У слуханнях взяли участь народні депутати, представники центральних органів виконавчої влади, місцевих рад, громадських організацій, науковці.
Головуючий на засіданні Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк привітав учасників і наголосив на надзвичайній важливості теми, що обговорюється.
Міністр Кабінету Міністрів Анатолій Толстоухов у своєму виступі зазначив, що відповідальність за "Україну для людей", за гуманітарний розвиток країни мають взяти і вже взяли на себе сильний глава держави з практичними важелями координації і контролю над реалізацією ключових питань реформи та стратегічного курсу, компетентний політично-структурований парламент з сильною більшістю і впливовою опозицією, відповідальна та професійна виконавча влада, тобто Кабінет Міністрів, економічно забезпечене і відповідальне перед громадами місцеве самоврядування, незалежні справедливі суди, яким довіряють громадяни України.
А.Толстоухов повідомив, зокрема, що в рамках програми економічних реформ України на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" завданням уряду на найближчий період є визначення термінів запровадження страхової медицини, вдосконалення функціонування інституту сімейного лікаря, відновлення профілактичної медицини, ефективного державного контролю за якістю ліків та підвищення соціального захисту медичних працівників.
За словами міністра, урядом розроблено проект концепції загальнодержавної соціальної програми підтримки сім´ї та демографічного розвитку на період до 2015 року. В стадії розробки знаходиться державна стратегія реформування системи захисту прав дитини, яка включатиме в себе вдосконалення законодавства, зокрема Сімейного та Цивільного кодексів, законів про охорону дитинства та забезпечення організаційно-правових засад соціального захисту дітей-сиріт, інших нормативно-правових актів щодо запобігання поширенню соціального сирітства, забезпечення права дитини на виховання в сім´ї.
На думку А.Толстоухова, стратегічним напрямом має стати розвиток культури, збереження національної культурно-історичної спадщини, забезпечення рівного доступу громадян до культурних надбань, активізація міжкультурного діалогу.
За словами міністра, урядом підготовлено та внесено до Верховної Ради проект закону "Про культуру" готується комплексний розгляд питання щодо вдосконалення системи охорони та збереження музейних цінностей.
А.Толстоухов підкреслив, що державна етнонаціональна політика має перетворитися на дієву систему практичних заходів, спрямованих на регулювання міжетнічних процесів, додержання загально визнаних стандартів захисту та розвитку прав і свобод людини та громадянина.
"Я переконаний, що гуманітарна політика покликана не лише сприяти розвитку науки, а й бути ефективним інструментом досягнення громадянської злагоди у суспільстві,"- підсумував міністр.
Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко у своєму виступі висловив занепокоєність з приводу того, що за змістом, ціллю і стратегією в головних державних документах, починаючи з Програми діяльності уряду, залишаються збільшення ВВП, зростання економіки, будівництво. В той же час, на його думку, в основі існування будь-якої цивілізованої країни закладено якість життя людини, права і свободи громадянина, і духовність, духовний розвиток особистості.
М.Томенко, зосередившись на деяких статистичних показниках, повідомив, що середня тривалість життя в Україні складає сьогодні близько 69 років, різниця між середньою тривалістю життя між чоловіком і жінкою більше 12 років. За коефіцієнтом смертності Україна на 18 місці у світі, за коефіцієнтом природного приросту населення на 226, сказав народний депутат. " Ми сьогодні відстаємо від країн Європейського Союзу більш як на 10 років та обганяємо Росію на один рік. Це до того, на кого нам потрібно орієнтуватися в базових ціннісних позиціях,"- наголосив М.Томенко.
Зосередивши увагу присутніх на деяких проблемах обсвіти, охорони здоров‘я та фізичної культури і спорту, заступник Голови Верховної Ради підсумував: "Більшість населення сьогодні підтримує національну культуру і традиції. Нам Україна потрібна, бо в нас іншої держави немає, бо нам і нашим дітям жити тут, бо ми українці".
Голова парламентського Комітету з питань культури і духовності Володимир Яворівський, зокрема, сказав: "Коли розпадається імперія або відбувається радикальна революція, держава, суспільство мимоволі потрапляє в такий постколоніальний період, і перед кожною нацією виникає колосальна проблема - скинути панцир стереотипів, які були нав´язані їй в період її колоніального стану або попередньою політичною системою". Потрібна особлива воля для того, щоб виробити нову державницьку ідеологію в країні, зазначив народний депутат. На думку В.Яворівського, "замість відродження, якого ми так чекали, фактично ми маємо сьогодні в царині культури тихе, повзуче, але все-таки виродження". "Ми цікаві світові на планеті нашою культурою, нашою історією, нашою мовою. Це найголовніше. І ми цього не віддамо ніколи,"- підсумував народний депутат.
