"Переконана, що настав час достатньої впевненості для запровадження основних цінностей в системі освіти", - зазначила Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд під час виступу при відкритті парламентських слухань.
"По тому, як держава ставиться до освіти, можна сказати, як вона ставиться до свого майбутнього - до дітей. Ми прожили 25 років у державі, яка називала себе демократичною, натомість й досі не маємо нормальних взаємовідносин між державою та громадою в питаннях освіти", - наголосила О.Сироїд.
На думку О. Сироїд, зміст освіти був сформований ще за радянських часів. "Тож формування нового змісту освіти необхідно для того, щоб ми зрозуміли задля чого ми вчимо тому чи іншому наших дітей", - зазначила вона.
"Ми завжди зациклювалися на тому, що освіта повинна давати основні знання та навички. Але сучасна освіта має починатися з формування цінностей - цінностей людської гідності, цінностей поваги до людини, що виявляється в дискусії, цінностей стосунків між людьми, державності, громадянства. Настав час запроваджувати цінності в систему освіти", - підсумувала О. Сироїд.
Міністр освіти і науки Сергій Квіт зазначив, зокрема, наступне: "Цього року ми інтенсивно працювали над трьома новими законопроектами: базового – "Про освіту", - "Про професійну освіту" та "Про наукову та науково-технічну діяльність", який вдалося прийняти, за що ми дуже всім вдячні. Прийняття Закону "Про наукову і науково-технічну діяльність" стало одним із цьогорічних здобутків. І ми дуже сподіваємося, що шановний Президент його невдовзі підпише, і це стане додатковим поштовхом до розвитку вітчизняної науки. І фахівці також розуміють, що в ідеалі нам було б приймати один Закон про вищу освіту і науку. І тому цей Закон про наукову і науково-технічну діяльність ми фактично розглядаємо як доповнення до Закону про вищу освіту, оскільки немає ніякої вищої освіти без науки".
За словами міністра, справжнім викликом стала робота саме над базовим законопроектом про освіту, який має бути рамковим в той час як деталізація тих чи інших положень повинна бути віднесена до спеціальних законів. "Ми продовжуємо роботу над цим законопроектом і вдячні всім небайдужим, хто надає конкретні пропозиції до його змісту",- сказав С.Квіт.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілія Гриневич підкреслила, що законодавство має дати відповіді щодо того, як забезпечити нашим дітям новий зміст освіти та нові підходи до викладання, як створити кожній дитині належні умови навчання та як знайти баланс між конституційним правом доступу до якісної освіти для кожного і свободою вибору в освіті, відповідно до власних переконань, потреб і можливостей.
«Освіта повинна не лише реагувати на зміни в суспільстві, а завдавати напрямок цих змін на наступні десятиріччя», – наголосила Лілія Гриневич, запропонувавши десять напрямків змін, які вважає пріоритетними: 1) ключовою постаттю реформування шкільної освіти повинен бути вчитель; 2) створення системи освіти впродовж життя; 3) система освіти повинна забезпечувати новий зміст, який базуватиметься на "європейських орієнтирах"; 4) збільшення навчального часу для реалізації нового змісту; 5) правильний розподіл фінансової відповідальності з чітким визначенням усіх показників освітньої субвенції та витрат, які вона покриває; 6) децентралізація управління і фінансів; 7) створення реального інклюзивного освітнього простору; 8) реалізація права вибору в освіті, збільшення кількості місць в дошкільних закладах за рахунок приватної освіти, в яку мають йти "гроші за дитиною"; 9) забезпечення розвитку системи зовнішнього і внутрішнього оцінювання якості освіти; 10) створення зв’язку системи освіти і ринку праці через дієву національну рамку кваліфікацій та Національного центру професійних кваліфікацій, який займеться розробкою професійних стандартів.
"У нас елементарно немає часу. Зараз не час для партійних чи корпоративних чвар. Маємо об'єднатися і не чекати змін, а стати провідниками змін. В цьому бачу сенс нашої спільної роботи сьогодні, завтра і завжди", – підсумувала свій виступ Лілія Гриневич та висловила сподівання на конструктивне обговорення проекту рекомендацій, підготовлених до слухань Комітетом з питань науки та освіти за матеріалами численних, організованих Комітетом обговорень пропозицій до освітнього законодавства.
