8 ЧЕРВНЯ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ: „Про ЗБЕРЕЖЕння ТА ЦІЛЬОВЕ ВИКОРИСТАННЯ ОБ’ЄКТІВ СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ В ПРОЦЕСІ ЗМІНИ ФОРМИ ВЛАСНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ, ЩО ЇХ УТРИМУЮТЬ”.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, відкриваючи слухання, зазначив, що чимало із суб’єктів соціально-культурного призначення в процесі зміни форми власності багато втратили і втратили майже безповоротно своє першопризначення.
Доповідала Голова Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації народний депутат Валентина Семенюк. Вона наголосила на винятковій важливості використання об’єктів соціально-культурного призначення для фізичного, духовного розвитку народу. Без них не може повнокровно існувати жодна країна. Спеціальна контрольна комісія з питань приватизації зініціювала проведення цих парламентських слухань, провівши контрольно-аналітичне опрацювання численних звернень громадян, юридичних осіб різної форми власності, органів місцевого самоврядування, у яких наводяться численні факти розпорядження об’єктами соціально-культурної сфери не за призначенням з боку посадових осіб в процесі приватизації та у післяприватизаційний період.
Доповідач зазначила, що на початок 90-х років минулого століття у державі була створена достатньо розгалужена соціально-культурна база, яку з початку приватизації почали активно знищувати. Практично кожне міністерство і відомство, будучи правонаступником колишніх міністерств Української РСР, успадкувало відомчий фонд дитячих дошкільних закладів, спорткомплекси, медичні заклади, житловий фонд з великою кількістю гуртожитків. У радянські часи бібліотеки, театри, музеї своєю наповненістю були, як багатогранний храм знань, культури, при цьому економічно доступні всім верствам населення, а сьогодні кожний третій з них закритий або взагалі зруйнований.
В.Семенюк навела цифри „втрат” таких об’єктів, зокрема зменшення бібліотек на 5,5 тисяч. Прикладом такої приватизації доповідач назвала критичну ситуацію у книготоргівлі через прагнення комерційних структур заволодіти приміщеннями як у центрі столиці, так і в обласних центрах. Так, у Києві на Хрещатику у грудні минулого року насильно було виселено з приміщення магазину „Мистецтво”, який функціонував і давав прибутки понад 40 років. Сьогодні у його приміщенні проводиться європейських ремонт. Але не під книжковий магазин „Мистецтво”, який тулиться у підвалі по вулиці Прорізній. Вже до Верховного суду дійшов трудовий колектив магазину „Медична книга”. Аналогічна ситуація і з книгарнею „Знання”, що на Хрещатику, 44.
В.Семенюк звинуватила Фонд державного майна в ухилянні від наведення статистичних даних по змінах кількості об’єктів соціально-культурного призначення з часу свого існування. У Фонді відсутня інформаційна порегіональна і погалузева поадресна база даних таких об’єктів. До приватизації Фонд приступив без створення реєстру таких підприємств, а тому не зацікавлений надавати таку інформацію, тому що вона ілюструє згубність наслідків його приватизаційних процесів та управління корпоративними правами. Більшість цих об’єктів, які були продані комерційним структурам, перепрофільовані і не використовуються за своїм призначенням.
Фонд державного майна у своїй інформації, надісланій до Спеціальної комісії до парламентських слухань, за словами доповідача, не висвітлив реального стану функціонування об’єктів, що належать до групи "ж", тобто „соціальна сфера”, які були приватизовані в період з 1992 по 1 квітня 2004 року.
В.Семенюк також зауважила, що Кабінет Міністрів також не надав інформацію про реальний стан забезпечення населення соціальними гарантіями громадян, визначених Конституцією України, в співставленні із показниками соціальних гарантій і нормативів.
Далі доповідач зазначила, що в приватизованому секторі повсюдними стали приклади, коли об’єкти соціально-культурного призначення після певного облаштування їх новими господарями по встановлених ними умовами оплати за послуги стали недоступними навіть для родини із середнім достатком. Комісія неодноразово звертала увагу парламентарів та урядовців на тривожному факті: повсюдному розпродажу органами виконавчої служби об’єктів соціально-культурного призначення не лише збанкрутілих власників цих об’єктів, а і тих, які просто перебувають на балансі цих господарюючих суб’єктів без зміни їх державної форми власності, що були передані у безстрокове користування. Мають місце непоодинокі факти, коли комерційні структури розраховуються з бюджетами, податковими боргами державними об’єктами соціальної сфери, санаторіями, дитячими садками, спорткомплексами.
