У СЕРЕДУ, 10 ГРУДНЯ, У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ: "ПРО СТАН ДОТРИМАННЯ КОНСТИТУЦІЙНИХ ГАРАНТІЙ ТРУДОВИХ ПРАВ ГРОМАДЯН".
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкриваючи слухання, відзначив, що їх проведення співпало з 60-річчям Загальної декларації прав людини, прийнятої 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН. "З прийняттям цієї Декларації людство отримало надію, що віднині розпочинається нова ера - ера сподівань на право кожного бути вільною людиною, жити у світі без насильства, війн, дискримінацій та бідності" - наголосив він.
В.Литвин нагадав, що в розвиток ідей Декларації 10 років тому парламент України створив незалежний державний орган з контролю за дотриманням прав і свобод людини і громадянина - інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Головуючий надав слово для виступу Уповноваженому з прав людини Ніні Карпачовій.
Н.Карпачова процитувала першу статтю Декларації: "Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах, вони наділені розумом і совістю і повинні діяти стосовно один одного в дусі братерства" і нагадала, що її автором є наш співвітчизник, відомий юрист, вчений, академік Володимир Корецький.
Уповноважений з прав людини також нагадала, що Декларація, а потім міжнародні пакти в галузі прав і свобод людини разом з додатковими протоколами, склали Міжнародний білль про права людини. Загалом, за її словами, Україна ратифікувала 220 угод Організації Об'єднаних Націй, 64 угоди в рамках Ради Європи і 55 конвенції Міжнародної організації праці.
Н.Карпачова представила Спеціальну доповідь Уповноваженого з прав людини "Стан дотримання Україною міжнародних стандартів у галузі прав і свобод людини". Згідно з нею 70% населення України за критеріями бідності Світового банку живе не більше ніж на три долари в день. Крім того, за словами Н.Карпачової, півтора мільйона найманих працівників отримують заробітну плату нижчу за прожитковий мінімум, а 7 тис. працівників щодня звільняють.
"За всіма показниками Україна залишається країною бідняків", - сказала Н.Карпачова.
Уповноважений з прав людини, закінчуючи виступ, наголосила: "права людини у відповідності до високих стандартів ООН мають стати тією самою національною ідеєю, яка об'єднає всю Україну" і висловила сподівання, що права всіх співвітчизників будуть надійно захищені.
Про те, як держава виконує своє головне завдання у трудовій сфері - створення умов для повного здійснення громадянами права на працю, доповів заступник міністра праці та соціальної політики Володимир Онищук. Він поінформував учасників слухань про здійснювані урядом заходи щодо підвищення рівня мінімальної заробітної плати, розв'язання актуальної для України проблеми трудової міграції тощо.
В.Онищук визнав, що сьогодні в Україні, незважаючи на прийняття цілої низки законів, стан додержання норм і положень трудового права не є задовільний. За його словами, результати перевірок, здійснених державними інспекторами праці Міністерства праці і соціальної політики у 2007 році та у січні-жовтні 2008 року свідчать, що майже 90% перевірених роботодавців порушують вимоги трудового законодавства. Найчастіше, за його словами, порушуються норми трудового законодавства щодо оплати праці робочого часу і часу відпочинку, трудових договорів, правил введення трудових книжок, укладання і виконання колективних договорів, трудової дисципліни. В поточному році державними інспекторами праці було проведено близько 38 тисяч перевірок на 30 тисяч підприємств, установ та організацій із загальної кількості працюючих майже 4 мільйони осіб. На 9 відсотках перевірених підприємств не дотримуються мінімальні гарантії в оплаті праці, майже 15 відсотків роботодавців порушують норми Генеральної, галузевих угод щодо мінімального розміру тарифної ставки і робітника 1 розряду, та 11 відсотків порушують міжкваліфікаційні співвідношення в оплаті праці. Найбільше цих порушень припадає на підприємства приватної та колективної форм власності.
За словами доповідача, досить гостро стоїть питання додержання роботодавцями законодавства про працю неповнолітніх, відбуваються численні порушення законодавства при застосуванні праці жінок.
