Відкриваючи засідання, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин підкреслив, що ці парламентські слухання стосуються "ключової, визначальної для майбутнього України проблеми - пенсійної реформи".

В.Литвин висловив переконання, що за результатами діалогу учасники слухань вийдуть на рекомендації, "які належить врахувати у процесі прийняття цього, скажу без перебільшення, доленосного рішення".

Голова Верховної Ради закликав "не зациклювалися на одному для того, щоб сподобатись, а саме: на трудовому стажі, на продовженні роботи, особливо для жінок", а говорити про те, яка пенсійна система потрібна.

У своїй доповіді віце-прем´єр міністр України, міністр соціальної політики Сергій Тігіпко зазначив, що з 1998 року в Україні декілька урядів намагалися проводити пенсійну реформу, але обмежилися незначною кількістю кроків.

Він навів статистичні дані, що в Україні на кінець 2010 року було 13 мільйонів 700 тисяч пенсіонерів, середній розмір пенсії на кінець 2010 року склав, за останніми підрахунками, 1151 гривню. У той же час, зауважив С.Тігіпко, 2 мільйони 800 тисяч пенсіонерів отримували пенсію менше 800 гривень, 4 мільйони 100 тисяч пенсіонерів отримували пенсію від 800 до 900 гривень, - в цілому, 65 відсотків пенсіонерів мали пенсію нижче тисячі гривень.

С.Тігіпко звернув увагу, що третій рік поспіль існує дефіцит пенсійної системи (2009 рік: доходи пенсійного фонду - 138 мільярдів 200 мільйонів, витрати - 169 мільярдів 300 мільйонів, дефіцит - 31 мільярд 100 мільйонів гривень; 2010 рік - доходи - 159,2 мільярди гривень, витрати - 193,7 мільярдів гривень, дефіцит -34,4 мільярди гривень). З розрахунків на 2011 рік, які віце-прем´єр міністр назвав оптимістичними, доходи повинні скласти 183,7 мільярдів гривень, витрати - 201,4 мільярди гривень, дефіцит, якщо будуть прийняті всі відповідні рішення, запропоновані в пенсійній реформі - приблизно 18 мільярдів.

С.Тігіпко підкреслив, що сьогодні навантаження на пенсійні внески, навантаження на фонд заробітної плати становить 35 відсотків - 33 відсотки платить роботодавець і 2 відсотки платить працівник, з урахуванням всіх інших соціальних фондів, а їх сьогодні ще три, крім пенсійного, - навантаження на фонд заробітної плати - 41,2 відсотки в середньому, що на 5-6 відсотків, як мінімум, більше ніж в інших країнах. Для порівняння: Росія мала 26, 2011 року ввела 34 відсотки, Білорусія - 36, Казахстан - 26, Естонія - 35 відсотків, Канада - 9,9 відсотка навантаження на роботодавців і на платників, на працівників, Великобританія - 23,8 відсотка, США - 15,4.

Доповідач також звернув увагу на достатньо загрозливі демографічні тенденції щодо Пенсійного фонду, який у 2006 році мав 15 мільйонів 800 стабільних платників внесків, на кінець 2010 року - 14 мільйонів 400 тисяч людей, при цьому за останні 5 років кількість пенсіонерів в Україні практично не змінювалася - приблизно 13 мільйонів 700 тисяч. Чоловіки за 2010 рік мали середню пенсію 1 327 гривень, жінки - 872 гривні.

Окрім того, Україна не має обмежень щодо максимального розміру пенсій, на відміну від багатьох європейських країн. Як результат, 3 802 людини, мають пенсії вище 10 тисяч гривень, з яких 800 - це герої Радянського Союзу, герої України і прирівняні до них особи.

З огляду на наведені дані, на думку С.Тігіпка, альтернативи проведення пенсійної реформи сьогодні немає, "і чим швидше, тим краще". Він також підкреслив, що ключ для вирішення проблеми - у швидкій зміні співвідношення платників внесків до Пенсійного фонду і пенсіонерів.