Давно назріла проблема про внесення змін до Закону „Про виконавче впровадження” щодо відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Парламентська Комісія пропонує прийняти відповідний законопроект після цих парламентських слухань.
Доповідач нагадала, що ще у січні цього року на Дні Уряду було визнано факт інертності законодавчої ініціативи з боку Кабінету Міністрів щодо прискорення законодавчого врегулювання цілого ряду наявних суперечностей в існуючій законодавчій базі щодо приватизації об’єктів соціально-культурного призначення, що свідчить про відсутність механізму збереження цих об’єктів.
Неврегульованим залишається законодавство стосовно профспілкового майна, майна інших громадських організацій, міжгосподарської власності, колишніх колгоспів та колективних сільськогосподарських підприємств.
В.Семенюк запропонувала уряду забезпечити проведення в чітко визначені терміни реальної інвентаризації всіх об’єктів соціально-культурного призначення в розрізі їх спеціалізованих груп, що знаходяться у комунальній власності, у віданні міністерств і відомств та тих, що перебувають на балансі недержавних суб’єктів господарювання, не змінивши державної форми власності і не включені до статутних фондів.
Доповідач також наголосила на необхідності невідкладного прийняття законів про право комунальної власності, про управління об’єктами державної власності, про визнання об’єктів права власності розташованих на території України.
В.Семенюк зазначила: „держава має належним чином регулювати стан справ у сферах, за які несе за Конституцією України відповідальність перед своїм народом. І не тільки декларувати економічне зростання, а й забезпечити реальне його здійснення. Програма соціально-економічного розвитку держави з чітким визначенням і з заходами та нормативами на кожен відповідний рік має бути другим законом після Конституції, за виконання якого повинні нести персональну відповідальність всі посадові особи, причетні до її розробки, реалізації на всіх її етапах. І за прорахунки в цих питаннях вони теж повинні нести відповідальність, а не ховатися за міфічні ринкові регулятори, які нібито в нас не працюють”.
Співдоповідав Голова Фонду державного майна Михайло Чечетов. Він зазначив, що Фонд вживає заходів щодо врегулювання проблеми управління об’єктами соціальної сфери, які в процесі перетворення підприємств у відкриті акціонерні товариства увійшли до статутних фондів на законодавчому рівні.
Він також в межах своєї компетенції здійснює постійний контроль за збереженням об’єктів соціально-культурного призначення, які увійшли до статутного фонду господарських товариств. Фонд державного майна зобов’язав господарські товариства з державною часткою в статутних фондах провести інвентаризацію медичних закладів у вітчизняній системі охорони здоров’я, в тому числі санаторіїв, профілакторіїв тощо, майно яких передано до статутних фондів суб’єктів підприємницької діяльності та проаналізувати стан і ефективність використання майна за призначенням.
М.Чечетов далі зазначив, що соціально-культурна інфраструктура вимагає постійних коштів на утримання об’єктів на достатньому рівні, в тому числі на поточні та капітальні ремонти, оплату утримання обслуговуючого персоналу, сплату земельного податку та комунальних послуг тощо.
Співдоповідач також навів позитивний приклад ефективного використання об’єктів соціально-культурного призначення, що є власністю акціонерів у післяприватизаційний період.
М.Чечетов зазначив, що проблеми, пов’язані із збереженням та цільовим використанням об’єктів соціально-культурного призначення можуть бути вирішені шляхом законодавчого врегулювання, направлення частини коштів, отриманих від приватизації на забезпечення утримання та збереження профілю об’єктів соціальної сфери, які передаються до комунальної власності, а також частково фінансової допомоги на утримання цих об’єктів та збереження їх профілю підприємствам, державна частка у статутному капіталі яких становить не менше 50 відсотків, на балансі яких залишаються об’єкти соціальної сфери.
Підсумовуючи сказане, М.Чечетов підкреслив, що питання соціальної сфери залежать в процесі приватизації не тільки від роботи Фонду державного майна, а й від позиції органів місцевого самоврядування в питанні прийняття таких об’єктів до комунальної власності, а також законодавчого врегулювання проблемних питань та соціально-економічного рівня держави.