В.Онищук зазначив, що Міністерство праці та соціальної політики зараз не є тим органом, який розробляє, відстежує та координує роботу щодо реалізації державної політики у сфері праці. Тому нагальною проблемою є необхідність створення інтегрованої інспекції праці, підпорядкованої Міністерству праці.
За його словами, це дозволить підвищити ефективність діяльності органів нагляду за додержанням вимог законодавства про працю, посилить вплив держави на політику у галузі створення необхідних умов праці, попередження та профілактику порушень законодавства про працю та дозволить використовувати економічні важелі впливу.
Наступний етапом, продовжив доповідач, має стати створення трудових судів, діяльність яких дозволить людині простіше та якнайскоріше відстоювати свої права, позбавить надмірної тяганини при розгляді справ, забезпечить оперативний та неупереджений розгляд справ.
Співдоповідав голова Комітету з питань соціальної політики та праці Василь Хара. Він відзначив, що ситуація стосовно дотримання конституційних гарантій, трудових прав громадян, особливо в частині забезпечення права на гідну працю, залишається однією з найболючіших. "Це породжує бідність серед працюючих, масову трудову еміграцію, руйнує трудовий потенціал держави, втрачається конкурентоспроможність економіки" - наголосив він.
За словами В.Хари, порушення елементарних прав працівників стає звичайним явищем. Він навів дані Міжнародної організації праці, згідно з якими четверо з п'ятьох українців вважають себе бідними і не сподіваються на покращення ситуації до старості.
В.Хара далі наголосив на відсутності офіційних даних з виплати заробітної плати, даних про часткове і латентне, тобто приховане безробіття.
Голова парламентського Комітету детально охарактеризував стан дотримання конституційних гарантій трудових прав громадян, дав оцінку стану чинного законодавства у цій сфері, поінформував учасників слухань про напрацьовані Комітетом з питань соціальної політики та праці законопроекти.
Про дотримання конституційних прав громадян на безпечні та здорові умови праці поінформував учасників слухань голова Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду Сергій Сторчак. Він зазначив, що в Україні побудовано систему державного нагляду за охороною праці, яка не залежить від будь-яких господарських організацій, громадських об'єднань та політичних формувань. Це повністю відповідає стандартам Європейської соціальної хартії.
С.Сторчак також відзначив, що протягом останніх десяти років в Україні існує чітка тенденція до зниження виробничого травматизму, однак рівень цього травматизму, як смертельного, так і загального, надзвичайно високий і не відповідає рівню більшості розвинених країн світу.
Учасники парламентських слухань у виступах відзначали, що Конституція України, проголошуючи Україну соціальною державою, встановила цілу низку соціально - трудових прав громадян, що є нормами прямої дії. Це і право на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя, право на належні, безпечні і здорові умови праці, право на своєчасне одержання винагороди за працю, а також право на відпочинок, який - забезпечується надання щотижневого відпочинку, а також оплачуваними щорічними відпустками тощо.
Промовці зазначали, що у сфері дотримання конституційних гарантій трудових прав громадян зараз діють Генеральна угода між Кабінетом Міністрів, організаціями роботодавців і профспілками, близько 80 галузевих угод, 27 регіональних, а також понад 80 тисяч колективних договорів між роботодавцями і профспілками, нормами яких охоплюється 9,5 мільйона працюючих громадян, членів їх сімей та непрацюючих пенсіонерів. Всього в Україні на умовах трудового договору зайняті і підпадають під дію законодавства про працю 20 мільйонів осіб віком від 15 до 70 років, з них 11,3 мільйона - в галузях економіки, в т.ч. 3,4 мільйона - в промисловості.
Учасниці висловлювали занепокоєння з приводу загострення проблеми зайнятості населення. Вони відзначали, що рівень зайнятості в Україні залишається низьким порівняно з рівнем зайнятості у багатьох країнах Євросоюзу. Зазначалося також, що зростання зайнятості в Україні стримується головним чином як через незадовільні умови праці на робочих місцях і низький рівень заробітної плати працівників, так і через невідповідність професійно-кваліфікаційного рівня робочої сили потребам економіки та ринку праці.
