У слуханнях взяли участь народні депутати, керівники Кабінету Міністрів України, науковці, представники практичного бізнесу, рад державних адміністрацій, громадськості.
Головуючий на засіданні Голова Верховної Ради України Володимир Литвин привітав учасників слухань і зазначив, що метою парламентських слухань є консолідація думок людей, які репрезентують вітчизняний бізнес, економічне підприємництво, а також банківський і комерційний менеджмент.
"Хотілося, щоб в результаті відвертої ділової розмови ми генерували не лише болісні сигнали реального сьогодення, а і, що найбільш важливо, сформулювали і звірили на зрілість стратегічні цілі та перспективні орієнтири, які потім будуть матеріалізовані у відповідних практичних рішеннях на підставі законів та постанов Кабінету Міністрів України", - наголосив В.Литвин. Він вважає, що "без цього ми не можемо здійснити необхідні кроки на шляху оздоровлення соціально-економічної ситуації в Україні, а що це необхідно, ні в кого не викликає жодних заперечень".
У своєму виступі Голова Верховної Ради України окреслив "безперечні реформаційні досягнення" України за роки незалежності, зазначивши, що у суспільстві "є та основа, на яку може спиратися здоровий соціальний консерватизм, і саме тому є можливості для формування завдань щодо подальшого реформування важливих сфер суспільного буття".
В.Литвин зазначив: світова фінансово-економічна криза, наслідки якої ми сьогодні переживаємо, чітко продемонструвала важливість оптимізації взаємодії, взаємовпливу ринкових засад та важелів і механізмів державної політики. Тому, вважає В.Литвин, практично кожен прийнятий нами закон, кожна конкретна стаття мають працювати на бажану модель цивілізаційного розвитку. "Потрібно нам усім думати над тим, як законодавчим чином закладати практично в кожен підприємницький проект те, що називається українською мовою "бруньки росту", або "точки росту", яка відтворює інноваційний ген нашої економіки", - наголосив Голова Верховної Ради.
В.Литвин зазначив, що, на жаль, поняття "реформи" за роки незалежності стало "украй девальвованим, через що в українському суспільстві виробився стійкий імунітет до реформування". "В Україні сьогодні склалася парадоксальна ситуація: суспільство розуміє необхідність прогресивних реформ, однак кожне нововведення зустрічає з пересторогою і навіть з консервативним опором. У той же час, як показує попередня дійсність, кожна нова влада декларує прагнення до реформ, але своїми практичними діями часто-густо лише консервує той стан речей, який сам собою склався", - зауважив він.
За словами В.Литвина, "найкращим регулятором великих макроекономічних систем" є гармонізація економічних інтересів, у першу чергу і головним чином національного товаровиробника і держави, бізнесу і влади.
В.Литвин зазначив, що враховуючи контекст нового курсу економічних реформ, на часі прийняття виваженого, збалансованого за інтересами Державного бюджету країни на 2011 рік. Він підкреслив, що цьому має передувати прийняття Податкового кодексу, висловивши сподівання, що Верховна Рада приступить до його розгляду вже наступного пленарного тижня.
Голова Верховної Ради наголосив на важливості синхронної роботи парламенту і уряду під час прийняття законів та забезпечення їх виконання. "Сьогодні, як ніколи, потрібен діалог влади і суспільства і прийняття тих рішень, які матимуть фактично організаційний характер", - сказав він.
У своїй доповіді віце-прем´єр-міністр України Сергій Тігіпко зазначив, що сьогодні "ми повинні закласти ті підвалини модернізації країни, які дуже довго чекає бізнес і які до цього часу, про які ми тільки говорили".
Він, зокрема, зупинився на чотирьох реформах, які уряд планує провести найближчим часом. А саме щодо: сплати податків, міжнародної торгівлі, отримання ліцензій і дозволів та створення і ліквідація компанії.
С.Тігіпко зазначив також, що у Податковому кодексі передбачено податок на прибуток - 19 відсотків у 2011 році. В подальшому він знижуватиметься на відсоток кожного року - до 16 відсотків. За його словами, передбачена нульова ставка на прибуток на 10 років: літакобудування, суднобудування, легка промисловість, готельний бізнес, приватні будинки пристарілих, приватні школи, приватні дитячі садочки. Для малих підприємств, які будуть на загальній системі оподаткування і будуть мати обсяг реалізації до трьох мільйонів гривень, передбачена п´ять років нульова ставка податку на прибуток. Також закладене автоматичне відшкодування ПДВ на 23-й день від подання декларації, зниження фінансової відповідальності платників податків. За його словами, заборонено здійснювати тиск податківців на підприємців, вилучення документів в оригіналі поза рамками кримінального процесу.
