У СЕРЕДУ, 16 КВІТНЯ, У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ: "ПРО СТАН, ЗАХОДИ І ПЕРСПЕКТИВИ ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ".
У слуханнях взяли участь народні депутати, представники уряду, органів виконавчої влади, керівники місцевих органів влади, громадських організацій, науковці, фахівці.
Голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк, звертаючись до учасників слухань, зазначив: "Традиційно, що український парламент перед роковинами Чорнобильської катастрофи завжди збирається на парламентські слухання. І це час для того, щоб не тільки поговорити про те, що зроблено, але й підняти питання, які сьогодні залишаються поза межами уваги влади, які не вирішені вже протягом більше, ніж 20 років і які ми намагаємося вирішити не тільки самостійно і не стільки самостійно, а разом із світовою спільнотою".
А.Яценюк висловив сподівання, що "жахливий урок, який Україна і світ винесли, як наслідок Чорнобильської катастрофи, послугує і Україні, і іншим країнам світу можливістю розвивати мирний атом, але безпечний мирний атом, який унеможливить будь-які трагедії, що сталися на території України і які вразили дуже значну частину Європи і світу в цілому".
З доповіддю перед учасниками парламентських слухань виступив міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Володимир Шандра. Він наголосив на тому, що "не зважаючи на значну відстань від трагічного 26-го квітня 1986 року, чорнобильські проблеми не втрачають своєї гостроти і актуальності".
Міністр зазначив: "Парламентські слухання дають можливість краще зрозуміти проблеми, спільно знайти підходи до вирішення складних питань, довести до вас і до громадськості заходи, які запроваджує Президент України, уряд та міністерства заради полегшення тяжкої долі тих, хто постраждав, а зараз таких налічується понад 2 мільйони 300 тисяч осіб". Першочерговими завданнями у сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи міністр назвав виконання заходів, передбачених Законом "Про загальнодержавну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006-2010 роки" та програми заходів щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи у зоні відчуження та робіт на Чорнобильській АЕС.
Доповідач поінформував про становище зони відчуження, зокрема щодо виконання комплексу робіт з забезпечення безпеки радіоактивних відходів, підтримки стабільного радіоекологічного стану.
В.Шандра доповів про хід реалізації найбільш важливих міжнародних проектів щодо зняття з експлуатації Чорнобильської атомної станції та перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему.
Міністр наголосив на завданнях, спрямованих на вдосконалення нормативної і правової бази в сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. За його словами, це, перш за все, прийняття законів: про внесення змін до Закону "Про загальнодержавну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006-2010 роки"; про загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами та про внесення змін до деяких законів щодо поводження з радіоактивними відходами; про загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської атомної електростанції та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему.
В.Шандра зазначив, що для успішного врегулювання соціально-економічних проблем чорнобильських регіонів, забезпечення постраждалих громадян житлом, надання медичної допомоги потрібно, в першу чергу, збільшити видатки на ці цілі в Державному бюджеті. Також для забезпечення здійснення заходів щодо збереження бар'єрної зони відчуження і створення надійної системи поводження з радіоактивними відходами необхідно в Державному бюджеті передбачити збільшення капітальних видатків на оновлення основних фондів та надійний захист радіаційних та ядерно небезпечних об'єктів.
Заступник міністра праці і соціальної політики Віктор Оніщук доповів учасникам слухань про виконання завдань, пов'язаних з соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Він повідомив, що понад 90 відсотків коштів, передбачених Державним бюджетом на фінансування програм, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення, мають соціальне спрямування.
В.Оніщук зазначив, що пріоритетними завданнями для міністерства є збільшення обсягів державних надходжень на фінансування програм, включаючи оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Наголосив також на необхідності вдосконалення законодавства з питань соціального захисту громадян.
Голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Анатолій Семинога у своєму виступі зауважив, що не зважаючи на те, що рівень фінансування програм соціального захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи щороку підвищується, збереження існуючих підходів до фінансування чорнобильських проблем унеможливлює їх виконання у повному обсязі навіть у довгостроковій перспективі.
