У СЕРЕДУ, 2 ЧЕРВНЯ, У СЕСІЙНІЙ ЗАЛІ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ПРОХОДИЛИ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ З ПИТАНЬ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ НА 2005 рік.
Голова Верховної Ради В.Литвин, відкриваючи слухання, зазначив, що відповідно до Бюджетного кодексу на початку червня в парламенті мають відбуватися бюджетні слухання за участю Прем`єр-міністра або міністра фінансів України по розгляду основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний рік. За результатами таких слухань Верховна Рада України приймає постанову про схвалення або взяття до відома основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період.
Доповідав перший віце-прем'єр-міністр України, міністр фінансів, Микола Азаров.
„Уряд ретельно опрацював та врахував завдання, які ставляться Президентом щодо основних напрямків бюджетної політики на наступний рік, найактуальніших питань державних фінансів, які суттєво впливатимуть на економічний і соціальний розвиток держави у найближчі роки”, - зазначив він.
Уряд готує проект рішення, який визначатиме напрями розвитку фіскальної і бюджетної сфери, орієнтовні індикативні показники і фінансове забезпечення в розрізі функцій держави та головних розпорядників коштів. Така тактика, за словами першого віце-прем’єр-міністра, вперше дозволить провести інвентаризацію всіх прийнятих державних цільових програм і визначити пріоритети на даному етапі. Тому набуває нового змісту новизна бюджетної стратегії, орієнтована на подальше послаблення фіскального тиску на економіку та створення умов для легалізації доходів, розвитку та стимулювання інноваційної та інвестиційної діяльності, становлення інноваційної моделі розвитку економіки, переходу та надання допомоги більшості категорій населення та політики створення умов для збільшення заробітної плати працюючого населення. При підготовці вперше здійснювалося наукове супроводження процесу розробки проекту основних напрямів бюджетної політики, до якого залучались провідні науковці, депутатський корпус, фахівці державних інституцій.
М.Азаров далі зазначив, що основна мета бюджетної політики на 2005 рік полягає у фінансовому забезпеченні реалізації стратегічних цілей держави, підвищенні рівня державних соціальних стандартів та зниження рівня бідності в країні.
Для досягнення цієї мети урядом визначено ряд завдань. Насасмперед, буде продовжено податкову та пенсійну реформи, реформування системи соціального захисту, освіти, охорони здоров’я, силових структур відповідно до повномасштабного реформування бюджетної галузі та напрямів, визначених у програмі діяльності уряду.
На відміну від минулого року уряд визначив сценарій розвитку, який передбачає реальне зростання промислового та сільськогосподарського виробництва. Одним із пріоритетів основних напрямів є побудова проекту Державного бюджету з урахуванням реформування податкового законодавства, яке передбачає зниження податкового навантаження. Зокрема, передбачається зниження ставки податку на додану вартість до 17 відсотків. Проте, бюджет уряд планує виключно на діючій податковій базі, тому частка перерозподілу ВВП через зведений бюджет передбачається на рівні не вищому, ніж прогнозний показник на 2004 рік. Разом з тим, завдяки компенсійним заходам зазначені зміни не повинні призвести до зменшення ресурсу бюджету. Номінальний приріст доходу бюджету 2005 року має відбутися за рахунок розширення податкової бази, залучення тіньових коштів у реальну економіку держави, поповнення кредитних ресурсів та поліпшення інвестиційного клімату. Враховуючи позитивний досвід попередніх років, передбачається продовжити механізм проведення бюджетного відшкодування ПДВ в першу чергу в рахунок погашення простроченої заборгованості перед державою за кредитами та за позичками.
На 2005 рік дефіцит Державного бюджету України не повинен перевищувати 1 відсотка ВВП, у тому числі по загальному фонду 0,7 відсотка. Для досягнення цієї мети будуть здійснені необхідні заходи з управління державним боргом. Розвиток внутрішнього фінансового ринку і зміщення акцентів із зовнішньокомерційних позик на внутрішнє покликано мінімізувати валютний ризик і оптимізувати валютну структуру боргу. Разом з цим, розвиток банківської системи, її параметри щодо кредитних ресурсів, ставок і термінів не дозволяють уряду визначити її головним джерелом здійснення запозичень. Граничний розмір прямого і умовного державного боргу України на 31 грудня 2005 року не повинен перевищувати 34 відсотків від ВВП, що нижче, ніж планувалося на 2004 рік. Крім того пропонується визначити, що надходження від приватизації державного майна та державні запозичення є взаємокомпенсуючими джерелами фінансування бюджету.