Зокрема, зауважив доповідач, потрібно збільшити кількість людей, які будуть постійно вносити внески до пенсійної системи, використовуючи важіль легалізації заробітної плати і робочого місця через: зміну і посилення адміністративної відповідальності за нелегальне робоче місце; зменшення навантажень на фонд заробітної плати для роботодавців, зміну трудового законодавства.

Також потрібно вводити другий рівень пенсійної системи, яка стимулює легалізацію, розвивати соціальну рекламу, стимулювати людину працювати довше.

Він звернув також увагу на необхідність збільшення мінімального і повного трудового стажу, підняття певним категоріям пенсійний вік і збільшувати вислугу років.

Іншим ключовим кроком вирішення проблеми всіх пенсіонерів, окрім пенсійної реформи, С.Тігіпко назвав паралельно економічні і інших соціальні реформи, що мають стимулювати внутрішніх і зовнішніх інвесторів, з приходом яких збільшиться кількість інвестицій, робочих місць, швидко зросте достатня заробітна платня.

Також потрібно вводити обмеження на максимальну пенсію, зменшувати рівні і обсяги тих грошей, які отримують спеціальні пенсіонери.

С.Тігіпко зупинився на позиціях щодо введення обмежень на максимальні пенсії, які мають бути розповсюджені на всіх пенсіонерів. Окрім того, за його словами, максимальний рівень пенсії не повинен перевищувати 10 мінімальних пенсій по Україні.

Також він висловив думку, що більш м´яким повинно бути впровадження вислуги років для військових: "Ми запропонували з 20 до 25 років за 5 років. Ми вважали би за потрібне зробити це протягом 10 років, - 6 місяців в рік.

Те ж саме стосується для державних службовців, для чоловіків державних службовців і 10 категорій, які до них прирівняні. Ми пропонували підняти з 2013 року їм вік на 2 роки одночасно. Зараз у наших пропозиціях, щоб ми це могли зробити з 2014 року протягом 4 років. Щоб кожний рік знову по 6 місяців добавляти".

Пропонується також дозволити "до 1 січня 2016 року брати за бажанням заробітну плату до 2000 року для призначення пенсії. Але хочу сказати, що тут достатньо багато сьогодні зловживань, маючи персоніфікацію ми вважаємо, що ще 5 років ми могли б продовжити це. Після цього по 15 років було б у кожної людини персоніфікованих рахунків, ми б могли повернутися до цієї персоніфікації".

С.Тігіпко зазначив, що вважає слушними зауваження по разовим виплатам для вчителів, лікарів, працівників культури, спорту соціального захисту стосовно того, що "ми пропонували десять разових, десять призначених пенсій разово виплачувати. Ми погоджуємось з цим, що це буде проблема бюджету, а не Пенсійного фонду".

Підкреслювалося, що датою введення другого рівня пенсійної системи може бути1 січня 2013 року.

Голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерій Сушкевич підкреслив, що однією з глобальних проблем у сфері пенсійного страхування є прогресуюче старіння населення. Однак зазначив, що "криза солідарної системи не тільки у демографії. На сьогодні не можна стверджувати, що підвищення пенсійного віку, а це додаткові 500 мільйонів на рік, дозволить вирішити проблеми наповненості Пенсійного фонду. Навпаки,  поки йдуть розмови навколо цієї проблематики, громадяни використовують всі можливості для дострокового виходу на пенсію".

Він висловив переконання, що одним із ресурсних пріоритетів дій уряду сьогодні, який може суттєво стабілізувати солідарну систему, є реформування заробітної плати в цілому та виведення її із тіні.

"Потрібно подумати владі над тим, що робити, щоб середня зарплата в  Україні не була в два рази меншою, ніж зарплата в Росії, в три рази меншою, ніж в Литві і більше, ніж в три рази -  в Польщі та Угорщині",- зазначив народний депутат.

