У слуханнях взяли участь народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, всеукраїнських об´єднань профспілок та всеукраїнських об´єднань організацій  роботодавців, міжнародних організацій,  керівники підприємств, науковці.

Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко, відкриваючи слухання, зазначив, що Конституцією України проголошено, що людина, її життя і здоров´я, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці. Таким чином, держава зобов´язана забезпечити усім працюючим захист їх здоров´я та життя у процесі трудової діяльності, наголосив головуючий.

За словами М.Томенка, загальні принципи державної політики в галузі охорони праці, які визначено законодавством України, спрямовані на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, адаптацію трудових процесів до спроможностей працівника з урахуванням стану його здоров'я  і психологічного стану, що узгоджується з принципами захисту здоров'я працівників, які визначено в Конвенціях Міжнародної організації праці, директивах Європейського Союзу.

Заступник Голови Верховної Ради України сказав також, що парламентські слухання проводяться з метою: оцінити стан охорони праці в країні, як системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров'я й працездатності людини в трудовому процесі та  знайти шляхи щодо зниження рівня виробничого травматизму та професійної захворюваності працівників, створення належних, безпечних і здорових умов праці на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності.

Голова Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду Олександр Хохотва зазначив, зокрема, що дотримання конституційних прав громадян на безпечні та здорові умови праці є головним принципом державної політики в галузі охорони праці; згідно з цим принципом в Україні побудована система державного нагляду за охороною праці, а головним завданням Комітету залишається комплексне управління  охорони праці та забезпечення ефективного державного нагляду з дотриманням законодавства про  охорону праці.

О.Хохотва навів деякі статистичні дані виробничого травматизму в Україні за роки незалежності, які, на його думку, свідчать про зниження рівня виробничого травматизму. Так, загальний травматизм у 2009 році зменшився порівняно з 1992 роком у 10 разів, а зі смертельними наслідками майже в 4 рази. З початку 90-х років на 30 відсотків зменшилася загальна чисельність працівників на підприємствах і організаціях, в той же час із розрахунку на 100 тисяч працюючих кількість травмованих на виробництві зменшилася з 600 осіб до 86, у тому числі зі смертельними наслідками з 13 до 5.

Втім, за словами виступаючого, ще й досі відбувається приховування випадків травмування працівників на виробництві або переведення їх в категорію "не пов‘язаних з виробництвом", що звільняє роботодавця від проведення ефективних профілактичних заходів на підприємстві, а Фонд соціального страхування - від необхідних компенсацій заподіяної шкоди життю і здоров`ю потерпілих. "Сотні тисяч травмованих і більше тисяч сімей загиблих на виробництві щорічно залишаються незахищеними від наслідків нещасних випадків, що призводить до зростання соціальної напруги в суспільстві",- наголосив Голова Державного комітету.

О.Хохотва сказав також, що в Україні найбільш травмонебезпечними галузями залишаються: вугільна промисловість, агропромисловий комплекс та машинобудування. За його даними, на підприємствах цих галузей протягом 2009 року травмувалося 74 відсотки від загальної кількості травмованих на виробництві в Україні.

"Аналіз свідчить, що у 2009 році 66 відсотків нещасних випадків сталися з організаційних причин, 22 відсотки з технічних і 12 відсотків психофізіологічних. Причому найпоширенішими організаційними причинами стали елементарні порушення трудової і виробничої дисципліни, недотримання Правил дорожнього руху, порушення технологічного процесу та вимог безпеки під час експлуатації обладнання машин, механізмів тощо",- підсумував О.Хохотва.

Він також зосередив увагу присутніх на аспектах проблеми професійної захворюваності. "Кількість виявлених вперше професійних захворювань становить близько 7 тисяч на рік. Майже 17 тисяч громадян щорічно стають інвалідами внаслідок трудового каліцтва. Більше 20 відсотків серед усіх, вперше визнаних інвалідами, втратили працездатність у віці 45-50 років. Від 20 до 40 відсотків усіх втрат працездатності обумовлено захворюваннями, які пов´язані з незадовільними умовами праці",- навів статистичні дані промовець..

"Ослаблення механізму державного регулювання у сфері охорони праці внаслідок довготривалої політичної та економічної кризи призвели до порушення вертикалі державного управління охорони праці, зниження ефективності спрямування та координації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці. Тому дуже важливим є створення служб або структурних підрозділів охорони праці на всіх рівнях вертикалі державного управління, а також функціонування системи управління охорони праці на кожному підприємстві",- зазначив О.Хохотва.

Голова Державного комітету зосередив увагу присутніх на тому, що Комітет ініціює запровадження диференційованих страхових тарифів та віднесення підприємств до класу професійного ризику залежно від стану безпеки праці та рівня системи управління охороною праці. Ще одним із шляхів підвищення відповідальності роботодавця за стан охорони праці на підприємстві стане, на його думку, запровадження системи звітності на підприємствах, які належать до категорії незначного ступеню ризику, у вигляді декларацій, що дозволить роботодавцю самостійно визначати рівень виробничих ризиків та розробляти заходи їх усунення.

"З метою реформування державного управління охорони праці вважаємо за доцільне, по-перше, здійснити реформування органів державного нагляду за додержанням законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань охорони праці. По-друге вивести державний нагляд промислової безпеки та охорони праці зі сфери дій Закону "Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності", адже обмеження нагляду у сфері охорони праці суперечать вимогам міжнародної конвенції номер 81 та 129, які ратифіковані Верховною Радою України. По-третє, підвищити статус центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці з подальшим можливим його перейменуванням на Службу державного нагляду України. По-четверте, затвердити урядовою постановою деякі питання реалізацій повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі охорони праці, а також поновити роботу Національної ради з питань безпечної життєдіяльності при Кабінеті Міністрів України", - підсумував О.Хохотва.

Перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики та праці Олег Шевчук підкреслив, що на законодавчому рівні основні положення реалізації конституційного права громадян  на охорону їхнього  життя і здоров´я в процесі трудової діяльності визначає Кодекс законів про працю України, закони України про охорону праці, про промислову безпеку, про загальнообов´язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, нормативно-правові акти уряду та центральних органів виконавчої влади. В той же час, на його думку, незважаючи на наявність серйозної нормативно-правової бази, слід визнати, що вона є недосконалою і не вирішує питання, що виникають з розвитком нових економічних взаємовідносин. "Існує невідкладна потреба вдосконалення законодавчої нормативно-правової бази з охорони праці, гармонізації її з європейським законодавством і вимогами Конвенції міжнародної організації праці та з урахуванням  реалій існуючої ринкової економіки і лібералізації соціально-трудових відносин",- сказав народний депутат. За його словами, існує необхідність розроблення та запровадження на законодавчому рівні регуляторного механізму економічного стимулювання роботодавців до забезпечення відповідного ступеня охорони праці та її безпеки через впровадження нових, безпечних технологій та прогресивного устаткування.

"Нагальною проблемою-потребою є також створення системи обліку усіх нещасних випадків. Крім цього, необхідно посилити економічну та адміністративну відповідальність роботодавців за неодноразові порушення вимог законодавства з охорони праці, допущення випадків аварійності, виробничого травматизму, в тому числі із смертельними наслідками, і профзахворюваннями",- підкреслив виступаючий.

За його словами, сьогодні назріла нагальна потреба у створенні державного реєстру професійних захворювань, використання якого дозволить здійснювати повний облік і контроль за наявною професійною патологією серед працюючого населення, динамічне спостереження, аналіз причинно-наслідкових зв´язків та формування груп ризику у виявленні патології.

Заступник Голови Федерації профспілок України Сергій Українець, зокрема, зазначив, що Президент України Віктор Янукович підтримав і доручив урядові підготувати разом із соціальними партнерами пропозиції щодо докорінного реформування системи безпеки праці. "Ми підготували разом із Держгірпромнаглядом, направили урядові структуру документу, який називається "Національна стратегія безпеки праці", в якому окреслено стратегію на 10 років, механізми і інструменти її реалізації",- сказав виступаючий.

Директор Науково-дослідного інституту соціально-трудових відносин Міністерства праці та соціальної політики Сергій Мельник висловив пропозиції щодо: передачі частини функцій з координації заходів охорони праці профспілковим об´єднанням усіх рівнів; відміни оподаткування усіх без виключення коштів, направлених на покращання умов праці, у тому числі, на підготовку і перепідготовку кадрів; створення мережі професійних міжгалузевих центрів із психофізіологічного добору працівників на робочі місця, пов´язані з життєзабезпеченням населення; введення порядку маркування продукції на її відповідність безпечним умовам праці; проведення держзакупівель через сертифікацію відповідності товарів та послуг.

Учасників заходу було ознайомлено з проектом Рекомендацій парламентських слухань, відповідно до якого планується, зокрема, таке.

Верховна Рада має забезпечити прийняття Трудового кодексу України, законів про промислову безпеку, про професійний розвиток персоналу на виробництві, про соціальний діалог, про загальнообов‘язкове державне соціальне медичне страхування та інших законодавчих актів, спрямованих на адаптацію законодавства України до міжнародних норм.

Кабінет Міністрів:

спільно з Національною академією наук, Академією медичних наук за участю професійних спілок України, організацій роботодавців розробить і подасть на затвердження Президенту Національну стратегію охорони праці;

ініціює питання щодо реформування органів державного нагляду за додержанням законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці, передбачивши оптимізацію їх організаційної структури, перехід від принципу реагування на порушення правил безпеки та страхові випадки до нагляду за реалізацією роботодавцями ефективної системи управління професійними ризиками на підприємствах.

Заплановано також, що уряд ухвалить постанови:

про питання організації проведення психофізіологічної експертизи працівників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору;

про затвердження Порядку безоплатного надання лікувально-профілактичного харчування працівникам, зайнятим на роботах з особливо шкідливими умовами праці, Порядку безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, Порядку безоплатного забезпечення працівників гарячих цехів газованою солоною водою та Порядку безоплатної видачі мила та знешкоджуючих засобів працівникам, зайнятим на роботах, пов´язаних із забрудненням, у тому числі шкідливо діючими речовинами;

про затвердження концепції щодо нормативно-правових актів з охорони праці та програми їх розробки на методологічній основі, яка відповідала б сучасним економічним і трудовим відносинам, з урахуванням вимог Міжнародної організації праці та директив Європейського Союзу у цій галузі;

щодо розробки і впровадження єдиних критеріїв визначення професійних захворювань та їх державній реєстрації;

про державні вимоги до підготовки кадрів з питань охорони праці;

про систему виявлення, оцінки та управління професійними ризиками;

про визначення та статистичний облік показників ушкодження здоров‘я працездатного населення у зв‘язку із небезпечними та шкідливими умовами праці, виробничо-обумовленої захворюваності, зниження імунітету, прискорення старіння та порушення репродуктивних функцій працівників;

про затвердження нової редакції порядку визначення страхових тарифів галузей економіки(видів економічної діяльності) , диференційованих за класами професійного ризику на загальнообов´язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;

про затвердження нової редакції Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві;

Як зазначалося під час обговорення, Верховна Рада має розглянути і ухвалити ці Рекомендації відповідною Постановою.