У п'ятницю, 6 червня, відбулися парламентські слухання на тему: "Про хід виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої)".
голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк, відкриваючи слухання, нагадав, що у поточному році Україна повинна відзвітувати про виконання цієї Хартії перед Кабінетом Міністрів Ради Європи.
Головуючий надав слово для доповіді міністру праці і соціальної політики України Людмилі Денісовій, яка зазначила, що Європейська соціальна хартія (переглянута) поряд з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод складає єдиний механізм забезпечення прав людини у Європі. Її положення є складовою частиною системи стандартів Ради Європи у сфері прав людини, що базується на ідеї відкритого суспільства, повазі прав і свобод людини, забезпеченні верховенства права.
За словами доповідача, цей міжнародний договір зобов'язує держави прагнути до повної зайнятості, гарантувати справедливі умови праці, створити безкоштовну службу професійної орієнтації та систему професійної підготовки і перепідготовки, зменшити кількість безпритульних осіб, забезпечити право на захист від бідності та соціального відчуження, гарантує право створювати профспілки і організації роботодавців для захисту економічних і соціальних інтересів, право створювати ефективну систему охорони здоров'я, право на соціальне забезпечення, соціальну допомогу та користування соціальними службами, безкоштовну початку і середню освіту, забороняє дискримінацію.
Л.Денісова нагадала, що Європейська соціальна хартія (переглянута) була ратифікована Україною 14 вересня 2006 року, в рік, коли Рада Європи урочисто відзначила десяту річницю з нагоди її відкриття до підписання та ратифікації.
Для України Хартія набула чинності 1 лютого 2007 року. Приєднавшись до 27 статей та 74 пунктів Хартії, Україна підтвердила свій європейський вибір і взяла на себе зобов'язання сприяти забезпеченню надійних передумов реалізації прав та свобод громадян у всіх їх виявах.
Міністра праці поінформувала про затверджений урядом план заходів щодо виконання положень Європейської соціальної хартії (переглянутої) на 2007-2010-ті роки з постійним моніторингом його реалізації. За її словами, розроблено законопроекти, частину з яких вже внесено до Верховної Ради: про внесення змін до Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо погашення боргів до Пенсійного України та сплати страхових внесків); про посилення відповідальності за своєчасну виплату або невиплату заробітної плати, стипендій, пенсій та інших, встановлених законом, виплат; про престижність шахтарської праці; про професійний розвиток працівників; про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення інвалідів автомобілями; про внесення змін до Закону "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії"; про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення вимог до здійснення профілактики виробничого травматизму, страхових виплат та надання соціальних послуг сім'ям загиблих на виробництві. Урядом також затверджено план заходів з надання транспортних послуг інвалідам та дітям-інвалідам з обмеженим пересуванням. Підготовлено проект загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2008-2012 роки.
Доповідач повідомила про те, що основні права, передбачені Хартією відповідно до нової звітної процедури Ради Європи, поділені на 4 тематичні групи: перша група зайнятість, професійне навчання та рівні можливості; друга охорона здоров'я, соціальне забезпечення і соціальних захист; третя - трудові права; четверта - діти, сім'я, мігранти. Кожний напрямок положень Хартії щороку почергово стає предметом звітності.
Говорячи про виконання положень Хартії, Л.Денісова зазначила, що стосовно першої групи перетворення України в розвинуту соціальну державу з конкурентною економікою вимагає підвищення ефективності державної політики зайнятості, створення умов для гідної праці. У результаті здійснення відповідних заходів намітилася стійка тенденція до збільшення чисельності та поліпшення структури зайнятого населення, зменшення числа безробітних.
Міністр праці доповіла про дані Держкомстату, згідно з якими у 2007 році чисельність зайнятого населення у віці 15 до 70 років становила 20,9 мільйона осіб, рівень зайнятості - 58,7 відсотка, рівень безробіття, визначений за методологією МОБ 6, 4 відсотка економічно активного населення.
Л.Денісова відзначила, що рівень безробіття в Україні був нижчим, ніж у середньому по країнам Європейського Союзу, де він склав в середньому 7,1 відсотка.
Далі доповідач докладно зупинилася на заходах, які вживає уряд для збільшення зайнятості населення, його професійного навчання, створення рівних можливостей.
Міністр праці також детально поінформувала учасників слухань про виконання інших розділів Європейської соціальної хартії (переглянутої).
Л.Денісова насамкінець зазначила, що до 31 жовтня 2008 року Україна має подати свою першу національну доповідь до Ради Європи, робота над якою триває за участю експертів європейського комітету з соціальних прав. Після доопрацювання та узгодження вона буде надіслана сторонам соціального діалогу та передана до Ради Європи.
Співдоповідав Голова парламентського Комітету з питань соціальної політики і праці Василь Хара. Він зазначив, що Комітет завжди приділяв і продовжує приділяти особливу увагу Європейській соціальній хартії (переглянутій).
