Відкриваючи засідання, заступник Голови Верховної Ради України Олександр Зінченко наголосив на тому, що рівень цивілізованості держави та суспільства визначається ставленням до найменш захищених та найбільш вразливих його членів. Тому проблема забезпечення прав та соціальних гарантій інвалідів має широке значення, оскільки це не лише проблема інвалідів, а проблема загальна, комплексна і складна, проблема європейського вибору і впровадження цивілізованих суспільно-соціальних стандартів. О.Зінченко зазначив, що метою парламентських слухань є визначення реальних шляхів розв’язання практичних завдань забезпечення прав та захисту інвалідів. „Ці люди чекають не декларацій, а допомоги”, - підкреслив він. За словами О.Зінченка, мова йде про запровадження реальних, продуманих та дієвих соціальних програм. Лише тоді, коли позитивні наслідки цих програм реально відчують інваліди та їхні сім’ї, матимемо всі підстави стверджувати про зрушення у просуванні до європейського рівня соціального захисту наших неповноправних співвітчизників.
Із доповіддю виступив міністр праці та соціальної політики України Михайло Папієв. Він наголосив на виключній актуальності питання, що розглядається на парламентських слуханнях. Міністр докладно розповів про заходи, які були проведені протягом минулого року в рамках Року людей з інвалідністю. За словами міністра, для покращання життя людей з особливими потребами у минулому році прийнято ряд кардинальних рішень. Практичні кроки по реформуванню, оздоровленню економіки України, відновленню вітчизняного виробництва дозволили у минулому році стовідсотково профінансувати програми соціального захисту. У значній мірі цьому сприяло віднесення до переліку захищених статей видатків з Державного бюджету на забезпечення інвалідів протезно-ортопедичними виробами, засобами пересування та реабілітації, компенсаційні виплати інвалідам тощо.
М.Папієв зазначив, що на фінансування цих програм минулого року було спрямовано майже 404 млн. грн. Це дозволило повністю ліквідувати чергу на інвалідні візки, в чотири рази збільшити порівняно з 2002 роком чисельність осіб, яким виділено спецавтотранспорт, розрахуватись по заборгованості з виплати компенсації за бензин, ремонт, технічне обслуговування спецавтотранспорту, транспортне обслуговування та санаторно-курортне лікування, повністю профінансувати замовлення на протезно-ортопедичні вироби, в п'ять разів у порівнянні з попереднім періодом збільшити видатки на створення Національного центру параолімпійської та олімпійської підготовки та реабілітації інвалідів.
Міністр праці та соціальної політики зазначив, що і у нинішньому Державному бюджеті вдалося зберегти рівень фінансування програм соціального захисту інвалідів минулого року та визначити ці видатки соціально захищеними.
За словами М.Папієва, покращання соціального захисту громадян з особливими потребами залежить перш за все від стану правової бази. Активна участь уряду у нормотворчому процесі сприяла покращанню становища інвалідів. Протягом минулого року було прийнято 33 закони, 14 указів Президента України, понад 70 постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, які в тій чи іншій мірі стосуються сфери життєдіяльності цих людей.
М.Папієв зазначив, що спостерігається позитивна тенденція щодо матеріального забезпечення інвалідів, підвищення їм розмірів пенсій. На 10 відсотків було підвищено розміри пенсій інвалідів із числа військовослужбовців строкової служби, збільшено мінімальний та максимальний розмір пенсій пенсіонерам, у тому числі інвалідам тощо. Міністр поінформував учасників слухань про те, що урядом пропонується ввести мінімальну заробітну плату 237 не з 1 листопада, як це передбачалося раніше, а з 1 вересня з одночасним відновленням співвідношень.
Наступна новація - підвищення рівня забезпечення прожиткового мінімуму для надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та запровадження диференційованого рівня забезпечення прожиткового мінімуму для різних категорій населення.
Завершуючи свій виступ міністр праці та соціальної політики з впевненістю відзначив, що проведення в Україні Року людей з інвалідністю стало важливою подією і набуло широкого громадського резонансу та активної підтримки в суспільстві. М.Папієв зупинився і на невирішених проблемах, зокрема, прискоренні прийняття законопроектів, що стосуються питань соціального захисту інвалідів, покращанні профілактичної роботи серед населення щодо попередження інвалідності, фінансового забезпечення безоплатних медичних послуг, наданні санаторно-курортних послуг, посиленні роботи щодо підтримки і реабілітації інвалідів з психоневрологічними захворюваннями, підвищенні рівня фінансового забезпечення програм соціального захисту інвалідів.
М.Папієв закликав сконцентрувати зусилля для того, щоб щоденно покращувати життя наших соціально вразливих громадян.
Співдоповідав секретар парламентського Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерій Сушкевич. Позитивно відзначивши роботу уряду щодо забезпечення соціальних, економічних, правових і конституційних гарантій у сфері соціального захисту та реабілітації інвалідів, він конкретно проаналізував зроблену роботу.
Співдоповідач зробив акцент на значному недофінансуванні видатків по бюджетних програмах, які стосуються інвалідів, невиконанню заходів щодо поетапного підвищення інвалідам, починаючи з 2003 року, соціальних і трудових пенсій до рівня прожиткового мінімуму. В.Сушкевич звинуватив міністерство праці та соціальної політики у затягуванні опрацювання розробленого ним законопроекту про внесення змін до закону про прожитковий мінімум щодо впорядкування структури основних соціально-демографічних груп населення, а також у тому, що уряд не виконав дане йому доручення щодо розробки концептуальних засад системи реабілітації інвалідів в Україні.