Зверталася увага на вирішення проблеми трудової міграції українців, зазначивши, що "відомою причиною цього явища є неадекватно низька оплата робочої сили, недостатній попит на роботу в середині країні", а також на заборгованість із заробітної плати. "На початок цього року залишається не виплачено понад 1,3 мільярди зарплати заборгованості. Крім того, заборгованість зі сплати страхових внесків без врахування списаних сум, а ми і це робили, складає понад 2,2 мільярди гривень, це третій ресурс для стабілізації Пенсійного фонду, прошу звернути увагу, це не 500 мільйонів від підвищення пенсійного віку, це мільярди і сьогодні, а не в часовій перспективі", - зазначив В.Сушкевич. Він також підкреслив, що новий рік "розпочато з того, що відмовились від додаткових півтора мільярди гривень, які могли б надійти від операцій з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти, а це вартість першого кроку нової пенсійної реформи, відомої як урядовий законопроект 7455, який передбачає і підвищення пенсійного віку, і підвищення стажу, в тому числі і для інвалідів. Таким чином, звертаю увагу на ще одне втрачене джерело ресурсу стабілізації Пенсійного фонду".

Голова Комітету зауважив, що системним чинником, який також впливає на пенсійну систему, є стан здоров´я української нації, зупинився на такій важливій складовій пенсійної системи, як система пільгового пенсійного забезпечення осіб, що працюють у шкідливих умовах, які складають 20 відсотків всіх пенсіонерів: "Держава стабільно не поліпшує зайнятість в нормальних умовах праці, витрачаючи додатково пенсійні кошти, стимулює населення до зайнятості у шкідливих та несприятливих умовах. І в цьому варіанті, і в варіанті підвищення пенсійного віку при поганій системі охорони здоров´я мені як законодавцю стидно виводити людину на пенсію перед смертю".

Висловлювалася думка щодо того, що ні економіка, ні реалії фінансової сфери України не готові "навіть у першому наближенні" до запровадження  другого рівня пенсійної системи, а також щодо пропозиції розпочати запровадження накопичувальної системи у 2013 році. "Досвід всіх країн, які переходили на запровадження другого рівня, яскраво показує, що поки не буде наведений порядок в банківській системі, не буде належного регулювання фондового ринку, поки не з´являться надійні дострокові інструменти інвестування, не буде повністю включена можливість вкладення пенсійних накопичувань громадян у сміттєві цінні папери, впровадження другого рівня неможливо",- наголосив В.Сушкевич.

Підсумовуючи, він зазначив, що подальше реформування пенсійної реформи є абсолютно необхідним кроком та має відбуватися на комплексних, системних засадах.

Перший заступник голови Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Цибенко, голова Ради організації ветеранів України, вніс пропозиції пенсійний вік не міняти, натомість створити ряд переваг для пізнішого виходу на пенсію; докорінно змінити на краще положення справ в економіці, створити в найближчій короткостроковій перспективі хоча б п'ять мільйонів додаткових робочих місць, а у віддаленій перспективі - десять мільйонів для того, щоб цю проблему зняти назавжди. Він також запропонував активніше проводити політику реформування заробітної плати у бік її збільшення, що стане ключовим елементом наповнення бюджету Пенсійного фонду.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова зазначила, що, передусім, в державі має бути реальна боротьба з тіньовою економікою, в тому числі з заробітною платою в конвертах, реальна боротьба з корупцією і реальна підтримка малого і середнього бізнесу. Серед найважливіших завдань, на її думку,  динамічний розвиток сфери зайнятості, як основи формування Пенсійного фонду та гарантії його стабільного функціонування.

Серед проблем у цій сфері вона визначила недостатню кількість високооплачуваних робочих місць, безробіття, особливо серед молоді, низькі розміри заробітної плати, які не відповідають професійному рівню високоосвічених фахівців, що спричиняє відтік робочої сили за кордон і підриває основи пенсійного страхування.

Н.Карпачова висловила переконання, що "пенсійна реформа повинна мати комплексний характер, бути зрозумілою співвітчизникам, а не проводитись за рахунок простих громадян має бути підтримана абсолютною більшістю суспільства".