За його словами, "уряд вживає всіх можливих заходів щодо впорядкування систем виплати компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, але не зважаючи на позитивні моменти у вирішенні питань соціального захисту постраждалого населення, залишається ряд проблем, що потребують розв'язання, - це поліпшення оздоровлення, пенсійного забезпечення, забезпечення ліками, житлом".
А.Семинога, звертаючись до учасників слухань, наголосив: "Мінімізація наслідків Чорнобильської катастрофи це не тимчасова, а розрахована на тривалий час, цілеспрямована діяльність держави, яка буде здійснюватись протягом історично тривалого періоду. Ми покладаємося на повну і дієву підтримку з боку центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності щодо полегшення долі постраждалого населення".
А.Семинога зазначив, що народні депутати - члени профільного комітету - усвідомлюють свою відповідальність за стан справ у дорученій сфері. "Ми відчуваємо і знаємо, що зроблено недостатньо для задоволення потреб потерпілих і мінімізації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції і будемо робити все від нас залежне, щоб кожний чорнобилець відчув, що діяльність центральних і місцевих органів влади, зусилля вчених, медиків, громадських організацій спрямовані на кінцево позитивні результати заради його благополуччя", - сказав він.
Учасники парламентських слухань під час виступів звертали увагу на різні аспекти чорнобильської проблематики. Промовці наголошували, що рекомендації попередніх парламентських слухань не виконуються.
Голова Фонду спасіння дітей України Наталя Преображенська, зокрема, торкнулася теми здоров'я дітей. Стосовно будівництва сучасних медичних закладів, таких як лікарня "Україна-3000", на яку зібрані чималі кошти, вона наголосила, що українські діти хворіють, і сьогодні їм можна допомогти, наприклад, у головній дитячій лікарні країни "Охматдит", якій необхідно надати статус національної, інакше вона може перестати існувати. "Нам потрібні здорові діти сьогодні, щоб було міцне здоров'я у народу завтра", - зазначила вона.
Н.Преображенська наголосила: "Україна, як в 1986 році, не готова до ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи".
Заступник голови Національної комісії з радіаційного захисту населення України Микола Омелянець повідомив, що Національна комісія здійснює постійний моніторинг радіаційного стану на території країни. Її узагальнення свідчать, що країна стає зоною підвищеного радіаційного ризику. М.Омелянець зазначив: "За 22 роки не ліквідовано наслідків Чорнобильської катастрофи і ще впродовж багатьох років майже 2 мільйони людей будуть піддаватися дії хронічного опромінення. Ще 100 років будуть тривати роботи по перетворенню об'єкта "Укриття" і зони відчуження в екологічно безпечну систему і за цей час ці об'єкти будуть джерелом підвищеної ядерної і радіаційної небезпеки".
Заступник голови Національної комісії з радіаційного захисту населення України також повідомив, що "в країні практично не здійснюються роботи щодо визначення індивідуальних доз опромінення. Таких результатів немає, не обраховуються дози", - сказав він.
Голова первинної громадської організації інвалідів-ліквідаторів аварії на ЧАЕС з м. Біла Церква Микола Осічнюк висловив обурення тисяч інвалідів-учасників ліквідації аварії на ЧАЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи з приводу "звуження дії норм Закону "Про статус, соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінами розділу другого Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік", які стосувалися соціальних гарантій цим категоріям громадян.
Він вніс пропозицію узгодити всі положення чорнобильського закону з іншими законами України і "покінчити зі спекуляцією при нарахуванні пенсій чорнобильцям".
Голова Всеукраїнської Чорнобильської Народної Партії Михайло Уманець запропонував створити у парламенті спеціальну слідчу комісію, яка перевірила б факти нецільового використання коштів, що направляються на виконання чорнобильських програм.
Академік НАН України Емлен Соботович висловився щодо неефективного використання території зони відчуження, яка становить 800 квадратних кілометрів. Він зазначив, що землі зони виведені з експлуатації на 200 тисяч років наперед.
Е.Соботович вважає, що "зону відчуження, яка є дотаційною, потрібно примусити працювати на державу, захоронюючи там радіоактивні відходи, створивши біосферний заповідник тощо".
Президент асоціації "Лікарі Чорнобиля" Ангеліна Нягу порушила питання про радіаційну національну безпеку народу.