Народний депутат України В‘ячеслав Кириленко піддав критиці діяльність міністра освіти і науки України Дмитра Табачника і висловив пропозицію рекомендувати Президенту України розглянути питання про його звільнення.
У виступі народного депутата Павла Мовчана пролунала цитата з творчості Ліни Костенко: "Держава це система, яка зберігає себе". Піддавши критиці сучасний стан справ у сфері освіти в Україні, народний депутат завершив свій виступ словами: "Якщо ми держава, а отже система, то чому ми дозволяємо її руйнувати?"
Голова Комітету Верховної Ради з питань з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Олег Зарубінський підкреслив, що докорінні зміни в гуманітарній політиці держави можливі лише тоді, коли ми вийдемо за межі розуміння цієї політики винятково у її вузькому значенні. На його думку, потрібна саме комплексність розуміння проблеми, зміна підходів, зміна парадигми розуміння і сприйняття гуманітарної політики. "Гуманітарна політика будь-якої держави - це дії, які ставлять в центр державної політики інтереси людини, людина з методу державної політики повинна перетворитися в її ціль. Тому гуманітарна політика - це не просто освіта чи культура, це олюднення держави, спрямування її діяльності в інтересах суспільства," сказав народний депутат.
За його словами, останніми роками наслідком гуманітарної політики держави стало втискування людини в реальність, яка неадекватна її системі цінностей. "Не дивно, що за таких обставин життєве кредо, або логічний ланцюг: краще вчусь, краще працюю, більше заробляю, заможно живу - не працює. Людина бачить, що достаток набувається шляхами, що виходять за межі цього правила і цієї логіки. Тому і не дивно, що в нашому суспільстві вигідніше бути пільговиком, ніж власною працею заробляти на своє життя. А суспільство людей, позбавлених цілей, індивідуальності та, головне, бажання вдосконалюватись, стає зорієнтованим винятково на виживання, не на розвиток та прогрес,"- зазначив О.Зарубінський.
Народний депутат України Вадим Колесніченко звернув увагу присутніх на те, що першочерговим завданням для вироблення єдиної стратегії гуманітарної політики має бути припинення протистояння, зниження градусу соціальної напруги, "демілітаризація" гуманітарної сфери та направлення енергії на здобуття високих соціальних стандартів та благополуччя. Виступаючий назвав 5 принципів стратегії гуманітарної політики сучасної України, якими, на його думку, мають стати: побудова в Україні поліетнічного та багатокультурного суспільства на основі безумовної поваги до прав людини; визнання поліетнічності та полікультурності України в якості національного надбання; захист громадян України від дискримінації за етнічною, мовною чи іншою ознакою; жорстка протидія на державному рівні усім видам расизму, ксенофобії та розпалюванню міжнаціональної ворожнечі; виховання принципів толерантності та взаємоповаги в суспільстві до усіх громадян України без обмеження за расовою, етнічною, мовною, культурною тощо ознаками.
У виступі народного депутата України Михайла Косіва пролунала думка про те, що говорити про гуманітарну політику у галузі соціальних аспектів можна, і навіть, без сумніву, треба,- але в основі гуманітарної політики будь-якої держави лежить, насамперед, духовні, мовні, культурні параметри, бо без цих параметрів ні про які інші параметри говорити не можна.
Народний депутат України Лілія Григорович у своєму виступі звернулася до Президента України із закликом: " Беріть метлу і вимітайте всіх тих, хто шкодить вам, щоб Україна розвивалася, як європейська, як успішна і щоб за 10 років стала в числі країн "великої двадцятки". Головним у цьому є українська мова, українська правдива історія, а відтак і український національний успіх. Українська мова вистояла при всіх випробуваннях, вистоїть і тепер".
Під час обговорення учасники слухань порушили низку питань щодо проблем функціонування вітчизняних засобів масової інформації, охорони пам‘яток національної історико-культурної спадщини, музейної та архівної справи, кінематографу.
Депутат Луганської обласної ради Валерій Філіппов наголосив на багатонаціональності та полікультурності української держави і висловився на користь впровадження російської мови як другої державної.
Завершуючи обговорення, головуючий наголосив на тому, що "громадяни України різні за національними ознаками, різні за мовними чинниками, різні за віросповіданнями, але в цьому і наше багатство і з цим ми маємо рахуватись. Головне, що ми повинні бути єдиними в одному в прагненні дбати про державу, яка називається Україна".