Доповідач також поінформував про формування регіональної політики. У взаємовідносинах між державним бюджетом, бюджетами територій планується посилення ролі місцевого самоврядування у процесі формування бюджету шляхом надання відповідних субвенцій з Державного бюджету. Будуть передбачені трансферти місцевим бюджетам на зменшення фактичних диспропорцій між місцевими бюджетами через нерівномірність мережі бюджетних установ в розмірі 2 відсотків загального обсягу дотацій вирівнювання з Державного бюджету місцевим бюджетам.
Уряд планує продовжити поетапне наближення мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму. При цьому темпи зростання мінімальної заробітної плати мають перевищувати темпи зростання інших мінімальних соціальних гарантій. Одночасно не буде допускатися виникнення простроченої заборгованості із заробітної плати в бюджетній сфері та соціальних виплат, в тому числі чорнобильських виплат. Розроблятиметься середньострокова стратегія спорудження за рахунок бюджетних коштів соціального житла для малозабезпечених та соціально незахищених громадян та розвиток кредитування придбання житла, включаючи іпотечне кредитування.
В наступному році з Державного бюджету будуть виділятися кошти в першу чергу на підтримку пріоритетних галузей економіки, а також на реалізацію бюджетних програм, пов’язаних із здійсненням прикладних досліджень у галузі економіки, які створюють умови для прибутковості господарювання.
Основними напрямками передбачена оптимізація кількості бюджетних програм. Буде підвищуватися якісний рівень казначейського обслуговування бюджетів всіх рівнів.
М.Азаров наголосив, що без проведення серйозних, грунтовних змін в оподаткуванні доданої вартості та корпоративних доходів, практично буде неможливо побудувати бюджет наступного року на якісно новій основі.
Це потребує прийняття необхідних законопроектів, що можуть вплинути на формування видаткової частини бюджету. Це сприятиме проведенню реформ у медичній, освітній, оборонній та інших галузях, поглибленню контрольних функцій держави щодо використання її коштів.
Уряд вважає, що для проведення ефективної бюджетної політики, спрямованої на вирішення основних завдань соціально-економічного розвитку України, адміністративно-територіальних одиниць та вдосконалення бюджетного процесу, потребують прийняття законів щодо вдосконалення міжбюджетних відносин.
За такої підтримки, запропонований проект основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік, дозволить забезпечити збалансованість всіх показників Державного бюджету на 2005 рік, сприяти зміцненню його соціальної складової, і забезпечить збереження тенденцій економічного зростання у наступному році.
Доповідач відзначив, що Бюджетна резолюція не конкретизує фіскальні та бюджетні показники, а проголошує стратегічні напрямки, які не полягають в тому, щоб визначити чіткий відсоток росту, а скеровані на те, щоб уряд і Верховна Рада спільно визначили основні напрямки бюджетної політики на наступний рік.
Співдоповідав Голова парламентського Комітету з питань бюджету Петро Порошенко. Він погодився з першим віце-прем’єр-міністром щодо негайного внесення зміни до Бюджетного кодексу, яка передбачила б, що в рік президентських виборів бюджетний процес має певні особливості.
Далі співдоповідач проаналізував відповідність проекту Бюджетному кодексу. Він зазначив, що уряд, як виконавча влада держави, позбавлений важелів для якісного бюджетного планування. Наявність окремої структури - Державної податкової адміністрації, яка не дає можливості ні міністерству економіки, ні міністерству фінансів, ні економічному блоку уряду якісно працювати над макроекономічними показниками, які мали бути б закладені в основу реальної бюджетної стратегії, є абсолютно невиправданою. Вона має бути включена в склад уряду, працювати прозоро.
П.Порошенко вважає, що всі дані щодо структури нарахованих податків, переплати, недоїмки повинні бути оприлюднені. Без цього не має ніякого обгрунтування для планування бюджету.
Надзвичайно болючою проблемою є проблема державного боргу. Уряд передбачає, що 31 грудня 2005 року граничний обсяг боргу не повинен перевищувати 34 відсотки, що враховуючи приріст ВВП реального та інфляції, означає, що він збирається запозичити за 2005 рік майже 50 мільярдів гривень.
П.Порошенко наголосив на тому, що інформація щодо цього відсутня. Як і відсутня інформація щодо того, яка буде доходна база місцевих бюджетів, які заходи уряд передбачає щодо подолання загрози, яка нависла над місцевими бюджетами.
Співдоподач звинуватив уряд у тому, що він не привів законодавство у відповідність до своїх пріоритетів соціальної політики і призупинив щорічну дію соціальних гарантій, які гарантує законодавство. Уряд політично ухиляється від врегулювання цього питання, так само як уряд не знайшов в собі сили здійснити реальну податкову реформу.