В.Хара повідомив, що майже рік тому Комітет з питань соціальної політики і праці заслухав звіт про виконання Хартії і окреслив два основних питання: перше це успішна реалізація взятих на себе зобов'язань і підготовка гідних звітів про виконання тих статей і пунктів Хартії, до яких приєдналась Україна; друге - продовження роботи зі створення нормативно-економічної бази для приєднання до тих статей і пунктів Хартії, до яких Україна ще не приєдналася.
Голова парламентського Комітету висловив жаль з приводу того, що Україна не приєдналася до основоположного пункту першої статті Хартії, якою проголошується право працівникам на гідне винагородження, що забезпечує їм та їхнім сім'ям достатній рівень життя.
В.Хара визнав, що уряд сьогодні не вживає ніяких значних заходів для наближення країни до можливості приєднання до пункту 1 статті 4 Хартії, а значить до розв'язання проблеми подолання бідності, з якою не зовсім успішно триває боротьба з 2001 року.
Співдоповідач також зазначив, що незважаючи на неодноразові вимоги парламентського Комітету, нинішній уряд не затверджує новий набір продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, а це означає, що затверджений прожитковий мінімум значно нижчий від того рівня, яким він має бути сьогодні.
В.Хара відзначив, що середня заробітна плата в Україні є найнижчою серед країн, з якими вона межує. Якщо в Україні середньомісячна заробітна плата складає близько 165 євро, то в Росії 315, в Румунії 326, Польщі 637, а в Словенії 1213 євро. А якщо порівняти українську середню заробітну плату з середньою зарплатою в Євросоюзі, то вона рівно в десять разів менша. Не зважаючи на це, наголосив співдоповідач, уряд не розробив концепцію реформування оплати праці.
В.Хара наголосив: "Не реформувавши оплату праці, не ліквідувавши негативне явище, коли працюючі люди, а це 27,5%, відносяться до соціального прошарку бідних, нам соромно говорити про Європейську соціальну хартію, про європейський вибір, про європейські соціальні стандарти".
Голова парламентського Комітету зауважив, що уряд і парламент повинні визначити і реалізувати заходи, які мають допомогти розв'язати всі ці проблеми, а також підготувати економічні, нормативно-правові умови, які дозволять реалізувати конституційне право кожного громадянина на гідний життєвий рівень і приєднатися до першого пункту статті четвертої Хартії. Тільки після цього, наголосив В.Хара, можна буде вважати нашу державу гідним учасником процесу руху в Європейський Союз.
В обговоренні взяли участь представники депутатських фракцій в парламенті. Народний депутат від фракції Блоку "Наша Україна - Народна Самооборона" Лілія Григорович зосередила увагу учасників слухань на тих пунктах Хартії, які Україна не ратифікувала, - на статті 13, яка гарантує право на соціальну та медичну допомогу.
Вона зауважила, що Україна, отримавши у спадок мережу медичних закладів охорони здоров'я та медичних працівників, нібито автоматично гарантує виконання 1-3 пунктів цієї статті, а також автоматично гарантує і невиконання її пункту 4. Проте розвиток приватних програм медичного страхування закладає засади реалізації пункту 4. За її словами, це гарна декларація, але немає виконання.
Виходом з цієї ситуації, за її словами, є запровадження системи загальнообов'язкового медичного страхування.
Представник фракції "Блок Юлії Тимошенко" Олег Шевчук зазначив, що сьогодні Кабінет Міністрів Юлії Тимошенко не просто проводить локальні зміни у соціальному забезпеченні, але й ініціює досить радикальне реформування всієї системи. При цьому основний наголос робиться на розвитку трьохстороннього соціального діалогу. Саме зараз активізується соціальний діалог між державою, профспілками та роботодавцями. У цьому ключі знаходиться основна перспектива вирішення тих питань, що будуть порушуватися у щорічному звіті України з виконання положень Європейської соціальної хартії.
За словами О.Шевчука, триває успішна розбудова системи соціального страхування за чотирма його видами. На підставі базових законів здійснюється пенсійна реформа. З метою гарантування принципу цільового надання страхових коштів відокремлених фінансових бюджетів фондів соціального страхування від Держбюджету. Запроваджено страховий принцип фінансування соціальної сфери. Забезпечений паритет на трьохстороннє представництво всіх учасників соціального діалогу в управлінні соціальними страховими фондами.
Народний депутат також повідомив, що готується до другого читання проект фундаментального Трудового кодексу держави, який зможе вплинути на прискорення розвитку економіки в цілому та малого і середнього бізнесу, зокрема, причому із забезпеченням принципу соціальної відповідальності. На черзі схвалення законів про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, про загальнообов'язкове соціальне медичне страхування, про ратифікацію європейської Конвенції про правовий статус трудящих мігрантів, про соціальний діалог, про зайнятість населення тощо.
О.Шевчук висловив впевненість, що Україна представить досить кваліфікований звіт щодо виконання Європейської соціальної хартії.
Представник фракції Партії регіонів Михайло Папієв наголосив на реформуванні системи оплати праці, проведенні реформи служби зайнятості. Він наголосив на тому, що не слід намагатися розв'язати всі проблеми механізмами парламентської демократії. "Нам треба накінець-то прийняти закон про соціальний діалог, перейти до впровадження соціальної демократії, демократії участі. І може у наступному десь ми перейдемо до консенсусної демократії".