Заступник голови Федерації профспілок України Сергій Українець замість урізання пенсій запропонував навести порядок в системі заробітної плати і зайнятості, "адже саме високий рівень зайнятості та зростаючі зарплати можуть стати фінансовим локомотивом пенсійної системи". Він зазначив, що люди чекають від пенсійної реформи двох речей: відновлення справедливості і того, щоб "розмір пенсій забезпечив достойне життя і позбавив необхідності кожного дня думати, де взяти на хліб".

Учасники засідання висловлювали думки також щодо того, що проблеми пенсійного забезпечення не є головними, вони є похідними від проблем неефективної, нераціональної структури нашого національного виробництва, де найбільші прибутки приносять застарілі галузі економіки. Запровадження сучасних технологічних виробництв дозволить створити і нові робочі місця, і високооплачувані, що дозволить збільшувати надходження до Пенсійного фонду.

Також зверталася увага на можливе виникнення конфлікту поколінь при створенні робочих місць для людей більш старшого віку і для молодих, особливо постає питання робочих місць для людей старшого віку, обговорювалися питання щодо покращення пенсійного забезпечення інвалідів Великої Вітчизняної війни.

Зазначалося, що необхідно дбати про економічне підґрунтя пенсійної реформи, а також про її соціальну складову. На думку доповідачів, пенсії мають призначатися за однаковими правилами, зрозумілими для всіх і дуже простими. Також підкреслювалося, що пенсія має чітко визначатися двома речами - скільки перераховано за людину чи людиною до Пенсійного фонду за все її життя і скільки років вона працювала.

На завершення засідання С.Тігіпко підкреслив, що питання щодо введення пенсійної реформи буде вирішувати Верховна Рада, зазначивши, що "закон повинен бути прийнятий, підписаний Президентом, після цього надрукований і тільки після цього почнуть діяти нові правила у пенсійній  системі, які  будуть визначені цим законодавством".

Він зауважив, що "ми не чіпали ми достроковий вихід на пенсію по  вислузі років, у тому числі по спискам один і два. Ніяких змін  до шахтарів, ніяких пропозицій по списку один і два не вносилося. Тому все залишається таким чином, як і було, у тому  числі і по достроковому виходу вчителів, скажімо, через 25 років, маючи 25 років стажу".

Також зазначалося, що маючи дефіцит Пенсійного фонду, неможливо  підійти "до підвищення пенсій для, в першу чергу, самих незахищених".

С.Тігіпко відповів на запитання щодо економічного ефекту, очікуваного від проведення пенсійної реформи, підвищення мінімального стажу, необхідного для виплати пенсії, збалансування заборгованості по заробітній платі, пенсійного забезпечення інвалідів тощо.

Завершуючи засідання, Голова Верховної Ради України зазначив, що потрібно вибудовувати цілісну, сучасну і загальноприйняту пенсійну систему, яка включала би максимум три рівні, однак одразу все це зробити не можна. "Для цього потрібна довіра людей до держави, до тих інституцій, які будуть розпоряджатися коштами людей, які будуть вкладати їх в своє майбутнє пенсійне забезпечення",- підкреслив В.Литвин. Він також зауважив, що потрібно утвердити довіру до банківської системи, забезпечити безумовне виконання законодавства.

В.Литвин висловив думку, що, можливо, потрібно було провести декілька таких слухань для того, "щоб більшою мірою висловилися ті, хто відчуває реальне життя, і все по краплинах, по ідеях зібрати, акумулювати в один документ", з метою "досягнення компромісу між державою і суспільством у плані пенсійної реформи".

Голова Верховної Ради України звернувся до учасників слухань з пропозицією подати свої пропозиції для їх оперативного узгодження Комітетом у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів разом із Кабінетом Міністрів.  А  також запропонував "опублікувати  в газеті "Голос України", через  інформаційні мережі і ресурси ті пропозиції, той результат, сухий залишок парламентських слухань".