А.Нягу наголосила на тому, що в основі будь-якої політики має бути безпека природи і людини. "Ці принципи Міжнародної комісії радіаційного захисту, які прийняті в усьому світі", - наголосила вона.
Заступник Генерального прокурора України Тетяна Корнякова поінформувала учасників слухань про перевірки, проведені у зоні відчуження. За її словами, порушення, які там виявлені, усуваються вкрай повільно. У негативному стані перебувають могильники захоронених радіоактивних матеріалів. Вони дали тріщини.
"Серйозною проблемою залишається проблема укріпленні берегів ріки Прип'ять. Йде забруднення питної води. Але найстрашніше - це вивезення продуктів харчування з зони. На всі ці факти ми реагуємо", - сказала заступник Генерального прокурора. Т.Корнякова закликала учасників слухань звертатися по допомогу до органів прокуратури.
Представник Уповноваженого з прав людини Володимир Яценко поінформував про звернення, що надходять від чорнобильців Уповноваженому з прав людини. У них порушуються гострі питання, які щоденно хвилюють цих людей - йшлося, зокрема, про забезпечення ліками, надання житла тощо.
В.Яценко наголосив на тому, що чорнобильська проблема наукомістка, вона потребує постійних зусиль з боку влади, тому перманентні реформування органів влади, про які згадувалося, постійні зміни схем забезпечення чорнобильців ліками, житлом, іншими правами безумовно шкодяь справі. Представник Уповноваженого з прав людини вніс пропозицію чітко визначити центральний орган державної виконавчої влади, який відповідатиме за це, або визначити, що Міністерство з питань надзвичайних ситуацій є головним.
Також учасники слухань наголошували на тому, що, незважаючи на виконаний комплекс захисних заходів, окремі, створені катастрофою проблеми, не тільки не вирішені, а й у ряді випадків загострилися.
Зазначалося: "Деструктивні тенденції в усіх сферах життєдіяльності, що виникли після аварії на Чорнобильській АЕС, вимагають вирішення питань соціальної адаптації та соціально-психологічної підтримки населення, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Для великої групи людей, які проживають на радіоактивно забруднених територіях, залишається актуальним ризик заподіяння шкоди здоров'ю. Постійної уваги потребує контроль радіаційної ситуації".
Промовці також звертали увагу на дисбаланс між зростанням загальних видатків Державного бюджету України і фінансуванням видатків, спрямованих на соціальний захист постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Актуальними залишаються питання пенсійного забезпечення чорнобильців.
Учасники слухань говорили також про оздоровлення громадян. Йшлося також про неефективність організації оздоровлення, що підтверджується щорічним зниженням чисельності оздоровлених. Незадовільним є також становище із забезпечення безоплатними ліками за рецептами лікарів. Потребує кардинального перегляду система розподілу та забезпечення ліками.
Особливо наголошувалося на вкрай недостатньому виділенні коштів на комплексне медико-санітарне забезпечення, лікування тяжкохворих, онкохворих громадян і придбання медикаментів для "чорнобильських" відділень.
Учасники слухань хвилиною мовчання вшанували пам'ять чорнобильців, які померли від захворювань, пов'язаних з наслідками катастрофи на ЧАЕС.
Голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк, підбиваючи підсумки слухань, зачитав дані, підготовлені урядом: "Фактично 70 відсотків людей, які сьогодні хворіють на рак щитовидки, це люди, які були станом на момент аварії у віці до 14 років. Тобто є прямий причинно-наслідковий зв'язок між онкологією і Чорнобильською катастрофою".
А.Яценюк також навів дані щодо фінансування чорнобильської програми на цей рік, що становить 5,7 мільярда гривень. "За ці гроші можна зробити все, що хочеш. В мене, як колишнього міністра економіки, виникає запитання: куди гроші діваються протягом останніх 15 чи 16 років?!" запитав він.
А.Яценюк насамкінець звернувся до організаторів слухань з пропозицією відійти від підготовки традиційних рекомендацій, які, як правило не виконуються, а підготувати чіткі пропозиції уряду з тим, щоб через рік уряд прозвітував перед парламентом.