Від соціальних партнерів, які підписали Генеральну угоду, на парламентських слуханнях виступив генеральний директор Федерації роботодавців України Володимир Грищенко. Він зазначив: "Якщо уважно проаналізувати основні постулати Європейської соціальної хартії (переглянутої), то стане зрозуміло, що її ідеологія полягає в площині досягнення тих умов праці, які Міжнародна організація праці визначила, як гідна праця. Саме стандарти гідної праці, які є квінтесенцією основних положень Хартії треба визначити, як нашу спільну мету. Для цього необхідно забезпечити мотиваційні засади для підприємництва в Україні".
В.Грищенко запропонував почати впровадження норм соціального діалогу, які передбачені у всіх базових договорах про створення і розвиток Європейського Союзу, саме з Верховної Ради. "Чи будемо ми розбудовувати в Україні засади для розвитку соціальної демократії, а це є основа забезпечення ратифікації виконання норм Європейської соціальної хартії (переглянутої), чи будемо продовжувати годувати країну обіцянками?" запитав він.
Наступний учасник парламентських слухань, заступник голови Федерації профспілок України Сергій Українець, оцінив старт України у виконані норм Хартії далеким від бажаного. Він висловив сподівання, що в Україні будуть сформовані дієві контрольні механізми, які не дозволять будь-кому обходити соціальні норми міжнародного права, особливо ті, що спрямовані на досягнення цілей, указаних у преамбулі Хартії: соціальний прогрес, забезпечення соціальних прав заради підвищення життєвого рівня і добробуту людини.
Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Володимир Яценко, відзначаючи певний прогрес в економіці, зростання заробітної плати і соціальних виплат, вимушений був визнати, що очікував більш вагомих результатів від ратифікації Хартії.
В.Яценко повідомив, що до Уповноваженого з прав людини в минулому році надійшло звернень на 45 відсотків більше порівняно з попереднім роком. Кожне п'яте звернення стосувалося порушень соціальних прав громадян. Актуальним залишається дотримання економічних прав. Він також повідомив, що питання дотримання права на працю, незаконного звільнення, захисту від безробіття, несвоєчасної виплати винагороди за працю у 2007 році порушувалося у майже 2 тисячах повідомлень, що набагато більше ніж у 2006 році.
Представник Уповноваженого з прав людини вніс пропозицію підготувати та подати до Верховної Ради проект Основних засад державної міграційної політики України; здійснити ревізію та удосконалити нормативно-правову базу з питань безпеки та охорони праці, і нарешті, вжити рішучих заходів щодо підвищення соціальних стандартів, рівня заробітної плати і більш справедливого доступу усіх членів суспільства до національного багатства, що виробляється в Україні.
В обговоренні питання виконання Україною Європейської соціальної хартії (переглянутої) взяли участь: Голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерій Сушкевич, народний депутат Валерій Коновалюк, голова Держгірпромнагляду Сергій Сторчак, народний депутат Петро Гасюк, співголова тристоронньої Соціально-економічної ради при Президенті України Олексій Мірошниченко, депутат Рівненської обласної ради Анатолій Жуковський, заступник генерального директора Федерації роботодавців Василь Надрага, перший заступник голови Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Олена Степаненко, генеральний секретар Національної конфедерації профспілок України Петро Петриченко, представник ЦК "Атомпрофспілки" в Чорнобильській об'єднаній організації профспілок Микола Тетерен.
У виступах наголошувалося на тому, що Соціальна європейська хартія для України є дорожньою картою європейської інтеграції.
Учасники слухань пропонували визначити стратегічними напрямками політики держави у виконанні Європейської соціальної хартії: поступове підвищення частки заробітної плати в структурі собівартості продукції; сприяння легалізації тіньових заробітних плат, що за експертними оцінками складає майже 30 відсотків сукупної плати праці в державі; поступове зменшення частки прямого державного фінансування соціальних потреб та підвищення частки фінансування з боку населення; перехід від категорійного принципу надання пільг від соціальних до адресних конкретній особі.
Голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк, підбиваючи підсумки обговорення, зазначив, що виконання будь-яких соціальних стандартів, в тому числі і виконання Соціальної хартії залежить тільки від одного від розвитку економіки. "Здорова економіка є запорукою високих соціальних стандартів" сказав він.
А.Яценюк запропонував при підготовці рекомендацій парламентських слухань врахувати макроекономічну стабільність і підняття росту ВВП, зайнятості населення, зменшення інфляції, продуктивності праці.
Голова Верховної Ради України також висловив пропозицію про врахування у рекомендаціях пунктів щодо: реформування системи оплати праці і можливості запровадження погодинної оплати праці; реформування Фонду соціального страхування і Фонду зайнятості; визначення ролі і місця профспілок.
На цьому парламентські слухання, присвячені обговоренню виконання Європейської соціальної хартії (переглянутої) закінчилися.