Відкриваючи слухання, головуючий на засіданні заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко наголосив, що захист прав дитини в Україні є завданням всього українського суспільства.

Заступник Голови Верховної Ради звернув увагу присутніх на те, що Міжнародна Конвенція Організації Об'єднаних Націй про права дитини була ратифікована в Україні ще у 1991 році. Він також нагадав, що з того часу було прийнято низку законів щодо посилення захисту прав дитини, проте законодавча частина часто випереджає практичну, "оскільки низка законопроектів, особливо направлених на соціальну підтримку, щороку призупиняються, і залишається більшою проблемою не наявність цих законів, а те, чи здатна держава у фінансовому сенсі їх виконувати".

М.Томенко зазначив також, що парламент України певним чином обмежив дозвіл на усиновлення українських дітей іноземцями, ухваливши закон, який забороняє всиновлювати дітей іноземцями, які не перебувають у шлюбі. М.Томенко нагадав, що Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроект, яким пропонує або прискорити підписання міждержавних договорів про співробітництво з питань усиновлення, або не дозволяти усиновлення іноземцям тих країн, які не мають міждержавних договорів з Україною, оскільки за таких обставин Україна практично втрачає можливість контролювати долю українських дітей за кордоном.

Заступник Голови Верховної Ради також акцентував увагу присутніх на питаннях, зокрема, захисту дітей від фізичного і психічного насилля. Він також наголосив, що, незважаючи на незначне підвищення народжуваності в Україні, в цілому чисельність населення країни зменшується. "Ми повинні докласти всіх зусиль не до формальних речей, а до змістовних, як то якість життя, тривалість життя тощо, бо дискусія про кількісні параметри виглядає непродуктивною, коли не забезпечується якість"- наголосив доповідач.

Віце-спікер зауважив також, що в Україні постійно зростає кількість дітей, які народжуються поза шлюбом, наголосив на проблемі виховання дітей так званих "заробітчан" та окреслив коло інших питань з тематики слухань, які, на його думку, потребують якнайшвидшого вирішення.

Міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник у своєму виступі зазначив, що в Україні створено основні правові засади захисту дитини, що ґрунтуються на положеннях понад 10 кодексів, законів України, а також указах Президента, постановах і розпорядженнях уряду, відомчих нормативних актах. Він сказав також, що у минулому році розроблено та схвалено Закон "Про Загальнодержавну програму "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" на період до 2016 року", метою якого є забезпечення оптимального функціонування цілісної системи захисту дітей в Україні та забезпечення гідного рівня життя.

"Системна робота з питань законодавчого забезпечення сфери захисту дитинства, підтримки сім‘ї тривала і впродовж 2010 року. Так, зокрема, центральними органами виконавчої влади розроблено і підготовлено для затвердження урядом низку змін і доповнень до 4 кодексів, понад 15 законів України, до низки постанов Кабінету Міністрів та інших нормативних актів з метою гармонізації законодавства в питаннях представлення інтересів і захисту прав дітей та врегулювання існуючих розбіжностей",- підкреслив міністр.

Д. Табачник наголосив також, що "вкрай необхідним є: перегляд методики розрахунку прожиткового мінімуму як базового соціального стандарту для визначення розміру державних соціальних гарантій; удосконалення механізмів призначення адресної допомоги малозабезпеченим сім‘ям з дітьми; впровадження механізмів поєднання соціальної допомоги і з наданням якісних соціальних послуг малозабезпеченим сім‘ям. Робота із сім‘ями вимагає найтіснішої відомчої співпраці у вирішенні тих проблем, що зумовили виникнення ускладнень чи кризи в сім‘ї. Уваги і з боку держави потребує питання зміцнення соціальної, виховної функції сім´ї у формуванні і розвитку духовних потреб дитини. Мають активізувати відповідну діяльність і місцеві органи влади, і громада, і школа".

Міністр освіти і науки, молоді та спорту звернув увагу присутніх на питання протидії втягування дітей у злочинну діяльність, запобігання насильств стосовно дитини, формування безпечного інформаційного простору для дітей, запобігання поширенню на них соціальних проблем і негараздів дорослих.

"Загалом можна констатувати, що система захисту прав дітей в Україні потребує суттєвого вдосконалення, розроблення окремої стратегії з забезпечення прав дітей, особливо тих, для яких захист держави є життєво необхідним. Зацікавленість в цій роботі виявило також представництво в Україні Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). Вважаю важливим поінформувати, що наприкінці січня 2011 року Україна має звітувати перед комітетом ООН з прав дитини та захищатиме зведену третю і четверту періодичну національну доповідь про реалізацію Україною положень Конвенції ООН про права дитини. Тому нинішні парламентські слухання ми розглядаємо, як важливий підготовчий етап до цього звітування перед Організацією Об´єднаних Націй",- підсумував міністр.

Голова Комітету Верховної Ради з питань сім‘ї, молодіжної політики, спорту та туризму Павло Костенко, зокрема, сказав, що незважаючи на те, що охорона дитинства в Україні визначена на державному рівні загальнонаціональним пріоритетом, рівень і вплив соціально-економічних заходів, результативність наших рішень потребують не тільки системного аналізу, а якісно нових підходів.

Характеризуючи хід виконання Закону "Про Загальнодержавну програму "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини", народний депутат, зокрема, наголосив: "По-перше, залишковий принцип фінансування охорони дитинства, охорони прав дитини досягли критичної межі. І саме тому суттєвих позитивних зрушень на рівні невеликих міст, селищ і сіл не відбулося. У цьому зв‘язку комітет пропонує уряду цілеспрямовано переглянути обсяги фінансування сфери захисту прав дітей і внести відповідні зміни до держбюджету.