У виступах зверталася увага й на те, що в умовах світової фінансової кризи ситуація щодо дотримання конституційних гарантій трудових прав громадян, особливо в частині забезпечення гідної праці, може різко погіршитися, що спричинить масову трудову міграцію та руйнування трудового потенціалу, втрату конкурентоздатності національної економіки, призведе до бідності значної частини населення України.
У дискусії взяли участь представники депутатських фракцій парламенту. Вони відзначали системні порушення права громадян на працю, проголошеного у Загальній декларації прав людини, висловили занепокоєння з приводу небезпечного загострення проблем безробіття у зв'язку з глибокою кризою, що охопила весь світ і особливо гостро нашу країну, закликали присутніх у сесійній залі "допомагати українській владі частіше і більш різко бачити ті реалії українського сьогодення, а також спонукати всіх давати адекватну відповідь, і насамперед, в діях і законодавчих актах", вносили конкретні пропозиції щодо вдосконалення законодавства.
Про проблеми, які доводиться розв'язувати щоденно у сфері дотримання трудових прав громадян, у своїх виступах розповіли соціальні партнери, що підписали Генеральну угоду: Генеральний директор Федерації роботодавців України Володимир Грищенко, заступник Голови Федерації профспілок України Григорій Осауленко. Вони наголошували на необхідності посилити державний контроль за дотриманням законодавцям, роботодавцям трудових прав працівників.
На необхідності виправлення стану справ з дотриманням конституційних гарантій трудових прав громадян наголошували у своїх виступах Голова Національної служби посередництва і примирення України Олександр Окіс, народний депутат Михайло Волинець, голова Громадської ради освітян і науковців України Станіслав Ніколаєнко, виконавчий віце-президент Всеукраїнського об'єднання організацій роботодавців "Конфедерація роботодавців України" Олексій Мірошниченко, голова професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ Анатолій Онищук, заступник Генерального директора Федерації роботодавців України Василь Надрага, директор науково-дослідного інституту соціально-трудових відносин Сергій Мельник, виконавчий директор Всеукраїнського об'єднання обласних організацій роботодавців, підприємств металургійного комплексу "Федерація металургів України" Сергій Притаманов, народний депутат Алла Александровська, директор Інституту медицини праці АМН України Юрій Кундієв, голова Харківської обласної організації Профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України Микола Кригін, голова Всеукраїнської Профспілки працівників-мігрантів в Україні та за її межами Сергій Олійник, перший заступник голови Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Олена Степаненко, голова Миколаївської обласної організації Профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України Віра Миронова, головний правовий інспектор праці Профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Ольга Зубець, президент Міжнародної Федерації ділових жінок "Либідь" Тамара Супліна, голова Ради директорів шкіл естетичного виховання Олександр Шаміт, голова Луганського обкому профспілок житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування Людмила Шапошникова та ін.
Учасники слухань пропонували запровадити механізми стимулювання виробничого малого та середнього бізнесу, націоналізацію дешевих активів підприємств перспективних галузей, направлення інвестицій до найменш ризикових сфер - освіта, інновації соціально-транспортної інфраструктури тощо. У виступах також пропонувалося сформувати дієву вертикаль державного управління працею, соціально-трудовими відносинами, запровадити на законодавчому рівні об'єктивні міжпрофесійні, міжпосадові та міжгалузеві співвідношення зарплат, а також підняти на новий рівень діяльність праценаглядових органів, створити трудові суди, трудову поліцію, призупинити постійні ротації державних службовців, повернути інститут державних секретарів тощо.
Голова Комітету з питань соціальної політики та праці Василь Хара у заключному слові зазначив, що висловлені пропозиції, спрямовані на поліпшення чинного законодавства у сфері трудових відносин, будуть обов'язково враховані Комітетом у подальшій діяльності.
Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко подякував учасникам за конструктивну роботу і оголосив про завершення парламентських слухань.