П. Порошенко запропонував Верховній Раді доручити Кабінету Міністрів негайно передати на розгляд Верховної Ради повний перелік законопроектів, визначених основними напрямками бюджетної політики на 2005 рік, в першу чергу тих, які стосується податкового законодавства.
Співдоповідач висловив думку, що розрахунки прожиткового рівня також мають міститися в Бюджетній резолюції. „Ми маємо збільшувати мінімальну заробітну плату одночасно з встановленням міжтарифних співвідношень і ми маємо чіткі розрахунки який саме ресурс для цього буде потрібен”.
П.Порошенко також переконаний, що Верховна Рада має знати прогнозні макропоказники економічного та соціального розвитку не тільки загальні, але й в розрізі основних галузей економіки з деталізацією показників та їх вплив на показники проекту бюджету 2005 року.
Він запропонував уряду передати інформацію щодо чисельності працівників бюджетних установ в цілому по Україні, в тому числі по Державному та місцевим бюджетам на початок 2002, 2003 та 2004 рр. та на 1 липня 2004 року з виділенням окремо чисельності працівників органів державної влади. При цьому він висловив впевненість у тому, що цей уряд збільшив кількість працівників органів державної та місцевої влади при загальному скороченні чисельності населення.
Голова Бюджетного комітету розкритикував уряд за непрозоре проведення приватизації. В основних напрямках бюджетної політики, за його словами, немає жодного слова щодо скасування будь-якого обмеження щодо непрозорості проведення конкурсів та аукціонів.
П.Порошенко зазначив, що проекту основних напрямків бюджетної політики на 2005 рік бракує цифр. Він містить загальні слова і немає жодної цифри, жодного зобов'язання, з яким уряд збирався б входити у 2005 рік.
„Сьогодні ми маємо реальну ситуацію, коли ми втрачаємо десятки мільярдів гривень, які ми з вами зобов’язані винести з тіні на світло, перевести їх на фінансування соціальних видатків, стимулювати внутрішній попит, і тим самим перевести нашу державу на європейський лад”.
Закінчуючи свій виступ, П.Порошенко запевнив, що очолюваний ним Комітет наполегливо працюватиме над зауваженнями і пропозиціями щодо покращання основних напрямів бюджетної політики, які направить уряду.
В обговоренні питання взяли участь представники депутатських фракцій і груп. Під час виступів висловлювались полярні думки і оцінки: від підтримки запропонованого урядом проекту бюджетної резолюції до конструктивної критики, зауважень і пропозицій щодо його покращання. Пропонувалося зібрати їх, систематизувати і врахувати їх при формуванні бюджету на 2005 рік.
Народні депутати з фракцій парламентської більшості відзначали позитиви бюджетної резолюції, зокрема пропозиції щодо зниження ставки податку на додану вартість з 20 до 17 відсотків, застосування середньотермінового бюджетного планування, наміри уряду забезпечити реальне зростання доходів населення у порівнянні з валовим внутрішнім продуктом, концентрації функцій бюджетного розпорядника, коли за взяття зобов’язань, нарахування виплат і внесення платежів у рамках однієї програми повинен відповідати один державний орган.
Народний депутат Василь Надрага, зокрема зазначив, що заслуговує на увагу ідея уряду щодо узгодження бюджетної політики, яку реалізує уряд, з грошово-валютною, яку реалізує Національний банк.
Він також звернули увагу на включення до бюджетної резолюції наміру уряду перейти до надання податкових пільг виключно на виконання конкретних програм, пов’язаних із забезпеченням економічного зростання держави та підвищення мінімальної заробітної плати до 262 грн.
На думку керівника фракції КПУ народного депутата Петра Симоненка, державна бюджетна політика розвалена так само, як економічна, соціальна та й усі інші. Державний бюджет з інструменту економічної політики перетворився, практично, в розрахунковий кошторис. А основною причиною глибокої затяжної фінансової кризи в Україні, на його думку, є параліч промисловості та занепад сільського господарства. Ця ситуація створена штучно з метою банкрутства підприємства та подальшої їх дешевої приватизації.
П.Симоненко зазначив, що держава фактично капітулювала перед тіньовою економікою, а економіка повинна бути реальною, що дозволить мати більш чітку і прогнозовану політику формування доходної частини бюджету.
Фракція комуністів вважає, що потрібно створити необхідні умови для подолання кризових явищ: повернути державі керівну роль у вирішенні головних завдань економічного і соціального розвитку; негайно зупинити хаос у податковому законодавстві і перейти на прогресивну шкалу оподаткування; розвивати грошово-кредитні відносини тощо.