Перший віце-президент Національної академії педагогічних наук України, дійсний член Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор Володимир Луговий наголосив: "Законодавчого врегулювання насамперед потребує створення умов і гарантій для навчання кожної людини впродовж життя від народження. Тому базовим законом про освіту, який зараз у розробці, має бути чітко окреслена сучасна архітектура освітньої системи в єдності її формальної, неформальної та інформальної складових. У зв'язку з цим, після прийняття прогресивного спеціального Закону про вищу освіту, мабуть, найбільшу тривогу і турботу викликає середня ланка формальної освіти саме по відношенню до цієї центральної освітньої ланки у держави найбільше конституційних зобов'язань. Сьогодні попри всі негаразди ми не маємо права погоджуватись на повну загальну середню освіту, яка триває менше 12 років, з низки причин. По-перше, тривалість нинішньої одинадцятирічної середньої освіти за п'ятиденного тижневого навчання еквівалентно десятиріччю далекого минулого за навчання шість днів на тиждень чого замало".
За його словами, 12-річна середня освіта розвантажить учнів і дасть змогу реально забезпечити профільну старшу школу, зробити навчання більш якісним, вмотивованим і цікавим, сформувати ключові життєві компетентності, необхідні кожній сучасній людині, щоб продовжувати навчання і бути успішною.
В.Луговий також сказав, що Національна академія педагогічних наук готова забезпечити науково обґрунтований зміст 12-річної повної і загальної середньої освіти та його методичний супровід.
Дружина Президента України Петра Порошенка Марина Порошенко під час слухань сказала таке: "Хочу наголосити, що обраний Україною європейський шлях розвитку, в першу чергу, означає зміну ставлення до людини. Тому основою нового Закону України "Про освіту" мають стати саме інтереси дитини, школяра, студента, вчителів та батьків.
У цьому контексті я хочу детально зупинитися на питанні інклюзивної освіти, для впровадження якої я приділяю багато зусиль. Сьогодні від змісту і якості нового закону залежить доля понад 150 тисяч українських дітей, а якщо рахувати разом з батьками та членами їх родин, це майже мільйон зацікавлених та дотичних осіб.
Більше того, інклюзивна освіта – це переосмислення нашого ставлення до осіб з обмеженими можливостями збоку всього українського суспільства. І за великим рахунком, як слушно зауважила колега з парламенту Канади, з якою я мала робочу зустріч, кожен із нас знаходиться на відстані лише однієї аварії від інвалідності. Тому питання інклюзивної освіти – це нагальна потреба не лише людей з обмеженими можливостями, а й кожного члена суспільства. І дуже важливо, що у цьому питанні вже з'явився діалог. За моєю ініціативою проведено кілька круглих столів та робочих груп за участю представників влади і громадськості, які працюють у напрямку захисту прав людини з обмеженими можливостями як в Україні, так і за її межами.
За цей час нашими зусиллями було направлено, напрацьовано і передано до Кабінету Міністрів резолюцію та дорожню карту для дій для вивчення та поступового впровадження у життя дієвих механізмів інклюзивної освіти. Опрацьовано існуючу редакцію законопроекту про освіту, внесено правки, які виключити дискримінаційні норми та узгодили термінологію відповідно до міжнародних стандартів. І ця пропозиція є спільним баченням громадського сектору та експертного середовища.
Тому сподіваємося, що Міністерство освіти і науки та профільний комітет Верховної Ради приймуть до розгляду запропоноване нами формулювання. Також вже є діалог та взаєморозуміння з Міністерством фінансів у питання підтримки цього напрямку і готовність розробляти пропозиції щодо бюджетного законодавства.
Цього року вперше за часи незалежності нашої держави ми розпочали ґрунтовне дослідження щодо реалізації прав дітей з інвалідністю в Україні.
І, підсумовуючи, хочу додати, щоб закон був дієвим, він має писатися за участю тих, хто від нього залежить і безпосередньо буде з ним працювати. Але найголовніше, щоб усі зацікавлені сторони мали консолідоване бачення і спільну мету – забезпечити дітям право бути повноцінними членами суспільства".
Результатом обговорення учасниками слухань стали конкретні пропозиції до чинного законодавства, які дозволять оптимізувати роботу над новою редакцією Закону України «Про освіту», а також отримати законодавчі пропозиції як до галузевих законів у сфері освіти, так і до інших законодавчих актів, які регулюють питання освітньої діяльності.
Присутні на слуханнях відзначили комплексного оновлення освітньої нормативно-правової бази, яка б забезпечила системну реформу освіти в Україні.
Слухання відбулися за участі народних депутатів України, представників міністерств та відомств, керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, представників усіх ланок та форм освіти, роботодавців, профспілкових, громадських освітянських і студентських організацій, європейських експертів – загалом понад 500 учасників