентів голосів при вирішенні всіх принципових питань. Без принципу консенсусу Митний союз не є дієздатним. Неприйнятною є монополізація квот ввізних мит і зборів з боку Росії: 88 відсотків валютних надходжень - до бюджету Росії.

Як член СОТ Україна не може не враховувати вимоги СОТ при вступі до складу інших інтеграційних утворень. ЄС і СОТ вважають, що вступ України до складу Митного союзу є несумісним з СОТ і з інтересами України по створенню зони вільної торгівлі", - підкреслив О.Білорус.

Ініціатор парламентських слухань, народний депутат Арсеній Яценюк зазначив, що мова йде не просто про зону вільної торгівлі, це не є економічна категорія, це, в першу чергу, політична категорія, яка визначає наш цивілізаційний вибір: куди ми йдемо, яку державу ми творимо, що ми хочемо досягнути і яким стандартам і критеріям ми хочемо відповідати.

"У нас є варіант: бути пострадянською державою з відсталою економікою, із зруйнованою медициною, з убитою освітою, з неймовірною корупцією, країною, яка далі буде претендувати на статус країни виключно за рахунок ресурсів. У нас є інший варіант, у нас є варіант боротися, у нас є варіант довести те, що ми можемо входити до кола країн, які є демократичні, які є розвинуті, які є цивілізовані, і які демонструють політичний і економічний розвиток. Це, звичайно, Європейський Союз. Так, це складно, так, це не просто, так, там не роздають пиріжків, так, там не обіцяють дешевого газу, але це саме ті країни, які сьогодні показали, що вони здатні вистоювати у періоді криз. Це саме ті країни, які сьогодні мають найбільший світовий ринок", - наголосив А.Яценюк.

Він підкреслив, що необхідно в постанові парламенту висловити в якості реальної європейської стратегії України. По-перше, "членство України в Митному союзі та підписання Угоди про Асоціацію та про створення повноцінної зони вільної торгівлі з ЄС - речі не сумісні. Не робіть монстра і самі собі не придумуйте про те, що можна десь бути посередині. Посередині - це завжди між двома стільцями. Тому, перше, необхідні бути завершені переговори щодо підписання України зони вільної торгівлі з Європейським Союзом до кінця поточного року", - сказав А Яценюк. По-друге, "щодо формату "3+1", яку оголосив Президент Янукович, він мені не зовсім зрозумілий. Я думаю, що єдиний вірний формат, який Україна повинна чітко продемонструвати це Україна після підписання Угоди про зону вільної торгівлі".

Під час слухань також висловлювалися позиції представників політичних фракцій у Верховній Раді. Зокрема, зазначалося, що сьогодні треба проаналізувати детальніше і не відкидати жодної інтеграції, оскільки жодна країна світу сьогодні не в змозі існувати поза світовими та регіональними інтеграційними процесами.

Також зауважувалося, що Україна - одна із найбільших європейських держав з великим нереалізованим потенціалом. Країна великих можливостей, яка зацікавлена у взаємовигідному співробітництві як з ЄС, так і з Росією. На пострадянському просторі Україна займає друге місце за чисельністю населення та за економікою, поступаючись в цих категоріях лише Росії. Ці показники, а також відносно високий показник валового внутрішнього доходу на душу населення перетворюють Україну в привабливий ринок і принадний актив для іноземних держав. Для Європи Україна важлива, перш за все, своїм географічним положенням, особливо як країна - транзитер енергоресурсів.

Висловлювалися також думки щодо того, що потрібно зробити, щоб стати нормальними учасниками зони вільної торгівлі, а також щодо того, що інтеграція до Митного союзу та розширення співпраці з країнами-членами, в першу чергу, дозволить Україні зберегти свої позиції виробника продукції з високою доданою вартістю, що значить високооплачувані робочі місця, замовлення на кваліфіковану робочу силу, а, відповідно, розвиток вітчизняної освіти і науки.

Також зазначалося, що подальший розвиток відносин як з Європейським Союзом, так і з митним союзом багато в чому залежить від успіху внутрішніх реформ. Неефективний державний механізм, зарегульованість економічних відносин та пов'язана з цим корупція, заплутана податкова система, низька спроможність захистити свої інтереси в суді здатні звести нанівець всі переваги, які можуть дати чи то зона вільної торгівлі, чи то митний союз.

Учасники слухань також звертали увагу на те, що ми хочемо бачити в перспективі - державу, яка є полігоном для споживання імпортної продукції чи експортером дешевої робочої сили, чи державу, яка виробляє сучасну конкурентоспроможну продукцію з високою доданою вартістю і незалежно від напрямку Захід чи Схід формує рівноправні взаємовигідні умови співпраці зі своїми партнерами.

Підбиваючи підсумки слухань, було висловлено думку щодо того, що необхідно всім, українському суспільству, експертному середовищу, Верховній Раді і уряду виявляти послідовність і, визначивши пріоритети, слідувати цим пріоритетам.

Також, голова Комітету у закордонних справах О.Білорус висловився щодо того, що ці парламентські слухання дали декілька уроків. А саме: такі парламентські слухання потрібно повторювати кожний рік, доки Україна не зробить реальні кроки, вирішуючи свій стратегічний вибір, а це, відповідно до Конституції і Закону "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики", європейський вибір. "Якщо для нас офіційне, повне, повноцінне членство є відкладеним рішенням, не з нашої причини, то інтеграція в європейські системи і структури без поки що членства в ЄС для нас це є найвищий національний пріоритет і імператив", - зазначив він.

О.Білорус зазначив, що сьогоднішні парламентські слухання підтвердили, і це ще один урок і для уряду, і для парламенту: разом ми повинні зробити все, щоб забезпечити відповідне законодавче супроводження складних, нелегких процесів вибору і просування по шляху європейської інтеграції. І цей напрям нашого рішення зовсім не протирічить поглибленню, підвищенню ефективності економічної співпраці з нашими традиційними партнерами: Росією, Казахстаном і Білоруссю. "Хто заважає нам з Росією виконувати Угоду про зону вільної торгівлі СНД? Ніхто. Лише 202 виключення з товарної номенклатури заважають цьому. Таким чином, на двосторонній основі без членства в Митному союзі ми можемо зробити більше користі для України, ніж при формальному членстві, де Україна буде мати вкрай обмежені статуси і можливості", - підкреслив О.Білорус.

Завершуючи слухання, заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко звернув увагу на конструктивність дискусії, що відбулася.