По-друге, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування необхідно посилити увагу до вирішення питань, які сприяють зміцненню соціальної та виховної функції сім‘ї у формуванні та розвитку потреб дитини. На жаль, і це вже очевидно, сім‘я в нашій державі залишилася в умовах кризи сам на сам зі всіма негараздами. Чим це можна довести, не вдаючись до різноманітних видатних експертних висновків? Елементарно, адже розмір соціальних виплат при народженні дітей, пільги багатодітним сім‘ям не адекватні тому, що відбувається, коли мова заходить хоча би про доступність для більшості пересічних сімей можливості відвідувати дитячій садочок, або спортивну секцію, тощо".

Розповідаючи про удосконалення законодавства і нормативного підґрунтя для впровадження державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, голова парламентського Комітету підкреслив: "Певно, є позитивні зрушення. Але водночас сьогодні маємо констатувати наявність деяких прогалин в законодавстві, зокрема з питань економічного стимулювання розвитку мережі дитячих закладів, оздоровлення і відпочинку, організації діяльності забезпечення різних типів дитячих оздоровчих закладів тощо".

"Починаючи з 2005 року, відбуваються постійні зменшення кількості дітей, охоплених послугами оздоровлення і відпочинку. Однією з причин такого явища є щорічне зростання вартості перебування дитини в таких закладах. У порівнянні з 2001 роком вартість ліжко-дня зросла майже в 6 разів.

Окрім цього, потребує аналізу пояснення, чому у нас така регіональна диференціація охоплення дітей оздоровчими послугами - від 88 до 29 відсотків в залежності від регіону? При цьому найнижчий показник оздоровлення дітей спостерігається, як не прикро, в місті Києві. Отже, рівень відповідальності керівництва окремих місцевих органів виконавчої влади і місцевого самоврядування аж ніяк не відповідає основним засадам державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, які визначені законодавством України",- підсумував П.Костенко.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова представила спеціальну доповідь Уповноваженого з прав людини "Стан дотримання та захисту прав дитини в Україні", яка, за її словами, "є результатом спільного системного моніторингу всього комплексу питань, пов‘язаних з реалізацією прав дитини, у тому числі на основі аналізу звернень до омбудсмана самих дітей, а також в інтересах дітей". Уповноважений з прав людини зазначила, що ця доповідь була підготовлена до 20-річчя ратифікації Україною Конвенції ООН про права дитини, яке відзначатиметься 27 лютого наступного року, і буде представлена під час захисту третьої і четвертої періодичної доповіді України у відповідному комітеті Організації Об‘єднаних Націй.

Н.Карпачова назвала низку проблем, з якими діти звертаються до Уповноваженого з прав людини Це, за її словами, проблема бідності, захисту від насильства і експлуатації, позбавлення житла, право на освіту і охорону здоров´я. "На жаль, бідність сьогодні в Україні має дитяче обличчя. Вона загострилась сьогодні під час глобальної фінансово-економічної кризи. Дослідження Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України свідчать, що протягом останніх 10 років рівень бідності в домогосподарствах з дітьми майже удвічі перевищує рівень бідності домогосподарств без дітей",- зазначила Н.Карпачова.

Вона також повідомила, що внесла подання Президенту про недопущення в ході адмінреформи послаблення державної політики у сфері сім‘ї, дітей і гендерної рівності. "Попри зрозумілу кадрову оптимізацію Міністерство у справах сім‘ї та молоді має бути збережено як центральний орган виконавчої влади",- зазначила Н.Карпачова.

Учасники парламентських слухань наголошували також, що в Україні створено основні засади законодавчого забезпечення сфери захисту прав дітей. На думку виступаючих, акти, які регулюють діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування в цілому відповідають загальносвітовим гуманітарним підходам та положенням Конвенції ООН про права дитини.

Втім, наголошувалося під час слухань, на фоні активізації державою зусиль щодо забезпечення прав та соціального захисту дітей ситуацію у сфері дитинства ускладнило відлуння світової економічної кризи, що не оминула і Україну. В умовах економічної нестабільності актуалізується проблема нових форм соціальної підтримки сімей з дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах; розширення в невеликих містах і сільській місцевості мережі центрів соціальних служб для сім´ї, дітей та молоді; посилення міжвідомчої співпраці служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім´ї, дітей та молоді, соціальних інспекторів, працівників освіти, системи охорони здоров‘я, органів внутрішніх справ з метою раннього виявлення сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах.

Забезпечення гідного рівня життя і рівних можливостей в сучасних умовах неможливо без активізації громади, запровадження нових форм співпраці органів місцевої влади, бізнес-структур і неурядових організацій, підсумовували учасники заходу.

На думку виступаючих, Верховна Рада України має прискорити розгляд та прийняття таких законопроектів:

про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо особливостей усиновлення окремих категорій дітей, метою якого є створення сприятливих умов для реалізації права на усиновлення;

про внесення змін до статті 23 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" щодо повноважень місцевих державних адміністрацій стосовно встановлення опіки та піклування над дітьми, інших питань, пов´язаних із соціальним захистом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

про внесення змін і доповнень до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо захисту дитини від торгівлі людьми та експлуатації.

Підсумовуючи хід слухань, головуючий М.Томенко наголосив: "Я сподіваюся, що ми спільними зусиллями в сесійній залі будемо робити все, щоб довести, що всі фракції вболівають за цю проблему. І думаю, спільними зусиллями нам вдасться виправити ситуацію і вирішити хоча би частину проблем, про яку ми говорили сьогодні".

На засіданні зазначалося також, що за підсумками слухань всі висловлені пропозиції будуть опрацьовані і узагальнені у профільному парламентському Комітеті.