Він висловив надію, що формування сприятливого економіко-правового режиму щодо функціонування соціально-культурних закладів та співпраця всіх гілок влади виведе соціальну інфраструктуру на якісно новий рівень.
Ще один співдоповідач міністр культури Юрій Богуцький доповнив попередніх доповідачів, які проаналізували сучасний стан процесів приватизації об’єктів соціально-культурного призначення, характеристикою цих явищ у галузі культури. За його словами, на початку 90-х років мережу сфери культури України складали об’єкти державної, профспілкової та відомчої належності. Мінкультури безпосередньо опікувалося державною мережею закладів, до яких належали: клубні заклади - 20,2 тис., публічні бібліотеки - 22,1 тисячі, театри - 130 одиниць, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади - 1,5 тисячі. Сьогодні у державній власності залишилося 17,9 тисячі клубних закладів, 18,6 тисячі публічних бібліотек, 130 театрів, 1,4 тисячі початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів.
Ю.Богуцький, зазначив, що розв’язати проблему утримання такої інфраструктури повною відмовою від роздержавлення у сфері культури неможливо. Бюджети всіх рівнів у теперішніх економічних умовах не в змозі повністю забезпечити життєдіяльність існуючої мережі та продукування нею якісних культурних послуг доступних населенню. Необхідно визначитися, яких розмірів і форм має набути роздержавлення об’єктів у сфері культури, щоб воно допомогло вирішити фінансові проблеми закладів культури, не завдаючи шкоди інтересам членів суспільства у задоволенні їх культурних і духовних запитів.
Ю.Богуцький висловив жаль з приводу того, що діюче законодавство в Україні щодо культури не передбачає протекціоністських заходів щодо розвитку і утримання галузі культури, над чим необхідно неухильно і плідно працювати.
Із співдоповіддями також виступили перший заступник міністра охорони здоров’я Тимур Петренко та перший заступник голови Державного комітету з питань фізкультури і спорту Анатолій Домашенко.
Тимур Петренко, зокрема проаналізував ситуацію у системі охорони здоров’я, зазначивши, що мережа об’єктів системи охорони здоров’я України є цінним національним надбанням, вона використовується для надання медичної допомоги населенню і не передбачає зміни форми власності суб’єктів господарювання та буде збережена і надалі.
Анатолій Тимошенко підкреслив, що питання, винесене на парламентські слухання є актуальним для фізкультурно-спортивної галузі, оскільки саме збереження та цільове використання спортивних споруд країни визначають і будуть визначати кількість тих, хто систематично займається різними формами фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи.
Погодившись із висновками, зробленими у доповіді, він запропонував рекомендувати органам місцевого самоврядування не допускати випадків перепрофілювання спортивних споруд під інші господарські об’єкти; при зміні форми власності майна підприємств, організацій та установ забезпечити подальшу експлуатацію спортивних об’єктів за призначенням з виділенням коштів не тільки на утримання, а й на проведення культурно-оздоровчої і спортивної роботи.
В обговоренні питання взяли участь народні депутати Василь Калінчук, Олександр Мороз, Петро Симоненко, Павло Мовчан, Микола Рудьковський, Володимир Яворівський, Віталій Майко, Юрій Кармазін, Василь Надрага, Микола Кульчинський, Ігор Шурма.
Народний депутат Василь Калинчук від парламентської фракції Аграрної партії України запропонував щорічно спрямовувати з бюджету не менше одного відсотка ВВП на утримання об’єктів соціально-культурного призначення на селі, збільшити нормативи відрахувань видатків місцевих бюджетів на утримання закладів освіти, охорони здоров’я, культури та соціального захисту, а також прийняти закон про відшкодування витрат, понесених на будівництво об’єктів соціально-культурного призначення на селі. Це дозволило б покращити фінансовий стан суб’єктів господарювання, скоротити обсяги незавершеного будівництва, дати змогу балансоутримувачам як правонаступникам зберігати ці об’єкти.