На думку народного депутата Володимира Воюша, бюджетна резолюція в цілому відповідає вимогам Конституції та Бюджетного кодексу України, програмним виступам Президента України та програмі діяльності уряду. Більш реальним, ніж на нинішній рік виглядає прогноз темпів росту ВВП у 2005 році. Серед позитивних положень Бюджетної резолюції він також відзначив намір уряду визначити Мінпраці головним розпорядником бюджетних коштів для фінансування програм із соціального захисту громадян, у тому числі тих, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Однак, на його думку, документ містить багато проблемних питань, які потребують додаткового обговорення. Це перш за все стосується норми, згідно з якою Державний бюджет України на 2005 рік має бути дефіцитним. Відмова від бездефіцитності бюджету - це дуже відповідальний крок, який принципово вплине на загальні результати бюджетної політики.
Народний депутат Олександр Баранівський, виступаючи від фракції соціалістів висловив нерозуміння щодо того, куди підуть кошти від приватизації об’єктів. Він запропонувавим уряду ліквідувати ПДВ, чітко розібратися з пільгами, з ДПА.
На думку народного депутата Катерини Фоменко розділ фінансування органів місцевого самоврядування міжбюджетних відносин повинен стати одним із основних пріоритетних розділів Основних напрямків бюджетної політики на 2005 рік. Вона запропонувала збільшити об’єм місцевих бюджетів за рахунок збільшення нормативу бюджетної забезпеченості і прирівняти їх до нормативів державних гарантій та соціальних стандартів.
Народний депутат Валерій Асадчев вважає, що головним чинником економічного зростання будь-якої держави є людина. Гроші треба вкладати в людину. Тому доходи громадян повинні завжди рости випереджаючими темпами. Має відбутися кардинальна реформа податкової системи, спрямована на значне спрощення систем адміністрування, відмова від поліцейських функцій фіскальних органів, скасування податкової міліції, відмова пільг у системі оподаткування і створення рівних умов конкуренції для всіх.
Народний депутат Георгій Крючков привернув увагу у проекті бюджетної резолюції до питань оборони і безпеки держави. Він зазначив, що потрібний крутий поворот у фінансуванні потреб оборони.
За словами народного депутата Івана Зайця, державний бюджет - це дзеркало, в якому відображається вся діяльність уряду, вся політика влади. Він детально проаналізував проект бюджетної резолюції, запропонувавши наповнити її конкретними завданнями для розв’язання конкретних проблем, зокрема соціального характеру. Треба конкретно сказати, які повинні бути заробітні плати, які повинні бути доходи людям, які повинні бути пенсії чи стипендії?
Прикладом безвідповідальності уряду І.Заєць назвав положення про інноваційну політику, які на його думку є загальними. У Бюджетній резолюції відсутні механізми підтримки інновацій.
І.Заєць запропонував „примусити уряд вдосконалити цей документ, якщо ми хочемо мати бюджет економічного зростання, бюджет соціального захисту громадян”.
Народний депутат Микола Поліщук, вважає, що основним напрямком роботи влади повинно бути збереження та відновлення здоров’я населення. Він озвучив пропозиції очолюваного ним Комітету з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства, які вважає за доцільне врахувати при формуванні проекту основних напрямків бюджетної політики України, тобто Бюджетної резолюції на 2005 рік. Зокрема, парламентський Комітет пропонує передбачити заходи щодо забезпечення виконання рішення Конституційного Суду України про надання безоплатної медичної допомоги, доведення видатків на охорону здоров’я до рівня, не нижче чотирьох відсотків ВВП тобто 11,3 мільярда гривень на охорону здоров'я від 283 млрд. гривень відносно того, що буде ВВП.
Комітет також запропонував запровадити єдину тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників закладів охорони здоров'я.
Комітет наголошує на необхідності збереження пільг щодо податку на додану вартість на операції з продажу і ввезення лікарських засобів та виробів медичного призначення. А також повернення пільгової ставки акцизного збору на медичний спирт.
На думку народного депутата Володимира Черняка, ситуація, що склалася, зобов’язує зробити бюджет наступного року одночасно і соціальним бюджетом, і бюджетом розвитку. Це вимагає надзвичайної майстерності і високого мистецтва економічної і бюджетної політики. Але і уряд, і парламент зобов’язані зробити бюджет наступного року і соціальним, і бюджетом розвитку.
Підбиваючи підсумки обговорення, Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк нагадав, що за результатами парламентських слухань народні депутати повинні будуть прийняти постанову Верховної Ради щодо оцінки проекту бюджетної резолюції. Він також висловив впевненість у тому, що уряд спільно з Верховною Радою доопрацюють документ і приймуть його у листопаді.
На цьому парламентські слухання завершились.