С.Тігіпко звернув увагу присутніх на те, що в проекті кодексу існує пряма заборона у безпідставній відмові прийняття податкової декларації. Що стосується отримання ліцензій і дозволів, то, за словами урядовця, сьогодні з 2268 планується 2046 скасувати. Вже прийнято рішення про необмежений термін дій ліцензій на більшість видів господарської діяльності. Запроваджено декларативний принцип початку господарської діяльності по 136 видам робіт з 227-ми. Розроблений законопроект, який посилює відповідальність чиновників за вчинення неправомірних дій.
Урядом опрацьовано законопроект щодо спрощення процедур припинення юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців). Його реалізація дозволить скоротити строки проведення перевірок контролюючими органами та запровадити дієвий механізм взаємообміну інформацією між державними органами щодо відсутності або наявності заборгованості по податках, зборах і інших платежах.
Виступаючи із співдоповіддю, голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Наталія Королевська зазначила, що за останні 2 року Комітет спільно з експертною радою підготували закони щодо скорочення кількості ліцензій, принципу мовчазної згоди, декларативного принципу, системи державного, приватного партнерства, кількості дозвільних документів, перевіряючих органів, підтримки стратегічних галузей промисловості, зменшення статутного фонду, мораторію на перевірки тощо.
На думку голови Комітету, виконана достатньо серйозна і колосальна робота, однак, вважає народний депутат, "система все позитивне з'їдає як мінотавр, і влада бюрократів все перевертає на свою сторону".
Н.Королевська наголосила, що сьогодні, "на жаль, не працює контрольна функція парламенту, тому що не хочуть чиновники чути ні про яку контрольну функцію".
Голова Комітету переконана, що потрібно проводити радикальні реформи, але передусім необхідно "встановлення довіри, довіри держави до бізнесу і бізнесу до держави". Вона закликала учасників слухань обговорити, зокрема, питання щодо відкриття бізнесу. За її словами, у багатьох країнах "працює норма: два роки після відкриття бізнесу жодному контролюючому органу заборонено проводити перевірки". Н.Королевська також наголосила, що в розвинутих країнах немає такого поняття як "планові перевірки". Перевіряють бізнес тільки в тому випадку, коли є претензії, скарги, але не частіше, ніж один раз в три роки. Н.Королевська висловилася також за консолідацію зусиль не по політичним, а по економічним мотивам, оскільки "від роботи малого і середнього бізнесу у нас залежить майбутнє, без перебільшення, економіки в нашій країні".
Голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Леонід Козаченко, зокрема, зазначив, що, якщо проаналізувавти виконання рішень, які були прийняті на подібних та інших форумах, то було б добре, якби вони були виконані хоча б на 10 відсотків.
Він висловив сподівання, що сьогоднішні слухання будуть відрізнятися від усіх попередніх. "Сьогодні влада, як ніколи, зцементована, сьогодні і в цих стінах можна приймати відповідне рішення, і в інших залах і кабінетах для того, щоб бізнес наш врешті-решт відчув реальні можливості розвиватись і розвиватись у своїй державі і покращувати життя наших людей",- зазначив він.
Заступник голови Державної митної служби України Сергій Сьомка зазначив, що сьогодні діяльність Митної служби буде недостатньо популярною з точки зору того, що фіскальна функція митних органів є пріоритетною, з огляду на необхідність забезпечення повноти оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України з метою забезпечення наповнення Державного бюджету і виконання тих напружених соціальних програм, які на сьогоднішній день реалізуються Президентом і Урядом України.
Міський голова Славутича Володимир Удовиченко вважає, що сьогодні ми повинні більше говорити про нову економічну політику, з точки зору створення економічних суб´єктів і одночасно сприяння для залучення інвестицій як зовнішніх, так і внутрішніх. На його думку, необхідна й стабільність нормативно-правової бази.
"Якщо брати до уваги механізми, які треба залучати до України, - це механізми, які відпрацьовані у всьому світі, це вільні економічні зони, це спеціальні економічні режими, це технопарки, це промислові парки", - наголосив він.
Учасники парламентських слухань у своїх виступах акцентували увагу на необхідності підготовки "реформаторського Митного кодексу європейського зразка", подальшого проведення пенсійної реформи і реформи системи соціального страхування. На думку виступаючих, одним з пріоритетних завдань в реформі системи соціального страхування є "переклад Пенсійного фонду України, який тепер є оператором єдиного внеску, на повноцінне трибічне управління працедавцями, профспілками і державою". Необхідно також поступово зменшувати навантаження на фонд оплати праці і оптимізувати витрати на зміст страхових фондів. Промовці наголошували на тому, що "і парламент, і уряд, і бізнес повинні прийти до розуміння того, що бюджет повинен бути бюджетом розвитку".
На засіданні йшлося й про державну підтримку виробників у вигляді пільгових кредитів, спрощену систему оподаткування тощо.
За результатами парламентських слухань Верховна Рада прийме постанову, якою затвердить відповідні рекомендації.