Народний депутат Олександр Мороз звинуватив Голову Фонду державного майна у наданні неправдивої інформації, згідно з якою 95 відсотків об’єктів соціальної сфери використовуються новими власниками за призначеннями. На його думку, йдеться не про випадки, а про цілеспрямовану політику, про суцільне, свідоме нехтування законом, йдеться про руйнування основ нашої суспільності і державності.
Начальник Головного управління культури, мистецтв і охорони культурної спадщини Київської державної адміністрації Олександр Биструшкін навів факти підтримки соціально-культурної сфери у місті Києві, де вдалося зберегти мережу сфери культури. У місті відкриваються нові музичні школи, нові художні школи, працює дві академії дитячого мистецтва, академія танцю. Він також привернув увагу до питання охорони культурної спадщини, акцентуючи увагу на тому, що підписаний Президентом України Закон України „Про охорону культурної спадщини” (у якому є перелік пам’яток, які не підлягають приватизації) й досі не прийнятий Верховною Радою.
О.Биструшкін також зазначив, що не розроблений механізм реприватизації, вилучення з власності об’єктів культурної спадщини у разі, коли власник безгосподарно ставиться до належної йому наданої на праві комунальної та приватної власності, самовільно проводить роботи, пов’язані з перебудовою чи переробленням, які призводять до їх спотворення.
Він також звернувся до народних депутатів від імені працівників культури з проханням підтримати закон про оподаткування неприбуткових організацій, звільнивши від оподаткування бібліотеки, музеї, інші культурні заклади.
Перший заступник Голови Верховної Ради Республіки Крим Василь Кисельов розповів про проблеми, які хвилюють кримську владу, зокрема про наявність законодавчих можливостей прихованої приватизації за допомогою оренди, банкрутства і відчуження майна з податкової застави.
Він зауважив, що Закони України ”Про банкрутство” і „Про оренду державно-комунального майна” втручаються у сферу власності територіальних громад і регіонів і багато в чому суперечать самому принципу розпорядження власністю. На його думку, власник повинен сам визначати для себе основні принципи управління розпорядження майном, а держава законодавчо визначитися лише у сферах, де юрисдикція власника обмежується.
Василь Кисельов вважає, що необхідно розв’язувати й іншу проблему - подальшої долі майна, яке не увійшло до статутних фондів господарчих товариств у процесі приватизації, особливо на селі. Її не тільки необхідно негайно розв’язувати, але й направляти на це значні бюджетні кошти.
Він також торкнувся ще однієї проблеми - прихованої приватизації власності профспілок. Так, більшу частину кримських профспілкових здравниць вже продано. В.Кисельов вважає, що законодавці повинні чітко визначитися, хто повинен бути суб’єктом права власності профспілок.
Народний депутат Юрій Кармазін розповів про схему незаконної приватизації, у результаті якої такі об’єкти як „Укпрофоздоровниця”, дитячий табір „Молода гвардія” перейшли в інші руки.
На думку народного депутата Ігоря Шурми, перехід до ринкових умов господарювання та сучасний режим оподаткування негативно вплинули на можливості підприємств утримувати об’єкти соціальної інфраструктури. Гіпертрофована соціальна сфера, на його думку, є однією з об’єктивних причин банкрутств багатьох великих підприємств. Він висловив пропозицію провести їх обстеження на предмет того, як вони розпорядилися своєю соціальною сферою, які витрати несуть у разі її збереження, як це відбивається на показниках господарської діяльності. „Тільки на підставі аналізу отриманих даних можна буде зробити обгрунтовані висновки та виробити подальшу політику у сфері приватизації об’єктів соціально-культурного призначення, - зазначив він.
Підбиваючи підсумки обговорення Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк зазначив, що підняте питання є актуальним.
„Рано чи пізно треба буде повертатися до відродження соціально-культурної сфери, бо це майбутнє нашої держави, майбутнє наших дітей, бо це основа основ виховання нашого молодого покоління, виховання нашого українського народу. І ми повинні його зберегти, ми повинні його відновити”, - зазначив А.Мартинюк.
Перший заступник наголосив на тому, що необхідно внести окремі поправки до законів, знизити податковий тиск, матеріально підтримати функціонування соціально – культурної сфери.
На цьому парламентські слухання завершилися. За їх підсумками на пленарних засідання Верховної Ради будуть прийняті Рекомендації щодо збереження та цільового використання об’єктів соціально-культурного призначення.