Ще однією нерозв’язаною проблемою проведеного Року людей з інвалідністю, за словами В.Сушкевича, стало невиконанння урядом розробки Комплексної програми державної підтримки та реабілітації інвалідів з психоневрологічними захворюваннями, а також невиконання низки заходів щодо розширення та вдосконалення державної підтримки підприємств громадських організацій інвалідів, зокрема, шляхом запровадження державного замовлення на продукцію підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів.
Співдоповідач зупинився ще на кількох нерозв’язаних проблем, які ускладнюють і без того важке життя інвалідів. Завершуючи свій виступ, В.Сушкевич наголосив на тому, що проблема інвалідів комплексна і потребує комплексного розв’язання, потребує при цьому концентрації зусиль всіх органів виконавчої влади на всіх вертикалях і рівнях.
Далі у сесійній залі відбулася дискусія з обговорюваного питання. Народний депутат Тамара Прошкуратова у своєму виступі звернула увагу на те, що у суспільстві поки що мало змінилися психологічні стереотипи у ставленні до інвалідів. Вона наголосила на тому, що„безбар’єрне середовище для інвалідів є основною передумовою їхньої інтеграції в суспільство, доступу до повноцінної освіти, працевлаштування, простого нормального людського спілкування”. Т.Прошкуратова також наголосила на тому, що попри всі нерозв’язані проблеми головним залишається виховання у кожному ставлення до людей з особливими потребами як до рівних, готовності повсякденно і повсякчасно зустрічатися, спілкуватися з ними. Тільки тоді суспільство насправді прийме цих людей до себе.
Народний депутат Микола Кульчицький, говорячи про проблеми інвалідів, зазначив, що тільки утвердження у суспільстві демократичних інститутів, ліквідація тіньової економіки, корупції дозволить забезпечити соціальні, правові та конституційні гарантії інвалідів, зробить їх повноправними членами суспільства.
В обговоренні взяли участь народні депутати Анатолій Грязєв, Валерій Коновалюк, Василь Надрага, Іван Мигович, Юрій Соломатін, Юрій Кармазін.
Народний депутат Валерій Коновалюк, зокрема, зупинився на проблемах трудової реабілітації інвалідів. За його словами, суб'єкти господарювання не в повному обсязі виконують нормативи працевлаштування інвалідів, а щорічно сплачувані кошти на створення робочих місць для цих верств населення не спрацьовують в ланцюгу здійснення заходів щодо соціально-трудової професіональної реабілітації. Розроблення індивідуальних програм трудової реабілітації інвалідів, за його словами, носять формальних характер, оскільки не забезпечені належними умовами та збалансованим медичним контролем. Створення робочих місць для інвалідів йде з порушенням, підприємства краще йдуть на сплату коштів фонду, аніж на атестацію спеціальної комісії. В.Коновалюк вважає, що на розв’язання цих проблем необхідно впливати на законодавчому рівні. Найближчим часом будуть вноситися зміни до Бюджетного кодексу, де передбачається окреме забезпечення як розпорядника бюджетних коштів центрів соціальної реабілітації для інвалідів, а також пропонуватиметься внести зміни до Державного бюджету.
В обговоренні також взяли участь Микола Хобзей, директор Фонду соціального захисту інвалідів, Ярослав Рибальський, голова Львівського обласного відділення Фонду реабілітації інвалідів, Микола Рихальський, заступник голови Миколаївської облдержадміністрації, інші представники органів центральної виконавчої влади, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, заступники голів облдержадміністрацій, Київської та Севастопольської міськдержадміністрації, начальники Головного управління праці та соціального захисту населення, охорони здоров'я, фінансів, освіти, архітектури, будівництва, головні лікарі областей, керівники обласних відділень Фонду соціального захисту інвалідів, регіональних комісій з питань діяльності підприємств та громадських організацій інвалідів, керівники об'єднання "Укрпротез", начальники регіональних органів у справах сім'ї та молоді, санаторіїв, керівники навчальних та реабілітаційних центрів системи Мінпраці, представники громадських організацій інвалідів.
Вони докладно зупинялися на проблемах інвалідів, наголошуючи, що соціальний захист інвалідів залишається однією з найгостріших проблем.
Голова парламентського Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Цибенко, підсумовуючи дискусію, зазначив, що обговорення показало: рік людей з інвалідністю хоча і закінчується, але проблеми залишилися, і треба йти далі шляхом їх розв'язання.
Завершуючи слухання, заступник Голови Верховної Ради України Олександр Зінченко запевнив учасників, що все, що залежить зробити від депутатського корпусу, народні депутати намагатимуться виконати. „Робота складна, робота полягає в комплексній системі заходів, які нам потрібно здійснити, перш за все, в законодавчій площині”, - підкреслив він. Звертаючись до присутніх у залі керівників міністерств, відомств, державних адміністрацій, О.Зінченко закликав їх продовжити почату складну роботу, в якій дійсно є зрушення. Заступник Голови Верховної Ради запевнив учасників парламентських слухань, що всі результати, висловлені пропозиції будуть надзвичайно уважно, прискіпливо проаналізовані, перш за все, всіма профільними парламентськими комітетами.
На цьому парламентські слухання завершились.
Наступне засідання Верховної Ради України відбудеться 16 березня.